Tkachenko.UA

2021-04-21 18:17:01 Відкрити / Коментувати

2021-04-21 14:14:26 Радіолокаційна станція «Дуга» в Чорнобилі занесена до Держреєстру нерухомих пам’яток України! За це рішення щойно проголосували на засіданні Уряду.

Команда МКІП ініціювала внесення «Дуги» до Держреєстру задля подальшого її збереження. На жаль, з часом об’єкти, що знаходяться в Чорнобильській зоні поступово руйнуються. Якщо не вживати жодних заходів – Зона з роками буде спустошуватися. Цього не можна допустити , адже наша спадщина – не лише місцевість навколо електростанції. А й будівлі, що знаходяться на її території. Тож зараз ми працюємо над визначенням інших об’єктів, які повинні бути частиною списку нерухомих пам’яток. Наша мета – попередження знищення, коли це можливо.

Хоча сама «Дуга» і зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, об’єкт є однією із візитівок Зони та її символом. До того, це рішення підсилить шанси України на внесення Чорнобильської зони до ЮНЕСКО в цілому. Відкрити / Коментувати

2021-04-20 18:21:22 Поговоримо знову про борщ. У РФ вкотре намагаються привласнити нашу національну страву. На платформі Google Arts & Culture запустили проект під назвою «Розкуси Росію».

Зокрема там презентовані Топ-10, як вони це називають, «російських блюд, що увійшли в історію». Серед споконвічних російських страв і український борщ. Знову видають бажане за дійсне.

Ще «Розкуси Росію» пропонує іноземцям відправитися в гастрономічний тур по Росії. Цікаво, а тури в захоплену Південну Осетію за пирогами будуть? Чи в анексований Крим – за стравами переслідуваних кримських татар? Чи у захоплені частини Донецької та Луганської областей, де варять прекрасний борщ?

Борщ – етнічна українська страва. Привласнювати території, минуле, етноси – в дусі кремлівців вже більше сотні років. Як відомо, Міністерство культури та інформаційної політики протистоїть всім фейкам про «досягнення» росіян, коли вони намагаються в нас їх вкрасти. Саме тому, «культура приготування українського борщу» подана нами на розгляд, як нематеріальна спадщина ЮНЕСКО. Впевнений, світ визнає нашу національну страву. Скільки інтернет-сторінок з рекламою борщу не створюй, все одно російським він не буде! Відкрити / Коментувати

2021-04-20 14:19:53 Стратегію з медіаграмотності на 2021-2022 роки презентовано

Потреба у її впровадженні з’явилася ще багато років тому. І підсилилася вона із початком війни в нашій країні. Інформаційної в тому числі.

Хоча лише 25% вважають, що медіа на них не впливають, реальна ситуація інша. Всі ми дивимося чи читаємо новини. Або нам їх розповідають друзі та близькі. Якщо це стосується країни, в якій ми живемо, – це апріорі стосується кожного з нас.

Із запуском проекту ми прагнемо об’єднанти та скоординувати зусилля усіх стейкхолдерів, щоб зробити медіаграмотність стилем життя українців. Щоб українці користувались нею за замовчуванням, а не довіряли гучним заголовкам та вирваним із контексту реченням. Це вперше питання медіаграмотності та інформаційної гігієни згадується як стале та на державному рівні.

Аби підняти рівень обізнаності усіх вікових груп щодо проблеми дезінформації, проект матиме декілька основних напрямків:

- Посилення комунікації з боку держави;
- Розвиток медіаосвіти;
- Стимулювання відповідального та безпечного медіасередовища.

Наші перші кроки у її реалізації на найближчий час будуть:

- Розвиток медіаосвіти у співпраці з МОН;
- Створення бренду медіаграмотності і розробка меседжів та наративів;
- Запуск національної платформи з медіаграмотності;
- Запуск загальнонаціональної інформаційної кампанії для вразливих груп із залученням національних медіа, лідерів думок та блогерів;
- Постійний зв’язок з ГО та партнерами;
- Співпраця з ОБСЄ, Британським урядом та IREX.

Медіаосвіта, як на мене, ключовий пункт. Тож запустимо і курси для студентів, і книгу для дітей, а також тренінги для дорослого населення.

