Освітня Криївка

2022-01-13 11:51:05 ДОНЬКА ПОБРАТИМА

Плита гранітна, молодий хлопчина,
Всміхається із неї до людей.
Присіла поруч дівчина - дитина,
І тихо сльози потекли з очей.

Вона не плакала і ні, не голосила,
Доросла вже не по літах була.
Під ніс собі ледь чутно говорила,
Розповідала, як тепер жила.

- Я школу, тату, закінчила, знаєш,
Ось навіть табель принесла тобі.
Казав, щоб гарно вчилась, пам'ятаєш?
У мене тут дванадцятки одні.

А ось батькам подяка за дитину,
Я все тобі це, тату, принесла.
Скажи, чому нас з мамою покинув?
Я ж не погана донечка була...

Мені розповіли лиш коротенько,
Як ти тоді потрапив в той котел.
Як зупинилось там твоє серденько,
І ось лежиш у цій землі тепер.

Я сильна, тату, вже майже не плачу,
А мама тужить уночі і вдень.
Ховає сльози, думає не бачу,
Та не сховати цього від дітей.

Скажи, невже ота, твоя держава,
Що там, тоді тебе не вберегла.
Що на дурну війну тебе послала,
Невже вона життя варта була?

Навіщо ти пішов туди? Навіщо?
Невже мене і маму не любив?
На кладовищі, де лиш вітер свище,
Лежиш у розквіті своїх ти сил.

Хтось підійшов і ніжно, ніби батько,
Дівча з любов'ю, міцно обійняв.
Сахнулося сполохане дівчатко,
А батьків побратим їй так сказав

- Не бійся, я прийшов до твого тата,
Ми з ним разом стояли у бою.
Таких хоробрих в світі не багато,
Йому я дякую, що зараз тут стою.

Любив понад усе тебе і маму,
І на війну, лише за вас пішов.
Щоб мирне небо було тут, над вами,
Не плач, що він додому не прийшов.

Він завжди поруч, ти не сумнівайся,
Все бачить і все чує із гори.
Прошу дитино, ти не побивайся,
Йому на радість в світі ти живи.

Мала, обійняла того солдата,
Сльозу утерла і собі пішла.
- Добридень тобі, дорогий мій брате!
Стежина ось до тебе привела.

Твоя донька уже така доросла,
Твоя усмішка і вуста твої.
Мов пшениці, на плечі впали коси,
Вона продовжить рід твій на землі.

Ти знаєш, а моїх уже немає...
Снаряд... Пішли до Бога уві сні.
Без них, як далі жити?.. Я не знаю...
Я втратив все, на бісовій війні.

Немає тиші, досі ще стріляють,
На небо з наших хтось щодня летить.
Про цю війну, потроху забувають,
Кого не зачепило - не болить.

Лише ростуть усюди плити... Плити...
І стогне болем, зранена земля.
Приймає тих, кому ще жити й жити,
Чекай, скоро до тебе прийду й я.

Я буду боронити до останку,
За нас обох країну, друже мій.
Поки не прийде звістка, на світанку,
Що мир настав! Що був останній бій.

Автор : Кравченко Віолетта

20.07.2021 Відкрити / Коментувати

2022-01-13 11:51:01 Відкрити / Коментувати

2022-01-12 00:48:30 Львівський обласний суд звинуватив затриманих дисидентів у "виготовленні, розповсюдженні, зберіганні літератури наклепницького характеру, участі у вертепах, ворожому ставленні до радянської соціалістичної системи, ініціативі створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої".

Більшість отримала вирок позбавлення волі терміном на п'ять-сім років у таборах суворого режиму та три роки заслання. Відкрити / Коментувати

2022-01-12 00:48:30 12 січня 1972 року. Того дня у Львові та Києві було заарештовано 19 осіб - учасників різдвяної коляди. Їх залякували розстрілом, тортурами, психлікарнями і завданням шкоди рідним.

Наближалася 50-та річниця створення СРСР. З перших днів січня 1972 р. КГБ розпочав спецоперацію з нейтралізації людей з відвертою громадянською позицією. У поле зору КГБ потрапили учасники різдвяної коляди-1972. Її організаторами була дисидентська молодь зі Львова та Києва, яка чинила виклик політиці викорінення українських національних традицій, атеїстичною пропагандою, забороною відзначення релігійних свят, зокрема Різдва Христового.

Ініціатором вертепу у Львові стала учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В'ячеслава Чорновола. Репетиції відбувались у її помешканні - невеликому будинку на вул. Спокійній, 13.

В оселі Олени інакодумці вивчали колядки, щедрівки, зносили туди різноманітний одяг, робили маски, перевдягалися. Щоправда, дисидентські вертепи дещо відрізнялись від звичних сучасних, оскільки поєднували елементи Різдвяного вертепу із Маланкою (тобто водіння кози) та Щедрим вечором.

Загалом у вертепі взяло участь близько 45 осіб, з-поміж них і Василь Стус, який у переддень Нового року приїхав до Львова з Моршина, де тоді лікувався.

