Ostap Drozdov

2022-07-08 22:13:06 Нині 86 років тому народився Валентин Чемерис, україно-радянський письменник і літературознавець, автор гуморесок, новел і історичних романів. Не читав його творів, а кон’юнктурні розвідки про Кравчука і Януковича навіть і не збираюся читати – а от підбірку афоризмів Валентина Чемериса опублікую. Деякі дуже навіть відгукнулися.

• Ніхто так не командує народом, як його слуги.
• Якщо вожді поселяються в серцях - значить, серця вже реквізовані.
• Бережи свою чашу терпіння для кращих часів.
• Буває, що простіше вивчити іноземну мову, ніж знайти зі сусідом спільну.
• Вдячного слухача можна знайти, лише заговоривши до самого себе.
• Всі йдуть у проповідники, а хто ж піде в люди?
• До суду історії можуть подавати позов лише безсмертні.
• Кожний стовп прагне повчати дерево, як треба рости.
• Накоїти стільки дурниць можуть тільки дуже розумні люди.
• На кожного вандала культури не настачиш.
• З чортеняти можна виховати лише чорта.
• Ланцюги завжди виступають за об'єднання.
• У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлим.
• У морі байдужості штормів не буває.
• Доводиться помилятися, адже живеш уперше.
• Людей багато, але всюди таке малолюддя! Відкрити / Коментувати

2022-07-08 19:22:06 20:15.
Проведемо п'ятничні домашні посиденьки. Тем багато, всі вони впираються в наше одвічне бо. Те саме бо, яке виправдовує опирання змінам, всіх і вся.

Живемо в часи, коли чіпляння за старі звички, особливо владою, прирівнюється до підриву державності. Ті, хто звик жити по старинці, не знайде свого місця в майбутньому. Це - баластна позиція, яка тягне на дно. Всіх, хто в цьому безумному човні.

Джонсона посунули, японця вбили. Міняється світова шахівниця. Міняються полюси протистоянь, де ми або застрибуємо в останній вагон цивілізації, або так і лишаємся розграбованою країною з купою відкритих ран.

Терапія власних можливостей і викликів – я б так назвав наші домашні етери, на яких маємо розкіш вдумливо й продуктивно говорити про самих себе і свою країну, в якій препаскудний спонукальний сполучник бо треба міняти на ультимативний розділовий або. Або зміни, або поразка.
Починаємо о 20.15


Відкрити / Коментувати

2022-07-08 16:13:06 До війни сумарні статки топ-100 олігархів сягали 35 млрд доларів. Це лише перші 100.

35 млрд доларів першої сотні – це приблизно 1 трлн грн. Це – половина державного боргу. Це та сума, в яку держава оцінила втрату Криму. Ми несусвітньо багата країна, де статки 100 людей співрозмірні з державним боргом цілої країни, найбільшої в Європі.

Обсяги пограбунку держави – це 2 річні бюджети. Так гласять дослідження міжнародних антикорупційних інституцій. Тобто наліво упливає ще один річний бюджет. І так щороку.

НАБУ за 5 років веде кримінальних проваджень на 300 млрд грн. Це сума збитків, яку експертно доведено. 300 млрд грн – це лише встановлені. Зазвичай цю цифру треба множити на 3 – й отримаємо приблизний обсяг пограбунку в розмірі 1 трлн грн, за які пізніше купляються маєтки, ікони, шуби, яхти, апартаменти, літаки.

300 млрд грн, доведених експертизами, – це сума, яку місто Чернівці сплатило в державний бюджет за всі 30 років існування держави.

Питання, чому бідні – бо дурні, залишається відкритим. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 13:10:16 Яке взагалі може бути опитування стосовно Батьківщини-Мати – цієї совєтської баби й побєдобєсної сучки серпасто-молотастої? Знести та й по всьому. Як пам’ятку більшовицько-тоталітарної доби.

Батьківщина-Мати ні до укр.батьківщини, ні до укр.матері не має жодного стосунку. Цю монументальну кувалду з символікою імперії зла було спеціяльно задумано під побєдобесіє. Цей більшовицький арт готували до 9 травня 1980, але роботи затягнулися, і монумент відкрили 9 травня 1981. Особисто відкривав Брежнєв у супроводі типових побєдобєсних антуражів.

Стометрова бабенція є символом РАДЯНСЬКОГО КОЛОРАДСЬКОГО Києва. То взагалі чудо, що відмовилися від первинного проєкту, згідно з яким від підніжжя статуї з 30-метрової висоти мав текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсують річку.

