Get Mystery Box with random crypto!

Канал сучасного правника

Логотип телеграм -каналу kanal_suchasnoho_pravnyka — Канал сучасного правника К
Логотип телеграм -каналу kanal_suchasnoho_pravnyka — Канал сучасного правника
Адреса каналу: @kanal_suchasnoho_pravnyka
Категорії: Позики, податки та закони
Мова: Українська
Передплатники: 2.32K
Опис з каналу

Must have сучасного правника

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення 2

2022-08-27 11:41:35 #неотримання #поштова #кореспонденція #суд

Сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися порушенням судом норм процесуального права, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.

ПОСТАНОВА 24 СІЧНЯ 2020 РОКУ СПРАВА № 2-4748/10 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-28004СК18 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

…сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися порушенням судом норм процесуального права, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.

Верховний Суд при цьому також враховує суб`єктивну поведінку ОСОБА_3 щодо неотримання ним особисто поштової кореспонденції, яка свідчить про те, що вона не пов`язана з об`єктивними причинами, виходячи із того, що останній у його касаційній скарзі, поданій ним у липні 2016 року, також разом зі своїм представником посилався на неповідомлення його та його представника про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, і ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року його касаційна скарга була задоволена, а ухвала суду апеляційної інстанції була скасована у порядку пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували належну фіксацію повідомлення його про дату розгляду справи, оскільки направлені йому поштові відправлення провернулися до суду апеляційної інстанції у зв`язку із закінченням строку їхнього зберігання. Заявник після скасування зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції не вказав суду іншої його адреси листування, не цікавився розглядом його апеляційної скарги.

Оскільки матеріали справи містять докази про повідомлення ОСОБА_3 та його представника про розгляд судом апеляційної інстанції його скарги, призначений на 22 березня 2018 року, то такі доводи останнього є необґрунтованими та не є свідченням добросовісно користуватися ним та його представником процесуальними правами, зловживання якими не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Отже, встановлені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції виконав вимоги процесуального права, а ОСОБА_3 не виявив бажання скористатися своїми процесуальними правами під час розгляду його апеляційної скарги.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87270640
329 views08:41
Відкрити / Коментувати
2022-08-27 11:37:06 #месенджер #договір #укладення #захист

Укладення договору через месенджер. Тактика захисту

Пост адвоката Яна Білоголового з власної практики.

https://www.instagram.com/p/ChwZW27I9Wa/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
283 views08:37
Відкрити / Коментувати
2022-08-27 11:21:35 #вручення #повісток #відповідальність

Вручили повістку, але не прийшов. Яке покарання загрожує за неявку до військомату?

Згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про мобілізацію передбачено покарання у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн.

Про це ТСН.ua розповів юрист Ростислав Кравець.

"Але, якщо людина вже була в військкоматі, пройшла медкомісію, потім отримала повістку, якою викликається для прибуття в частину, а по факту не з’явилась, то в такому випадку передбачена кримінальна відповідальність за ухилення - від 3 до 5 років позбавлення волі", - каже Кравець.

Своєю чергою, суди під час розгляду таких справ можуть призначити обвинуваченому іспитовий термін для виправлення.

Також адвокат нагадує, що якщо людина, яка отримала повістку вдруге протягом року та не з’явилась, може бути покарана більш суворішим штрафом - 5100 грн.
302 views08:21
Відкрити / Коментувати
2022-08-26 23:56:48 #банк #управління #кредит #плата

​​Банк не міг стягувати плату за управління кредитом, адже такі дії не є банківською послугою, яку замовив позичальник – ВП ВС

У 2005 році позивач узяв у банку кредит, а в 2017 році звернувся з позовом про визнання недійсними умов кредитного договору про встановлення додаткової плати за управління кредитом та про надання кредиту в іноземній валюті. Також просив суд визнати дії банку зі стягнення плати за управління кредитом неправомірними та зобов’язати його перерахувати заборгованість позивача. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із цим рішенням загалом погодився, але змінив мотиви суду першої інстанції, застосувавши ті приписи Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон), які були чинними на момент укладення кредитного договору.

Розглядаючи касаційну скаргу позивача, Велика Палата Верховного Суду вирішила, зокрема, два питання. Перше – чи є недійсною (нікчемною) умова укладеного до 13 січня 2006 року кредитного договору про встановлення додаткової плати (комісії) за управління кредитом. Виснувала, що означена умова кредитного договору є оспорюваною. З приводу того, чи є ефективним способом захисту прав позивача вимога про зобов’язання банку перерахувати кредитну заборгованість, ВП ВС вирішила, що така вимога є вимогою про примусове виконання обов’язку в натурі й ефективним способом захисту в спірних правовідносинах.

Суди встановили, що в кредитному договорі сторони погодили плату за управління кредитом, яку позичальник мав вносити щомісячно протягом усього строку користування кредитними коштами з розрахунку 0,3 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом (без урахування розміру процентів, які позичальник мав сплатити банку). Велика Палата ВС констатувала, що цю умову договору слід визнати недійсною.

Вказана умова є оспорюваною згідно з ч. 1 ст. 21 Закону (у редакції, чинній на час укладення договору) та ч. 3 ст. 215 ЦК України. По-перше, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). По-друге, умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше ч. 1 ст. 21 Закону в редакції, чинній до 13 січня 2006 року). Крім того, за змістом припису ч. 1 ст. 509 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), об’єктом зобов’язання не можуть бути лише дії, які одна зі сторін вчиняє на власну користь.

ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов’язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Детальніше - https://cutt.ly/hXVYPBk.

Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852863
331 views20:56
Відкрити / Коментувати
2022-08-26 12:55:34 #припинення #ФОП #договірні #зобовязання #підсудність !!!

У випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

ПОСТАНОВА 04 СЕРПНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 336/3615/20 ПРОВАДЖЕННЯ № 61-1558СВ22 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ПЕРШОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18).

Отже, факт припинення споживачем підприємницької діяльності не звільняє його від обов`язку щодо належного виконання взятих раніше господарських зобов`язань.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105578094
379 viewsedited  09:55
Відкрити / Коментувати
2022-08-26 07:25:05 #реєстрація #благодійні #організації #помилки

ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ РЕЄСТРАЦІЇ БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

Стаття має рекомендаційний характер та підготовлена членом ГО "Спільнота реєстраторів" Оленою Гороховою


https://telegra.ph/TIPOV%D0%86-POMILKI-PRI-REYESTRAC%D0%86I-BLAGOD%D0%86JNIH-ORGAN%D0%86ZAC%D0%86J-V-UKRAIN%D0%86-08-26
327 views04:25
Відкрити / Коментувати
2022-08-25 21:48:50 #форсмажор #сертифікат #існування #обставини #докази

Сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин

Постанова ОП КГС від 19.08.2022 у справі №908/2287/17
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105837295

75. Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

76. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

77. Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
411 views18:48
Відкрити / Коментувати
2022-08-25 10:59:32 #відповідальність #банк #вклад #тимчасово #окупована #територія

Фінансова установа (банк) як юридична особа несе відповідальність перед клієнтами, які уклали договір банківського вкладу (депозит), незалежно від місця розташування її філій, зокрема тих, які розміщені на тимчасово окупованій території.



ПОСТАНОВА КЦС ВІД 1 ЧЕРВНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ NO 757/38720/14 (ПРОВАДЖЕННЯ NO 61-14418СВ21)

За частиною другою статті 1060 ЦК України банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (частина перша статті 1074 ЦК України). Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина перша статті 1075 ЦК України).

У справі, що переглядалася, невиконання зі сторони відповідача обов’язку щодо повернення позивачу належних йому грошових коштів може мати наслідком порушення зобов’язання держави щодо захисту права позивача користуватися та розпоряджатися його майном – грошовими коштами в іноземній валюті, яке захищене частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Виходячи з зазначених норм права, відповідальність ПАТ КБ «ПриватБанк» за вкладами його клієнтів не обмежується виключно відповідальністю його відповідної кримської філії. Таку відповідальність несе ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа.

https://reestr.court.gov.ua/Review/104635318
361 views07:59
Відкрити / Коментувати
2022-08-25 08:27:15 #відступ #позиція #витребування #іпотечне #майно

ВП має відступити від висновку щодо витребування іпотечного майна — КЦС

Відступ від висновку має бути розумним і про нього має бути вказано в тексті постанови. Натомість, суттєва та істотна зміна практики не повинна слідувати з тексту постанови не явно, імпліцитно.

Про це Великій палаті ВС нагадали колеги з Касаційного цивільного суду в ухвалі від 17.08.2022 у справі №759/5454/19.

У КЦС зауважили, що як у практиці самої ВП ВС, так і касаційних судів не існувало проблем із застосуванням ст.37 закону «Про іпотеку» та оспорення рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Однак у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 зроблено такий висновок: «якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення… є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав».

Утім, на думку колегії КЦС, відсутні будь-які доктринальні та законодавчі передумови для кардинальної і непередбачуваної зміни усталеної судової практики щодо оспорення рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя.

В доктрині приватного права та судовій практиці є усталеним, що між відповідачем та позивачем мають бути відсутні зобов’язально-правові відносини, порушення яких і стало причиною позбавлення позивача володіння своєю річчю. Тобто віндикація як способу захисту застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (див: постанови ВП ВС від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 5.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц). Тому при конкуренції позовів — віндикаційного та договірного — перевагу має якраз договірний спосіб захисту.

Отже, належним та ефективним способом захисту позивача, який вважає, що його право порушене тим, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за відповідачем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), є позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.

З огляду на це, колегія суддів КЦС передала справу до ВП ВС, аби вона визначилася, яка ж її позиція має формувати єдність судової практики.

https://zib.com.ua/ua/pda/152681.html
354 views05:27
Відкрити / Коментувати
2022-08-24 09:30:45 #держгеокадастр #зміни #законодавства

Держгеокадастр повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів 19 серпня 2022 року № 921 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 2021 р. № 1438» приведено у відповідність до Закону України від 12 травня 2022 р. № 2247-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» постанови Уряду від 3 березня 2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» та від 29 грудня 2021 р. № 1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками». В результаті цього внесено зміни до розділу «Інші права та обов’язки сторін*» Типового договору оренди землі, а саме, встановлено, що права та обов’язки сторін під час дії воєнного стану, його припинення або скасування в Україні або у відповідних окремих її місцевостях, визначаються з урахуванням пунктів 27, 28 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, якими встановлено особливості регулювання земельних відносин саме під час дії воєнного стану, у разі його припинення або скасування.
Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 продовжено строк реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками до 2023 року.
396 views06:30
Відкрити / Коментувати