Зібрані гроші за коляду учасники вертепів планували скерувати на допомогу тодішнім політв'язням та їхнім рідним, на випуск чорноволівського "Українського вісника" тощо. Вже незабаром ці кошти (250 рублів) знадобились для оплати роботи адвокатів на судових процесах...

Проте влада розуміла, що звинувачувати дисидентів у недотриманні атеїстичних принципів радянської держави та відзначенні релігійних свят є дріб'язковим.

Для проведення масових арештів не вистачало більш вагомої причини, ланцюжка, який би дозволив довести "зв'язок націоналістичного підпілля в Україні із закордонними українськими центрами та організаціями".

Сценарій т.зв. "справи Добоша" спланували органи держбезпеки, провідну роль у ній відіграв (сам того не усвідомлюючи) бельгійський студент українського походження Ярослав Добош.

Він намагався зібрати у Києві та Львові примірники самвидаву, фотокопії "Українського вісника" і вивезти їх за кордон для Українського допомогового комітету та Спілки української молоді, членом якої він був.
...
Леоніда Світлична, дружина літературознавця Івана Світличного, так описала той зловісний день:

"12 січня, 8.15 ранку. Я вже одягнена, збираюся на роботу, приймати іспити в студентів. Дзвінок у двері; як звичайно, відчиняю я. Перед дверима багато людей, показують ордер на обшук... Почався детальний обшук: ретельно розглядають кожну книжку, газету, кожен аркуш паперу. Шмональників семеро (в тому числі і "понятих"-сексотів). У якій справі, що шукають - невідомо.

Забирають книжки, машинописи, купу українського і російського самвидаву, записники, друкарську машинку, радіоприймач, магнітофонні стрічки з унікальними записами Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Мамайсура... Я напружено чекаю Надійку [Світличну, сестру Івана, - авт.], не знаючи, що в цей час у неї теж роблять обшук, як і в десятків інших людей по всій Україні...".

Після проведених обшуків за гратами опинились лідери дисидентів - Іван Світличний, Василь Стус, Євген Сверстюк, Зіновія Франко, Леонід Селезненко, Леонід Плющ та ін.

У Львові до слідчої в'язниці УКҐБ на вул. Миру (сучасна - Степана Бандери), в якій тепер працює Національний музей "Тюрма на Лонцького", потрапили В'ячеслав Чорновіл, Ірина Стасів-Калинець, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Михайло Осадчий, Ярослав Дашкевич.

Заарештованих дисидентів залякували розстрілом, фізичними тортурами, завданням шкоди рідним і близьким.

Використовували також систему "каральної медицини": деяких, кого було складно звинуватити у порушенні відповідних статей кримінального кодексу, оголошували божевільними та ув'язнювали у спецпсихлікарнях. Відкрити / Коментувати

2022-01-12 00:48:22 Відкрити / Коментувати

2022-01-10 21:22:53 ЄВРОПА МОВЧАЛА…

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала…
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров’ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала…
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала…
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала…
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала…

1931 рік

Цьому віршеві Олександра Олеся - 91 рік, а слова й досі такі актуальні. Пам'ятаймо свою історію, українці, покладаймось лише на себе, борімося за своє, бо історія - це циклічність, а земля - то святе. Відкрити / Коментувати

2022-01-10 15:50:05 #Львів
Раніше у Львові ганяли москалів.
Нині у Львові ганяють українців. Це нагадує пророчі пісні Антіна Мухарського.

Чоловік відвідав нічний клуб «Split» у Львові. У залі караоке гості закладу співали виключно російськомовні пісні, серед яких були і пісні Лепса, який підтримав російську окупацію Криму.
Чоловік зробив відвідувачам зауваження та нагадав що виконання таких пісень є недоречним за умов російської агресії.

Узкощелепні почали гавкати на нього і називати "провокатором".
Керівники клубу «Split» наказали охороні закладу викинути львів'янина за його проукраїнську позицію.

Час справжнім львів'янам навідатись до клубу «Split» і пояснити його власникам, що в Україні триває війна і демосковизація. Відкрити / Коментувати

2022-01-10 15:48:34 Заблоковане відео. Опублікуємо тут Відкрити / Коментувати

2022-01-10 15:42:07 Освітня Криївка pinned a photo Відкрити / Коментувати

2022-01-10 15:42:00 Звіт за період 24 грудня 2021 - 10 січня 2022

Дякуємо за матеріальну підтримку! Завдяки Вам ми можемо допомагати людям, які цього потребують та вести просвітницьку роботу!

Ковальчук Олександр Валентинович
Скрипай Іван Михайлович
Зражев Олег Болеславович
Буданова Ангеліна Володимирівна
Вінігер Світлана Олександрівна
Smirnov Illia
Вар’ян Надія Володимирівна
Добродій під номером 38096****80
+ 1 невідомий добродій

У єдності наша сила! Відкрити / Коментувати