Ostap Drozdov

2022-06-01 22:08:06 1 червня 2 роки помер геніяльний Мирослав Скорик.

За життя великого Маестро переважно грався академічний Скорик, його крупні оркестрові та інструментальні форми, які увійшли в обов'язкову програму більшості професійних колективів та віртуозів-виконавців не лише України. Натомість естрадовий Скорик, пісенний, твістово-джазовий Скорик звучав рідко де і немовби точково.

Цей концерт пам’яті Мирослава Скорика на Lviv Music Room – фактично єдиний концерт пісенно-естрадової спадщини композитора. Хто знає переважно лише «Не топчіть конвалій" і "Намалюй мені ніч", більшість пісень почує вперше. Ми підняли прекрасну пісенну спадщину 60-70-х років, яка співалася рідко.

Повністю живе виконання під оригінальний супровід. 18 творів. Окрім смачної естради, також живописний карпатський інструментал Скорика. Живий рояль. Вічна "Мелодія" ля-мінор. І все це - на сцені Львівської філармонії, яка тепер носить ім’я Генія!


Відкрити / Коментувати

2022-06-01 19:10:19 1. Ніхто не зобов’язаний знати язик – але кожен громадянин зобов’язаний знати мову.
2. Війна показала мовну ідентичність ворога. Українець ідентифіковує свого вбивцю по його язику. А отже: коли ти тієї самої мови, що й ворог, то хто ти?
3. Російськомовних українців не існує. Існують русифіковані українці.
4. Конституційний Суд уже дав остаточний вердикт: російськомовність не тягне за собою мовні права – якщо не йдеться про приналежність до нацменшини.
5. Особливо це видно в Європі. Росмовний біженець збільшує кількість руских в Європі, бо в Європі мова є ознакою національності.

Прошу послухати мій полум’яний відеоблог про «мовний скандал»


Відкрити / Коментувати

2022-06-01 16:04:06 У Міжнародний День Захисту Дітей усі мої фантазії на тему, від чого варто захищати маленьких українців, зводяться до єдиного й ґенерального: від усього російського.

Русифікована, зросійщена, оруснена дитина – це трагедія й тупик нашої державотворчості. Всі держави світу націлені на формування й національне виховання свого майбутнього громадянина. Уявити собі русофільну чи русомовну дитину в будь-якій країні Європі, в принципі, можна – і тоді це буде дитина з числа рос.нацменшини чи діяспори.

У Міжнародний День Захисту Дітей слід говорити про відчайдушну боротьбу за майбутнього українця. Важкими зусиллями доводиться виривати кожну вкраїнську душу з отруйних лабет руских мультиків, серіяльчиків, репчиків, музончиків, тіктоків, інстаграмів та й просто побутової присутності всього окупантського.

Ця війна є війною за майбутнє покоління. Мрію, аби воно не знало, не розуміло, не споживало, не потребувало, не культивувало, не відтворювало, не орієнтувалося на ніщо руске, бо все руске – вбиває.

Вбиває буквально. І вбиває надію на те, що майбутні українці все ж таки будуть українцями, а не ментальними собраттями окупанта. Відкрити / Коментувати

2022-06-01 13:12:06 Емоційна яма, в яку потрапила певна частина сердобольних співгромадян – це пряма провина цілої когорти заколисувальників, які з початку війни займалися жагучою безвідповідальністю, свідомим обманом народу, поширенням необгрунтованого розслабону, що в умовах війни неприпустимо.

Замість тримати тонус, підвищувати психоемоційну мобілізованість, плекати стресостійкість – різного роду оракули уявили себе валідолом, корвалолом, настоянкою валер’яни лікарської та пігулками гліцесиду.
Всі ці заспокійливі, заколисувальні, брехливі теревені про «війна завершиться через 2 тижні», «в руских лишилося ракет на 10 днів», «в орків уже нема резервістів» - це була свідома емоінформаційна диверсія на майбутній підрив морального стану воюючого суспільства. Під час війни свідомий обман не може розцінюватися як допустима форма заспокоєння.

