Get Mystery Box with random crypto!

Ночной Сталкер

Логотип телеграм -каналу nightstalkerkyiv — Ночной Сталкер Н
Логотип телеграм -каналу nightstalkerkyiv — Ночной Сталкер
Адреса каналу: @nightstalkerkyiv
Категорії: Блоги
Мова: Українська
Передплатники: 3.64K

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 6

2022-12-18 17:30:28
Так, друзі, епопея з машиною дійшла до логічного фіналу.
КІА Sorento, про яку так довго писали більшовики, завершила свій ремонт і на наступному тижні їде в армію.

Дякую всім, хто долучився до купівлі та ремонту, дякую Vitalik Stanislav , який взяв на себе весь геморой з купівлі, ремонту, перегону і т.д.

Нагадую, що донати на ЗСУ - дуже богоугодне дєло, це чистить карму, вирівнює чакри та підвищує смертність серед особового складу ворога.

Ще раз дякую всім.
267 views14:30
Відкрити / Коментувати
2022-12-17 23:20:45 Про роботу, службу та феміністок.

Знаєте, як в армії відрізнити ледаря "старої закалки"?
А один з його улюблених висловів буде: "Ми в армії не працюємо, ми в армії СЛУЖИМО. Якби ми хотіли працювати, то пішли б на завод".

Чому так кажуть ледарі?
Тому що робота передбачає результат, а служба - ні.
Робота - це процес, а служба - це СТАН.
Ти почав служити, це не означає, що ти щось почав робити.
Ти закінчив службу, це не означає, що ти щось зробив.
Роботу можливо закінчити, а службу можна лише припинити, бо служба - вічний стан.

Задавалося б, до чого тут взагалі фемінізм?
Розумієте, будь-яка притомна задача повинна мати давати чітке розуміння по наступних пунктах:
- конкретна мета;
- засоби;
- час виконання задачі;
- критерії успіху або провалу.

Наприклад: "Петро та Микола мають побудувати гараж до березня наступного року, будівельні матеріали лежать у сараї. Критерій успіху - якісно побудований гараж згідно проекту".

В принципі, все зрозуміло.
Що стосується сучасного фемінізму, то він - як служба в армії: результат не важливий, а от процес (точніше - стан) - то наше фсьо.
Конкретної мети: нема.
Засоби та інструменти: незрозумілі.
Часові критерії: та хоч вічність.
Критерії: абсолютно розмиті.

От дивіться.
Якихось 150 років тому жінка на пляжі у сучасному бікіні була б визнана злочинницею і закидана лайном та камінням.
Тодішні фемінстки почали виборювати (в тому числі) право жінок купатися не у купальних платтях (ага, і таке існувало!), а у більш зручному для цього одязі, бо пішли нахєр ці чоловіки з іхніми поглядами на мораль.
Ура, мета досягнута. Сучасна жінка у бікіні на пляжі - абсолютно нормальна картина, нікого не дивує, а чоловіки навіть радіють цьому.
Феміністки почухали потилицю: хм, чоловікам це подобається?! Негайно припинити оці ваші фоточки у бікіні, бо пішли нахєр ці чоловіки з іхніми поглядами на мораль!
Тобто, мета "гуляє" в залежності від того, подобається якийсь факт чоловікам чи ні. Якщо подобається - з цим потрібно боротися, навіть якщо заради цього доведеться "відморозити собі вуха", аби лише ці хмрзі викусили.

Ось тому фемінізм у його сучасній збоченій формі мені сприймати вкрай важко.
Бо стан, а не процес.
1.4K views20:20
Відкрити / Коментувати
2022-12-16 12:53:30 Мені тут дехто закинув у приватні, що я не люблю/боюся/травлю феміністок.
Ну це брехня, і поясню, чому саме.

По-перше, не феміністок, а відверто хворих на всю свою безкозирку радфємок. З фемінстками я якраз чудово знаходжу спільну мову, бо абсолютно поділяю їхні погляди на тему рівних можливостей для всіх, незалежно від статі (новомодне слово "гендер" не сприймаю, сорі). Хтось, мабуть, вже давно забув, що саме в цьому полягає суть фемінізмку, а не у якійсь там "боротьбі проти об'єктивації".

