Get Mystery Box with random crypto!

Минувшина України 🇺🇦

Логотип телеграм -каналу mynuvshyna_ukrainy — Минувшина України 🇺🇦 М
Логотип телеграм -каналу mynuvshyna_ukrainy — Минувшина України 🇺🇦
Адреса каналу: @mynuvshyna_ukrainy
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 8.38K
Опис з каналу

📝Кожного дня публікуємо історичні факти пов'язані з подіями, що відбувалися в нашій країні в минулому.
Україна переможе ❤️🇺🇦
Адмін @Savrin_77
Запросити друзів ⬇️ https://t.me/ IfIwZDAFdogzZTMy

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 7

2022-07-26 08:52:27
2.6K views05:52
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 19:12:17
Цікава світлина. Чи знаєте хто ця пара? А може історію світлини?

Минувшина України
2.5K views16:12
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 18:01:04
Друзі, легендарний HISTORY створив телеграм-канал для українців

Унікальний канал, що присвячений історії, де публікуються:

Незвичайні та захоплюючі фотографії.
Події, які змінили хід історії.
Дивовижні факти, про які всі мовчать.

Підтримай українське та вирушай в подорож у часі

HISTORY CHANNEL
2.6K viewsedited  15:01
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 17:16:35
Олесь Гончар. Вірш "Танкіст". Живий голос письменника.

Минувшина України
2.6K views14:16
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 11:50:01
2.8K views08:50
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 11:11:37
25 липня 1943 року відділ УПА-Північ неподалік від села Устинівка розбив німецький військовий підрозділ з 260 чоловік

В травні 1943p. Головна Команда УПА-Північ відправила відділ УПА у тримісячний рейд по Житомирщині і західній Київщині.

За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліційними частинами і більшовицькими грабіжницькими групами.

Цей відділ знищив німецьку поліційну школу коло Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко с.Устинівка, Потиївського р-ну, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, що був спеціально відправлений на розгром спецвідділу УПА. З німецького боку було понад сто вбитих, ранених і полонених. У селі Камінка, Ярунського р-ну, було розбито більшовицьку диверсійну групу, що грабувала селян і вже стала причиною багатьох відплатних німецьких акцій на селянах. Диверсійна група котрозвідки ЧА в паніці втікла залишаючи на полі бою 66 вбитих та багато поранених.

Минувшина України
2.7K views08:11
Відкрити / Коментувати
2022-07-25 09:34:58 ​​ Кінний бій під Сидоровим

«Командир Окремої кінної дивізії зі штабом під’їхав до вітряка коло шляху, а кінний полк Чорних Запорожців, що йшов чоловим у дивізійній колоні, якраз підходив до того місця, де зупинився штаб дивізії. Майже весь простір до Збруча було досить добре видно. І тут усі при штабі ОКД побачили, що прямо з протилежного, невеликого бугра, на віддалі яких 300 – 400 кроків, в цей бік з криком «Ура» летіла в атаку група большевицької кінноти близько 400 шабель, бо вони зауважили якусь українську кінноту, напевно, наш старшинський роз’їзд, що був спереду дивізії. Всієї ж ОКД ще не було їм видно, бо вона підходила із-за бугра через село Кривеньке.

Глянувши вперед, командир дивізії генерал Іван Омелянович-Павленко крикнув до полковника Олекси Алмазова (що був при штабі): «Тимчасово прийміть команду!», а сам на чолі свого конвою до 30 козаків та їх командиром підхорунжим Сулейманом, вихопивши шаблю – кинувся назустріч червоним, і доскочивши до ворога – почав рубати за всіма правилами, в чому був великий мистець. В цей же час полковник Алмазов дає наказ полковникові П. Дяченкові з полком Чорних Запорожців іти з місця в атаку, щоб знищити цей кінний відділ червоних та підтримати комдива.

