Освітня Криївка

2022-01-17 01:41:45 ПОВСТАЛИЙ СТЕП

Досі степ гуде луною
Грізний брязкіт сталі.
А над степом клич «за Волю!»
В бій веде повсталих.
Не за славу - за свободу,
Не на смерть, а в Ирій
Йшли сини свого народу -
Молоді та щирі.
Всі за батьком отаманом -
На багнет «червоних»!
Вкриє поле кров тиранів
Залунають дзвони.
Але ворог йшов стіною.
Звір той не втомився
Степ багрянів під ходою
У крові втопився.
За спиною хата рідна -
Ворогу не взяти.
Та у серці Україну
Не закриють ґрати.
Громом вдарив
долі постріл:
«Брати, прощавайте
як до волі доживете
від мене вітайте».
Спи спокійно, отамане,
Спи і не турбуйся
Вже і куля не дістане,
Коні не спіткнуться.
Спи спокійно,
батьку рідний,
Ми не підведемо,
Пройдемося по Вкраїні
Ворога доб’ємо.

Максим Степовий Відкрити / Коментувати

2022-01-16 18:54:52 Українці, згадайте Ігоря Брановицького - героя-«кіборга»!

Синя куртка, чорна шапка, замерзлі руки і відчужений погляд.

Таким був Ігор Брановицький на останньому відео бойовиків, знятому 21 січня 2015 року на руїнах нового термінального комплексу Донецького аеропорту. Всю ніч перед зустріччю з ворогом Ігор перемотував рани пораненим товаришам, давав закурити їх останню в житті сигарету, тримав їх за руки, коли вони видавали останній подих. Заспокоював їх, коли вони просили пристрелити їх, страждаючи від болю.

У ту ніч, після другого підриву терміналу поранених було дев'ять. Вранці половина померла. Ігор же після підриву отримав лише осколок в бронежилет і контузію. Він повинен був жити. Але вийшло по-іншому.

Бойовики «Спарти» зайшли в те, що залишилося від терміналу, полонили Ігоря і ще пару хлопців, повели їх в «КаМаЗ» і відвезли до Донецька. Ігор ще не знав, що ця поїздка остання і йому залишалося жити всього лише сім годин. Їх привезли в підвал якогось приміщення, почали допитувати. Там Ігор сказав, що він кулеметник і прийшов воювати за СВОЮ країну. Таким пощади у ворога не знайшлося.

Його били кілька годин. Ногами, арматурою, змушували ставати на коліна. А коли він відмовлявся, стріляли з травматичного пістолета по ногах. Кулі так і залишилися в тілі, коли мати його отримала в кінці березня минулого року. Коли тіло Ігоря Брановицького перетворилося просто в криваву масу, «полегшити» його страждання прийшов «Моторола». Він вистрілив Ігорю в голову.

Що тут говорити про якусь Женевську конвенцію, в якій наказано поводження з військовополоненими. На цих дикунів, які так вчинили з Ігорем, це не поширюється. Їм не знайоме поняття Честі.

Справа Ігоря Брановицького лежить в кабінетах СБУ. Його намагаються розслідувати за статтею 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство». Вже рік. Саме стільки часу мама Ігоря чекає покарання для катів свого сина. Саме стільки часу носить квіти на його могилу на Берковецькому кладовищі Києва.

Згадайте Ігоря Брановицького в ці дні. Дні кінця Донецького аеропорту 15.01-21.01

Згадайте про солдата 90 батальйону, 81 окремої аеромобільної бригади, який віддав своє життя за слова «Я воюю за СВОЮ землю»! Відкрити / Коментувати

2022-01-16 18:54:46 Відкрити / Коментувати

2022-01-16 16:48:22 Сім років тому, у тяжких боях в ДАП, кіборги здобували свободу і незалежність України!

Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2022-01-16 15:26:05 ДАП.
Стіна Нового терміналу. Відкрити / Коментувати

2022-01-16 15:26:05 18+

30 вересня 2014 року. Черговий штурм російським терористами позицій українських військових в Донецькому аеропорту

Бойовики біжать по полю, на якому лежать тіла загиблих попередників, які до них вже намагалися штурмувати позиції українців. Під вечір вже підвозять нових 200-их та 300-их з чергового штурму. Відкрити / Коментувати

2022-01-16 10:50:11 ГЕРОЇЧНА ІСТОРІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ ЖИТИМЕ У ВІКАХ

Ролик створили на честь Євгена Подолянчука — капітана Збройних Сил України, командира групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення. Євген брав участь у першому бою за Донецький аеропорт 26 травня і осінніх боях за ДАП.

ДАП тоді був у повному оточенні, проте Євгеном, колишній пластун разом з побратимом, позивний Турист, облаштували зразковий медпункт, прочесавши усі термінали, та зібравши усі наявні ліки. Євген за допомогою випадково знайденої у розбитому кафе стрічки наклейок-цінників, по всьому терміналу розклеїв знаки червоних хрестів і стрілочок, що позначали шляхи можливої евакуації поранених до медпункту.
В майбутньому, коли підрозділи мінялися по ротації та часто не були знайомі з терміналами, ці позначки навіть у розпал бою дозволяли координувати порятунок поранених.
Після деблокади аеропорту і прориву українських військ до Пісок, провів на своїй «Ниві» до аеропорту колону танків.

Героїчно загинув 14 вересня 2014-го року. Відкрити / Коментувати

2022-01-16 01:42:40 «Вони вистояли — не вистояв бетон» Відкрити / Коментувати

2022-01-16 01:38:55 16 січня - День пам’яті Кіборгів


Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем.
18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників - «кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
За безстрашність, стійкість і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу. У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
Героїчна оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 
242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули понад 200 військових.
Пам'ятай про них! Відкрити / Коментувати

2022-01-16 01:38:52 Відкрити / Коментувати