І тепер – маємо очікуваний результат. Цьоці бальзаківського віку, які без порції мікстури орестовича дві ложечки наніч не могли заснути, тепер у розпачі, що ця війна надовго і в окупантів не меншає ні ракет, ні літаків, ні особового складу тарганів.
Такою є ціна самодурства, саморелаксу й безвідповідальної розконцентрації суспільства. Всякий самообман завершується отетерінням, а воно перемозі явно не сприяє.

Кому кортить спати спокійно – кожна аптека має великий асортимент седитативних препаратів. Відкрити / Коментувати

2022-06-01 10:07:06 Прагматика під час війни завжди виглядає цинізмом. Бо війна – це емоційний надрив, і коли ти в епіцентрі пекла, тобі не до калькулятора.

Перебування в осерді катастрофи заважає адекватно бачити світ поза бульбашкою воєнної дійсності. А він холоднокровний. Захід не воює. Більше того: ніхто нікому нічого не винен.

Нам помогли зброєю. Проти рф уже 6 пакетів санкцій введено. Нас накачують грішми, і це – інвестиція Заходу в свою безпеку, про яку вони особисто подбали давним-давно (НАТО). А хто телився – той саботував і намагався дружити з ворогом. Це не вони, а ми до війни прийшли не сильною державою, а розграбованою й аматорською.

Тому ставати в позу ображених і надутих – це тупо. Антизахідне й ножем у спину інтерв’ю Подоляка – свідоме шкідництво. Вас попереджали ще рік тому. Як знімати з передка аеророзвідку й контрснайперів, закривати ракетні програми і перекидати гроші з Міноборони на асфальт – то було кому.

Скиглити й перекладати провину на Захід – це немислимо. Пора виходити з заїждженої парадигми, де вже нема місця апелюванню до емоцій і співчуття. Починається шахова гра дорослих, тому тихенько прибрати своє дворове доміно і включатися в високу геополітику.
Як не годні – то не варто братися. Відкрити / Коментувати

2022-05-31 22:16:06 Усі так звані символи росії – вкрадені. Абсолютно всі. Все те, що неосвічені й притлумкуваті оркоординці свято-сліпо вважають ісконно своїм – насправді стибрене. Цей народець не має взагалі нічого свого автентичного, крім насильства й мародерства.

Пельмені. Стародавня китайська їжа цзяоцзи. Готувалися в Китаї ще в часи ранніх династій, коли московії не існувало в помині.
Матрьошка. Японську фігурку Святого Фукуруджі привезли як сувенір у кінці 19 століття в сім'ю рос.промисловців Мамонтових. А масову моду матрьошки отримали після того, як після руско-японської війни поповерталися солдати-мародери з награбованими сувенірами.
Водка. Пьотр І привіз її зі Скандинавії. До того москалі хляли брагу.
Бліни. Походження – Давній Рим. Хоча насправді сотні різновидів млинців мають усі народи, яким понад 500 років.
Кокошнік. Походить від комі-перм'яків. Цей етнос належить до угрофінів і були завойовані орками.
Балалайка. Казахський інструмент.
Самовар. Його перси і китайці використовували для кип'ятіння води, а не для чаю.
Валянки. Фіно-тюркські племена Залісся без них жити не могли б в умовах постійних морозів.
Штани. Рускі все життя ходили в шараварах, і лише в 18 сторіччі вояки-вершники з Києва показали іванам, що існують штани. Відкрити / Коментувати

2022-05-31 19:29:06 Освянніковій та іншим ру-консервам, яких під вершковим соусом «хороших руских» подають нам на стіл, я наполегливо раджу звалювати назавжди з України і забути сюди дорогу.

Пишаюся активістами, які домоглися скасування прес-конференції московської плакатної повії. І так має бути з кожним, кого рашисти перефарбовують у ліберальненькі кольори та й пускають у світ широкий глаголити все ті ж кремлівські наративи, але в більш тюнінгованій та прикрашеній версії.

