2021-09-29 19:58:52
29 вересня 1941-го - 80 років тому - в Бабиному Яру почалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту.
Нова влада давала зрозуміти, що для неї то люди другого сорту.
Когось одразу розстрілювали неподалік (у спогадах відомого києвознавця Дмитра Малакова згаданий один з таких епізодів біля колони Магдебурзького права), інших, понівечених, ледь живих, відправили до тимчасового табору військовополонених на стадіоні "Зеніт" (нині "Старт"). За кілька днів там налічувалося 1600 євреїв.
Далі, очевидно, мало бути так, як у всіх великих містах, що їх захоплювали армії Гітлера: спочатку реєстрація євреїв, тоді створення гетто, потім вивезення до концтабору, а вже там знищення. І паралельно нагнітання антисемітської істерії, щоб мати підтримку місцевого населення.
У Києві першою ластівкою пропагандистського "промивання мізків" стала велика за обсягом стаття такого собі К. Дніпрова "Моральна інквізиція", що її подала газета "Українське слово" 24 вересня. За автором, в усіх негараздах життя винні виключно євреїв.
Але звичний "сценарій" ізоляції євреїв виявився непотрібним, адже того ж дня після 15-ї години почалися вибухи будинків на Хрещатику, влаштовані диверсантами НКВД.
Такого ляпасу загарбники не діставали в жодному іншому великому місті: загибель їхніх військовослужбовців, втрата майна, але і моральна шкода - в населення створювалося враження, ніби окупанти не контролюють ситуацію.
Терміново знадобився цап-відбувайло. У вибухах звинуватили цивільне єврейське населення. І почали готувати каральну "акцію помсти".
25 вересня командувач 6-ї армії генерал-фельдмаршал Вальтер фон Райхенау схвалив ідею "акції відплати". Того ж дня 95-та дивізія наказала своєму протитанковому Дивізіону вжити заходів, щоб жоден єврей не зміг залишити Київ.
26 вересня на нараді в коменданта міста генерал-майора Курта Ебергарда затвердили план каральної акції: основним виконавцем призначили зондеркоманду 4а (близько 150 есесівців), допоміжні функції поклали на 45-й і 303-й батальйони німецької поліції (оточення, патрулювання міста, пошуки й конвоювання втікачів тощо), початок - 29 вересня, місце - Бабин Яр.
Чому саме Бабин Яр?
В другій половині 1990-х виник міф, ніби німці обрали цю місцину тому, що там раніше, в 1937-му, енкаведисти розстрілювали людей. Інший варіант: ніби в 1932-1933 роках там ховали жертв Голодомору.
Ці вигадки, на жаль, і досі кружляють в інтернеті.
Насправді ховали на Лук'янівському кладовищі й Биківні та на Братському кладовищі відповідно.
У Бабиному Яру з початку ХХ ст. аж до середини 1930-х розташовувалися літні військові табори, де курсанти військових училищ і солдати строкової служби тренувались долати перешкоди, атакувати, оборонятись тощо. Тамтешній рельєф був ідеальним для таких навчань.
В 1936-му в Бабиному Яру почали будувати двоярусне стрільбище, де одночасно могли тренуватися до 60 стрільців, а також окреме стрільбище для змагань зі стрільби дрібнокаліберними гвинтівками і бельведер з урядовою ложею. Про це повідомила газета "Більшовик".
А 1940 році міська влада ухвалила рішення № 105/6: "Затвердити під будівництво лижної бази і трампліну територію Бабиного Яру, який раніше використовувався під (військовий) табір і стрільбище".
Завершити будівництво не встигли через початок війни з Німеччиною.
Німці вподобали Бабин Яр з інших причин. По-перше, малонаселена околиця - не буде свідків злочину. По-друге, поруч розташована залізнична станція, тобто правдоподібно виглядатиме легенда, ніби людей збирають для переселення.
По-третє, яр завдовжки 2,5 кілометри і глибиною до 50 метрів - місцина здатна перетворитися на братську могилу для десятків тисяч жертв.
До речі, німці не мали чіткого уявлення, скільки саме євреїв перебувало на той час у Києві.
В донесенні "Про події в СРСР" №97 поліції безпеки та СД від 28 вересня йшлося: "Нібито налічується 150 000 євреїв. Перевірити ці дані поки що неможливо".
11 viewsАртур Єфремов, 16:58
К
