Українські студії стратегічних досліджень

2022-03-01 18:30:31 Переговори між сторонами
Агресор намагається вже першим ініціювати переговори, оскільки не вдається досягти поставлених завдань. З кожним днем позиції української сторони будуть кращими.
27 лютого Москва ініціює переговори на кордоні з Білоруссю, куди відправляється українська делегація. Переговори тривають протягом 28 лютого, без оприлюднених результатів. Важливо, що з кожною годиною спротиву претензії Кремля слабнуть.

Контроль за територією
На 1 березня війська агресора присутні на півдні Херсонської та Запорізької областей, півночі Чернігівщини та Сумщини. Але територій вони не контролюють.
В перспективі визволення всіх територій визначатиметься лише одним фактором – куди дійдуть ЗСУ і якого удару завдадуть ворогу. Тож допомагаймо армії та країні.

Вплив на глобальні процеси
Інформаційно – перемога України тотальна і повна. Серед власного населення, яке остаточно стало НАЦІЄЮ. Серед країн світу, де немає вже конкуренції нашого та «іхнєго» поглядів на конфлікт. Врешті серед російського населення. Навіть вже їхні пропагандисти змушені зі скрипом визнавати, що війна не на їхню користь.
Дипломатично – відключення від СВІФТ, закриття для Московії сучасних технологій стало реальністю. Закриття Босфору, масові поставки озброєнь. Все успішно.
Останній аргумент Путіна – фактична погроза ядерною зброєю, перехід московських стратегічних сил у стан підвищеної бойової готовності 27 лютого. Однак західні країни не піддаються на шантаж (Вашингтон заявляє, що не піддаватиметься на погрози). Водночас 28 лютого представники КНР закликали до стриманості, припинення обстрілів та подальшої ескалації, що свідчить про неготовність Китаю підтримувати Путіна. Це зрозуміло, оскільки у випадку ядерної атаки Московії, сили НАТО завдадуть удару не лише по РФ, але й по Китаю (аби його роззброїти, оскільки другого шансу цього зробити не буде).

Тенденції
Звісно, попереду важкі дні. Ворог намагатиметься таки посіяти паніку ударами по мирних жителях. Десанти в тил. Заклики до переговорів і перегрупування. Готуймось.

Прогноз
Активні бойові дії кілька наступних дій втрачатимуть інтенсивність, однак Москва намагається підтягнути останні резерви з глибини країни. Аби переломити тенденцію на київському та харківському напрямках. Однак багато що залежить від настроїв всередині московської еліти, яка вже майже відкрито заявляє про несприйняття фактичної блокади РФ та швидкого колапсу її економіки, що пришвидшено триває.

Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук

https://ussd.org.ua/2022/03/01/hid-rosijsko-ukrayinskoyi-vijny-na-pochatok-6-dnya/ Відкрити / Коментувати

