космічна різьба.

2021-06-09 23:23:06 《》

тож може в мені два серця вбудовано
і тому тіло таке мале й летке
його лише на них вистачає
їх уповито ніжністю мов плющем
який світ обирає розчищати
але той недарма тягне руки
(весь час)
щоб обійняти камінь і цеглу.

якщо в мені два серця вбудовано
то мене не навчали чути те друге
його шепіт викрешує власний ритм
до нього не пасують старі слова
і тому тіло таке мале й ламке
як нове слово відчутне лише мені
що виринало в тому дивному серці
коли його коридорами блукала вона. Відкрити / Коментувати

2021-05-26 23:33:55 ■
я не згадую про тебе щодня.
вже згадую навіть рідше, ніж инші -
тільки найліпші частини: три вишні
напроти двох вікон, сонячні плями
на підвіконні й квартал Сонячний,
ще вчителька української.

ти стоїш у мене на полиці:
розм'якшене вугільне серце,
важка чорна грудка землі,
мертвий дельфін із
донецького дельфінарія,
шмат шиферу з чийогось даху.

цій виразці вже достатньо років,
аби піти в перший клас до школи,
проте там їй важко буде розказати,
звідки вона. Відкрити / Коментувати

2021-05-26 23:33:54 - Your death becomes part of the eternal pain of my body. Відкрити / Коментувати

2021-05-24 23:29:07 етюд з конваліями

білий бісер вшитий у зелену шкіру
пересипають ворожі пальці
розплітаючи її прозорі жили

перші кілька хвилин вони марять
ніби їх власноруч зірвало сонце Відкрити / Коментувати

2021-05-19 23:48:05 sibh

you carry softness in your body like a heart
if i put my hand on your soul, i feel it beating
an earthly throb, a celestial pulse
shining through the bone
from line to line, it wavers, gently - just a bit
of light through each tendon
i imagine a soft speck of dust slipping
into the shell
and layers of tenderness coating it -
heart in formation
breath in conception
spirit being born
if the seed was planted into the soil of skin,
let it linger
let it love your ground
in the depth beneath your ribs
the roots are to be grown Відкрити / Коментувати

2021-05-13 00:46:02 >°

одна за одною
хвилі влилися у хвилини й потекли
навспак. і вчулося тоді, як краплі
знову вертають до хмар угору,
як плач проріс ув очі, тягнучи себе
назад зі щік павутинням до повік,
як відшліфована водою тепла галька
нарощувала первинну ікласту гостроту.
ти так часто нарікав на те, що мало часу -
поглянь, як зараз топить він твій дім
із люттю, що перед тим живила його
втечі з наших рук. Відкрити / Коментувати

2021-05-02 13:03:27 яку таємницю ховає ар-деко
чорнострільних очей касирки,
застиглих, ніби вода під ряскою,
що вихлюпує в одвічне "до сплати"?
вивчений спокій розсипано в ній,
як блискітки дешевих тіней
кольору татуйованих візерунків,
що хитро визирають з-під
борту білого коміра
(чи здобула вона ті талісмани
у священні п'ятнадцять попри
материн крик, що тату мають
самі лише зеки?)
стеж за її руками засмаглими
в перснях, що мерехтять усіма
відтінками купюр у касі -
це містерія, і вона головна жриця
цього люмінісцентного храму,
і най лусне твоя торбинка з пластику,
якщо не віриш у її маґію. Відкрити / Коментувати

2021-04-30 20:14:40 another journey's over~ Відкрити / Коментувати