Як результат на кінець 2022-го сподіваємося посилити усвідомлене ставлення населення до споживаної інформації. Зокрема, підвищити актуальність питання дезінформації та маніпуляцій у медіа до 70% серед українців, а розуміння впливу медіа на життя на рівні більшості населення — до 90%. А це у свою чергу дозволить сформувати інформаційну культуру, робити фактчекінг та розвинути критичне мислення. Відкрити / Коментувати

2021-04-18 13:18:43 У День пам’яток історії та культури хотілося б привітати всіх, хто бореться за збереження нашої спадщини.

Україна – держава з тисячами визначних місць, що мають історичну і культурну цінність. Наразі у ЮНЕСКО перебувають 7 об’єктів, що знаходяться на території України. А до попереднього списку пропонується ще.

У нашій країні надзвичайна палітра замків, споруд, фортець, будівель і музеїв, які можна вивчати і досліджувати роками. Кожен з них унікальний представник своєї епохи і є частиною спільного минулого всіх українців. Нашими досягненнями, якими захоплюються далеко за межами українських кордонів. Пам’ятки – гордість та ДНК нашої національної ідентичності.

Маємо цінувати ці скарби та піклуватися про них. У межах Великої реставрації близько 150 об’єктів будуть відремонтовані. І це не кінцеве число. Також на черзі закон проти хаотичної забудови, який нарешті стане потужним захисним тилом вашої роботи.

Спільними зусиллями, ми залишимо майбутнім поколінням спадщину у гідному стані Відкрити / Коментувати

2021-04-16 21:32:43 Останній раз був на Сході України три роки тому. Робота МКІП та моя – протидія інформаційним загрозам з боку РФ, що працюють по Україні надактивно вже більше 7 років, і регулярно зо дня нашої Незалежності. Саме тому за підтримки Міноборони ми організували поїздку на Схід для іноземних ЗМІ. Наголосити на тому, хто ж стріляє.

Краматорськ – Авдіївка – Сєвєродонецьк – Щастя. Те, що побачив вживу, разом з іноземними журналістами, і заспокоїло, і вразило. Особливо, те що відбувається на двох фронтах одночасно: реальному та інформаційному. У Авдіївці ми також планували наблизитись до першої лінії фронту, але через ранкові обстріли дозвіл для зйомки було екстренно відкликано. Обстріли. Ті самі, з боку північного сусіда. По лінії розмежування помітно, що сили РФ підсилюються, а снайперські атаки стають все більш частими.

РФ продовжує шляхи дестабілізації. Факти штучного загострення ситуації, беззаперечні. А провокації на сьогоднішній день проводяться систематично. Наразі загроза з боку збройних сил РФ зростає, що активізує поле для інформаційних атак. Впевнений, їхній розмах стане більшим. Зокрема, таргетованим не лише на внутрішню аудиторію, а і на українців. Їхня мета – провокація та ескалація ситуації. Один з прикладів, як це працює – фейки про те, що Україна готується до наступу. Їх транслюють «канали» на окупованих територіях, породжуючи у людей паніку та страх. На місці ми переконалась, що українські воїни готові стримати атаку, налаштовані рішуче, але мова не йде про наступ першими.

Свого часу одним з головних завдань росіян було захопити інформаційну інфраструктуру Донецької та Луганської області. Саме на ці об’єкти були направлені основні сили ворога ще до початку окупації. Були захоплені ОГТРК, ТРК «Донбас», витравлені власкори національних українських каналів. Тепер вся ця техніка, якою керують росіяни та зрадники України працюють на кремль. І , на жаль, успішно. Бо тепер ворог з окупованих територій викривляє інформацію не лише для жителів ОРДЛО, а й для тих, хто живе поруч. Антенами. Аналоговими або супутниковими, або в інтернет-просторі. Їхнє завдання – захопити українське мовлення. Вони хочуть – розділити нас, посварити і налаштувати один проти одного.

Ми маємо протистояти поширенню антиукраїнськіх наративів всіма можливими способами. Жителі окупованих територій повинні знати, що відбувається в нашій країні від українських ЗМІ, а не з джерел-маріонеток.

Впевнений, іноземні журналісти, що на власні очі побачили і почули це на українській передовій, донесуть це до своїх глядачів чи читачів. Бо і вони прекрасно знають, як працює російська пропаганда в їхньому інформаційному просторі. Лише об’єднавшися, ми переможемо.

