Tkachenko.UA

2021-04-09 20:08:58 Новини для українського кіно

У Мінюсті зареєстрували наказ МКІП щодо оновлення процедури конкурсного відбору кінопроектів. Він набуде чинності з моменту його публікації в "Офіційному віснику України".

Нагадаю, що йдеться про удосконалену процедуру проведення пітчингів Держкіно. Більш прозору і зрозумілу модель, яку давно обговорювали з представниками індустрії.

Зокрема оновлені правила дозволять більш об’єктивно оцінювати проекти за встановленими критеріями. При Раді з державної підтримки кінематографії буде сформовано експертну комісію з фінансово-економічних питань, а також окремі експертні комісії з урахуванням напрямів конкурсу для детального і професійного опрацювання матеріалів від учасників. Додатково до кожного проекту буде представлена стисла рецензія експерта з обгрунтуванням виставлених балів за кожним критерієм.

Буде також спрощено процедуру подання документів: все можна буде зробити через онлайн-кабінет на сайті Держкіно, який впровадять згодом.

Як результат, більше успішних та якісних українських стрічок, у тому числі й у прокаті. Маємо шанс змінити парадигму з кількості підтриманих фільмів - на якість підтриманих фільмів. А це формування конкурентного ринку з перспективним кінопродуктом.

Знімаймо українське Відкрити / Коментувати

2021-04-09 15:46:58 Боротись з фейками та вкидами північного «сусіда» у такий самий спосіб – безперспективна справа. Саме тому, фокус захисту нашої країни на інформаційному фронті – це медіаграмотність розвиток критичного мислення і контрпропаганда. Останнє – українські наративи.

У України як у держави мають бути власні наративи, що резонують із нашою культурною традицією і пов’язані із нашим баченням розвитку країни і себе в цій країні. Взагалі наративи – це сукупність сенсів, подій, ідей, історій. Їх використовують як для пропаганди так і для контрпропаганди. Українські наративи мають постійно бути в інформаційному полі, вони мають постійно озвучуватися українцями, і не лише політиками. Це той символ, до якого має тягнутися кожен українець.

Які наразі в Україні є наративи. На думку одразу спадають два. Україна – європейська держава. Росія – держава-агресор. Об’єднуючи їх отримуємо: Україна – європейська держава, що протистоїть агресору. Українець – захисник. Власної держави, власної оселі, власного побуту.

Які ще наративи нам потрібні. Один з них – це успіх. Те, що пов’язано із реалізацією мрій та планів, які підкріплюють нас, дають оптимізм, сприяють тому, щоб пишатися своєю країною.

Більш детально про свободу. Українці – вільні люди. Ми толерантні, бо поважаємо своє право, і право інших бути самими собою, бути різними, самим визначати як жити. Ми боремося до кінця, коли йдеться про захист нашої свободи. В кожному з нас є частка кіборгів, що стояли до останнього в донецькому аеропорті. Ми сильні тим, що діємо злагоджено і усвідомлюємо спільну справу, інтерес та важливість один для одного.

Ми не дозволяємо нав’язувати нам своєї волі. Один з прикладів, як це працює – перейменування міст та вулиць. 32 роки тому місту, названому на честь сталінського ката Жданова, повернули колишню назву. І сьогодні мало хто взагалі називає Маріуполь Ждановим. Ми викорінили частку номенклатурно-диктаторського минулого з пам’яті українців. Це – відновлення справедливості на основі нашої незалежності. Один з найважливіших наративів, які треба доносити до людей.

Україна різноманітна і гостинна. В нас є моря, степ, гори, ліси. А українці – щирі люди, якщо до них приходять не зі зброєю, а з добрими думками. Ми маємо показати нашу країну світу. Саме різноманітність та гостинність можуть стати магнітом, що притягне до нас туристів зі всього світу. Але про це треба розповідати, зокрема на міжнародному рівні.

В України є успішне економічне майбутнє. Це і право на власну справу, розбудову свого бізнесу, господарювання на своїй землі, а також вимога до держави встановити чесні правила і не втручатися без необхідності. Ми маємо створити образ чесного і талановитого підприємця, незалежного господаря, який впорядковує і приводить до процвітання свою землю.

