2021-01-22 22:02:48
З мене вистачить.
Зараз ви прочитаєте пост-признання про те, як я вирішив відмовитися від своєї мрії. Даний допис готувався рівно 2 місяці. По-порядку.
Декілька років тому, коли ще навчався в Кракові, я горів ідеєю повернутися в Україну, бо хотів робити свій дім кращим. Перша освіта – міжнар, сучасна дипломатія, друга – політологія. Тоді я думав, що отримані мною знання получиться застосувати в рідному Франківську чи в будь-якому іншому українському місті. В мене горіли очі.
Навчання закінчилося, я повернувся додому і почалося – участь у міських виборах (не пройшов), паралельно робота на тих же виборах,десятки і десятки висланих резюме, співбесіди, створення ГО і величезна купа всього іншого. Не хочу говорити про все, опишу тільки найважливіше – про кар’єрні можливості (вважаю, що в нашому віці – це найважливіше).
Якось я прийшов на одну співбесіду в дууууже хорошу державну установу. Мене «екзаменував» директор того відділу, куди я хотів потрапити на роботу. Нічого особливого крім того, що офіційна зарплата складала 5500 гривень, але мало того, як я зрозумів – за роботу треба було ще «домовитися». А ще був варіант з роботою в Києві, де зарплата значно більша – аж 12к гривень (чи навіть 14). Правда, там мені одразу сказали, що можна «мутити». Говорив мені про це солідний мужчина, який прекрасно розуміється у всіх тонкостях держслужби.
А я, знаєте, не готовий мутити. Я не готовий вимагати в когось 50$ за якийсь нещасний підпис. Не готовий кожен день чекати, поки до мене прийде якийсь вуйко щось рішати. Я завжди вважав, що це неправильно чи навіть якось низько. Особливо після хорошої освіти та правильного виховання. І ні, я не святоша – я просто хочу жити чесно.
Я довго думав про те, як мені бути далі. Сіре середовище, яке мене оточувало, з кожним днем все більше давило на моє світосприйняття. Політика стала мені нецікавою в принципі, бо там суцільне розчарування. Місто, яке я просто обожнював, почало все глибше топитися в болоті (не в тому, що тільки під ногами).
Ні, це не моє. Я дуже хотів, але вся ця безперспективність мене перемогла. Тут або вникай в систему, яка створювалася цілими поколіннями, або приймай кардинальні рішення.
З мене вистачить. Сорі, якщо не виправдав когось очікування – я старався, ви ж знаєте.
2.3K views19:02
К
