Осип Леміш

2022-12-08 10:45:29 Вражаючі реалії життя в Автрії, від Єви Єндрик
Ось вам і гнилий Захід, без іронії...
Років так з десять тому, по інтернету гуляли відео на тему "ювенальної юстиції". Але їм якось мало вірили через те, що пересічний українець майже нічого не знає про сучасні реалії життя на Заході. Тим більше, що ці відео поширювались від московського патріархату, як правило, тому й не викликали довіру в патріотів. А тепер, виявляється, що то таки було правдою?!
Краще повертайтеся з Австрії та інших ссучених країн додому. Краще вже сидіти без світла, ніж пізнати ліберастію.

Австрія-Україна-Діти
Оголошення в одній із австрійських інтернет-спільнот для українців діє на мене як холодний душ вранці. "Українські мами, у яких в Австрії забрали дітей - напишіть мені в приватні."
Мами.
У множині.
Я звісно читала усі ці "лєдєнящіє душу" сумнівні історії про нічим необґрунтовані відлучення дітей від мам, які були чемні і пухнасті, але раптом з'ясовується, що не зовсім, і історія має дуже дивні обставини не на користь мами, але...
Сьогодні подруга-австрійка трішки прояснила для мене ситуацію.
З важкими випадками батьківської недбалості і без коментарів усе ясно. Якщо дитину били, або батьків помітили у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, чи у ситуації, коли дитину наражали на небезпеку у будь-який інший спосіб, то звісно і логічно, що соціальні служби заберуть дитину у таких батьків.
Але існують також менш очевидні причини, які власне стають сюрпризом для багатьох мам які приїхали з дітьми в Австрію.
Серед них:
1. Дитина одягнена не за погодою, або має брудний неохайний вигляд. У такому випадку вчитель у школі, або вихователь у садку змушений повідомити магістрат про недбале батьківство.
2. Дитина не ходить у школу після 6 років, або має часті пропуски без довідки від лікаря, або навіть (!) регулярно спізнюється на уроки. Це теж є ознаками недбалого виконання батьківських обов'язків.
3. Дитині не дають ланч-бокс у школу/садок і є ознаки того, що вона голодна. Тут мені стало не дуже затишно, бо у нас з ланч-боксом була своя історія. Марко навчається з 8:00 до 11:45, перед виходом з дому з'їдає свій сніданок, а у школі, з'їдаючи бутер з ланч-боксу, потім не має апетиту на повноцінний обід вдома. Тож, я придумала відмовитись від ідеї з безглуздим перекусом у школі, на користь корисної домашньої їжі у нормальний обідній час. Давала сину у школу яблуко, або банан. Це викликало стурбованість учителів, дзвінки, розмови і купу моїх пояснень, в результаті яких я таки даю синові той лоточок з бутером, і сподіваюсь, що у магістраті досі не знають, що моє дитя "голодувало" цілих два тижні.
4. Батьки кричали на дитину при свідках, або дитина розповіла про це комусь у розмові. Крики - це насильство. Так що кілька випадків і про це також неодмінно знатимуть у відповідних службах.
5. Дитина ходить сумна і апатична, не проявляє інтересу та ініціативності у класі/групі. Педагог, згідно посадової інструкції, повинен зреагувати на таке і повідомити дирекцію, а дирекція - магістрат. Родину перевірять на предмет психологічного здоров'я у домі. Не пийте як, бо я не знаю. Але соцслужби без сумнівів мають на те свої інструкції.
А як же культурні, ментальні відмінності? - запитую я подругу. - Що, коли батьки є хорошими і родина порядна, дітей люблять, але от вони загартовуються і тому ходять одягнені "не по погоді"? Або мають інші харчові звички як ми, і тому дитина без ланч-боксу? Або у рідній країні війна і дитина переживає за тата, який лишився там, за бабусю, і через це пригнічена? Або дитина ще не опанувала мову, а тому не може проявляти ні інтересу, ні ініціативності на заняттях, бо просто не розуміє про що там йдеться? Відкрити / Коментувати