Хижа Лажневського

2021-08-03 16:07:52 ​милий друже,
я сумую
твої сни уже більше не проходять
до мене на яву.

знав би ти
скільки доль скручено,
скурено, виїдено собаками
скільки листів запилюжені у скринях кольору засохлої крові
і від скількох клятв залишились лиш вірші
десь у надрах мого телеграму

у мене ж усе так само
за вікном нерівні зуби квартир
із недоїдками закипілої недосказаності
лише от більше спокою
він моститься у мене на колінах, муркотить,
з’їдає мій весь голод
і я уже не відчуваю спрагу до житття.

любий друже,
бог вимикає світло
засинай, я берегтиму твій протест любові
я берегтиму твою ненависть
я берегтиму твоє сексуальне бажання
помирай спокійно
нехай твій страх і надалі
задихається у забутті. Відкрити / Коментувати

2021-07-21 10:37:03 минулих вихідних уперше виступив зі своєю музикою на фестивалі "Тарас Бульба". сказати, що я нервував — це не сказати нічого. можу практично перед будь-якою авдиторією читати вірші, але щодо своєї музики я завжди відчував невпевненість.

не зважаючи на карну, що виступала паралельно, людей було не сказати що мало, тому саботаж рок-фестивалю рейвом вважаю вдалим. чпасибі усім хто підтримував, і особливо тео за те, що взагалі підбив на цю авантюру.
поступово викладатиму треки, які завалялись у "шухляді".

і ось перший з них https://soundcloud.com/lazhnevsky/tupikh-lyudey Відкрити / Коментувати

2021-06-13 00:09:18 тут не розповідав, але уже рік пишу для цієї гри, до якої якраз вийшов свіжий трейлер в рамках Е3 самер фесту. і реліз уже геть скоро.



Відкрити / Коментувати

2021-05-11 14:35:30 Відкрити / Коментувати

2021-04-21 21:44:50 https://soundcloud.com/lazhnevsky/uncaged-instrumentaljam

поки я готую нові вокальні роботи, прицініть новий інструментал Відкрити / Коментувати

2021-04-10 22:48:21 не минуло й півроку, а я таки дописав діс на тараса Відкрити / Коментувати

2021-02-06 16:03:43 мова-вбивця неоновими зубами з'їдає столичні вулиці
випльовує кісточки вивісок та рекламних білбордів
мова-вбивця видирається з колодязів пластикових віщунів
загребущими клешнями краде кухні і спальні
мова-вбивця їздить зі мною в метро, ходить зі мною в бари
співає з моїх навушників, шепоче з полиць у книгарнях
ми із нею разом росли, разом вчились писати вірші
вона ластиться ніжно, як загублений пес, пестить мої втомлені сни
її металевий присмак розчиняється у солодкій ваті
пухнастій-пухнастій, блакитній, як зрешечене іскрами мирне небо
з тріщин несправного світу запахом пороху вона всідається в мої легені
я її колисаю на руцях, щоб, боронь діво маріє, не чутись нацисткою
ми танцюємо з нею цю ніч, святкуємо різноголосся набоїв

мово-вбивце, нехай і тобі не болить
вмийся, йди вже додому

ти ж тут просто засиділася у гостях
глянь лише, яка пізня година
смерть по смерті, за чверть обстріл, північ безіменних могил Відкрити / Коментувати

2021-02-02 16:47:25 ​текст-присвята михайлу пінчаку, написаний у часи нашого конфлікту кілька років тому

T H E K I L L I N G J O K E
ми вибухатимемо крапля за краплею
колишній коханець ани море ж-бо казав
що усі ми — краплі
утворюємо океан любові
я розливаю перед тобою океан ненависті
що від нього ховається тарас корпанюк
за який мене зневажає море
яким так цікавиться східний
ось дивись цей величезний потік розбивається перед тобою в слемі
мій бородатий бетмене
лиш усміхнись мені хоч раз
я не боюсь агресії твоїх друзів
тільки вислухай мене
і я розповім тобі звідки ці шрами.

писати — це спосіб мислити
— це спосіб спілкуватись з тобою
спосіб творити тебе
ліпити власноруч
таким яким захочу я сам
бачиш ось ж-бо я танцюю прямо під сценою
малюю спеціально для тебе губи
фарбую нігті
і надіюсь бодай на один погляд на мене
а натомість
ти опускаєш його лише тоді
коли впевнений, що я не дивлюсь у твою сторону
наче боїшся що коли наші погляди зіткнуться
ми вибухнемо

вибухнемо звуком відкоркованого вина на перший день фестивалю ї
вибухнемо оргазмом ани море
вибухнемо в тріпі назара східного і дарія лажневського
вибухнемо вакуумом сміху жилка
вибухнемо димом в легенях тараса корпанюка
ось бачиш це протистояння
воно в усьому
воно у тобі
воно в мені
воно у вимиканні світла перед сном
воно у протиріччному сприйнятті мене юрієм ігоровичем ліщуком
воно завжди підніматиметься угору за водного
і згасатиме за кожного водородного

я вдивляюсь в посмішку жилка
і уявляю
як його вакуумний сміх
вибухає хіросімою
розноситься околицею
хочеш я розсиплю мільярди усмішок
що тобі завжди здаватимуться щелепами
які вириватимуть сторінки з твоїми віршами із антологій
на пошану мертвим батькам
я згодую кожен твій вірш псам
і пожму іще сотню твоїх долонь
аби наше протистояння завжди живило всесвіт
як інь і янь
живить найтонкіші матерії цього рівня ілюзії

коханець ани море писав
про океан любові
але ти розливаєш мені лише
космос мовчання

але я надіюсь
що коли ти нарешті схопиш мене за горло
й витиснеш з мене залишки життя
то врешті посміхнешся мені
й ми разом посмакуємо
цей кислосолодкий жарт всесвіту над нами
скорчившись у
сміху будди. Відкрити / Коментувати

2021-01-25 17:51:19 ​я прив’язав червону кульку до землі
на полі що дає собі імена надгробними плитами
біля озера, що спокоєм заковтує сенсорику
перетравлює скляні уламки здатності любити
я заворожений
плинністю часу
у приголомшливій глухоті кастрованих емоцій
пишу прощальну записку поезії. Відкрити / Коментувати