Полковник Петро Дяченко кількома стрибками свого бойового вороного, вискочив наперед, повернувся в сідлі й скомандував «Чорні…Шаблі геть!...Списи до бою…в атаку…за мною!» – й понісся кар’єром, вихопивши шаблю. А «чорні» на скаку розгортаючись до бою на смерть, як і на прапорі їхньому написано, рвонули так, що цокотом копит та лоскотом збитих грудок землі й ворожу стрілянину заглушили. Зараз же з розгону врубались Запорожці, випередивши свого командира полку, й почали «розносити» на шаблях ворога…» (зі спогадів підполковника Армії УНР Івана Цапка).

25 липня 1920 року, під час польсько-українсько-радянської війни відбувся бій під Сидоровим (Гусятинський район Тернопільської області) між Окремою кінною дивізією Армії УНР і більшовицькими частинами.

На початку липня 1920 року під тиском Червоної армії польські війська відступили. Однак українська армія продовжувала тримати свій фронт. 14 липня Дієва армія УНР закріпилася на західному березі річки Збруч, де впродовж майже двох тижнів успішно відбивала спроби червоних форсувати річку. Найбільш важкі бої точилися в районі села Сидорів на Гусятинщині, де 25 липня ворог прорвав фронт і, розвиваючи успіх, відправив по тилах українців свою кінну бригаду чисельністю до 1100 шабель. Їй назустріч вирушила українська кіннота - Окрема кінна дивізія на чолі з полковником Іваном Омеляновичем-Павленком (молодший брат генерала Михайла Омеляновича-Павленка, легендарного командарма Першого Зимового походу).

Окрема кінна дивізія на той час складалася з кінного полку Чорних Запорожців, Першого кінного Лубенського полку, Третього кінного Чигиринського полку, Окремого куреня “Сірків” та Кінно-гірського гарматного дивізіону.

В результаті вміло організованої операції Окрема кінна дивізія вщент розгромила бригаду червоної кінноти та два полки піхоти 123-ї пішої бригади. Було захоплено 34 кулемети, 3 польові гармати, коні й усе військове майно червоних та 11 санітарних возів з медикаментами. У цьому бою Окрема кінна дивізія втратила 2 козаків убитими, поранено 33 козаків і 3 старшини. З обох боків у кінному бою брало участь до 2500 шабель. Перемога під Сидоровим дозволила затримати наступ більшовицьких військ у Західну Україну.

Пам’ятаймо про звитягу українського війська і плекаймо пам’ять про загиблих борців за волю й незалежність України!

У серпні 2017 р. 72-ій окремій механізованій бригаді Збройних Сил України присвоєно почесне найменування «імені Чорних запорожців». Окремий кінній полк Чорних Запорожців уславився багатьма переможними боями проти білих та червоних окупантів, у тому числі і у бою під Сидоровим. 72-а ОМБр імені Чорних Запорожців є продовжувачем традицій цієї уславленої частини.

Фото: Частини Окремої кінної дивізії Армії УНР, 1920.
2.8K views06:34
Відкрити / Коментувати
2022-07-24 16:26:01
24 липня 1964 року помер Максим Рильський. Український поет, перекладач, публіцист, мовознавець, літературознавець.

Мова

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.


Минувшина України
3.3K views13:26
Відкрити / Коментувати
2022-07-24 10:13:45 ​​ 24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.

Перед тим як підняти синьо-жовтий прапор, його освятили у Софійському соборі та почесною ходою принесли до будівлі Київради, де зібрався багатотисячний мітинг.

Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора.

Проте, Київ не став першим містом України де було піднято наш прапор.

Так, спочатку національний стяг з’явився над будівлями міськрад Стрия (Львівська обл.), Львова, Тернополя, Житомира.

Лише майже через рік, 23 серпня 1991 року, групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будинком парламенту.

Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни.

В даний час, прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

На державному рівні День прапора наразі відзначається 23 серпня.
1.9K views07:13
Відкрити / Коментувати
2022-07-23 14:09:13
Марш української армії(гімн українських націоналістів) "Зродились ми великої години". Запис 1932 року.

Минувшина України
2.3K viewsedited  11:09
Відкрити / Коментувати