Ну а по-друге...
От є такі люди, як вегани. Вони не їдять м'ясо та взагалі - продукти тваринного походження. Це їхній вибір, я поважаю їхнє право їсти чи не їсти все, що їм завгодно у межах законів України (людей все ж їсти не бажано).
Вони зробили такий вибір, мені байдуже на причини, це їхнє життя і я туди не лізу, а вони не лізуть у моє і не повчають мене, що мені треба їсти, а що не треба.
Ні, я чув байки про радикальних веганів, але у житті я таких не бачив.

Так от поки радфємки живуть сам на сам зі своїми тарганами і не чіпають інших людей - мені на них глибоко байдуже.
Але коли вони під егідою захисту прав жінок намагаються тих самих жінок позбавити певних конституційних прав - нє, сорян, тоді ми не подружимося, бо у країні, де людей позбавляли прав та волі під слоганом про "всєобщєє благо", я вже жив, більше не хочу.

В принципі, радикальний фемінізм, це течія, з якою мають працювати психотерапевти.
Переважна більшість цих жінок - це глибоко травмовані люди, яким можна поспівчувати. В когось з них був травматичний досвід у родині, хтось став жертвою злочину, і так далі...
Але чомусь варіант опрацювання своєї травми не розглядається, варіант"зненавидіти всіх чоловіків і воювати проти них " здається легшим.
774 views09:53
Відкрити / Коментувати
2022-12-15 19:24:49 Дві доби чекав, поки всі скажуть свою цінну думку про законопроект 8271, який наробив стільки галасу.
Хто не знає - це зміни у Кримінальний кодекс, де посилюється відповідальність за військові злочини під час воєнного стану і додається ще пара нюансів, про які розповім далі.
Тобто, основна суть - просто за злочини збільшили терміни ув'язнення.

Читав коментарі деяких людей і хапався за голову, бо зустічав таку відверту ахінєю, що на голову не налазило
- Нас хочуть всіх зробити злочинцями!
- Тепер або смерть, або тюрма!
- Це калька з Росії!
- Це тиранія, диктатура, доколє!
- Тепер будуть вламуватись у домівки військових!

Ну маразм осіб, які вирішили, що ФБ - це якийсь мітинг і тому проканає будь-який брєд, я коментувати не хочу, а зупинюся на коментарях більш адекватних людей.
Отже, вони апелюють до наступних речей:
- У країні недосконала судова да слідча система, тому посилення відповідальності неправильне;
- В армії багато дурних командирів, які відправляють людей на смерть;
- В армії люди сидять без ротації та вихідних, вони втомилися і тому посилення відповідальності трохи нє в тєму.

Що сказати... Згоден. Вот абсолютно згоден.
І командири дурні є (але без цього не буде), і система у нас недосконала (але це теж вічна проблема), і люди дійсно втомилися.
І так, я згоден, що зараз посилення відповідальності - трохи невчасно, це треба було зробити ще на початку війни, а не тоді, коли дочекалися перитоніту.

Тепер по суті.
Що нам пропонує закон.
1.Збільшення термінів ув'язнення за військові злочини. Тобто, раніше стаття передбачала від 3 до 7 років, зараз - від 5 до 10. Це статті за самовільне залишення частини, дезертирство, зловживання владою (!), погрози командиру, невиконання наказу або непокора.
В цілому я тут проблеми не бачу від слова зовсім і навіть підтримую це, незважаючи на всю мою "щиру любов" до Ради і більшості законів, які вони приймають.. Абсолютно логічно і правильно, що під час війни відповідальність по цих статтях має бути вищою.
2.Дуже важливий пункт. Тепер на час воєнного стану по вищевказаних статтях судді НЕ МОЖУТЬ призначити покарання нижче, ніж вказане у статті.
Так, раніше могли і майже завжди це робили. Звичайне покарання по статті за СЗЧ було 3 роки з відстрочкою у рік, тобто, по суті, один рік умовно. Тепер - мінімум 5 років тюрми без варіантів.
Чи підтримую я таке? Питання складне, але скоріш так, ніж ні. Хоча я б трохи оптимізував пнт.1 та пнт.2. - не підвищував би терміни ув'язнення, але пнт.2 залишив би як є. Ну то мої власні думки.
3.Цікавий момент. Тепер будь-якого військовослужбовця на повній підставі можуть у будь-який момент перевірити на алкоголь чи наркотики.
Це я підтримую від слова "повністю", бо проблема, на жаль, існує, і її потрібно обов'язково вирішувати.