Автором цього мегаломанського одоробла був придворний комуняцький скульптор Бородай. В його доробку також пам’ятник Щорсу (теж під знос!), пам'ятник партизанам-ковпаківцям, пам'ятник чекістам, пам'ятник жовтневій революції та інша пропагандистська ліпнина во славу більшовицького терору.

Я вважаю образливим будь-яке голосування з приводу Батьківщини-Мати. Це ідеологічна глорифікація руского побєдобєсія в центрі столиці України. Дивно, що це взагалі ще обговорюється. Мудак з малої букви му кожен, хто має пієтет до ворожого комуняцького партійного монументалізму. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 10:09:11 Колєжанка вернулася з Польщі та й розказує.
Запросили її у звичайну польську школу викладати для дітей біженців. Її висновки такі.

1. Тотальна більшість дітей – росмовні. Між собою і з батьками - рос.
2. Гнітючо слабке знання англійської. Навіть старшокласники англійську знають на рівні польських молодших класів.
3. Польська мова за 4 місяці перебування в Польщі – нуль. Узагалі ніяк. Абсолютна мовна дискваліфікація і нездатність навіть елементарний побутовий рівень.
4. Демонстративна ігнорація польської дійсності. Адаптація під неї дорівнює нулю. Жодного бажання. Асимілятивна гнучкість - відсутня.
5. Музика в телефоні – суцільна раша. На випускний дали завдання підготувати пісню. Наші діти хотіли «Я салдат» у виконанні групи Пятніца. Для них це укрмузика.
6. Українське Міносвіти вдалося до шахрайства: попросило Польщу внести до переліку іноземних мов російську – і наші діти з-поміж англійської, німецької та іспанської вибирають російську як буцімто іноземну. З цього предмету – рекордно високі бали. Лише з цього.
7. Колєжанці соромно пояснювати польським колегам усі тонкощі. Спочатку пояснювала й навіть захищала, а потім побачила марність цього. Приїхала минулого тижня додому. Не поїде більше, хоча кличуть. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 21:40:27 Якось я випустив з уваги, що нині Івана Купала.
А 2 роки тому, у 2020, ми на Lviv Music Room провели потужний купальський концерт. Він складався з двох актів.

У першому сцену заполонила світло-чарівна Оксана Муха. Спеціяльно до цього концерту вона, окрім свого чинного репертуару, підготувала 5 екслюзивних іванівських пісень, в яких фігурує ім’я Іван.

А в другому відділенні купальського концерту, коли вже стемніло, драйвово й вибухово запалила дайбоже-етно-ватага Йорий Кльоц.

То був незабутній концерт. У цей купальський вечір рекомендую його пригадати. Оксана Муха + Йорий Кльоц – унікальний симбіоз!


Відкрити / Коментувати

2022-07-07 19:31:21 Маю незламну надію, що відбудовою індустріяльних монстрів займуться іноземні урбаністи й архітектори, а не наші криворукі «зодчі», які вміють лише руйнувати ансамблевість і під ксерокс штампувати висотки-тесаки без жодного натяку на естетику та візуал.

Війна принесла фізичну смерть пост-індустріальної УРСР. Найбільших і безповоротних руйнувань зазнало все совєтське промислове містобудування, яке в своїй суті є потворне, некрасиве, дисфункційне, антиестетичне і жахливе. Найбільше зруйновані ті індустріяльні покручі, які й так на ладан дихали й були поза лімітом експлутації.

Відбудовувати цього не треба. Хто коли-небудь їздив промисловими містами сходу, той підтвердить, наскільки стрьомним і паскудним був цей простір. На його місці повинна постати цілком нова, модерна урбаністика з урахуванням усіх трендів благоустрою 21 ст.

Вся радянська навколозаводська забудова має назавжди зникнути. Маю надію, це розуміють західні спонсори відбудови східноукраїнських містечок, де основною пам’яткою могла бути дєвушка з веслом (у кращому випадку) або звичайна площа зі сквериком (зазвичай).

Індустріальна УРСР спотворила уявлення значної кількості мешканців про те, якими мають бути міста, навколо чого вони мають центруватися і чим має бути оточена людина, аби жити достойно, а не серед бетонних плит. Багато містечок нехай зостануться на фотографіях як ілюстрації незугарної совєт-архітектури, яка пішла в порох разом із совєт-добою. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 16:37:11 7 липня – день смерті Левка Лук'яненка (4 роки тому). В пам'ять про цю Людину з кінематографічною біографією хочу опублікувати наше з ним інтерв'ю 2017 року, за рік до кінчини.

