Михайло Подоляк

2023-09-25 12:57:08 Чому оцінки західних «совєтологів» та «кремленологів» часто настільки розходяться з українськими? Чому українці постійно настільки впевнені у своїх заявах і діях? Причина в тому ж, чому насправді провалилися висновки ключових розвідок світу про «падіння Києва за три дні».

У російській мові є таке слово «понти». Українці знають природу сьогоднішньої Росії краще за багатьох. А саме: пострадянська Росія путінської епохи – це велика фабрика з виробництва понтів на експорт для гіперкомпенсації власних комплексів. Водночас багато західних колег продовжують оцінювати Росію як зменшений Радянський Союз і розмірковувати категоріями часів Холодної війни (ба більше, вони мають емоційну пам’ять життя в ті часи). Отже, вони приречені постійно дивуватися невідповідності прогнозів.

Пам’ятайте: уся російська політика відштовхується від однієї відомої установки – «у страху великі очі». Не купуйте російських «понтів». За ними нічого немає. Доведено крейсером «Москва», системами ППО С-400 «Тріумф» та «гіперзвуковими» ракетами «Кинджал». Відкрити / Коментувати

2023-09-24 16:50:29 Проблема більшої частини воєнної аналітики в тому, що вона є відображенням внутрішнього емоційного стану її авторів та спирається на серіальну логіку законів медійної драматургії. Такі аналітики, як і політики, паразитують на колективних емоційних станах задля актуалізації себе в інформаційному просторі та досягання політичних балів у вигляді лайків та охоплень. Неважливо, що саме написано, головне, чи був зчитаний настрій, чи потрапили ми в нерв. Але зрештою розбещена контентом публіка починає вимагати цього ж від українських Збройних Сил: «Розважайте, або ми більше не будемо вас любити! Сезон надто затягнутий і нудний, Голіаф міг бути повержений ще три серії тому».

Але війна не живе за законами сторітелінгу, а успіх наступальних операцій не завжди вимірюється кількістю звільнених квадратних метрів. Війна – це радше математичне рівняння на дошці з великою кількістю змінних і невідомих. Отже, події треба вміти читати правильно, не зважаючи на емоційні інтерпретації. І якщо до глядачів питань немає, то деяким політикам демократичних країн треба визначатися: ви про хизування чи ви про результат? Ви про 100 лайків чи про підручники історії? А історія буває нещадною до ситуативних кон’юнктурників.

Сьогоднішні дії української армії з перемелювання російських частин на Півдні та демілітаризації тилової логістики Криму (включно із застосуванням далекобійних ракет) мають кумулятивний ефект. І коли піку буде досягнуто, усі відчують: замок зламаний, російська оборона посипалася. Насамперед відчують зміну тональності шпальт провідних ЗМІ.

Доти варто пам’ятати: ключова складова перемоги – це воля, дух, сила наміру та настанова на результат. Це передбачає імунітет до емоційних впливів і коливань суспільних настроїв. Відкрити / Коментувати

2023-09-23 18:56:52 В України точно немає ілюзій щодо «війни на виснаження». Ми, звичайно, можемо сподіватися на «білого лебедя», але ґрунтуємо свої розрахунки виключно на тверезих оцінках та з огляду на гірші сценарії. Саме тому ми послідовно пояснюємо партнерам неможливість жодних форматів «компромісу» з Росією.

А саме: будь-який «мир із Путіним» без однозначного програшу Росії та фундаментальної зміни архітектури безпеки означатиме лише очікування нового раунду війни (який у цьому разі відбудеться за гірших умов), а будь-який компроміс з агресором матиме катастрофічні наслідки для міжнародного права.

Чи щасливий український народ від перспективи тривалої війни на виснаження? Точно ні. Ми йдемо цим шляхом лише тому, що жодного іншого шляху сьогодні немає. Саме тому наше завдання – протриматися на один день довше за противника. І ми це зробимо. Бо, на відміну від Росії, ми не маємо вибору. Відкрити / Коментувати

2023-09-22 17:20:47 «Усі ракети було збито російською системою ППО. Але штаб Чорноморського флоту в Криму зруйновано. Постраждалих у результаті атаки немає. Але деякі військові зникли безвісти». Заяви російського Міністерства оборони як доказ глибинної порочності російської системи: на шлях агресії та воєнних злочинів стають люди, які за інших обставин в іншому суспільстві могли б виступати як стендап-коміки. Хоча чого дивуватися, якщо навіть Міністерство ОБОРОНИ в цій фантасмагоричній країні насправді – Міністерство нападів.

Путінська Росія – королівство кривих дзеркал і бульбашка давно віджилих міфів, що існує виключно на страху західних суспільств та емоційній пам’яті страшилок часів Холодної війни, паразитуючи на бренді СРСР.

Але реальність невпинно наступає на п’яти. Крим обов’язково буде демілітаризовано та звільнено. У Чорне море повернуться торговельні судна. А російські військові кораблі зрештою посядуть своє заслужене місце – перетворяться на культовий підводний музей для дайверів, що приваблюватиме туристів з усього світу. У вільний український Крим. Відкрити / Коментувати

2023-09-20 15:26:28 Генеральна Асамблея ООН – це ідеальне місце, щоб звірити годинники, уточнити позиції та зрозуміти, у який бік сьогодні рухається світ. Незважаючи на різницю бачення підходів, світ єдиний у базових речах: Росія має програти, відновлення Україною територіальної цілісності обов’язкове для відновлення поваги до міжнародного права. А найголовніше, навіть нейтральні країни, що сьогодні користуються безвихідним становищем великої бензоколонки у власних інтересах, розуміють, що Росія не може бути стратегічним партнером, і не мають жодної поваги до Путіна. Росія програє цю війну, хоч би які віртуальні світи малювала сьогодні московська пропаганда. Відкрити / Коментувати

2023-09-19 16:47:30 Очередное напоминание всем постсоветским странам: Россия всегда и всех предает. А российское «миротворчество» или «членство в российскоцентричной ОДКБ» – это неизменный нож в спину в кризисной ситуации. Если вы, конечно, не готовы делегировать России часть своей субъектности и суверенитета. Поэтому никогда не подписывайте с Россией никаких договоров, не ведите с ней серьезных переговоров, не принимайте «миротворческие контингенты» и не открывайте двери для российской пропаганды и коррупции. «Дружба» с Россией всегда заканчивается одинаково. Відкрити / Коментувати

2023-09-19 13:44:11 Безперечно, поява в іноземних виданнях публікацій із сумнівами щодо причетності Росії до удару по Костянтинівці спричиняє зростання конспірологічних теорій, а отже, вимагатиме додаткової юридичної оцінки з боку слідчих органів. Суспільство точно отримає відповідь на питання, що саме сталося в Костянтинівці. Як і в тисячах інших випадків російських ударів по нашій країні в межах неспровокованої війни. При цьому, нагадаю, правоохоронні органи за замовчуванням проводять ґрунтовне та детальне розслідування кожного інциденту в межах фіксації та документації російських воєнних злочинів. Зокрема, вивчаються обставини удару по Костянтинівці. У будь-якому разі юридичну істину буде встановлено. Тим часом не слід забувати: це Росія розпочала вторгнення в Україну й саме Росія відповідальна за принесення війни до нашої країни. І саме Росія регулярно завдає масованих ракетних, бомбових і дронових ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню. Україна ж веде виключно оборонні дії, захищає себе та свої території. Відкрити / Коментувати

2023-09-18 11:04:33 Велика помилка – намагатися дивитися на цю війну як на проблему України та Східної Європи. Путінська Росія сьогодні стала майже проблемою людства, і ця проблема виникла не вчора.

