Омелян Тарнавський

2022-04-04 23:07:03 ​​У п’ятницю, 1 квітня, не жартома дав інтерв’ю польському телеканалу TVP3 Poznań.

Перший коментар іноземному медіа. Аж сорочку одягнув

Запрошую до перегляду. Лише 6 хв, якраз для перепочинку Відкрити / Коментувати

2022-04-04 13:38:55 ​​​​Вчора рашисти заявили, що «захід хоче перетворити Бучу в “українську сребриницю”, щоби звинуватити Росію».
Уявляєте? Ми самі на себе напали і самі себе вбиваємо.

Тож московити вирішили поспіхом скликати Раду безпеки ООН через, як вони аргументували, «кричущі провокації українських радикалів в Бучі».

Але обісралися. Великобританія заблокувала таку оманливу і підступну ініціативу усрусії.
Той рідкісний випадок, коли право вето одного з членів Ради безпеки ООН як ніколи доречне (p.s. просто зараз там головують британці й мають можливість вирішувати, що пропускати, а що слати на три путіни).

Ох і москаLi прокляті. Це ж треба бути такими цинічними виродками, щоб приходити на нашу територію з повномасштабною відкритою війною, ґвалтувати і вбивати людей, нищити інфраструктуру і житлові масиви, але водночас заперечувати все це і переконувати світ, що їх звірства — справа рук українських націоналістів.

Просто представте рівень гнилі цих паскуди: найбільша держава у світі, перша ядерна держава і друга армія на всій планеті! Будьте же сміливі і чесні, якщо вже наважилися на таке.
Але ні, вони настільки лицемірні і підлі боягузи, що на дев’ятому році війни не можуть прямо назвати свої дії війною, а свою мету — захоплення України. То «ввєжлівиє человечкі», то «нас там нєт», то «спецопєрация». Кончені вщерть.

Лише за таку брехню вони варті вічного пекла.
І взагалі, як така недонаziя може називатися християнською? Більшість заповідей вони порушують щодня.

Не вбий (скільки вбитих українців і навіть самих усрусів з початку щонайменше російсько-української війни у 2014 році).
Не вкради (територію вкрали і крадуть, а також коштовності, речі побуту, автотехніку тощо).
Не сотвори собі кумира (культивують особу путіна).
Не вимовляй надаремно імені Господа Бога твого (повсюдне використання церквою Його імені у воєнних цілях рашистів, чого вартий однісінький білборд на мкаді «Боже, дай победу России и преzиденту»).
Не свідчи неправдиво на ближнього свого (вся російська дикунська пропаганда заснована на цілковитій брехні проти українців, для них — буцімто «братського народу»).
Не бажай нічого, що належить ближньому твоєму (хочуть ще більше території України, наших багатств, культури, історії, життів українців).
Не чини перелюбу (одружені рашисти ґвалтують українських жінок).

Я не богослов. Звичайний громадянин. Але мої спостереження дозволяють стверджувати, що московити — це антихристи у чистому вигляді.

Виходить, що не лише російські нацисти називають себе антинацистами, а й російські антихристи називають себе християнами.

Ця недодержава — бутафорія, мильна бульбашка, якій час відійти у вічність. Вона просто не вдалася. Щодо неї панує не лише ненависть, а й глибокий сором, гірший за «іспанський стид» — за те, що таке незграбне суспільне створіння взагалі існує на цій Землі. А ким могла б бути на тій території! Однак не ця наzія. Вона здатна створювати лише розруху. Кількасотлітня історія це підтверджує. Відкрити / Коментувати

2022-04-04 01:14:47 ​​​​​​Наші ЗМІ із великим захопленням цитують іноземні розвідки. Це престижно.
Он як звучить, наприклад: «екс-генерал британської розвідки сказав…» чи «високопоставлений чиновник Білого дому розповів». Зовсім не те, що якийсь там політолог з Чернівців.

А що якщо ті розвідки беруть інформацію… з моїх блогів?

Жарти жартами. Але інколи виходить дуже цікаво.

Ось моя стаття, в якій я у 2014 році написав те, про що нині говорить розвідка Великобританії. Відкрити / Коментувати

2022-04-03 19:15:24 ЗМІ пишуть, що розвідка США ще у листопаді попереджала українську владу про те, що рф готує черговий напад.

Як казав Леонід Данилович Кучма, «для чого нам читати те, що ми вже чули; це ж було вже».

Правда ж. Я чудово пам’ятаю як все це відбувалося. У мене в Інста десятки публікацій про цей «панічно-істеричний період» лише за жовтень-січень.
Хто лише не бідкався, що паРаша ось-ось нападе.