2022-03-01 18:30:31 Хід російсько-української війни на початок 6 дня

Хід війни
Отже, підсумки п’яти днів нашої священної війни за свободу.
Після тотального провалу плану блискавичного «бліцкрігу» Москва змушена переходити до більш виснажливих боїв. На частині напрямків московські війська зупиняються, не мають достатньої потужності та моральної готовності продовжувати активні бойові дії. Через провал плану наступу 26 лютого Путін відправляє у відставку начальника Генерального штабу РФ Герасимова, хоча ця інформація поки що приховується російським командуванням. Новий начальник, очевидно, розробляє плани виходу з ситуації, що змінилась, що стало одною з причин порівняного затишшя в інтенсивності сухопутних дій 27-28 лютого.
Порівняно успішний наступ продовжується на південному фланзі, де російські угрупування обходять великі населені пункти, прагнучи підійти до Маріуполя та блокувати Об’єднані сили, що успішно стримують ворога на Донбасі. Водночас відволікання московських окупантів на херсонський та східний напрямок не дає можливості згрупувати достатньо сил, а також відсутній надійний контроль над тимчасово захопленими містами (Мелітополь, частина Бердянська). Застосування артилерії та Байрактарів призводить до великих втрат агресора.
Водночас Москва переходить до тактики масштабного залякування мирного населення, зокрема велись обстріли з ГРАДів Харкова, бомбардування Києва та його околиць (Бровари, Васильків та сусідня авіабаза, Ірпінь), Чернігова, обстріли Охтирки, Миколаєва. Ключова мета агресора на цьому етапі – блокування та спроба контролю над найбільшими містами – Києвом та Харковом. Водночас сил для успішного сухопутного наступу критично не вистачає, на київському напрямі ЗСУ розбивають угрупування противника в районі Ірпіня та Макарова. Спорадичні спроби зайти до Харкова залишаються безуспішними. Поступово зменшується інтенсивність ракетних та авіаційних атак через виснаження сил противника на фоні початку поставок винищувачів та засобів ППО з Європи для потреб ЗСУ. Повітряні сили ЗСУ продовжують успішно знищувати ворожу техніку.
За даними Міністерства оборони України з 24.02 по 01.03 станом на 06:00 Знищено та пошкоджено: літаків – 29 од, гелікоптерів – 29 од, танків ‒ 198, ББМ ‒ 846, артилерійських систем – 77, засоби ППО – 7, РСЗВ – 24, цистерн з ПММ – 60, БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3, катери – 2 одиниці, автомобільної техніки – 305.
Паралельно продовжуються погрозливі переміщення біля кордонів Волині та Рівненщини. Однак поки що Лукашенко не наважується вступити своїми силами у конфлікт, а московських військ на західному фланзі недостатньо. Але нагнітається ситуація для відволікання українських сил від ключових напрямків – Києва, Харкова та півдня. Так само частково як відволікання можна оцінити безуспішні спроби та обстріли Миколаєва та Одеси.
Великим успіхом України став перехід до тактики народної війни, активне розгортання сил територіальної оборони, що допомагають ЗСУ концентруватися на важливих напрямках, забезпечують порядок на блокпостах, стримують ворога в населених пунктах.

Інтенсивність
Повномасштабна війна між Україною та Росією (що використовує логістичні можливості Білорусі)

Кількість загиблих
Втрати агресора за даними Міністерства оборони України на ранок 1 березня перевищують 5710 убитими, 200 полонених.
З початку військового вторгнення Російської Федерації в Україну за даними Міністерство охорони здоровʼя України Загинуло 352 особи. З них 16 дітей. Поранень зазнали 2040 цивільні особи. З них 45 дітей.

Гуманітарні наслідки
Cотні цивільних загиблих українців, найбільше через обстріли Києва та околиць, Чернігова, Сум, Охтирки та Харкова.
Агресор відверто порушує правила ведення війни, прикривається українським та білим прапорами, намагається зібрати нібито для евакуації мирних громадян, аби під їхнім прикриттям проводити танкові колони. Відкрити / Коментувати

2022-03-01 09:49:23 Запроваджені санкції завдають удар російській економіці
Після восьми років очікування, держави Заходу нарешті почали застосовувати серйозні санкції проти Росії. Поза сумнівом, їм додав рішучості успішний спротив ЗСУ – певно, вони не хотіли допомагати слабкій державі, але тепер можуть бути впевнені, що їхні інвестиції в нашу оборону не будуть марними.

