Мальта

2022-01-30 22:55:36 ​​Я до речі теж достатньо старий, щоб пам’ятати, що половина з тих українських фейсбукерів, що пише зараз «God save the Queen» розповідали, що «Брексіт це кінець Британії», а Джонсон і брексітери «агенти Кремля» Відкрити / Коментувати

2022-01-30 22:36:47 ​​Я до речі теж достатньо старий, щоб пам’ятати, що половина з тих українських фейсбукерів, що пише зараз «God save the Queen» розповідали, що «Брексіт це кінець Британії», а Джонсон і брексітери «агенти Кремля» Відкрити / Коментувати

2022-01-24 20:50:40 Козацька релігійгість

Війни, мета яких — оборона своєї землі, руйнування ворожого краю, визволення своїх невільників та здобування «козацького хліба», тобто трофею, усвідомлювалися як особливий вид Служби Божої. А оскільки християнські уявлення тоді сусідили з дуже архаїчними, ця служба сприймалась як кривавий бенкет...

Піти з Січі кожен міг так само вільно і нікого не повідомляючи, як і тоді, коли ніхто не питав його, звідки він прийшов. Часом козак повертався через кілька років з Січі до своєї сім’ї, нерідко старий #козаки ішли у ченці в один із улюблених запорожцями монастирів (найчастіше Межигірський, під Києвом). Як правило, йшов він мовчки і непомітно, що підкреслювало відсутність принципової різниці між статусом козака і статусом ченця. Бувало й навпаки: майбутньому ченцеві влаштовувались бучні проводи з пиятикою аж до самого Києва, до монастирських воріт, — цей карнавал підводив риску під «сміховим» періодом козацького життя і відкривав період «спасіння», ніскільки не порушуючи єдності життєвого циклу лицаря-ченця...

Люлька-«носогрійка» була таким же символом «антиповедінки», як і пияцтво, — адже «табачники», тобто ті, хто палив люльку або нюхав тютюн, зображувались у той час на західній стіні храму в сценах страшного суду, бо вважались грішниками. Козак не проклятий Богом грішник — він просто небезпечно близький до «того світу», що знаходить вияв і в його особливій пов’язаності з мистецтвом — співом, танцем, музиками. Козак «пив і музики водив», міг танцювати навприсядки годинами, своєю дружиною називав у пісні то кобзу, то могилу...

Уривки з книги Поповича М. В. "Нарис історії культури України" (1998) Відкрити / Коментувати

2022-01-22 09:21:01 За що я ненавиджу біженців

Термін "біженець" міцно увійшов в ліберальний новояз. Більшість "біженців" в дійсності не є такими, тобто тими, хто тікає від війни через неможливість лишатись надалі вдома. Їм більше личать слова окупанти і загарбники. ЄС заполонили сирійські "біженці", а сьогодні нова мода - на афганських. Ланцюжок подій наступний:
1) Молодий юнак замість того, щоб захищати свій дім, вирішує тікати. Лише цим він вже заслуговує на зневагу. Адже воюють сирійці-афганці зараз не з США/СРСР/ІІІ Рейхом, а з такими ж бородатими мавпами, такого ж рівня розвитку. Отже цілком можуть дати їм відсіч.
2) Тікаючи вони лишають своїх мам, сестер і дочок вдома (а там же "вірна смерть", вони ж ніби того і тікають). Адже в Європу прибувають переважно самці.
3) Війною охоплено не 100% їх країн, а лише певні райони. Як переселенець з Донецька може поїхати в Січеслав у межах своєї ж країни, так і Ахмет з Дейр-Ез-Зору міг втікти в мирний Дамаск чи Алеппо. Але туди він не хоче.
4) З Сирії Ахмет міг би піти у мирний Ліван, Туреччину чи Йорданію. Там би він зустрів чисельних земляків, говорив би своєю мовою і ходив би в свою "церкву".
5) Але ні, Ахмет не хоче жити в ісламському світі, він хоче до невірних. За шлях в Європу він готовий заплатити великі гроші. Звідки у знедоленої жертви війни з кішлака в пустелі тисячі доларів на це? Політики про це не скажуть. І журналісти не знімуть розслідування, щоб це з'ясувати.
6) Але навіть вже прибувши в Європу, окупанту мало просто жити у мирній країні (хіба ж не це мета біженців?). Вони переважно не лишаються у найближчій Греції чи Болгарії. Не їдуть вони й до своїх братів в Албанію чи на Косово. Тільки найбагатші країни Європи "достатньо мирні" для них. Доходить до маразму, що навіть з багатійшої Франції мігранти валять далі на захід - в Британію, бо вже і Франція їм не мила.