Україні потрібні свої наративи. Це фундамент, від якого ми можемо відштовхуватися і рухатися далі. Це – основа основ, від якої можна буде будувати розвиток країни. Це ті меседжі, які кожного дня мають казати вголос всі українські політики у всіх ЗМІ. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 11:01:33 Зі святом Благовіщення

У цей день надії бажаю отримувати більше благих звісток і завжди зберігати віру в краще.

Здоров’я, добра та миру у ваші домівки. Відкрити / Коментувати

2021-04-06 11:53:14 Читаю аналітичну записку Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, що був створений та презентований тиждень тому. Поки що ці доповіді – у тестовому режимі.

Зачепили дві новини. Перша – про смерть дитини на окупованому Донбасі, начебто від удару українського безпілотника, що скинув саморобний вибуховий пристрій. Роздмухували цей фейк ті ж самі російські та прокремлівські ЗМІ, які у 2014-му ридали ридма над «розіп’ятим хлопчиком».

Загибель дитини – надзвичайно трагічна подія. Від чого насправді вона загинула, можливо, ми ніколи не дізнаємося. Не виключаю, що самі окупаційні війська «помилилися», або можливо вибух газу. Питання, як це використовується кремлівцями. Перша публікація про смерть дитини з’явилася майже о 17-й вечора. А вже о 20-й спікер Держдуми РФ закликав підняти питання про виключення України з Ради Європи. Як тут не згадати «журналістів» кремлівських ЗМІ, що опинялися на місці організованих бойовиками терактів ще до самих терактів. Подібне нагнітання прокремлівськими «медіа» може також бути планом щодо подальшої ескалації ситуації на фронті та саботування міжнародних перемовин.

Друга новина про те, що не вишиванка, чи народні танці та співи роблять українців українцями. А саме – про скандал в Латвії, де, як з’ясувалося під прикриттям «Об’єднання українських товариств Латвії» в інтересах країни-агресора працювали кремлівські маріонетки. Дякую за принципову позицію Світовому конгресу українців, що вперше за свою історію виключив цю антиукраїнську організацію зі своїх лав.

Як тут не провести аналогію з так званим «Російським центром науки та культури» в Києві. З тим, що примудрився назвати Тараса Шевченка російсько-українським поетом. Тепер пхати свої фейки в український інформпростір їм стане значно складніше. Адже вже почали діяти санкції РНБО проти організації «Россотруднічество», яка ще у 2016-му році визнана Європейським парламентом як пропагандистська. В Кремлі у відповідь на санкції РНБО вже заявили, що «розірвуть взагалі все, що є». І якщо кремлівці так нервуються, це означає, що Україна йде вірним шляхом, викорінюючи наративи держави-агресора з наших терен. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 13:49:02 Україні вкрай необхідні кваліфіковані фахівці реставраційної школи. В цьому ми остаточно переконалися, реалізовуючи проект «Велика реставрація». Постала гостра необхідність нарощувати кількість реставраторів, адже сьогодні – це вкрай проблематично. Для вирішення – потрібно створити умови. А саме якісну освітню підготовку.

На жаль, наразі для оцінки і проведення реставраційних робіт ми розраховуємо здебільшого на міжнародний досвід. Бо експертів в Україні замало. Хоча попит є.

Тому зустрілися із Міністром освіти та науки Сергієм Шкарлетом і обговорили відновлення кафедр реставрації в архітектурних вишах. Є варіант втілити це у рамках змін до мистецької освіти. Наразі тривають перемовини з МОН щодо подальших дій у даному напрямку. Але починаємо роботу над змінами. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 13:28:06 «Часто сквозь видимый миру смех льются невидимые миру слёзы». Ці слова українського письменника Миколи Гоголя з «Мертвих душ» дуже актуальні 1 квітня. Сьогодні, не лише День дурня. Це ще й привід просто зараз глянути на свою книжкову полицю та знайти там книжку Гоголя. Саме Миколи Гоголя – одного з найвідоміших українських письменників, який народився саме у цей день 212 років тому, у Сорочинцях на Полтавщині.

Не хочу розписувати його літературний талант чи вплив на українську культуру. Усе це ми вчили в школі, дехто в вишах. Іронія в його творах залишається такою ж актуальною. Але зараз хочу поговорити про його українськість. Росіяни завжди позиціонували Гоголя як російського письменника та «класика російської літератури». Навіть в Україні його твори іноді йдуть у програмі «зарубіжки». Українця Гоголя, що народився на Полтавщині, примусово записали в росіяни. І лише за те, що він писав російською.