Так чи інакше, запроваджені санкції є достатньо жорсткими, щоб уже зараз завдавати ударів російській економіці:

Курс рубля впав до історичного мінімуму. На сайті Центрального банку Росії він станом на вечір 28 лютого дорівнює майже 95 рублів за долар, але в обмінниках можна побачити долар по 190-200.
Намагаючись запобігти наслідкам падіння курсу, Центральний банк збільшив облікову ставку з 9,5% до 20%. Однак такий захід сам по собі стане значним шоком для економіки, оскільки призведе до подорожчання кредитних коштів (нагадаємо, на облікову ставку орієнтуються комерційні банки, визначаючи ставки за кредитами і депозитами). Не виключено, що ставка підніматиметься і далі, коли підвищаться темпи інфляції.
У разі заморожування іноземних резервів центрального банку, Росія позбавиться більшої частини ресурсів, призначених для підтримки курсу нацвалюти (463 із 630 мільярдів можуть бути заморожені). У Росії залишаться 2300 тонн золота, яке потрібно продавати вже зараз, оскільки це доволі тривала процедура.
28 лютого московська фондова біржа відкрилася, впала на 30% і одразу закрилася. Катастрофічні результати з початку вторгнення демонстрували російські компанії, що котируються на біржах в інших країнах. Наприклад, Сбербанк опустився з 9 до 1 долара за акцію.
Введено в дію ряд обмежувальних заходів на валютні операції, зокрема, з 1 березня експортери зобов’язані міняти на рублі 80% валютної виручки, а резидентам заборонено переказувати валюту за кордон.
Як і завжди у випадку економічних санкції, їхній ефект переважно стає відчутним через певний період часу. Але вже сьогодні проти Росії були застосовані заходи, які раніше називалися “ядерними” (nuclear), тобто такими, що будуть введені тільки в крайньому разі – до таких належать, в першу чергу, відключення від SWIFT і заморожування резервів центробанку.

Очікується, що вони стануть особливо руйнівними в комбінації із закриттям повітряного простору для російських літаків, забороною морських перевезень і обмеженням закупівель російських товарів. Наприклад, уже була заявлена відмова Німеччини від російського газу (не факт, що це справді буде реалізовано). На жаль, на сьогодні не йдеться про повне відключення російської економіки від SWIFT, а тільки окремих банків. Це продиктовано, зокрема, небажанням деяких європейських країн (передусім, Угорщини) залишитися повністю без поставок газу з Росії.

Особливо приємними є так звані спортивні санкції: відсторонення від змагань ФІФА і УЄФА максимально знецінює багатомільярдну футбольну економіку Росії.

Як не дивно, від санкцій попередніх років теж була користь: вони зменшили взаємозалежність європейської і російської економік, змусивши інвесторів вивести частину грошей з російських активів протягом 2014-2021 рр. Зараз цей процес пришвидшиться ще більше. Але тепер ЄС може собі дозволити карати Росію і отримувати менше шкоди для себе.

Так чи інакше, простір для посилення санкцій залишається. В першу чергу, Україна повинна добиватися повного, а не часткового відключення Росії від SWIFT. Інший пріоритет – російський нафтогазовий експорт. Після санкцій 2012 р. Іран втрачав по 7% ВВП щороку – зараз ми цілком можемо завдати Росії набагато більшої шкоди.

Олександр Чупак, експерт Недержавного аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень

Oleksandr Chupak
#війна #санкції

https://ussd.org.ua/2022/02/28/zaprovadzheni-sanktsiyi-zavdayut-udar-rosijskij-ekonomitsi/ Відкрити / Коментувати

2022-02-16 13:46:32 Позиція НАЦ УССД щодо останніх подій https://ussd.org.ua/2022/02/16/pogroza-vyznannya-ordilo-yak-prymus-do-vykonannya-minska/ Відкрити / Коментувати

2022-02-15 01:59:26 Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що його підготували керівник дослідницьких програм аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політ. наук Юрій Олійник та експерт Аналітичного центру балканських досліджень, кандидат істор. наук Катерина Шимкевич.