Однак як тоді, так і тепер відповіді на ключове питання жодна із західних країн не може/не хоче дати:

«Чи достатньо ви/вони зробили для того, аби нападу рф не відбулося?».

Я вважаю, що недостатньо. А вони знають, що недостатньо. Навіть зараз чимало з них зволікають із запровадженням обмежень стосовно рф, а деякі й зовсім не хочуть цього робити. Про винищувачі і літаки мовчу. Позаяк вони мали б піти першими, але не йдуть взагалі.

Так, ми отримували різну інформацію.
Так, були й дані нашої розвідки. Так, влада паскудно вела публічну комунікацію із суспільством і певну військову роботу щодо інформації, яка з’являлася у різних джерелах.

Тоді я чітко вказував, де, на мій погляд, були прогалини: не вчора, не сьогодні, а саме тоді,в ході тієї всієї катавасії, у режимі реального часу.
Зараз «умнічати» про те, що треба було зробити — вже моветон. Бо нині головне — подолати зовнішнього суспостата. Сукостата. І думати, що далі робити! Опісля перемоги право на «а треба було» знову стане комільфо.

Але водночас, варто визнати, що не від української влади залежав сам напад і бажана нами належна реакція «колективного заходу» на тривалу підготовку до нього.

Хіба провідні цивілізовані країни світу застосували весь свій інструментарій, щоби зупинити усрусію? Ні. Це очевидно. Якби так, вона б відмовилася від такої форми з’ясування стосунків, відклала б на потім.

Ба більше, навіть жорстких попереджуючих санкцій щодо москви не було запроваджено. Все обіцяли: «як тільки нападе, відповідь буде миттєвою». Так, зрештою, і зробили: «…ми запроваджуємо проти Росії небачені санкції, — казав Байден, — їх ефект вона відчує десь через місяць».

Себто, для них санкції називалися «опісля нападу», для нас — «запізно». Жорстоко і несправедливо. Але, що поробиш, і за це щиро дякуємо.

Тому від інформації розвідок західних країн нам було, м’яко кажучи, ні холодно, ні жарко. Звісно, це мало мобілізувати владу. Були прогалини в цьому, але, мабуть, таємно щось та й відбувалося.

Однак без адекватної економічної і військової підтримки партнерів це можна було прирівняти до насмішки. Адже, якщо знаєте, що напад буде 100%, то вся необхідна зброя мала б бути на подвір’ї кожного українця завчасно — як прояв солідарності.

Присниться же таке.

Тож, вважаю, що теперішні інформаційні вкиди, на кшталт, «а владу ж попереджали», і їх тиражування внутрішніми розкольниками зайві. Бо їх спростувати і «попустити» можна на раз-два.

Я це зробив в одному зі своїх «довоєнних» відеороликів ще 12 лютого — за 12 днів до повномасштабного вторгненя. А до цього ще кілька разів. До речі, разом з невблаганною критикою влади Зеленського. Отакої, еге ж?

Перегляньте, перечитайте. Відкрити / Коментувати

2022-04-02 00:13:55 «Китай та ЄС мають стати стабілізуючим чинником у нестійкому світі», — заявив Сі Цзіньпін.

Зрозумілий меседж на тлі глобального протистояння рф і США та російсько-української війни як найжорсткішого прояву цього. Однак є нюанс: майже всі країни ЄС є членами організації НАТО, яку Китай бачить своїм ворогом (і навпаки).

Піднебесна, поза сумнівом, це розуміє, але так дає знати, що орієнтується на співпрацю із західними країнами не через військово-політичний альянс НАТО, а саме через економіко-політичний ЄС, який поки що не має військового компоненту (хоча спроби його додати були ще на початку 50-х рр. минулого сторіччя у вигляді ідеї Європейського Оборонного Співтовариства).

Однак парадокс у тому, що члени ЄС і НАТО — практично ті самі країни, з тим самим баченням геополітичної ситуації (за виключенням кількох). Єдина істотна відмінність — що в НАТО домінують і лідирують США, а в ЄС формально ні.

Цим ЄС якраз і більш прийнятний для Китаю, враховуючи те, що зовсім відмовитися від співпраці із країнами Європи він не може (крайні пару років Китай і США ділять перші місця у категорії «найбільший торговельний партнер ЄС»).

Однак китайці дуже наполегливо стараються максимально послабити роль і вплив США у Європі, натякаючи європейським націям, що, мовляв, годі бути під американцями.

