Ukrainian Military Honour

2022-01-29 17:45:08 Останній Крутянець

Матвій Данилюк. Один з останніх ветеранів Армії УНР, учасник бою під Крутами, що прожив найдовше, дочекавшись Незалежності хоч не тої за яку боролися вони, та помер в 1994 році на 103 році свого життя.

Народився 1892 р. — пом. 1994 р. ,у cелі Ватин, Горохівський район, Волинь.

Брав участь у бою під Крутами в складі Київської Юнацької Школи ім.Богдана Хмельницького в котрій навчався юнкером. Відкрити / Коментувати

2022-01-29 13:52:50 Оверко Гончаренко - старшина Армії УНР.
Той самий командир крутянців, що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії, в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р. Відкрити / Коментувати

2022-01-29 12:12:02 ​До дня Героїв Крут

Вінцем багаторічного впертого спотворення та приховування історії українських військових формувань є сприйняття більшістю суспільства Бою під станцією Крути. Будучи «небажаною» в радянські часи, зараз ця тема завжди висвітлюється в ракурсі «300 нещасних дітей загинули».

Доступні нам історичні джерела, написані зі слів політиків та військових тієї епохи, перебіг подій мав наступний характер.

Січень 1918. Українська Народна Республіка опинилась в надскладних умовах, що передували відновленню незалежності та виходу на міжнародну арену. В цей час більшовицькі війська, під проводом вбивці, колишнього засудженого Муравйова (досить класичний тип «совєтського» офіцера тих часів), при підтримці двох інших з’єднань більшовиків, захопили Полтаву та вийшли на рубіж атаки Києва. Підрозділ Муравйова нараховував до п’яти тисяч солдат та матросів, бронетяги, скоростріли.
«Теплу» зустріч загарбникам готувала здебільшого молодь. Беззаперечно, Студентський курінь, воїни Першої Української Юнацької школи ім. Б. Хмельницького та вільні козаки знали про чисельність та характер ворога, що йшов до столиці української землі. Маючи одну гармати на платформі, 16 кулеметів та досвідчених командирів, вони витримали багатогодинний активний бій.

Ввечері 29 січня почався організований відступ в напрямку Києва. Завдяки організованому прикриттю вдалося евакуювати більшість поранених в шпиталь, розібрати колії та повернутись до Києва. Певна частина студентів та кадетів відстала, розчинившись разом з козаками в навколишніх селах.

Ці факти викликають захоплення і гордість. Бій під Крутами виконав свою місію, затримавши на чотири дні наступ на Київ. Ці воїни зробили не просто подвиг. Вони завдали оглушливого та шокуючого удару радянській армії. Вони показали і закарбували в історії той факт, що більшовикам в Україні не раді. Той факт, що Україна є вільною та незалежною. Той факт, що за неї будуть боротись і заливати родючі чорноземи ворожою кров’ю.

Олег Мрієнко
________________________

#UMH_УНР #Крути #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-28 22:03:58 Гайдамаки з 3-го Гайдамацького полку Запорізької Дивізії та кіннотник Кііно-гайдамацького полку імені Костя Гордієнка. Весна 1918 р.
Фото зроблено ймовірно у звільненній від черовних Полтаві, під час стрімкого Визвольного походу на Схід.
У гайдамаки бачимо примітно забинтовану щелепу.

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-28 16:59:38 ​28 січня 1918 року почалася боротьба в Одесі між адміністрацією УНР та большевицькими заколотниками. На той час червоні війська вже оволоділи Харковом, Катеринославом, Олександрівськом, Полтавою та Черніговом і підступали до Києва.
В ніч на 28 січня заколотники взяли під свій контроль приміщення всіх урядових установ Одеси й заблокували юнкерське училище на Італійському бульварі, в якому містилася Одеська гайдамацька бригада Армії УНР. Вранці гайдамаки поставили заколотникам ультиматум до кінця доби повернути всі зайняті приміщення адміністрації УНР, а оскільки ті умов ультиматуму не виконали, то 29 січня зранку гайдамаки пішли в наступ. Бої тривали два дні, 29 і 30 січня, зі змінним успіхом. 30 січня гайдамаки зламали оборону заколотників по Великій Арнаутській вулиці й погнали їх до порту по вулиці Полтавської перемоги. Проте їх зупинив вогонь кораблів Чорноморського флоту, що перейшли на бік большевиків. Вогонь вівся по житлових кварталах міста і його жителі вважали, що в цьому винні саме гайдамаки. Тож під тиском міської думи сетиментальні урядовці УНР наказали припинити бої, щоб уникнути кровопролиття серед мирних жителів. Так УНР втратила контроль і над Одесою.