Прошу шановних коментаторів утриматися від безпредметних срачів і слоганів для мітингів про зраду, про дурних командирів, про недосконалість світу і решта вічних тем.
Проблеми в армії, які пов'язані саме з цими статтями ККУ, є, а вирішення без посилення відповідальності - ну хз. Я поки іншого рішення не бачу.

Якось так.
Тепер беру попкорн і готовий читати про те, що як я, щур тиловий, який пороху не нюхав, можу таке писати про наших сонечек, які мою дупу захищають, поки я у тилу 8 років їх на смерть посилав, а сам тільки віскі пив та баб портив.
2.5K views16:24
Відкрити / Коментувати
2022-12-14 11:49:43
А я бачу, у Верховній Раді війна вже закінчилася.
24.02 панове депутати так швидко чухнули хто куди (а дехто навіть заздалегідь), що аж закон про дистанційне голосування у зв'язку з цим хотіли приймати.
Ну щоб сидячи десь у Європі, долю воюючої країни вирішувати.

А зараз - ти диви, які всі ремби безстрашні стали!
Начальник Генерального Штабу ЗСУ доповідає, а вони швендаються по залу, триндять між собою, хіхікають, ківу свою смикають, про аналтабу з блядями домовляються.

Альоу, вам там нічого не муляє, народні обранці?!
Коли доповідає представник ЗСУ, ви маєте сидіти на місцях як зразкові школяри, мовчати, слухати, дихати лише з дозволу, а чхати за окремою командою!
572 viewsedited  08:49
Відкрити / Коментувати
2022-12-14 09:25:09 Вже за два місяці буде рівно рік, як ми тримаємо повномасштабну навалу ворога і постає питання (це ні разу не секрет) щодо демобілізації тих людей, які відслужили 12 місяців.

Питання доволі складне і мені зараз важко сказати, яке рішення тут може бути оптимальним.

Проблема не лише в тому, що з армії звільниться багато мобілізованих і треба бути набирати нових.
Указ про демобілізацію - це ще звільнення тих контрактників, у яких цього року закінчився контракт і внаслідок воєнного стану був автоматично продовжений.
Тобто, армія втратить більшість мобілізованих+певний відсоток контрактників.

Зрозуміти тут можна і державу, і військових.
Держава не знає, ким замінити таку кількість людей (про черги у воєнкоматах не розповідайте, благаю, нема там ніяких черг), а мобілізовані справедливо вважають, що мають право на відпочинок, особливо коли у містах бачать тисячі цілком здорових хлопаків у барах, спортзалах і т.д.

Яке буде прийняте рішення, поки невідомо. Тримати одних і тих самих людей роками на війні - несправедливо.
А знайти кількасот тисяч людей на заміну - доволі складна задача.

Рішення може бути у якійсь додатковій мотивації тих, хто захоче лишитися, але чи є на це ресурси...

Тобто, питання залишається не вирішеним та відкритим.
1.2K views06:25
Відкрити / Коментувати
2022-12-13 10:38:04
Це мені за те що не молюся?
768 views07:38
Відкрити / Коментувати
2022-12-12 18:13:08 Трохи поговорили з нашими латвійськими друзями про війну, зиму, армію та Україну.

Хто знає латиську, читати та слухати тут:
https://www.lsm.lv/raksts/dzive--stils/sarunas/krievijas-karaviriem-nav-pieredzes-karot-ziema-pret-pilnvertigu-armiju-situaciju-fronte-ieskice-ukrainas-armijas-majors.a485951/

Хто не знає, тут аудіо в оригіналі (спілкувалися російською, що поробиш):
https://lr4.lsm.lv/lv/raksts/predohranitel/8--zima-ukrainskogo-soldata-ne-pugaet.a169997/
1.5K views15:13
Відкрити / Коментувати
2022-12-11 15:07:55 Бльооо, я думав, що цього вже немає і подібні спільноти зникли ще десь у 2016 році.
Зайшов на сторінку одного адвоката, який, як я зрозумів, спеціалізується на військових.
Почитав коменти до посту про посилення кримінальної відповідальності за військові злочини.
А там - просто щось неймовірне.
Матері мобілізованих, сестри мобілізованих, дружини мобілізованих, коханки мобілізованих...
І всі, хором:
- Хлопців кидають на смерть!
- Армія кинула своїх бійців!
- У них вибір: або полон, або смерть, або зона!
- До військових ставляться як до тварин!
- Зєлєнскій зливає наших сонечок у казанах, нема сечі терпіти ці борошна!

