Михайло Подоляк

2023-02-06 12:32:56 Гібрідноє…

Паніка, страх і знову паніка. А також – масштабні внутрішні інформаційні конфлікти. Саме на це роблять ставку росіяни в межах інтенсифікації гібридного компоненту війни…

І так, не слід недооцінювати інформаційної складової: у опонентів є ресурс, масштаб, креативні групи, розуміння, що «стиль Скабєєва/Соловйов» – це не для серйозної гри… Приклад? Масштабування меседжу про те, що «вони потужно атакують одразу з усіх напрямків і візьмуть під контроль центри ухвалення рішень». Це може деморалізувати. І навіть налякати. Головна мета – паніка, а за нею – зневіра. А на додачу – внутрішні «моральні ангели», які потужно розносять «всі крадуть, всіх у відставки»…

Це важливо для агресора? Безумовно. Бо:

11 місяців війни показали, що ми можемо дати відсіч та встояти. Боротьба триває, спротив міцнішає, а підтримка наших закордонних партнерів збільшується. Це дуже лякає представників «великої Рф, яка всіх за три дні на шматки рве»…

До речі, навіть вчорашні найбільші євро/песимісти вже кажуть, що війна має завершитися програшом росії. На це націлена не лише Україна, а й увесь цивілізований світ.

Так от, все/таки нам треба розділяти «реальні можливості Рф» та слова Рф про ці можливості. Російські пропагандисти вміють гучно говорити про перемоги, яких немає. Що ж по факту? Вони не можуть взяти навіть маленькі населені пункти і діють методом «спаленої землі»: обстрілюють територію та заходять в села, де не залишається нічого живого.

Вони пробуватимуть відволікати наші Сили оборони, наступаючи з різних напрямків, але наша розвідка все фіксує. Знову ж таки, вони могли робити це більш-менш ефективно, коли мали контрактну армію – найбільш злагоджену та логістично відбудовану. Натомість зараз у них – армія мобілізованих, у якій вибито командирську ланку нижчого та середнього рівня.

Лякаючи нас та Європу гібридним компонентом війни, росіяни продовжуватимуть схиляти владу до поступок. Будь-які поступки – це капітуляція, і ми цього не допустимо за жодних обставин.
Тимчасове перемир’я призведе лише до наступного етапу війни в Україні, а в Європі розгорнеться хаос та тероризм, щедро фінансований російськими грошима.

Усе це очевидно. Тому, перше – не реагуємо на гібридні прояви росіян. Друге – пам’ятаємо, що Україна все бачить, контролює, готує відповіді. Третє – не граємо в гру росіян про «великий наступ, якого треба боятись». Рф втратила свою армію, а зараз пробує дограти мобілізованим резервом. Четверте – не втягуємось у руйнівні внутрішні «війни». Усіх крадіїв самі доженемо. Відкрити / Коментувати

2023-01-25 17:25:17 Ключовий сценарій…

У короткостроковій перспективі Рф вдасться до певних наступальних дій, через які обов’язково втратить багато особового складу, сил і засобів. У межах контрнаступу, який розробляється Генштабом ЗСУ й докладно обговорюється на засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача, Рф зазнає двох-чотирьох суттєвих поразок, і саме після цього процеси розпаду й остаточної деморалізації в російській армії стануть незворотними.

Росіяни продовжать тікати. Водночас вони отримають ще більше мертвих, а на вулиці російських міст масово виходитимуть поранені й ампутанти і жорстко протестуватимуть. Територією Рф ширитиметься протест не політичного, а соціального характеру – через втрачених на війні близьких. У цей час в оточенні Путіна розгоряться суттєві внутрішні міжусобиці. Почнеться класичний російський пошук винних. Силові вертикалі ослабнуть і почнуть швидко занепадати.

Українська армія зупиниться на кордонах 1991 року, а в росії розпочнеться неконтрольована політична трансформація. Певні суб’єкти федерації (етнічні) отримають супер/шанс стати самостійними і зможуть це зробити.

Ядерна зброя так чи інакше контролюватиметься, зокрема й залишками російського генералітету. Тому немає великих ризиків, що вона з’явиться на чорному ринку чи буде принаймні якийсь час неконтрольованою.

Тимчасово сформований уряд Рф почне реальні переговори щодо відповідальності за злочини в Україні й щодо зон демілітаризації на кордоні. І зрозуміло, щодо значних компенсацій за вбивства та руйнації.

