Ukrainian Military Honour

2022-01-26 19:19:57 ​Хрест Українського Козацтва (з мечами) або Хрест Українського Козацтва — нагорода за бойові заслуги.

Спочатку відзнакою нагороджували учасників козацьких формувань, а згодом вона стала загальновійськовою нагородою.

Встановлений і затверджений 20 жовтня 1947 року Президентом Української Народньої Республіки в Екзилі Андрієм Лівицьким та Військовим Міністром ген.-полк. Михайлом Омеляновичем-Павленком. Влітку 1966 року Головна Нагородна Рада Українського Вільного Козацтва за підписом полк. А. Новицького надала хрест усім членам Українського Вільного Козацтва.

Виміри хреста — 40 мм х 40 мм, стрічка 35 мм ширини, з двома блакитними та, вужчими, жовтими стрічками по боках на червоному тлі. Мініятюра — 15 мм х 15 мм, стрічка 10 мм ширини.
Золота лаврова гілка на стрічці давалася за участь у боях з ворогами України. Срібна лаврова гілка — за політичне ув'язнення або заслання. Зірки давалися за число окремих поранень в боях за волю України.
В 1990 році хрест був перевиданий Генеральною Управою У. В.К. в Канаді.

Такаж існував варіант нагороди для цивільного населення, без мечів.
____________________

#Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-26 15:58:10 ​Стефанів Тит /20.08.1894-28.06.1966/ - служив у Легіоні УСС, був в російському полоні, поручник УГА, закінчив юридичний факультет Празького університету, за фахом адвокат.

Член УВО, в'язень ізоляційного табору у Березі Картузькій /1939 р./, солтис с. Пороги Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. /1941-1943 рр.

У 1943 р. зголосився до дивізії СС Галичина, ваффен-оберштурмфюрер, тимчасовий командир 7-ої роти 30-го піхотного полку, пізніше переведений до вишкільно-запасного полку, після війни перебував у Ріміні під номером S 21800, на еміграції у Великобританії, пом. у м. Лондон.
____________________

#UMH_УГА #UMH_УВО #UMH_ГАЛИЧИНА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-26 10:29:22 Його Честь звалася Вірність!

25 січня 2020 року, на 100-му році життя відійшов у вічність ветеран Дивізії "Галичина", учасник боїв під Бродами, багатолітній в'язень совєцьких таборів, голова Івано-Франківської станиці Братства колишніх вояків 1 УД УНА Михайло Мулик.

Спочивайте, Комбатанте..

#UMH_ГАЛИЧИНА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-25 23:03:55 ​Орден Симона Петлюри — нагорода Армії УНР. 1972 року нагороді було надано статус ордена.

1932 року — Головна Команда Військ УНР затвердила статут нагороди Хрест Симона Петлюри, який надавався всім учасникам визвольних змагань. За своїм зовнішнім виглядом хрест Симона Петлюри нагадував орден Визволення УНР, але з деякими змінами. Так, у центрі хреста розташований меч білого металу під тризубом, що мало символізувати незламну волю і рішучість С. Петлюри у боротьбі за утвердження ідеї незалежної Української держави.

Сесія ради УНР в екзилі в 1972 р. надала відзнаці статус ордена. У 1974 р. Президія Української Національної Ради перейменувала хрест на Орден з правом спадкоємності.

Наказ Головної Команди Війська і Флоту Української Республіки № 1 22 травня 1932 р. На еміграції
§ 2.

На відзнаку «Хрест Симона Петлюри» має право кожен вояк Армії УНР та повстанчих відділів, що брав участь у збройній боротьбі за визволення України під проводом бл. п. Головного Отамана, за винятком тих, що:

зрадили ідеї державності України, перейшовши до табору її ворогів
заплямували себе негідною українського вояка поведінкою чи переступами.
Виявлення і ствердження права на хреста покладається, в цілях найскорішого переведення удекорування ним, на існуючі нині військові та громадсько-військові організації через створення при них Місцевих Рад Хреста Симона Петлюри. Місцеві Ради Хреста провадять всі справи, з удекорованням хрестом зв'язані. Вищим репрезентативним і керівним органом по справах Хреста Симона Петлюри є Головна Рада Хреста; вона остаточно розв'язує всі справи, зв'язані з удекоруванням хрестом, і має подбати про виготовлення самого хреста для тих, хто має на нього право. Міністрові військових Справ утворити, з докладу мені, Головну Раду «Хреста С. Петлюри» та встановити порядок діяльності Головної і Місцевих Рад.

Підписав: Андрій Лівицький, Головний Отаман.

Контрасигнував: В. Сальський, генерального штабу генерал-хорунжий, міністр військових справ.

Було зроблено три випуски хреста. Перший в Польщі, (на зворотній стороні в нижній частині хреста витиснено латинськими буквами «Й. Квекзілбер — Варшава»), другий випуск — зворотна сторона з блискучого сріблистого металю.

Зворотна сторона третього випуску, зробленого в С. Ш. А. — з матового сріблистого металу. Виміри хреста — 42 мм х 25 мм. Ширина стрічки — 35 мм, на ній три кольори: синій, жовтий та чорний. Мініатюра — 20 мм х 13 мм, зі стрічкою 10 мм завширшки.

