Суржик vs діалект Ну що, ходімо розбиратися. Суржик – це | Грамота.ua

Суржик vs діалект

Ну що, ходімо розбиратися.

Суржик – це суміш двох мов. Якщо говорити в контексті української та російської, то це коли ми вимовляємо російські слова на український лад і навпаки.

Н: прінімає, кажеться (у значенні здається), нравиться, сєвєрний, тарєлка, зєркало, начинати.

Суржик – це типове явище там, де стикаються дві мови. Це природно і це нормально. Але якщо говорити про українсько-російський суржик, то він утворився не лише внаслідок контактів двох мов. Це явище тривалої колоніальної політики росії.

Тобто це така недомова. Щось смішне, недолуге. І нашому ворогу-сусіду так зручно. Адже так на росії просувають наратив, що української мови ніколи не існувало, що її штучно створили, що це взагалі якийсь діалект, пародія на російську чи що там ще.

Діалект – це територіальний різновид національної мови. Український діалект формують 3 наріччя: південно-східне, південно-західне й північне.

Наріччя сформувалися за спільністю вимови, наголошування слів, а також за особливостями граматики й лексики. Кожне з наріч поділяється ще на менші одиниці – говори (наддніпрянський, слобожанський, подільський, волинський, бойківський тощо). А говори поділяються ще й на говірки, тобто це діалекти, що обмежені одним – максимум двома-трьома селами.

Стільки хочеться розповісти, що в один допис не вкладаюсь. Тому в наступному про спільні й відмінні риси суржику й діалекту.