Дата реалізації цього сценарію залежить від наявного в України інструментарію – від того, коли Україна отримає точну кількість чітко визначеного озброєння. Україна надала нашому партнерському Альянсу конкретні цифри й найменування. Нині ми на етапі, коли війна є обґрунтованою математичною моделлю.

Формула проста: хочете якнайшвидшого завершення війни – своєчасно дайте Україні більше зброї, якої ми просимо. Відкрити / Коментувати

2023-01-19 18:09:49 Чому я вже неодноразово підкреслював сумнівну якість інтелекту ключових російських персонажів? І чому є великі сумніви в тому, що той же Путін у класичному сенсі ще є дієздатним?

Дивіться. Сьогодні суб’єкт Пєсков знову включив свій відомий типаж глашатая-шарманщика і на повному серйозі заявив, що Україна для закінчення війни має «врахувати вимоги Росії». Тобто віддати території, забути масштабні злочини, знищену інфраструктуру, прийняти право росіян втручатися в нашу внутрішню політику та відмовитися від зовнішньополітичного суверенітету. Пєсков навіть іще зухваліше продовжив: «Що раніше Зеленський виявить готовність враховувати вимоги росії, то швидше все закінчиться», у такий спосіб ніби натякаючи, що в іншому разі вона продовжить бомбити, вбивати, знищувати…
Так ось, чому все ж таки в них «глибинні проблеми» з інтелектом? Тому що насправді подібні заяви Пєскова треба читати дещо по-іншому. Серійні вбивці зайшли в чужий будинок, спалили кімнату, побили/зґвалтували/вбили дітей і жінок і тепер вустами особистого обслуговчого персоналу кажуть: «Швидко погодьтеся з масштабним приниженням і розбоєм, не чиніть опору та не вбивайте наших хлопчиків, які мають право вас безкарно вбивати, приготуйте нам борщ – і… гаразд, ми вас, українців, прощаємо!» Точно ще хтось не зрозумів, що з не дуже адекватними суб’єктами розмовляти нема про що? Відкрити / Коментувати

2023-01-14 18:43:51 ​​14 января 2023 года. Днепр. Умышленный удар российской ракетой по многоквартирному дому. Россия делает это преднамеренно, демонстративно, публично, показывая всем еще раз: «Мы, русские, пришли убивать, решать, разрушать...» Поэтому нет никаких финальных вариантов. Кроме одного: обязательного, безусловного проигрыша России. Чтобы реально остановить войну. Чтобы физически и юридически достать каждого убийцу. Чтобы каждый из нелюдей сел на скамью подсудимых. Чтобы вернуть ответственность за военные преступления. Все на самом деле просто. 

Первое: не обращайте внимания на любые слова русских. Это ложь, под скребущиеся звуки которой они умышленно бьют ракетой по многоквартирному дому, чтобы орать от радости. Точно хотите видеть эти измазанные чужой кровью лица?

Второе: перестаньте предлагать «мирные планы», «турецкие столы переговоров», «обязательные гарантии России». Не кормите убийц. Не поощряйте негодяев. Не порождайте у них желания убивать еще больше. Лучше лишний раз помолчите и демонстрируйте публично абсолютное непонимание природы «русского зла». Делаете только хуже. Затягиваете войну. Поощряете следующие убийства. Еще раз: убийцы должны нести наказание, иначе это никогда не закончится…

Третье: давайте перестанем думать/ждать. Остро, просто вчера еще необходимо было оружие – много оружия. Чтобы дойти до конца. Чтобы наказать. Чтобы заставить платить. В том числе за многоквартирный дом в Днепре. Украина это сделает – обязательно. Просто нужно оружие. Много оружия. Прямо сейчас. Поэтому выберите для себя опцию: дать оружие или молча смотреть на то, как русский убийца убивает гражданских… 

Четвертое: Герасимов. Впишите и эту фамилию в один ряд с авторами концепции «массированно атакуем многоквартирные дома». Герасимов также не умеет воевать, как и прочие русские. Только убийства гражданских, запугивания, крылатые ракеты и масса мобилизованных. Тактика русских неизменна: открытый геноцид… 

И пятое: перетерпим, обязательно догоним, сломаем хребет. Это уже вне всяких сомнений. Если кому/то из партнеров страшно, просто стойте за нашей спиной. Молча. Не нужно продолжать «искать выход». Мы дойдем до конца. Потому что нужно. Потому что нет другого выхода. Потому что это справедливо…

Фото: Государственная служба Украины по чрезвычайным ситуациям Відкрити / Коментувати

2022-12-31 19:49:38 К русским… изгоям…

В ночь с 31 декабря 2022 на 1 января 2023 подумайте остатками своих «коллективных мозгов», почему вас презирает мир и почему вы тупиковая ветвь человечества… Відкрити / Коментувати

2022-12-17 10:13:35 Знову про «зберегти обличчя Путіну»

На жаль, навіть після 10 місяців війни пан Кіссінджер так нічого і не зрозумів… Ані природи цієї війни, ані її впливу на світовий порядок. Рецепт, до якого закликає ексдержсекретар, але боїться проговорити вголос, простий: умиротворити агресора шляхом принесення в жертву частини території України з отриманням гарантій про ненапад на інші держави Східної Європи.

Кіссінджер не розуміє: якщо всім потенційним «відморозкам» стане зрозуміло, що дорослих немає вдома (тобто міжнародне право не працює), це означатиме, що безпеку неядерних країн тепер зможе врятувати лише наявність ядерної зброї. І я не певен, що йому сподобається такий розвиток подій.

Усі прихильники «простих рішень» мають пам’ятати очевидне: будь-яка угода з дияволом – «поганий мир» за рахунок територій України – стане перемогою Путіна та рецептом успіху для автократів по всьому світу. Тобто лише масштабує апетити Росії, суттєво збільшить російську агресивність, мультиплікує нові конфлікти по всьому світу, зробить ракети інструментом міжнародних відносин і призведе до ери нестабільності й нової гонитви за атомом з боку неядерних держав.

Єдиний можливий шлях закінчення війни та встановлення миру лежить через повернення поваги до міжнародного права. А отже, через звільнення Україною своїх територій, відкритий судовий процес над російськими воєнними злочинцями та зобов’язання Росії до багаторічної виплати репарацій.

На щастя, із кожним днем це все більше розуміють у західних столицях по обидва боки океану: ми чуємо це від Столтенберга та Борреля, Штайнмаєра та Держсекретаря Блінкена. Це говорить про одне: час «совєтологів» і любителів у будь-якій незрозумілій ситуації принести в жертву частину Європи закінчився разом із падінням Берлінської стіни. Настав час відповідального лідерства. Відкрити / Коментувати

2022-12-01 20:01:47 «Русская болезнь»

«Якщо Росія програє, Гаага чекатиме навіть двірника за кремлівською стіною» – голос «Симоньян»…

«Якщо ми програємо, на кону буде не лише існування Росії, але й наш особистий добробут» – мантра «Скабєєва»…

«Наше завдання – зберегти країну. Вони не просто витруть об нас ноги, а розірвуть на частини» – рингтон «Медведєв»…

Еволюція класичного російського понторізства. «Мы сейчас всех на колени. Повторим. У нас ядерная бомба и «Искандеры». Бойтесь нас!»… 

Але… 

Від «не дражніть російського ведмедя» і «демонтажу України як держави» до «хоча б просто уникнути трибуналу» лише за 9 місяців. І це тільки початок)…

Той, хто вчора хотів «зламати» українців перебоями зі світлом, насправді вже давно поплив сам.

Навіть російська пропаганда розуміє: можна випустити в повітря сотню ракет за сто мільйонів доларів, щоб залишити якесь місто без світла на кілька днів. Але це ніяк не вплине на перебіг війни та неминучість російської поразки.

А тому головне завдання для Кремля сьогодні одне: під будь-яким соусом, але випросити, вимолити та виклянчити «переговори», а з ними – «припинення вогню». Тобто отримати оперативну паузу для відновлення, фіксацію присутності на окупованих територіях, гарантію відсутності контрнаступів і, головне, юридичної відповідальності за масові воєнні злочини…

Мушу засмутити всіх занепокоєних, які тимчасово засіли в московських ресторанах. Єдині переговори, до яких варто готуватися російській політичній верхівці, – переговори зі спеціальним прокурором про можливість покращення умов утримання під вартою в обмін на сприяння слідству та свідчення проти соратників.