На фото одеський гайдамака, кінець 1917 р.
____________________

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-28 13:06:02 ​28 січня 1897 р. народився Іван Ремболович, підполковник Армії УНР, сотник дивізії “Галичина”.

"Сіверський Рембо" як його влучно назвав Роман Коваль.
Родом з Городні на Чернігівщині. Організатор Вільного Козацтва на Чернігівщині. Згодом пройшов весь бойовий шлях Армії УНР в її найбільш героїчних частинах як то в Павлоградському Кінному полку, Запорозькій групі, 6-й Січовій Дивізії.
Учасник 2-го Зимового Походу Армії УНР. Герой бою за м. Коростень. Потрапив у полон під Базаром, отримав декілька поранень (за деякими свдченнями 7!!!!). Попри це дивом вдається втекти в шалений мороз.
В Другу Світову вступає до Дивізії СС "Галичина". Брав участь в Бойовій Групі "Баєрсдорфа" в айнзаці проти большевицьких банд Ковпака. Вроджений козак-кінотник за свідченням вояків Дивізії. За штатом як офіцеру йому належав в розпорядження штабний "мерседес", втім за словами його водія-ветерана дивізії який живе зараз у Львові, користався ним лише раз чи два. Весь час був на коні, неймовірної висоти.
Учасник Бою під Бродами. В Бродському котлі втратив ногу, свої люди доправляють у шпиталь до Львова де під видом пстраждалого цивіля виліковують та роблять протез. До 50-го роу переховується на Івано-Франківщині, учасник підпілля ОУН під псевдо "Полковник Болбачан".
Схоплений МГБ. Засуджений за прямою вказівкою одного з керівників МГБ з Москви - "немедленно расстрелять".
Так таких Москва не жалувала ніколи, вони були її ворогами.
Вічна Слава Герою! Славному чернігівському козаку!

#Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-28 10:19:16 ​28 січня 1929 р. почався 1-й Конгрес українських націоналістів, на якому було створено ОУН.

Він тривав з 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні, який став епохальною подією в українській історії. На ньому було створено Організацію Українських Націоналістів. Ядром якісно нової організації стала Українська Військова Організація, яку очолював полковник Євген Коновалець.

В єдиний моноліт злилися Українська Військова організація, Легія Українських Націоналістів, Союз Української Націоналістичної Молоді. На чолі ОУН став Євген Коновалець.

Європа 30-50-х років не знала таких прикладів героїзму та самопосвяти, які дала рішуча та героїчна боротьба ОУН. У часи, коли польські шовіністи дедалі нахабнішали на західно-українських землях, а Східна Україна спливала кровю під чоботом червоної Москви, коли вільнолюбних українців намагалися перетворити на безправних і безмовних наймитів на своїй землі, постала потужна і безкомпромісна сила, яка поставила за мету здобуття Української Самостійної Соборної Держави.

Молодь, вихована на прикладах національно-визвольної боротьби 1917-20-х років, на чинах юних героїв Крут і Базару, на творах Миколи Міхновського і Дмитра Донцова, горнулася до ОУН, яка обєднала в своїх лавах найкращих представників української нації. Коротке слово “ОУН” викликало лють і жах у всіх ворогів України.

На фото учасники конгресу.
____________________

#UMH_ОУН #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-27 20:28:00 Кулеметники з MG42 дивізії "Галичина" в битві під Бродами. Липень 1944 р.

#UMH_ГАЛИЧИНА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-27 19:05:38 Відділ зв'язку дивізії "Галичина". Ожидів, липень 1944 р.

#UMH_ГАЛИЧИНА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-27 17:29:30 ​27 січня 1919 року, ударна група Січових Стрільців, очолювана Романом Сушком, розгромила під Гребінкою придуркувату чернь, що повстала проти УНР в той час, як її армія вела криваві бої проти московської агресії.

Перед цим Роман Сушко зі своїми стрільцями прибув 17 січня до Полтави, січовики до 19 січня вели бої за Полтаву самі, а потім стримували наступ червоних на Київ. Під час цих боїв їм вдалося відбити у ворога Ромни й Гадяч.
Проте нежданно у Черкасах і Золотоноші проти УНР повстала Корсунська резервна бригада Армії УНР. Звідти вона рушила на Гребінку, щоб відрізати стрільців від Києва.

Тож Роман Сушко мусив відступити до Гребінки, де у кривавому бою повчив українців любити Україну. Близько 250 корсунців полягли в бою, 400 були тяжко поранені, ще 500 потрапили в полон. Билися проти УНР з відчайдушною хоробрістю, достойною кращого застосування. Великі втрати пояснювалися нездарністю їхніх командирів, які надуживали лобовими атаками. Січові Стрільці втратили 21 бійця вбитими й кілька десятків пораненими.

На світлині: полковник Армії УНР Роман Сушко
____________________

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати