Ostap Drozdov

2022-07-12 16:25:13 Це ж як гадюка має виверчуватися на гарячій пательні – аби 7 послів 7 найвпливовіших держав світу (G7) синхронно в 7 голосів 777-й раз наголосили, що «своєчасне призначення керівника САП є критично важливим».

Імператор пручаються. Імператор не хочуть. Імператор не воліють запускати незалежну антикорупційну систему, хоч головою бийся об бетон.

У Лугано на одному з сетів прозвучав діагноз: в України є два вороги - раша і корапшн. Росія і корупція – два рівнозначно смертоносні явища, які вбивають Україну, одне ззовні, друге з нутра. Якщо перший ворог не годен перемогти, то другий робить це навіть не напружуючись.

Солідарна заява послів G7 - це китайське попередження. Подальший саботаж запуску САП буде розцінюватися не лише як свідома відмова від євроінтеграції, але й як зрив військової допомоги Заходу. Держава, яка вперто захищає корупцію, не заслуговує на перемогу.

Тож коли наші міністри нарікають на недостатню підтримку – хай перше спитають свого лідера, чому через його кидалово по антикорупційній темі мають страждати ЗСУ. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 13:16:11 12 липня – день народженння Вадима Гетьмана.
Творця гривні й цілої національної фінансово-економічної системи вбили 1998 року, і це було ритуальне вбивство. Гетьман - один із трьох символів, які були знищені фізично.

Я називаю їх ритуальна смертельна тріада. Гетьман – Чорновіл – Гонгадзе.
Усі троє – символічні сакральні жертви:
Гетьман – символ незалежної економіки.
Чорновіл – символ незалежної політики.
Гонгадзе – символ незалежної журналістики.

Знищивши цих трьох, знищили незалежну Україну. Знищили її шанси відбутися як повноцінна держава, а не як контрольований додаток до руского міра. Знищивши цих трьох, знищили три кити, на яких стоїть кожна повноцінна державність.

Згадуючи про Гетьмана, треба заодно згадувати всю тріаду. Вона прямо вказує на ті 3 напрямки, які забезпечують справжню незалежність.
Самодостатня економіка без олігархів + професійна політика без олігархів + вільні медія без олігархів.

Ми навіть на півроку не зрушили з місця за всі ці десятиліття. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 10:01:06 Ай да Ахмєтов, ай да молодець!

Вихід Ахмєтова з медіа-бізнесу ніякого стосунку не має до антиолігархічного закону. З ринку пішов його найбільший руйнатор. Медіа-холдинг Ахмєтова – ганебне й токсичне явище.

Відвертий проросійський наратив; багаторічна русифікація етеру; проституйоване обслуговування політиків; повне підпорядкування мовлення політичним цілям власника; ставка на ватного глядача юго-востока; ідеологічне підтакування радянським ностальгаторам; підживлення патерналістсько-лівих настроїв; орієнтація на люмпен-пролетаріат Партії регіонів; зумисна плебеїзація глядача через розважальний ерзац-контент – це неповний список злочинів перед професією і країною, які систематично здійснював флагман олігархічного злоякісного ТБ.

А зараз усе різко змінилося. Монетизований прикольно-розважальний контент накрився мідним тазом. Плюс – фундаментально змінилася структура глядача: базова аудиторія як не під обстрілами, то під прямою окупацією. Холдинг Ахмєтова повністю втратив глядацьку базу, а залишки ватної аудиторії обслуговувати стає небезпечно.

І головне – нема сенсу. Узурпація Банковою всього медіа-простору є початком кінця демократії й конкурентності. Це – російська модель керованого телевізора. Платити за це зі своєї кишені жоден олігарх не буде. Тому рішення віддати ліцензії – виграшне. В умовах автократії нема сенсу утримувати збиткові канали, які раніше могли конвертовуватися в політику, а яка політика може бути, коли твій базовий регіон в окупації?

На жаль, олігархічний медіа-ринок не впаде й не обнулиться. Він просто позеленіє настільки, що відрізнити русо-зомбоящик від нашого стане майже неможливо. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 21:01:30 Пише мені моя читачка з Австрії:

«У нас тут, в Австрії, деякі рускоязичні телепні не в силах освоїти два слова на німецькій мові. За чотири місяці ні слова не розуміють. Це якась біда! Чіпають мене з перекладами по кожній дрібниці. Булькають тільки на російській, а коли їх не розуміють, то матеряться так, як на тих відео орків, що перехопили українські військові. В мене є друзі та знайомі зі Львова й Закарпаття, які італійську або німецьку мову освоїли за три місяці повністю. А тут узагалі нуль».

Аналогічні спостереження я отримую від друзів із більшості країн Європи. Вимальовується типова закономірність: росмовні співвітчизники фактично не піддаються асиміляції в країнах теперішнього свого проживання. Жодних спроб опанувати мову країни, яка тебе прихистила. Страшний сором відчувають наші, які там осіли, за наших, які зараз приїхали. Цей сором словами не передати.

А я всім їм пояснюю: рос.мова – шовіністична в своїй суті. Кожен носій цієї мови автоматично набирається зверхності й лінгвошовінізму. Таким є код цього язика. Хто носій язика – той вважає приниженням опанування ще однієї мови.

Рос.мова передбачає єдиноносіння. Це дуже ревнива й неконкурентна мова, яка на біологічному рівні свого носія інфіковує нездатністю до вивчення інших мов. Рос.мова – по-імперськи гегемонна.

Тому росмовним украй важко переключатися на інші мови, бо росмовність передбачає одномовність. Вихід з росмовної одномовності – це подвиг для носія цього діагнозу. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 17:45:13 До такої породи, як українські політики, доречною є аналогія з чахликами невмирущими.
Наші політики – безсмертні.
Навіть ті, які пішли в забуття – все одно в тіні живуть із капіталізованої свого часу політичної діяльності. А ті, які на поверхні весь час і forever, - живий доказ, що укр.політика є квитком в один кінець дороги.

Навіть попри позірне оновлення планктону, що на правах свіжого гіменця плаває на поверхні політичного океану, наше глибоководдя становлять вічно живучі діячі з глибоких 90-х, які вже два десятиліття на коні, незважаючи на 2 революції і війну.

Вони навчилися готувати собі м’яку подушку для падіння й перечікувати вихід когось іншого з колоди на сцену. Вони – мастаки втримуватися в системі навіть після своїх піків. Вони, заслужені ветерани популізму, до останнього лишатимуться активним гравцем. Доки не прийде якісно нова генерація, а не ці підставні хлопчики й дівчатка з екранів.

Укр.політикум має чудодійну здатність кожного, кого він допускає до верхів, перетворювати в покращеного, причепуреного януковича. На місце тих, кого цікавив лише власний бізнес-приріст, прийшли оновлені – ті, кого цікавить власний бізнес-приріст + репутація державного діяча. Еволюція укр.політика полягає в тім, що просто заробляти стає замало.

Модернізований укр.політик пішов далі. Психологічно він вважає, що бізнес-приріст є справедливою винагородою за добрі діла на користь країни. Це – ментальна пастка. Нарощення капіталу він трактує як логічного супутника своєї роботи на державу.

Лавки запасних у топ-політиці немає. Нема ким міняти. Немає на підході нікого альтернативного. Є лише покращені, з більшим апетитом і кращим умінням пристосовувати систему винагороджування до власної гри в державництво. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 13:59:06 Звільненого посла в Німеччині Андрія Мельника хтось називає епатажним дипломатом, чи навіть шкідливим. А я так не думаю.

Я б назвав Андрія Мельника нелінійним дипломатом, який ламає звичну стилістику гіперобережних безликих пост-радянських послів, в яких найяскравіше – хіба що краватка. Під час війни, яка вимагає нетипових, несистемних дій, це не лише допустимо, але й необхідно.

А ще посла Мельника я б назвав зачинателем нової лояльно-націоналістичної риторики від імені України на Заході. У пост-радянську добу, перебуваючи під парасолькою гегемонної російської мега-дипломатії, на патріотично-націоналістичний наратив існувало жорстке табу. Будь-яка апеляція до нацвизвольних змагань була за межею фолу.

У цьому плані інтерв'ю Мельника німецькому журналісту Тіло Юнґу є проривом заборони на реабілітацію нашого руху опору. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбили сотні тисяч євреїв. Це – наратив, який досі просувають росіяни», - за ці слова посол Мельник має бути удостоєний найвищих похвал.

Бо настороженість Заходу до цієї теми базується на російському трактуванні, яке раша втовкмачувала в західні голови пів століття.
Україна за 30 років власної державності взагалі не працювалана західній арені адвокатом і глорифікатором своєї історії.

Навпаки, починаючи з дрімучого кучмізму, укр.дипломати виховувалися на ігноруванні своєї ролі в утверджуванні національної пам’яті за кордоном.
 