По поверенню хочу завершити роботу над концепцією посилення українського мовлення на Сході Україні та мінімізації російського.

А зі Щастя пообіцяв передати вітання і щастя. Передаю і точно запевняю, що Щастя – українське. Як і Авдіївка, Сєвєродонецьк і Краматорськ Відкрити / Коментувати

2021-04-16 21:32:15 Відкрити / Коментувати

2021-04-15 13:32:00 Є така ідея – запровадити систему сертифікатів на придбання культурних/туристичних послуг та книговидання. Програма орієнтована на молодь. Також вона допоможе безпосередньо тим, хто надає послуги у сферах культури, туризму та книговидання.

Сьогодні презентував драфт цієї ідеї Прем’єр-міністру Денису Шмигалю, Мінфіну, Мінекономіки та Мінцифрі. Домовились, що Міністерство культури та інформаційної політики найближчим часом створить спільну робочу групу, яка визначить KPI, механізм впровадження та логіку державного фінансування.

Це дозволить:
⁃ Популяризувати культурні послуги, читання та туризм;
⁃ Пом’якшити негативний вплив пандемічної кризи на суб’єкти господарювання;
⁃ Збільшити конкуренцію між ними в боротьбі за споживача і тим самим підвищити якість послуг;
⁃ Підвищити зацікавленість споживача у придбанні культурних чи туристичних послуг;
⁃ Можливість створити базу даних для аналізу, що саме цікавить споживача, якою зможуть користуватися всі учасники програми.

Схожа програма діє у Франції та Польщі. Відкрити / Коментувати

2021-04-13 15:30:44 Україна офіційно приєдналась до угоди про культурні маршрути Ради Європи!

«Культурні маршрути» – є одним зі способів європейського культурного співробітництва. Мета ініціативи Ради Європи показати об’єднання культури і спадщини в єдине ціле та спільно просувати і популяризувати європейську культуру та спадщину. Вона спрямована на формування спільного культурного простору шляхом популяризації європейської ідентичності та приналежності через обізнаність про культурну спадщину. Це все відбувається завдяки транснаціональним маршрутам, які тематично пов’язані.

Важливим є і політичний аспект, адже він дозволяє нам стати лідером у формуванні тих чи інших культурних маршрутів. Тепер ми в середині загально-європейського контексту, а отже маємо голосу і вплив на формування наративу, який закладається у ці маршрути.

Щодо економічного ефекту – його отримують і місцеві громади і туристичні організації. Для останніх карантинні обмеження поки внесуть свою ложку дьогтю у підвищення статистики в’їзного туризму, але перспектива – чудова Відкрити / Коментувати

2021-04-12 10:51:39 Знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві – варварство. Тим більше, що ця будівля, відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста, входить в історичний ареал забудови міста.

Я сам – корінний киянин і немало моїх відряджень чи подорожей країною починалися саме з залізничного вокзалу. Кожного разу під’їжджаючи до привокзальної площі – звертав увагу на цю будівлю. Вона виділялась – прибутковий будинок Уткіна, якому більше ніж 120 років. Тепер його знесли. Для того, щоб побудувати черговий готель чи ТРЦ.

Це самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво – за що передбачена кримінальна відповідальність. МКІП не давало жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі, тому однозначно виступаємо проти і вже здійснюємо перевірку.

Але те, що таке могло статися, говорить про системну та ніби онкологічну проблему з хаотичною забудовою і знищенням історичних пам’яток. Метастази порушень досягли критичної стадії для столиці. У міністерстві ми ініціювали розробку законопроекту щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини.

Текст законопроекту розроблений, він зареєстрований під № 4561 і ним передбачені внесення змін до законодавчих актів і щодо упорядкування культурної спадщини, і щодо повноважень місцевої влади в цьому питанні і щодо відповідальності за знищення чи пошкодження пам’яток. Аж до реального строку та мільйонних штрафів. Це так званий законопроект проти хаотичної забудови. Вважаю, що він має бути розглянутим у Раді якомога швидше аби в країні нарешті з’явився дійсний механізм спротиву руйнації об’єктів культурної спадщини.

Тим часом правоохоронні органи мають провести ретельне розслідування, хто дав «дозвіл» на знищення історичної будівлі. Бо готелів та покерних клубів в Києві стає все більше, а от того, чим столиця пишалася сторіччями – все менше. Відкрити / Коментувати