Не випадково я вчора (як серцем чув!) опублікував фрагмент свого відеоблогу про те, що всі ці «триколорні голубиці миру, які буцімто за Україну» розцінюють нашу країну як запасну росію, де вони будуть говорити й робити все, що їм не дає говорити й робити їхній рідненький путінізм.

До поради звалювати звідси на три веселі літери маю навздогін завдання: будьте ласкаві пензлювати в свою расєю - і там нарешті грохніть соловьова, скабєєву, кісельова й сімоньяншу, чиїми сіамськими братами й сестрами ви є, овсяннікови всякі остогидні. Відкрити / Коментувати

2022-05-31 16:14:11 Горбатого могила справить.
Робоча група по відновленню інфраструктури видала цікаві цифри.

Відбудову 23 тисяч кілометрів доріг наші урядники оцінили у 29 млрд доларів.
Це 1,2 млн доларів за 1 км.
Це - у 4 рози дорожче, ніж Укравтодор будував до війни. Очевидно, в любителів асфальту і рука, й око набите на дорожній темі.

Антикорупційники відзначають, що в оцю робочу групу по відновленню інфраструктури повходило купа нардепів, чиновників, міжнародників і експертів. Від антикорупційників, тобто контролерів витрат, нема нікого. А нащо?

Кошти на відбудову будуть велетенськими. І це вкотре вертає нас у довоєнні часи, коли якраз дорожно-асфальтна корупція стала притчею во язиціх. Усі попередні бюджети великого будівництва були розпиляні картелем наближених до влади фірм-підрядників.

Оскільки воєнний стан передбачає відсутність громадського контролю за діями влади, вся надія на західних партнерів, які вміють рахувати і кому війна не мати рідна. Відкрити / Коментувати

2022-05-31 13:10:10 Філософія посади омбудсмена полягає в тому, що омбудсмен завжди обстоює права людини, а не держави. Омбудсмен захищає людину від держави. Омбудсмен карає державу за порушення прав людини. Омбудсмен керується першістю людини, а не державної машини.

Денісову треба гнати. Безпринципна і недієва. Коли зелені репресували атовців, порушували їхні права, знущалися по тюрмах – ця діячка мовчала в тряпочку й писала беззубі рапорти собі в шухляду. А зараз ще й наводчицею для орків підпрацьовувала, вказуючи в фейсбуці місця переховування людей та дітей. Цю паршиву вівцю звільняти мало.

Але претенденти на цю вщент дискредитовану й недієву посаду – це ще лютіший треш, аніж Денісова на ній. До повного апофеозу нам ще бракує безмозглої Мар’яни, яка вважає за доцільне розстрілювати бійців, а зараз претендує захищати права людини в країні, де прав людини не існує в помині.

Ще раз: омбудсмен – це НЕЗАЛЕЖНИЙ від правлячої влади посадовець, правозахисник і борець за права людини, здатен активно і безстрашно виступати ПРОТИ держави. Провладним він не може бути апріорі, бо тоді буде покривати злочини держави проти людини.

Записую інститут омбудсмена до переліку безнадійно знищених в Україні. Руйнувати цілі інституції – ось покликання влади, яка так і не розуміє святої суті системи противаг, а розуміє лише російську вертикаль субординації всіх і вся. Відкрити / Коментувати

2022-05-31 10:01:06 Вчорашній домашній етер не певен, що вийшов терапевтичним, але щирим, глибоководним і діагностичним він вийшов точно.

Основні емоційні прогини було зібрано в оберемок і проговорено. Рецептів – жодних (тут вам не аптека ). Але мотиваційні оцінки, які мали б помогти достойно тримати громадянську висоту в моменти її підупалості, прозвучали.

Мусимо зібраними увійти в важке літо-2022, в якому буде мало перемог і ціла плантація нарцисів у владі, яка, хоче чи не хоче, змушена буде з теплої зони алилуйності вийти в дискомфортну зону компетенції, професійних підходів і стратегічних бачень.
Завершується етап емоційно-надривного сприйняття війни. Починається етап прагматизму й якісної компетенції.

Основоположні виклики нового дня проговорені в цьому етері, запрошую до перегляду


Відкрити / Коментувати