Автор проекту хреста — полк. Микола Битинський.
____________________

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-25 10:25:59 ​Бій за опорний пункт "Валера" (висота 307.5) поблизу села Санжарівка Артемівського району Донецької області 25 січня 2015 року

25 січня 2015 року російсько-терористичні угрупування атакували опорний пункт українських військових "Валера" (висота 307.5) поблизу села Санжарівка Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області в районі боїв за місто Дебальцеве. В результаті бою українські військові відбили атаку на опорний пункт та знищили два танка Т-64, один танк Т-72 та значну кількість живої сили противника. Також їм вдалося взяти у полон водія-механіка одного із підбитих танків. Але на жаль у цьому бою загинуло 7 захисників опорного пункту «Валера», з них 5 військовослужбовців 128-ої окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади та 2 військовослужбовця 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону.

У ЦЬОМУ БОЮ ЗАГИНУЛИ:

Венгер Олександр Анатолійович (09.01.1969 – 25.01.2015)
Ковач Адальберт Адальбертович (23.05.1978 – 25.01.2015)
Лопацький Федір Миколайович (17.09.1978 – 25.01.2015)
Питак Володимир Теодорович (07.02.1979 – 25.01.2015)
Свищ Сергій Сергійович (02.11.1990 – 25.01.2015)
Капчур Андрій Володимирович (22.05.1980 - 25.01.2015)
Олександр Леврінц
____________________

#UMH_Східний_фронт #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-24 23:12:41 Гайдамак Дмитро Зуб (в центрі) з дружиною і родичами. Відкрити / Коментувати

2022-01-24 14:28:40 Вождь українських націоналістів, голова ПУН - полковник Андрій Мельник в час служби в Армії УНР.

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-24 11:06:54 ​Несмертельна зустріч зі смертю
(Розповідь богданівця)

24 січня 1918 року богданівець Олександр Фещук стояв із козаками у заставі на розі Олександрівської та Московської вулиць в Києві коло заводу “Арсенал”.
На імпровізованій нараді з командиром автопанцерника “Чорт”, який щойно підійшов із боку Хрещатика на допомогу, ухвалили йти в протинаступ. Панцерник звернув на Московську вулицю і почав із двох кулеметів кропити по більшовиках, що поховалися у дворах. А Фещук із козаками, озброєними кулеметом, із криком “Слава!” кинувся в атаку по Левандівській вулиці.
Козаки думали, що більшовики зустрінуть їх кулями, а тих як вітром здуло.
По дорозі Олександр вирішив на хвилю заскочити до свого помешкання. На подвір’ї він зіткнувся з двірником. Той стиха мовив, що в помешкання йти зараз небезпечно.

Та що не зробить безпечна молодість! Не звертаючи уваги на попередження, Фещук швидко побіг до покою, де мешкав.
Коли прочинив двері, побачив невідомого в сірій шинелі з рушницею напереваги.
– Якого полку?! – не розгубившись, тоном командира запитав Фещук.
– А ти каково?
– Я – богданівець.
– А я – бальшевік!
Фещук миттєво відвів лівою рукою його рушницю, а правою вхопив свій пістоль і крикнув:
– Віддай зброю!
А більшовик, не випускаючи рушниці, зі здивуванням і ніби з докором мовив:
– Таваріщ, ти ж адін!..
Фещук інстинктивно глянув ліворуч і побачив ще двох червоних, що навели на нього свої рушниці. Недовго думаючи, богданівець застромив пістоль за пояс і, подаючи більшовикові руку, сказав миролюбно:
– Товаріщ, разойдьомся!
І, повернувшись, мовчки вийшов.
Постріли не пролунали.
Богданівець, радісний, що вдалося уникнути смерті, знову біг до бою. Його проводжав здивований погляд двірника.

(с)
Роман Коваль
"Багряні жнива Української революції"

На фото прапор Богданівського полку
____________________

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-23 20:16:01 Колишній вояк ВВН "Військових Відділів Націоналістів" або ще відомого як Легіон Романа Сушка в однострої української допоміжної поліції в Генерал-губернаторстві з відзнакою ВВН.

#UMH_ВВН #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-01-23 15:16:01 ​23 січня 1947 р. загинув Микола Арсенич, референт СБ Проводу ОУН, лицар Золотого хреста заслуги.
Голова і фактичний творець військової контррозвідки ОУН — Служби Безпеки ОУН.
Радянські спецслужби двічі рапортували про його ліквідацію. Третій раз і це виявилося правдою, про його смерть доповіли особисто Лаврентію Берії.

Один з керівників ЦРУ сказав про СБ ЗЧ ОУН :
"Вони занадто жорсткі,але з ними варто мати справу"

Сам Арсенич навчав підлеглих:

"Учіться пізнавати душу людини, вмійте вислухати думки інших . Не плекайте ненависть, бо ненависть позбавляє логічного способу мислення. Будьте лікарями, завдання яких - лікувати свій народ перед моральною гниллю, перед духовним занепадом"
____

#UMH_ОУН #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати