Мілітарна історія

2021-08-08 19:07:15 На світлині зображена захоплена союзниками у Франції в серпні 1918-го німецька 211мм мортира. Ці мортири були прийняті на озброєння німецької імперської армії в 1916-му році і були призначені для знищення добре укріплених позицій на дистанції до 11 кілометрів. Відкрити / Коментувати

2021-08-08 19:07:01 103 роки тому, 8-го серпня 1918-го року в рамках Першої Світової розпочалась Ам'єнська операція - наступ союзників на півночі Франції , також відома як третя битва в Пікардії. В цей день війська Антанти просунулись вглиб німецьких позицій більш ніж на 11 кілометрів. Ам'єнська битва стала першою фазою Стоденного наступу - серії з декількох успішних наступальних операцій сил Антанти, що практично визначили результат війни.

Наступ 8-го серпня почався о 4:20 ранку, як завжди, із потужної артилерійської підготовки. Союзники сконцентрували для цього потужне угрупування із 2684-ох стволів. Тридцятьом союзним дивізіям на напрямку удару протистояли 15 німецьких.

Битва під Ам'єном по праву вважається поворотним моментом у Першій Світовій війні, після якого німецька армія остаточно втратила ініціативу і перейшла в глуху оборону. Відкрити / Коментувати

2021-08-08 11:11:50 Сьогодні виповнюється 13-а річниця другого російського вторгнення в Грузію, коли Кремль використав свої регулярні збройні сили для інтервенції в сусідню суверенну країну задля порятунку свого маріонеткового квазідержавного утворення. Після збройних провокацій збоку осетинських сепаратистів грузинська армія в ніч на 8-е серпня 2008-го року увійшла до столиці Південної Осетії міста Цхінвалі. Одразу ж після цього в в Грузію вдерлись колони регулярних військ РФ. Ці війська діяли не лише в Південній Осетії, але й далеко за її межами. Відповідно до мирної угоди, яка була підписана сторонами за посередництва Європейського союзу в середині серпня 2008-го року російські війська в Південній Осетії повинні були залишити територію Грузії до 1-го жовтня 2008-го року. По факту вони залишаються там по сьогоднішній день.

На фото московитські окупанти всього в 66-ти кілометрах від Тбілісі під час серпневої інтервенції Московії в Грузію 2008-го року. Відкрити / Коментувати

2021-08-07 20:20:51 На місці зустрічі біля цвинтаря села Суворове в автомобілі Dodge Caravan сиділо троє ФСБшників включно із Камєнєвим. Трохи подалі знаходився ще один автомобіль - мікроавтобус Volkswagen. В світлі фар Dodge з'явилась людина в камуфляжній формі, і Камєнєв разом із ще двома бійцями «Вимпелу» вибігли з машини для його затримання, але через секунду по них був відкритий вогонь інших членів групи українських розвідників. Камєнєв був вбитий на місці, ще один чекіст - прапорщик Олег Волков, отримав поранення в обидві ноги. Резервна машина ФСБ рушила вперед, але також була обстріляна українцями і зупинилась. Загалом весь бій не зайняв більше кількох хвилин. Не дивлячись на те, що ГУРівці відступали пішки, а ФСБники були на машинах, все ж , останні не розпочали переслідування.

Тої ж ночі всі силові відомства в анексованому Криму були підняті по тривозі для пошуку і затримання українських диверсантів. Дороги в районі Армянська були блоковані, в повітря підняті гвинтокрили. Близько 5-ої години ранку бойовим гвинтокрилом було обстріляно автомобіль Skoda, який виїжджав із села Рисове і не зупинився на попереджувальні сигнали. Місцева мешканка Тетяна Фрич, яка була за кермом отримала важкі поранення.

Московити повністю заблокували вихід з Криму в Херсонську область і кинули всі свої сили на пошуки групи, однак за весь день ніяких результатів досягти не вдалось. Наступної ночі, тобто вже 8-го серпня, група українських спецпризначенців виходила із Криму через технологічну дамбу в затоці Сиваш. Цю дамбу охороняв підрозділ 247-го десантно - штурмового полку ЗС РФ , який був попереджений про українських диверсантів. Під час просування по дамбі українців помітив механік - водій БМД єфрейтор ЗС РФ Сємьон Сичьов, і одразу ж був застрелений. Ще кілька московитських десантників отримали легкі поранення. В підсумку українські розвідники бігом по дамбі зуміли дістатись контрольованої Україною території не понісши при цьому жодних втрат.