Кожен з цих шести пунктів, накиданих мною нашвидкоруч, вартий того щоб плювати цьому сміттю у їх смугляві харі. І тим, хто називає окупантів "біженцями". Бо це підступна маніпулятивна брехня.
І це ще якщо не вдаватись в подробиці, чи є насправді у них війна (адже під шумок з сирійцями їхали мавпи з десятку інших, абсолютно мирних країн). І навіть якщо не згадувати чим займаються "біженці" у державах, що гостинно, на свою голову, приютили їх.

Привіт мамкіним ісламофілам. Релігія воїнів, чорт забирай! Занадто засцяні, щоб битись з рівним ворогом за свою землю. Але достатньо сміливі, щоб зграями нападти на беззахисник жінок. І це не одиниці, не виключення з правил - це мільйони, що заполонили цілий континент. На одного мужнього шахіда припадає сто боягузливих втікачів. Та в ватному дауні Дімоні з Горлівки, що переїхав з родиною в Харків, більше мужності, ніж в середньому Ахметі!
Адже Діма проїхав від дому 200 кілометрів, а не 2000. Микола у своїй країні, не живе на виплати і не гвалтує харків'янок. І коли війна закінчиться, скоріш за все він повернеться до дому.

Але в цьому перевернутому з ніг на голову світі до Дімона немає діла ООН, ЄС і США. А до Ахмета є. Не встиг ще Талібан зайняти всі міста, а ЄС вже прибігло до нього платити данину, аби тільки афганці лишались вдома, а не "тікали від війни". Тільки-но перші ахмети з'явились на горизонті, а їм вже пропонували мільярди. От зараз ніби США виділило Україні допомогу у 200 мільйонів $? А це в рази, якщо не десятки разів, менше, ніж Афганістану.

Тому, будь я великим політиком, або власником відомого ЗМІ, у цій передвоєнній істерії я би казав всім хатаскрайникам і немоявійникам у разі нападу РФ тікати не в Київ чи Львів, а у Берлін і Париж. У нас в одному лиш Харкові понад мільйон населення. Як би з усієї східної України до ЄС дісталося хоча б 100 тисяч, євробюрократи вже б заскавчали. І прибігли б пропонувати мільярди нам - для ЗСУ, а не для талібів. Бо пуштуни все ж десь там, а "хохли" (адже українці не тікатимуть) тут, під боком.

Насправді Дімону може і їхати нікуди з України не треба. Достатньо щоб брюссельські геї лише повірили в таку імовірність, і щоб не допустити цього, вони вже були поактивніші у допомозі Україні і в тиску на РФ. Відкрити / Коментувати

2022-01-21 02:38:25 В зв'язку з останніми новинами багато людей знову задалось питаннями куди йти служити у разі початку великої війни.
В зв'язку з цим хочу поширити думку мого колишнього сослуживця, а зараз палкого прихильники розвитку територіальної оборони:

"Спробував трохи розʼяснити щодо ТрО:

У сфері територіальної оборони зараз трохи є початковий хаос, і потрібен час, щоб все розклалось чіткіше. Спробую трохи розʼяснити в міру свого розуміння на цьому етапі.
Наразі основний документ у царині територіальної оборони – це Закон України "Про основи національного спротиву". Також вже прийняли Постанову КМУ №1449 від 29.12.2021 "Про затвердження Положення про добровольчі формування територіальних громад"
Хоча з визначеннями і ролями все одно не все зрозуміло, приблизно можна все розкласти на цей момент так:
- Є зони територіальної оборони (ТрО) – їх межі збігаються з межами областей, Києва, Криму, Севастополя.
- Керівники зон ТрО – відповідно голови ОДА, МДА, Ради міністрів АР Крим, або керівник військово-цивільно адміністрації, якщо така є.
- Штабами Зон ТрО керують командири відповідних Бригад Сил ТрО ЗСУ.
- На рівні районів керують голови РДА та командири відповідних батальйонів ТрО.
- Сили Територіальної Оборони – це окремий рід військ Збройних Сил України. Провідна роль у виконанні завдань ТрО належить саме Силам ТрО. Там служать за контрактами – або на дійсній службі ("на зарплаті"), або в резерві (тобто, є інше місце основної праці, а в ТрО потрібно періодично відвідувати тренування, збори і т.п.). Зброю, однострій ЗСУ і спорядження військовослужбовці отримують відповідно до чинних в ЗСУ наказів. Бригади ТрО формуються у кожній області та додатково у кожному місті з 900 000 і більшою чисельністю населення. Бригади мають затверджені нарукавні розпізнавальні знаки.

- Добровольчі формування територіальних громад – це воєнізовані підрозділи, сформовані з зацікавлених громадян. Для вступу громадяни мають пройти медичну комісію. Командиром такого формування призначають громадянина, якого обрала ініціативна група, який пройшов перевірку СБУ та був затверджений командиром відповідного підрозділу Сил ТрО. Члени добровольчого формування можуть застосовувати власну мисливську чи іншу зброю для виконання завдань ТрО відповідно до Постанови КМУ №1449 (https://m.censor.net/ua/news/3311050/kabmin_dozvolyv_dobrovoltsyam_teroborony_zastosovuvaty_myslyvsku_zbroyu_postanova). Від держави такі члени формувань зброю, однострої та спорядження не отримують (як їх ідентифікувати, наразі не зрозуміло). Участь у добровольчому формуванні не звільняє від військового обовʼязку.
- В ідеалі, ці три складові (цивільні адміністрації, Сили ТрО ЗСУ та добровольчі формування територіальних громад) мають діяти злагоджено для досягнення цілей територіальної оборони, і тоді це дуже суттєво ускладнить можливість окупації території. Але якщо вже окупація трапиться – тоді вступить у дію Рух Опору, який палитиме землю під ногами загарбників." Відкрити / Коментувати

2022-01-17 10:02:01 "У суперечці народжується істина". Щоб бачити картину об'єктивно, варто інколи ознайомитись з думкою обох сторін.
Раніше я опублікував пост про події в М'янмі де наші брати у Христі зазнають гонінь з боку хунти.
Нижче ж я наведу старий пост Зентропи де висвітлюється позитивна сторона діяльності військової диктатури:

"​Полювання на соросят

Тим часом із М'янми надходять позитивні новини. Після того, як збройні сили країни відбирали владу у лібералів і посадили їх під домашній арешт (ми про це раніше вже писали - https://telegra.ph/MYANMA-KOLI-ARM%D0%86YA-Z-NARODOM-02-21), армія продовжує наступ на розсадники глобалізму у країні.

Першою цілю армії стали Інстаграм, Фейсбук та Твіттер, які активно підтримували ліберальні протести проти військових. Доступ до даних ресурсів повністю заблокували у країні.

Найсмішніше, що представники цих ресурсів різко засудили рішення військових, і випустили гнівну заяву про те, що "блокування наших ресурсів заважає праву людей бути почутими в критичний момент", і що "у людей є право на доступ до потрібної інформації". Їхньому лицемірству справді немає меж. Адже ці ж ресурси кілька місяців тому здійснили драконівський наступ проти американських консерваторів, одночасно заблокувавши тисячі сторінок, і навіть самого колишнього президента, бо ті були незгодними з перемогою Джо Байдена на виборах. Щось борців за свободу слова тоді не переживали щодо цензури.