Протягом усієї своєї історії Росія випадала з подій, що формували сучасний світовий порядок, а тому безнадійно відстала від Сходу та Заходу. Росія не брала участі в Тридцятилітній війні, «проспала» Вестфальський мир і тому не знає поняття суверенітету. Росія не завершилася як імперія за результатами Першої світової війни. Не пройшла через покаяння за злочини червоних і не зазнала трансформації після розпаду СРСР: маски демократів на себе наділи вчорашні комуністи й імперські націоналісти.

Росія Путіна не може знайти свого місця в сучасному світі, а тому інвестує в підрив світового порядку. Замість ідей і сенсів вона має комплекси своїх еліт. На цьому шляху Росія в путінському вигляді приречена на провал, і ми вже його спостерігаємо, хоча розміри й обсяги країни розтягують процес у часі та приховують патогенез від зовнішнього спостерігача.

Завдання відповідальних країн в усіх частинах світу – дати Росії розбитися об скелю України, а світові – рухатися далі. Зокрема, дати змогу рухатися далі майбутній Росії без Путіна. Це не питання політики. Це питання загальнолюдської цивілізації. Відкрити / Коментувати

2023-08-29 18:30:41 Безупречно. Все, что нужно понимать о нынешней России и ее будущем…
Тайные похороны экс-главы «Вагнера» Пригожина как абсолютный символ истинного страха Путина. Даже после демонстративного убийства «вагнеровца» в небе над Тверью российский диктатор панически боится настоящих массовых протестов. Боится памяти, разговоров, сомнений, сравнений. Боится продолжающегося репутационного обнуления. Боится собственных «героев», навязчиво растворяя их в неизвестности.
Неизвестное место похорон, неизвестное кладбище Петербурга, неизвестное время, неизвестное количество «сопровождающих лиц», неизвестные информационные сообщения. Просто потому, что Путину страшно… Відкрити / Коментувати

2023-08-08 15:40:19 Ru-Zомбиленд подлежит системной коррекции…

Отчетливо заметна сейчас одна потрясающая особенность коллективного сознательного и бессознательного в Рф... Которая однозначно убирает из повестки опцию любых внушений, переформатирований, обращений к «русскому сознанию» и особенно переговоров. И которая буквально пропитана неискоренимой мерзостью… В России сегодня нет ни одного государственного, общественного или политического института, который понимает, что такое агрессивная оккупационная война и который системно воюет против войны на собственной территории.
Наоборот, государство буквально упивается кровью, купая в ней собственных детей и «доутапливая» собственных граждан. «Вы имеете право резать, насиловать, убивать на чужой территории», «Кто не будет резать украинцев, тот против России!» – ключевые официальные лозунги.
Отдельных людей, выступающих против войны и получающих за это 25-летние тюремные сроки под улюлюканье классической русской толпы, в расчет на берем. Они, к сожалению, совершенно не определяют сегодня общественные настроения. Речь именно об институтах. За безусловные массовые убийства граждан Украины активно выступают депутаты разных уровней, представители системы образования, производители культурного продукта, фейковые парламентские партии, комитеты солдатских матерей, и особенно ярко – РПЦ. Последняя просто захлебывается в ненависти и лично поощряет смерти.
Тотальная пропаганда убийств, пыток, насилия. Везде, в разных интерпретациях, круглосуточно. А после – новый, более агрессивный и слюно/заливающий виток обязательной пропаганды геноцида, терроризма и злорадства: «Убей украинца, убей!» Это ведь и есть тот самый «геноцид» в его абсолютно незамутненном и простом значении. И это сегодня суть государственной политики России, которую на разных уровнях поддерживают партии, общественные организации, формальные лидеры…
Россия – безусловно агрессивное государство, которое жаждет крови. Поэтому нет ни одного иного финала этой войны, кроме как отправить Россию на историческое перерождение. Перерождение возможно только через изоляцию, массовые покаяния и обязательные судебные приговоры. А также через системную масштабную внутреннюю смуту. Нынешние российские институты и нынешние агрессивные пассионарии должны уйти в небытие… Відкрити / Коментувати