Насправді, Микола Васильович належав до українського козацького дворянського роду Гоголів-Яновських, пращуром якого вважається гетьман Правобережної України Остап Гоголь. Звісно, російська пропаганда через кишенькових «істориків» цей факт піддає сумніву. Бо звикла переписувати історію. Називаючи, наприклад, Тараса Шевченка російсько-українським поетом.

Коли писав цей пост, порівняв дві статті Вікіпедії про Гоголя. Українську та російські версії. Знаєте, що мене не здивувало? Що вони відрізняються за змістом.

Тож закликаю вас. Любіть Україну. Читайте українське. Зокрема, Миколу Гоголя. Відкрити / Коментувати

2021-03-31 17:12:34 Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) презентовано і він офіційно розпочинає працювати. Тепер ми маємо державний механізм протидії дезінформації, що дозволить захищати інформаційний простір від викривлень та вкидів. Нагадаю, що очолила центр Любов Цибульська.

ЦСКІБ спрямований на об’єднання зусиль Громадських організацій, Укрінформу та влади у боротьбі із дезінформацією, швидке реагування на фейки, а також на промоцію українських наративів. У структурі діятиме при МКІП, але у співпраці з Центром протидії дезиінформації РНБО, за яким лишається безпекова функція і перспектива міжнародного хабу.

Робота центру має передусім просвітницьку функцію: розвінчування фейків в українському інформпросторі. Досягатимемо це шляхом:

⁃ Стратегічним комунікаціям, що включають розробку контрнаративів РФ, проведення інформкампаній, включенням українських наративів у щоденну комунікацію уряду;
⁃ Створення онлайн-ресурсу, який активно реагуватиме на інформатаки;
⁃ Регулярне сповіщення про гібридну агресію з боку Росії на міжнародному рівні, спільне напрацювання механізмів з протидії дезінформації з міжнародними партнерами.

Українці мають вміти розрізняти реальні факти від вигаданих провокацій РФ і масово ставати медіаграмотними. Таким чином ми також працюватимо над підвищення рівня критичного мислення.

Вперед! Відкрити / Коментувати

2021-03-31 17:12:33 Відкрити / Коментувати

2021-03-31 15:09:10 Щойно на Кабміні затвердили оновлений склад Ради з державної підтримки кінематографії.

До неї увійшли: креативний продюсер, телеведучий та актор Юрій Горбунов, кіно- та телевізійний продюсер Артем Колюбаєв, режисер-постановник Анатолій Матешко, продюсер Олександр Недбаєв, виконавчий продюсер Маріанна Новікова, продюсер та кінознавець Поліна Томачова, актор та режисер Олексій Тритенко, керівник адвокатського об'єднання «АРОУ» Микола Чиханцов та продюсер Віктор Яриш.

Вітаю з обранням. Віримо у досягнення українських стрічок вже згодом Екосистема кіно, яку розробляють МКІП та Держкіно, сприятиме у цьому.

Нагадаю, члени Ради призначаються строком на два роки, і повноваження попереднього складу добігли кінця 6 березня 2021 року. Дякую кожному за плідну співпрацю і внесок у розвиток українського кінематографу. Відкрити / Коментувати

2021-03-31 13:45:16 Є сумна новина для поціновувачів подорожувати по Сибіру. Сьогодні Уряд припинив дію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі туризму.

Підписана вона була ще у 1999 році, коли прем’єром був Валерій Пустовойтенко, Президентом – Леонід Кучма, а до пам’ятного «Я устал, я ухожу» від Бориса Єльцина залишалося менше ніж півроку.

З того часу змінилося чимало. Зокрема, РФ занадто захопилася виконанням статті 4 цієї Угоди. Про те, що сторони заохочуватимуть організований груповий, індивідуальний туризм та навіть спеціалізовані групи. Ці групові, індивідуальні та спеціалізовані «туристи» не спитавшись прийшли у Крим та Донбас і почали нищити нашу культуру, архітектуру, економіку, мову. Забирати життя людей.

Також це привід ще більше сфокусуватися на внутрішньому українському туризмі. Нам є що роздивитись самим та показати гостям країни. Але лише тим, хто виконує закони та міжнародні норми. Тож #МандруйУкраїною Відкрити / Коментувати