А що пропонують натомість? Бути під китайцями? Це не підходить європейцям, які з американцями однієї крові (буквально). Тому питання зміни геополітичних пріоритетів для Європи зовсім не на часі. Бо НАТО є вже і зараз, хоч і з лідерством США (нейтральна конотація). Відвертатися від цього альянсу будь-якій країні-члену було б дуже недалекоглядно. Тож тримаються купи за те, що є.

А США не можуть цим не користатися, щоб масштабувати свою присутність в ключових європейських процесах.
Відтак ми спостерігатимемо за дедалі інтенсивнішою боротьбою США і Китаю «за Європу». Україна ж делікатно завоюватиме там своє лідерство. Відкрити / Коментувати

2022-04-01 16:26:38 У путлєра є план максимум і план мінімум.

Перший про захоплення всієї України. Від нього ця «тварь» не відмовилася. І не відмовиться, навіть якщо через місяць демонстративно призупиняться активні/гарячі бойові дії. Це буде лише перепочинком для ворожих сил. Хоча їх і спочинок може застати.

Другий передбачає захоплення бодай якихось нових територій, щоби заявити про ситуативну «перемогу». До них належать прифронтові міста і області (тимчасово вже захоплені також) — ті, до яких найближче, і які географічно можливо оточити.

Зараз рашисти частково (не повністю) деконцентрують свої сили в центрально-північній частині України, щоби перекинути їх в оптимальні для себе місцевості, посиливши свої позиції там; збирають всяку терористичну нечисть з інших регіонів світу, до яких усрусія приклала свою орчу руку. Тож найближчим часом варто очікувати дуже гарячої фази наступу на сході з метою реалізації путлєрівського плану мінімум.

Тактика відволікання уваги і ресурсів ЗСУ залишається актуальною. Вони будуть діяти так підло і жорстоко, як ніколи раніше, щоби домогтися свого. Емоційно це нагадуватиме перший день повномасштабної війни.

Московити намагатимуться здобути якийсь проміжний результат до 9 травня. У них же символізм цілковито шизофренічно-дебілоїдний. Але він працює проти них, позаяк російським нацистам протидіємо якраз ми. Це правда, а те, чим керуються вони — фейк.

Військово-політичне командування все це знає, тож не просто так просить у партнерів надати/продати літаки, винищувачі і системи ППО. Їх нам конче треба для того, щоб не допустити втілення намірів рашистів. Інакше короткотермінові втрати інших населених пунктів більш ніж ймовірні. Відкрити / Коментувати

2022-03-29 17:55:20 Ризики є в кожній ситуації. Але завжди є і можливості.

Війна триває. усрусії вірити не можна.
А нашій владі треба. В умовах воєнного часу це аксіома.

Українська влада приймає рішення на основі оцінки реальної міжнародної підтримки нашої боротьби і фактичних запасів зброї на складах. Вище військово-політичне керівництво країни чудово бачить справжню картину. Вона може відрізнятися від тієї, як уявляємо собі її ми.

Ніхто не здає національні інтереси України. Емоції зараз неправдиві. Відкладемо їх на другий план. Вони не дозволяють адекватно сприймати те, що, ймовірно, спланувала наша влада.

Але розказати прямо вона про це категорично не може і не має права, бо все піде шкереберть.

У мене інший статус, не владний і не представницький. А тому можу собі дозволити політ думок.

Я вбачаю у такій пропозиції Володимира Зеленського достатньо мудру стратегію, що спрямована на спробу реалізації поки що немислимого з боку усрусії плану:

зупинити активні бойові дії на території України і домогтися виведення рашистських військ з українських земель,

щоб не гинули саме наші люди, не відбувалося руйнування саме наших міст та важливої саме нашої інфраструктури.

Для усрусії вони ціни не мають, для нас усе це безцінне! Особливо люди! Адже в московії нічого з цього не відбувається. Якось потрібно змінити цю ситуацію, втративши якнайменше. Чом би не довгостроковою хитрістю?

Якщо цей задум вдасться реалізувати, то відтак ми отримаємо вигідні нам простір і можливості для різноманітних маневрів щодо оснащення ЗСУ новітнім озброєнням і посиленням дипломатії та міжнародної солідарності. Цим і займемося!

Без пострілів, ракет і російських неонацистів однозначно буде набагато легше вибудовувати нову реальність, яка потрібна нам, а не комусь.

Це могло б бути для нас своєрідним перегрупуванням у всіх значеннях слова. Але точно не є і не буде зрадою. Безумовно, якщо рухатися згідно з таким баченням.