Маю надію, тепер уже ні. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 10:35:36 На бульбашкових полях Лугано прозвучала доволі змістовна метафора Ізраїль-на-Дніпрі.
У це перетвориться Україна – в країну 75-річної війни, однаково актуальної для кількох поколінь. Нас чекає Ізраїль-на-Дніпрі й вічна війна. А це означає, що:

зникає поняття «післявоєнний». Нема неологізму післявійни. Всі генерації будуть позначені прикметником «воєнні». Вони навчаться з цим жити і в цьому жити.
мілітаризація сягне свого абсолюту. Дитина виростатиме зі зброєю. Кожен громадянин незалежно від статі пройде через військові збори (якщо держава не піде шляхом професійної армії чи запрошених найманців).
країна стає грубою. Тонкі гуманітарні прояви відходять на задній план. Маскулінність і культ сили замінять високу культуру й тонкі матерії.
тимчасовість і необлаштованість стане станом цілих поколінь. Планування стане розкішшю.
відчуття постійної загроженості продукуватиме нове мислення прекаріату – соціального класу нестабільних людей.
життя в умовах національної ненависті – на століття вперед. Сусіди будуть одвічними ворогами назавжди.
ноу-хау і технології стануть відповіддю на відсталість ворога.
висилати дітей за кордон стане найпоширенішим проявом батьківської любові та опіки.
люди почнуть обирати й цінувати свою країну свідомо. Це те, чого ми не робили ці 30 років. Відкрити / Коментувати

2022-07-10 23:58:06 Підтримати копійчиною 4149499392774418
YouTube канал (https://youtube.com/c/DROZDOV)
Facebook профіль (https://www.facebook.com/ostap.drozdov)
Патреон https://www.patreon.com/drozdov Відкрити / Коментувати

2022-07-10 20:34:06 Ми не знаємо, хто така Вікторія Спартц, але ми пречудово знаємо, хто такий Єрмак.

Усі недолугі квиління про «це на руку кремлю, це на догоду путіну» - не лише клінічна сліпота, але й співучасть.
Якщо для когось не є проблемою, що друга за впливовістю особа держави двома світовими розвідками (британською й американською) підозрюється в співпраці з ворогом – то в нас точно нема шансів перемогти.

Якраз тому, що війна – сам час чистити найвищі оточення во ім’я власної сили й одужання. Це на руку нам. Це на догоду вкраїнському інтересу. Не треба нас чіпати, ми єдині, як ніколи – це риторика дворових ватаг, яким так добре разом тусити, що будь-яка спроба порушити їхню ідеальну компашку викликає оборонний рефлекс.

У цьому відеоблозі я застосовую термін «кліка». Прошу не плутати з командою. Команда – це об’єднання функціонально різних людей на базі цінностей. А кліка – це об’єднання собі подібних за принципом спільних інтересів. Команда грамотно реагує на очищення і легко ротується за професійним підходом. А кліка є закритим клубом із круговою порукою, яка буде відгавкуватися на атаки, бо інфантильно-пацаняче переважає посадово-статусне. Команда гнучко міняє своїх функціонерів, а кліка захищає навіть того, хто провинився. Команда посилюється через очищення, а кліка консервується через «один за всіх» - клубну заповідь усіх капсулізованих спільнот.

Кого цікавить інший погляд на спартцний скандал – прошу подивитися мій блог на цю тему


Відкрити / Коментувати

2022-07-10 17:19:11 До перманентного крінжу наших звитяжних боневтікальників додається ще й глумлива історія про те, що, виявляється, ДБР знищило таємні матеріали та матеріали актуальних розслідувань по індикаторних для країни справах.
А саме:
- розстріл Майдану і причетність до побоїща колишнього голови СБУ Якименка (в лютому 2014 він дав наказ про початок антитерористичної операції - так називали масові розстріли мітингарів, які завершилися Небесною Сотнею);

- харківські угоди, які продовжили до 2042 року базування рос.флоту в Криму;

- вугільна справа Медведчука (схематоз, коли купували за готівку вугілля у сепаратистів за згодою Порошенка);

- усі справи по Порошенку (скерування оборонних замовлень на свої підприємства, незаконне призначення Семочка заступником голови Служби Зовнішньої розвідки, інцидент із проходженням наших кораблів у 2018 через Керченську протоку);

- справи проти Януковича, начальника його Генштабу Замани, двох міністрів оборони Саламатіна та Лєбєдєва (щодо доведення арміі до зубожіння й свідомий розвал).

По всіх цих справах матеріали знищені на третій день війни. Спалені й ліквідовані всі негласні слідчі розшукові дії (прослушки, зйомки, фактаж). Директор ДБР Сухачов дав резолюцію на знищення справ із грифом "Особливо важливі".

Бракує цензурних слів, аби щось вимовити вголос. Були справи – й нема справ. Як усе в них просто. І ніхто ж не відповість. Бо мафія на то й мафія. Відкрити / Коментувати