Все вищенаписане можна було б піддавати сумнівам, але всю цю історію повністю визнає московитська сторона. Про бій в Криму серпня 2016-го і вбитих там командира групи «Вимпел» і десантника говорила не тільки кремлівська пропаганда, але й особисто президент РФ Путін. ФСБ затримало двох громадян України оголосивши їх співробітниками ГУР України, - це найнятий водій Андрій Захтей і водій - електромеханік Запорізької ТЕС, і учасник АТО - Євген Панов. З учасників групи кремлівське слідство змогло ідентифікувати лише одну людину - лейтенанта Олексія Сандула. Інших лише за позивними: «Дешик», «Лис», «Дмитро» і «Кирило».

Але це не вся відповідь московитів на зухвалий кримський рейд ГУР. 27-го червня 2017-го року вони в Солом'янському районі Києва підірвали автомобіль Mercedes-Benz, за кермом якого знаходився генерал - майор (посмертно) ЗСУ і командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР України - Максим Шаповал. А вже в квітні 2019-го року московський диверсант, який діяв за підробленими документами громадянина Киргизії, з допомогою зрадника працівника української державної фіскальної служби Руслана Ткачука намагався вбити офіцера ГУР Кирила Буданова (ім'я скоріш за все не справжнє) також шляхом підриву автомобіля. Однак, вибуховий пристрій спрацював в момент його закладення і виконавцю замаху відірвало руку. Він залишився живим лише через те, що заряд був кумулятивним. Разом із Ткачуком був затриманий і відправлений до СІЗО.

На перших фото пам'ятна дошка і пам'ятник в Курську - на батьківщині командира групи ФСБ «Вимпел» підполковника Романа Камєнєва, що його в Криму 4 років тому ліквідували українські воїни. На останніх механік - водій БМД 247-го десантного полку ЗС РФ єфрейтор Сємьон Сичьов ліквідований тими ж українськими воїнами при виході із Криму наступної ночі. Відкрити / Коментувати

2021-08-07 20:20:03 5 років тому, в ніч на 7-е серпня 2016-го року на території захопленого московитами українського півострову Крим, в районі міста Армянськ, що неподалік від адміністративної межі з Херсонською областю, відбувся бій між військовослужбовцями Головного Управління Розвідки України (ГУР МО України) і московськими чекістами з ФСБ, в ході якого московити понесли втрати.

Вночі 7-го серпня 5-ро українських розвідників висадились з моря біля кримського села Рисове і дістали зброю із підготованого заздалегідь місця, після чого вирушили до села Суворове, де відповідно до плану їх мав чекати мінівен Dodge Caravan із водієм. За даними московського суду цим водієм був громадянин України Андрій Захтей. Внаслідок витоку інформації про появу українських спецпризначенців в Криму стало відомо у ФСБ і приблизно в той же час начальник управління ФСБ в Криму Віктор Палагін направив на затримання українців групу «Вимпел» на чолі із учасником двох Чеченських війн підполковником Романом Камєнєвим. Відкрити / Коментувати

2021-08-07 16:34:49 «Після взяття Савур - Могили в повітрі вже відчувалась перемога. Ми це відчували. Не сталося її тільки через втручання Росії, до якої ми в той момент стояли спиною. Для того, щоб успішно відбити атаки, що здійснюються з її території, у нас об’єктивно не вистачало сил. Теоретично ми могли їм відповісти, але цього робити було не можна – вийшла б провокація. Вони це знали. Було прикро, що вони так нечесно воюють. Звичайно, вони сильніші – у них РЕР (радіоелектронна розвідка) сильніша, танки новіші, зарплати вищі, безпілотників більше. Але навіть при всьому цьому вони не змогли далі просунутися – повірте, якщо б могли – просунулися б. Що стосується місцевих, то воювати там ні з ким. Півтора-два тижні без росіян – і ми б там все зачистили. І якщо зараз вони підуть – ми теж все за пару тижнів закінчимо». Відкрити / Коментувати

2021-08-07 16:34:27 Командир батальйонно - тактичної групи 51-ої ОМБр «Колос» в період успішного штурму висоти Савур - Могила 7-го серпня 2014-го року підполковник Микола Капінос підсумовуючи ті серпневі бої в інтерв'ю виданню «Волинь Ньюз»: Відкрити / Коментувати