Недаремно всюди, з уст представників нашої влади, звучить теза про те, що врешті-решт остаточне рішення — за українським народом, який прийме його на референдумі. Він неможливий без настання повноцінного і всеохоплюючого миру. А тимчасова домовленість про нього — це карт-бланш в руки українські владі.

Санкції проти рф лише набирають обертів, напруга на міжнародній арені зростає, чимало країн всерйоз висувають територіальні претензії рф, своєю навіть демонстративно піддатливою поведінкою усрусія вже вкотре демонструє власну слабкість. Перша ядерна квазі-держава! Друга армія світу! Все це ми мусимо використовувати для зміцнення нашої держави і для зміни поля бою! Гадаю, це і робиться. Однак без марних сподівань, що усрусія побігла все це виконувати!

Не очікуйте негайних правдивих відповідей від влади. Позаяк дуже складно собі уявити, аби зараз вийшов Володимир Олександрович і прямо всім розказав, що ми маємо намір делікатно наїб*ти московитів.

Зберігаймо спокій! Все буде Україна! Відкрити / Коментувати

2022-03-29 09:03:07 За даними джерел Wall Street Journal, у двох членів української делегації та в російського олігарха Романа Абрамовича 4 березня з’явилися симптоми отруєння. Вони нібито мали сильну сльозоточивість, набряк очей і лущення шкіри.

Представники Абрамовича підтвердили цю інформацію, а наші не спростували, лише доповіли, що всі в строю, всі працюють.

Я абсолютно переконаний, що у зірванні і компрометуванні завідомо мертвих переговорів зацікавлена лише московія. Лише! Без варіантів. Аналогічно як і в самій війні.
пукін вже не мислить категоріями людських життів. Вони для нього ніщо. Надто багато за його каденції їх померло від його руки. Він вже марить лише ілюзією, що буцімто ввійде в історію як той, хто «об’єднав руські землі». Князь мля… але буде просто ху*лом.

Можливо, ті виродки хотіли навіть спровокувати смерть, аби вкотре звинуватити Україну у невиконанні чогось. Вони спроможні на все, не забуваймо! Ніколи не моралізуйте московитів. Ці люди хворі україноненависництвом. Ця хвороба генетична.

Раніше такі випади і закиди стосувалося мертвонароджених «мінських домовленостей», тепер російські неонацики знайдуть/знайшли нову платформу, щоб, окрім фактичного бойового фронту, намагатися дезорієнтувати наших тимчасових партнерів ще й у «переговорному процесі», відволікаючи ним увагу від безперестанних звірств. Невдовзі московити будуть казати, що «прєдставітєлі Украіни не хатят іскать путі к міру, патамушта кієвская власть жаждєт вайни, ми об етом гаварілі всєм западним партньорам».

Лицемірність і підступність й далі будуть основою їх публічної політики. А тому, хто б не був свідком під час переговорів — США, Великобританія, Німеччина чи Франція —, хто б не ставив підписи — хоч Папа Римський, хто б що не гарантував — вірити і довіряти московським вошам не варто ані на йоту!

Вони завжди все перекрутять на свій лад, буквально харкаючи в обличчя всім присутнім інакомислячим, як лавров в ООН: «мі нє нападалі на Україну».

Так робили досі. Отже, не в останнє. Чи ми забули, що у нас з рф є десятки міжурядових правових документів, де стоять підписи президентів, прем‘єр-міністрів наших країн? Чого ті папірці варті? Росія на все це начхала і пішла на відкриту велику війну.

Ці висновки не сьогоднішні, не вчорашні. Вони зроблені кількасотрічною історією наших взаємин з шовіністично-ксенофобською російською хунтою:

москва НІКОЛИ:

не гарантуватиме Україні мир;
не відмовиться від українських територій;
не погодитися з тим, що існує український народ і всі наші атрибути;
не буде виконувати взяті на себе зобов’язання перед Україною.

А тому, вкотре наголошую, що з путіним неможливо про щось таке домовитися, аби паритетно підходило і Україні, і росії!
Ще раз: НЕМОЖЛИВО.

Ця колективна істота не йшла за цим, вона не прагне цього і не погодиться на це.

Навіть якщо комусь, у певний проміжок часу, примариться подібне, знайте наперед: це обман і пастка з відстроченою перспективою знищення України.

Ніяке повернення військ рашистів до «компромісних територій», про що сказав Володимир Олександровича, путіна не цікавить. Він сам розуміє, що мав шанс на такі домовленості до 24 лютого. Опісля цього дня у нього зосталися два виходи: покінчити життя самогубством або захопити всю Україну.

Він досі йде курсом другого шляху. Але не до кінця усвідомлює, що тут його чекає смерть. Відкрити / Коментувати