Я вважав, що такі тераріуми зникли ще тоді, коли клятий барига перестав "знищувати добровольців в казанах", а ти диви - нє, існують таки ці люди.
ІЩСХ - чомусь їх було не видно і не чутно з 2017 по 2022 рік.
358 views12:07
Відкрити / Коментувати
2022-12-11 10:40:02 Про тригери та тарганів.

Ну давайте і я теж вдягну теплий халат, тапки, візьму блокнот, олівець і пограюся в мамкіного психолога. Смішно, але чому всім можна, а мені ні?

Поговоримо про тригери.
Що це за фігня така? Це якийсь фактор, який подумки повертає вас до вже пережитого травмуючого досвіду.
Приклад. Припустимо, колись ви потрапили у серйозну ДТП і тепер, наприклад, пісня, яка грала у той момент у вашій машині, автоматично "відкидає" вас у той досвід.
І ні, це не обов'язково пісня. Це може бути місце ДТП (тепер ви його оминаєте), марка чи колір машини, у яку ви влетіли, чи взагалі навіть відчуття керма у руках.
Що саме є тригером у кожному конкретному випадку для конкретної людини - вгадати доволі важко, бо голова - предмет темний, а двох однакових людей не існує.

Це був психологічний аспект. Тепер соціальний.
От, наприклад, салюти, які були дуже розповсюджені у нас до лютого 2022.
Так, наприклад, особисто в мене вони викликали неприємні відчуття. Не буду зараз пафосно розписувати про якісь там флешбеки і про загинувших бійців, про те, як я ховався під ліжко від звуку салютів (не ховався), це зайве, але так, відчуття були неприємні.
І от, салюти заборонили.
Чому ж заборонили саме зараз?
А тут все просто: частка населення, для якої вибухи є тригером, стала дуже значною, ось і все. Поки це стосувалося лише ветеранів та ВПО, це нікого не колихало, бо відсоток на загальному фоні незначний. Цинічно, але правда.
Це був перший аспект салютів. Тепер другий, важливий.
Салют та фейерверк - це той тригер, якого ти не можеш самостійно уникнути, тобі його нав'язують. Йдеш такий вулицею, і тут бабах! Ти не можеш перемкнути його, як неприємну пісню, чи об'їхати як місце минулої ДТП.
Третій аспект - салюти є тригером, який створюють люди і абсолютно так само можуть без втрат не створювати. Так, вас може тригерити від, скажімо, машин синього кольору, але цей тригер прибрати ніяк не вийде, бо він є елементом об'єктивної реальності.

Отже. Виводимо три фактори, які необхідні для того, щоб певний тригер був заборонений у суспільстві:
1. Він має бути травмуючим для більшості населення;
2.Тригер має бути таким, якого людина не може легко уникнути;
3.Тригер не має бути елементом реальності, якого важко позбутися.

В решті випадків всі тригери є особистою проблемою людини і є виключно тарганами в голові конкретної особи.
Якщо салюти неприємні особисто тобі чи незначній групі людей - це ваші особисті проблеми.
Якщо ти можеш вимкнути тригер (наприклад, пісню) - це твої особисті проблеми.
Якщо тригер є невід'ємною частиною реальності - це твої особисті проблеми.

Так, це цинічно, але життя у нас таке.
І сподіватися, що суспільство буде заради ваших особистих тарганів щось глобально змінювати - марно. Цього не буде, тому що суспільство все одно орієнтується на більшість, іншого механізму не існує. Точніше, існує, але це вже точно не демократія.

С повагою, ваш психотерапевт Зігмунд Сталкер.
56 views07:40
Відкрити / Коментувати