Загроза російської агресії та реакція Заходу, події в Казахстані та на Близькому Сході, перевороти в Африці та посилення НАТО на Балканах – в місячному огляді https://ussd.org.ua/2022/02/14/analiz-mizhnarodnyh-tendentsij-ta-bezpekovoyi-sytuatsiyi-gruden-2021-r-sichen-2022-r/ Відкрити / Коментувати

2022-02-09 17:23:08 https://ussd.org.ua/2022/02/08/vyklyky-xxi-stolittya-u-svitli-idej-stepana-bandery-shukaly-na-ix-banderivskyh-chytannyah/?fbclid=IwAR25ikrRa3zNIxPsBDd8cEoY_zO0VkXWHS0m9WX3h5VgzG2fqCDg7OAgCbo Відкрити / Коментувати

2022-02-09 17:22:42 IX Бандерівські читання
5 лютого 2022 року в приміщенні Музею Майдану (м. Київ) відбулись вже IX «Бандерівські читання» на тему «Світ ідей Степана Бандери та виклики XXI століття». Захід приурочено до 80-ї річниці створення Української Повстанської Армії.
Перед початком заходу відбулась презентація матеріалів із нещодавно віднайденого архіву українського націоналістичного підпілля організаційної реферантури ОУН-УПА Подільського краю – 1948-1951 рр. Родзинкою виставки став альбом із роботами Ніла Хасевича.
Захід відкрився вітальним словом директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрія Сиротюка: «Степан Бандера і досі не залишає нікого байдужим. Суперечки навколо постаті Степана Бандери і далі носять ідеологічний характер. Зрештою, свою позицію сформувала й українська нація. Раптівка «Батько наш Бандера» народжена не в офісах політичних партій, і не інфокампаніями піарників, а серед учнівської молоді, стала свідченням того, що Бандера безповоротно зайняв гідне місце в масовій свідомості українців, як частина героїчного епосу української нації. Нині Україна нагально потребує трьох речей: повернення суб’єктності націоналізму; припинення згубного розколу в орієнтації на імена, а не на ідею; повернення суб’єктності Україні та виконання нею свого історичного призначення – знищення московського імперіалізму. І, зрештою, головне завдання – збереження душі української нації. Сподіваюсь саме IX Бандерівські читання стануть амбітним майданчиком реалізації цих задумів…»
https://ussd.org.ua/.../vyklyky-xxi-stolittya-u-svitli.../
Запис трансляції ІХ Бандерівських читань можна переглянути на каналі УССД та підписатись на нього


Збірник матеріалів ІХ Бандерівських читань опубліковано за посиланням: https://ussd.org.ua/.../svit-idej-stepana-bandery-ta.../
Більше світлин заходу можна переглянути на сторінці Бандерівські читання https://www.facebook.com/bandera.chyt
Нагадуємо, що ви можете підтримати Бандерівські читання, придбавши книги серії «Бандерівські читання», розрахувавшись «ковідною тисячею» через сайт: https://books.kishka.biz/ Відкрити / Коментувати

2022-02-09 17:03:55 Канадський «Конвой свободи»: чого хочуть мітингувальники, і чому протести замовчуються в медіа Матеріал експерта НАЦ УССД Олександра Чупака, випускника Селкірк коледжу (Канада)
https://ussd.org.ua/2022/02/09/kanadskyj-konvoj-svobody-chogo-hochut-mitynguvalnyky-i-chomu-protesty-zamovchuyutsya-v-media/ Відкрити / Коментувати

2022-02-05 13:47:04

Відкрити / Коментувати

2022-02-05 13:44:54 Чому паралельно з масовим позитивним сприйняттям Степана Бандери відбувається втеча від його ідей?? Що дозволить зупинити безкінечну фрагментацію проукраїнських політичних організацій? Як повернення націоналізму суб’єктності вплине на Україну?
Чи дійсно неоліберальна політика передбачає свободу вибору і слова? Чому практичний неолібералізм є запереченням демократії та прав людини? Чому ліволіберальний сегмент так активно виступає проти національно-патріотичного виховання? Якої шкоди чекати від гендерної ідеології в освіті?
Про це та інше дізнаєтесь з online трансляції ІХ Бандерівських читань. Відкрити / Коментувати