Скоро. Відкрити / Коментувати

2022-11-22 22:51:53 Про блекаути

Так, Рф демонстративно веде війну геноцидного типу. Так, ключова ціль – енергетика. Бо їм страшно. Бо не вміють воювати. Бо ненавидять нас дико, тому не зважають на те, що порушують усі норми міжнародного гуманітарного права… Але не треба нас лякати і не треба апокаліптити. Бо щоразу коли я чую від цієї дивної варварської імперії (Рф) погрози, що якщо українці не підуть на ультиматуми Кремля, то залишаться без світла, газу та опалення, я згадую стару відому притчу. Дуже доречну саме сьогодні…

Коли Філіпп II, батько Олександра Македонського, підкорив Елладу, кров’ю примусивши до миру Афіни, він кинув око на Спарту – маленьку грецьку державу на півострові Пелепонес. І відправив туди понтовитого посланця з листом-ультиматумом про капітуляцію:

«Я підкорив усю Грецію. Я маю найкраще у світі військо. Здавайтеся! Якщо я захоплю Спарту силою, якщо я зламаю ваші ворота, якщо я проб‘ю ваші стіни – я зрівняю із землею ваше місто та знищу все його населення».

Уважно прочитавши класичні пропагандистські понти (нічого не нагадує?) македонського царя, спартанці надіслали відповідь. Що складалася з одного слова.

«Якщо» ;)

Так і з російським шантажем: не країні, що грозилася взяттям «Києва за 3 дні» та звітувала про «повністю знищене українське ППО», – диктувати умови на 272-й день війни. Не країні, що істерично мобілізує сотні тисяч, вводить воєнний стан, перевіряє бомбосховища в Омську і риє окопи в середній частині Рф, – щось вимагати… Бо «якщо» вже працює…

…А тим часом терміни відновлення електропостачання у Херсоні з боку енергетиків перейшли від «відновленню не підлягає!» до «впораємося за +/- місяць».

Бо це Україна. Для якої немає нічого неможливого. Відкрити / Коментувати

2022-11-17 15:54:40 ​​Зазвичай ми цього не робимо. Не оприлюднюємо журналістські запити. Але цей виявився вкрай дивним і, як я розумію, має абсолютно конкретні наміри. 

І все було б нічого, якби це питання не стосувалось пошуку чорної кішки в прозорій кімнаті.

А точніше – спроби кинути тінь на колегіальне рішення… Ставки Верховного Головнокомандувача в чиїхось комерційних інтересах. 

Тому давайте вже спускатися на землю.

Ми знаходимося у стані повномасштабної екзистенційної війни з великим та ресурсним противником. Ця війна ведеться за саме існування Української держави. І ця війна ставить перед державою дуже і дуже конкретні виклики.

Більшість із цих викликів – логістичних, енергетичних, соціальних, військових – такі, з якими не стикалася жодна країна у світі.

Один із них – забезпечення українського війська, що веде активні бойові дії на лінії фронту довжиною понад 2000 км.
У цих умовах усі ресурси мають працювати на забезпечення потреб країни, що веде бій.
Не сьогодні. На вчора. Щоб було завтра.
А тому доводиться приймати негайні і жорсткі управлінські рішення, наступати на права певних власників, що неможливо за мирних часів… 

Рішення про відчуження «Укрнафти» (що роками була в руках олігархів), як і чотирьох інших критично важливих підприємств, було прийнято на Ставці Верховного Головнокомандувача. 
Це свідоме виважене колегіальне рішення, що ухвалено військово-політичним керівництвом держави одноголосно. 
Ці підприємства, включно з «Укрнафтою», передані не до Офісу Президента. Вони передані в управління Збройним Силам України на час дії воєнного стану.

Ще раз. 

1. Одноголосне рішення всіх силовиків на Ставці. 
2. Передали саме ЗСУ. 
3. Абсолютно без різниці, як до цього ставиться той чи інший олігарх. Який, може, й хотів би через медіа створити хайп… 

Здавалося б, усе зрозуміло, очевидно, на поверхні. Але все ж таки дозволю собі запитання у відповідь. Невже хтось дійсно хоче залишити критично важливе підприємство для армії під час війни… олігарху? Окрім, звісно, самого олігарха. Переконаний також, що рішення Ставки беззаперечно підтримується суспільством та журналістською спільнотою… Відкрити / Коментувати

2022-11-11 17:49:44 «Русские долго запрягают, но быстро едут». Питання тільки, куди і як…

У деяких історичних висловах лише з часом проявляється правильний сенс. Знадобилося майже 200 років, щоб усі зрозуміли: весь цей час у цій фразі містилася дика помилка перекладача. Бо «йдуть» росіяни, звичайно, ду-у-уже швидко. Але туди, звідки прийшли. Куди саме?
Продовжити може кожен сам… Відкрити / Коментувати