Далі сталося щось ще більш цікаве: армія розпочала наступ на соросівський фонд Відкрите Суспільство, діяльність якого офіційно припиняється у країні. Ордери на арешт видано щодо всіх керівників фонду. Іншими словами, провідні місцеві фейсбучні блогери на солідних грантах, які (як і в Україні) любили насміхатися з власного "відсталого народу", скоріше за все проведуть чимало років у занедбаних тюрмах, переповнених щурами (будемо вірити у краще). Банківські рахунки фонду також закриваються, мільйони доларів переходять у власність держави. Військові звинувачують фонд у махінаціях та підбурюванні громадян країни до насильства.

Зазначимо, що немає нічого унікального у діях військових: у США не так давно провідні банки країни також закривали рахунки великої кількості консерваторів. Лібералам просто не подобається, коли проти них застосовують їхні ж методи.

В цілому, хочеться побажати військовим #Мянма подальших успіхів. Дуже сподіваємося, що вони розуміють: шляху назад після всього цього немає." Відкрити / Коментувати

2022-01-16 10:01:58 16 січня 1947 року був страчений отаман Шкуро

Герой Першої світової.
В часи Перших визвольних групу друзів перетворив в багатотисячну армію, що різала червоних і махновців. Її елітна сотня, що йшла у бій під вовчий вий, здобула славу одного з найефективніших підрозділів тої війни.

Після поразки емігрував на захід. Але за роки на чужині не забув ані свого коріння, ані ненависті до ворогів. Коли під проводом Німеччини європейські народи встали до бою проти більшовизму, отаман Шкуро знав, що час для помсти настав. Але не в німецьких лавах і не в російських підрозділах мріяв він вбивати комуністів. Він написав листа до вождя ОУН Андрія Мельника з проханням дозволити йому битися пліч-о-пліч з братами-українцями (цей лист збергівся). Нажаль, так не сталося. Та це не зупинило Шкуро від мрії бити комуністів і здобути блискучу кар'єру на чолі козачих підрозділів вермахту. До кінця війни вірно служив своєму народу. Страчений в полоні. Але справа героя не забута. Андрій Шкуро присутній! Відкрити / Коментувати

2022-01-16 09:56:02 You must murder - Волчья сотня Відкрити / Коментувати

2022-01-16 05:47:03 Відкрити / Коментувати

2022-01-15 20:33:01 Автори зфотографованого бланку мали складну задачу: з одного боку переконати екіпаж вакцинуватись, а не налякати. А з іншого - м'яко але увідомити про потенційні наслідки, переклавши відповідальність на робітника, який поставить тут свій підпис. Тож ви розумієте, що вся відштовхуюча інформація була подана максимально м'яко і розпливчасто. Ці завуальовані натяки я підкреслив рожевим маркером:

"Більшість побічних ефектів легкі" - в перекладі на людську мову дорівнює "Побічні можуть бути як легкі, так і важкі, але на останніх ми б не хотіли акцентувати".

"Більш серйозні побічні ефекти можливі, але надзвичайно рідкісні" = "серйозні побічні бувають, якщо що - ми вас попередили".

"Вакцини безперерервно досліджуються" означає "вакцини ще докінця не досліджені, а отже і їх побічні. Можливо в майбутньому виявиться щось нове, про що навіть ми ще не в курсі".

Нічого не маю проти вакцинованих людей, якщо вони не лізуть з голкою до мене. І навіть тих, хто публічно обстоює необхідність вакцинації я часто можу зрозуміти. Але ненавиджу брехунів, що називають чорне білим, ссуть людям в очі і ще й обурюються, чому вони від цього не в захваті. Відкрити / Коментувати