2021-08-07 11:57:07 6-го серпня командира батальйонно - тактичної групи 51-ої ОМБр «Колос» Павла Процюка було знято з посади командира, і призначено на його місце підполковника Миколу Капіноса на радіопозивний «Нептун». Цього ж дня українська артилерія спробувала розбити ДОТи сепаратистів, але безуспішно. На підмогу приїхало близько сотні бійців з ДУК «Правий сектор», але багато із них не мало зброї. Вранці 7-го серпня на черговий штурм Савур - Могили спільно пішли частини 25-ої ОПДБр, 51-ої ОМБр, вогнеметники 72-ої ОМБр, бійці розвідувального підрозділу полковника Ігоря Гордійчука (зараз генерал - майор, позивні «Гордей», «Сумрак») і добровольці ДУК ПС. Цього разу українська артилерія змогла придушити ДОТи сепаратистів. Десантники 25-ої ОПДБр і група Гордійчука за вогневої підтримки техніки 51-ої ОМБр зайшли на вершину і взяли під контроль спостережний пункт. Після того, як висота була взята, основні штурмові сили залишили її. Охороняти ж довелося групі Гордійчука та бійцям 51-ї ОМБр. Того ж дня 7-го серпня десантники 25-ої ОПДБр встановили на Савур - Могилі пам'ятний знак на честь загиблих в боях за Україну.

На перших фото бійці 25-ої ОПДБр і БТГр 51-ої ОМБр «Колос» на висоті Савур - Могила після її штурму на початку серпня 2014-го року. На останньому імпровізований меморіал зроблений десантниками 25-ої бригади в пам'ять про загиблих побратимів. Відкрити / Коментувати

2021-08-07 11:56:43 7 років тому українські воїни взяли під контроль курган Савур - Могила, що є стратегічно важливою висотою, яка дозволяє контролювати значну частину кордону із РФ на Донбасі. Штурму висоти 7-го серпня 2014-го року, який завершився успіхом передували ще декілька невдалих спроб зайняти її, зокрема, 4-го і 5-го серпня. Під час бою за висоту 4-го серпня загинув підполковник Сергій Сенчев. Бандити міцно засіли в добре забетонованих укріпленнях і викликали звідти артилерійську підтримку. 5-го серпня на допомогу приїхав підрозділ 25-ої ОПДБр (зараз 25-а ДШБ) під командуванням полковника Євгена Мойсюка. Полковник, маючи наказ від вищого начальства, теж спробував з ходу захопити висоту, але і йому це не вдалось Під час спроби штурму 25-а ОПДБр втратила одну БМД-2. Крім того загинули четверо вояків зі складу 51-ої ОМБр і 25-ої ОПДБр: старший солдат Володимир Поліщук, старший солдат Олександр Свинчук, старший солдат Юрій Применко і старший лейтенант Євген Танковський. Відкрити / Коментувати

2021-08-07 09:54:35 Кремль прогнозовано не захотів миритися із поразкою своїх маріонеток, і використав свої регулярні збройні сили для вторгнення в суверенну Грузію. Московські пропагандистські медіа звинуватили Грузію в цілеспрямованому обстрілі Цхінвалі. Війська РФ почали рух в зону конфлікту ще 7-го серпня,і перейшли в атаку на наступний день. Під час прямого сухопутного вторгнення армії РФ в Грузію, російські танкові бригади увійшли за межі невизнаної Південної Осетії, вклинившись в Кодорську ущелину. Крім того, Росія піддала бомбардуванню грузинські міста, військові бази та об'єкти цивільної інфраструктури, а також задіяла свої військово-морські сили. Морська піхота Чорноморського флоту РФ зайняла головний порт Грузії Поті і знищила на рейді всі грузинські катери та кораблі, які мали військове позначення, включаючи кораблі прикордонників.

12-го серпня президент Грузії Михаїл Саакашвілі підписав план перемир'я , запропонований представниками Євросоюзу, і зокрема, президентом Франції Ніколя Саркозі , головними пунктами якого було остаточне припинення вогню і повернення сторонами конфлікту військ на свої бази. Незважаючи на зусилля емісара Заходу Саркозі загасити конфлікт, російські війська почали активно просуватися вглиб грузинської території - були зайняті міста Ґорі, Сенакі, Поті, перерізана стратегічна дорога, що з'єднує західну і східну Грузію.

26-го серпня Москва визнала незалежність Абхазії і Південної Осетії. У той же час, російські окупанти залишалися на території Грузії, що ,де-факто, порушувало план Саркозі. Після окупації частини Грузії і етнічних чисток в грузинських селах навколо Південної Осетії, сторонами таки було досягнуто угоду про припинення вогню за участю міжнародних посередників.

Виведення російських військ з грузинської території повинно було закінчитися до 1-го жовтня 2008-го року, проте війська РФ залишаються на території самопроголошених квазіреспублік по сьогоднішній день.

На фото російські окупанти під час серпневого вторгнення в Грузію 2008-го року. Відкрити / Коментувати