На жаль, я вже пізніше почув історію про те, що в Акті про Державність він власноруч написав слово "відновлення", але потім під тиском комуністів перекреслив і зверху надписав "проголошення".

Проте більше пам'ятаю навіть не цю етерну зустріч, а спільну поїздку в одній машині з ним далекого 2003 року зі Львова в Космач. 4 години незабутніх тихих розмов з зовсім іншим Левком Григоровичем.

Він запійно розказував про язичництво і РУН-віру (належав до неї, тому коли його ховали в Володимирському соборі, мене аж пересмикнуло). В його м'якому виконанні розмова про давні вірування і суперечності з християнством звучала, як поезія.

Так само м'яко він розповідав про деталі арешту, про камеру-одиночку, про пісні, які він мугикав собі під ніс, аби зберегти розсудок, про інших дисидентів, декого з яких він до останнього вважав стукачами, про вигоду від перебування біля "Юльки", про романи з молодшими жінками, про "тяжких людей", до яких усе одно треба йти.

Дивовижна Людина, тепер таких нема. Перекреслене його рукою слово "відновлення" тепер мене тривожить понад усе, бо оте перекреслення ніби каструвало національну історію, відтяло правонаступність тієї Руси, віруванням якої Левко Григорович так захоплювався.

У його присутності негоже було ставити гострі питання - вони якось не відповідали його незбагненній доброті і світлим очам. Маю за честь мати бентежні спогади, пов'язані з цією особистістю


Відкрити / Коментувати

2022-07-07 13:30:06 Відставка Джонсона – це шикарна історія торжества західного парламентаризму. Це наука всім боневтікальним неукам – як діє інститут політичної відповідальності.

Коли вся Британія сиділа в жорсткому локдауні й через ковідний карантин родини навіть не могли зібратися на різдвяну вечерю – прем’єр не може влаштовувати гучну вечірку в своїй резиденції. Бо це і незаконно, і несправедливо.

Таке не можна пробачити навіть через 2 роки, і навіть якщо ти за ці 2 роки зробив багато чого доброго – ти мусиш сповна відповісти за свій проступок.
Це – чудова й правильна історія про відповідальність, про закон один для всіх, про неприпустимість поблажок.

І яким би ти харизматичним не був – твоє прізвище й особистість не має значення перед посадовою відповідальністю. Навіть якщо в тебе прикольна зачіска й класне почуття гумору – твоя посада не залежить від цього. І коли ти підеш з найвищого поста, Британія не перестане бути Великою.

Ось вона – велич інституційної демократії, коли важливі закони, а не єрмачата. Наші боневтікальні герої – щасливі люди, що їм попалася дика країна без правил і з безкарністю. Казус Джонсона – це найкращий приклад, чому парламентська республіка без президента-царя-вождя-супермена-пастуха-гетьмана-культуособистості – найстійкіша й найсправедливіша владна конструкція.

Аплодую стоячи. І вкотре шкодую, що нам до цих стандартів – як до неба рачки. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 10:06:06 Нульове розмитнення автівок – це була грандіозна афера.
Воно не було б аферою – якби нульове розмитнення діяло постійно й безповоротно, як у всіх нормальних країнах. А в нас що вийшло?

Ділки й аферисти під шумок війни пролобіювали нульове розмитнення – але не як постійну норму, яка здешевить імпортні вживані машини, а як тимчасове вікно, яким скористалися якраз ділки й аферисти.

Під прикриттям закону вони нагнали в Україну сотні тисяч автомобілів, більшість яких із нульовим розмитненням заїхали не в гараж до щасливих власників і не на передову в бойові частини – а на склади-накопичувачі, де вони зачохлені перестояли тривалість «вікна можливостей» і будуть реалізовуватися лише зараз, після скасування закону.

Сіль афери: ввезти авто без мита, а потім продати їх з урахуванням усіх податків і накруток, які вернулися на момент продажу.

Ця афера має свою ціну – 26 млрд грн. Такою є сума економії на сплаті податків за час афери. Для спритних ділків це не економія, а частина навару. Крім того, на придбання 237 тисяч автомобілів було виведено з України більш ніж 1 млрд євро. Ці євробляхи незабаром підуть на продаж з тими накрутками, що були до війни.

Я – обома руками за нульове розмитнення. Але – постійно діюче. Інакше – це афера на 26 млрд грн. Відкрити / Коментувати