Tkachenko.UA

2021-02-02 15:49:37 Напередодні річниці Чорнобильської катастрофи за головування Прем’єра відбулося перше засідання Оргкомітету з відзначення 35-х роковин. Зокрема, обговорили план заходів.

Протягом квітня проведемо соціальну кампанію на ТБ та у соцмережах, відкриємо експозицію #35_років_уроків та інформаційну виставку на Хрещатику.

26 квітня відбудеться Всеукраїнська хвилина мовчання, а також концерт-реквієм на «Дузі». У наших планах провести трансляцію концерту, окрім телебачення, ще й на будівлях адміністрацій 4-х міст України.

Час минає дуже швидко, але пам'ятати про події Чорнобильської трагедії та вшановувати загиблих повинен кожен українець. На ознаку вдячності за власні врятовані життя та врятоване майбутнє своєї країни. Відкрити / Коментувати

2021-02-01 19:06:50 У цьому році відзначаємо 150 років з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки. Вона стала однією з провідних культурних діячів України кінця ХІХ – початку ХХ століття. Але чи багато ми знаємо про саму Лесю Українку і про її спадок, окрім «Лісової пісні» та вірша «Contra spem spero»? Про її родину, та звідки виник псевдонім?

До ювілею письменниці МКІП та Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти запускає проект «150 імен Лесі», який розповідатиме про багатогранність життя Лесі Українки. Її оточення, сім’ю, послідовників, подорожі і, звичайно, творчість. Впродовж 2021-го року відбудуться численні події і заходи, що розкриють особистість поетеси. До реалізації задіяні літературознавці, митці, театрознавці, 20 музейних інституцій та фондів й інші експерти.

«150 імен Лесі» – перш за все, це допомога українцям познайомитись із цілісним образом Лариси Косач-Квітки. І поновити інтерес до читання праць Лесі Українки.

Слідкуйте за новинами

#150роківлесіукраїнки, #150іменлесі Відкрити / Коментувати

2021-02-01 17:24:52 Щодо дискусій, які провокуються довкола Гостиного Двору. Відновлю хронологію подій.

Як тільки Фонду держмайна вдалося повернути будівлю у власність держави – одразу постало питання щодо концепції Гостиного Двору: культурний хаб чи черговий ТРЦ. За рік КМДА, яке воліло отримати цей об’єкт у комунальну власність, – проекту концепції так і не оприлюднило.

Коли на Уряді постало питання схвалення рішення щодо передачі місту Гостиного Двору – я попросив невеликої паузи аби підписати між МКІП та КМДА меморандум щодо розміщення на його території культурного хабу та деяких міських музеїв. Меморандум(!), як намір про співпрацю, – не угоду.

Майже по спливу місяця стало очевидно, що в КМДА не поспішають пристати на цю ідею. Тож я виступив з ініціативою та звернувся до Прем’єра щодо передачі Гостиного Двору на баланс МКІП для створення у рамках проекту Велика Реставрація Музею сучасного мистецтва та культурного хабу.

Як тільки про це стало відомо в КМДА – меморандум у нашій редакції було підписано миттєво. Але ми не стали чекати роки і ініціатива щодо передачі Гостиного двору МКІП почала втілюватись.

Наразі ми очікуємо на рішення Уряду. Сподіваємось, воно буде ухвалено на користь МКІП, що дасть нам правові підстави для боротьби з рейдерами, а також для повноцінної реалізації концепції Музею сучасного мистецтва із залученням громадськості. Відкрити / Коментувати

2021-01-30 15:22:10 Доля однієї з майбутніх перлин міста – Гостинного двору – вже багато років не байдужа киянам та громадськості.

Враховуючи, що концепцію подальшого розвитку об’єкта ще не було презентовано, я виступив з ініціативою створити Музей сучасного мистецтва та культурний хаб саме на базі Гостинного Двору. Розмови про логічність і актуальність такої ідеї у спільноті тривають вже чимало років. Реалізація у межах проекту Великої Реставрації. І відповідно звернувся до Прем’єра щодо передачі його на баланс МКІП.

Багато років Гостинний Двір просто руйнувався. А через позицію і рішення попередніх держдіячів, які вочевидь були не на користь об’єкту, я розумію занепокоєння громадськості. Саме тому публічно заявляю: Гостинний Двір у жодному випадку не буде переданий під приватну забудову.

Сьогодні зустрівся з активістами та юристами, які вже багато років, у тому числі і в судах, роблять чимало для захисту Гостинного Двору. І МКІП готові співпрацювати над порятунком об’єкта разом.

Для того, щоб ні у кого не виникало сумнівів, кожен наш крок обов’язково обговорюватиметься із громадськістю і буде висвітлюватись публічно.

Міністерство вже у діалозі з громадськими організаціями, які прагнуть спільно сприяти створенню Музею сучасного мистецтва та його належному функціонуванню, за аналогом досвіду європейських країн. Зокрема, з ГО «Музей сучасного мистецтва», яка представляє інтереси професійної спільноти: художників, кураторів, критиків, мистецтвознавців, музейників. Плануємо підписати Меморандум між сторонами найближчим часом.

Щоб вберегти Гостинний Двір від долі чергового ТРЦ в історичному серці столиці та розуміючи необхідність ефективної музейної інституції сучасного мистецтва, переконаний, що звернення до Кабінету Міністрів щодо передачі Гостинного двору до МКІП – державна позиція, яка дозволить реставрувати та відновити Гостинний Двір, а також створити і Музей сучасного мистецтва, і один із кращих культурних хабів країни.

Сподіваюсь, що Уряд підтримає нашу ініціативу. Відкрити / Коментувати

2021-01-30 15:21:47 Відкрити / Коментувати

2021-01-30 12:47:38 Проїздом біля жовтого корпусу згадалось…Восьмий клас радянської школи. Мені було в кайф писати твори та сидіти в бібліотеці) Все ж, дідусь був журналістом, а батько писав та редагував сценарії. Яблуко від яблуні так би мовити. Здавалося, вибір університету очевидний, але...

У тому віці я не усвідомлював, що це й час найважливішого вибору юності.
Тому історія #минулемайбутнє про те, як обрати майбутню професію, навіть якщо хтось каже, що інша – більш перспективна.

Свій шлях до журналістики я почав ще у школі: писав до багатотиражної газети у видавництві «Преса України», а згодом вступив до клубу юних журналістів.

В журналістику та ймовірність вступу в профільний ВНЗ батьки не вірили і бажали мені більш прогнозованого майбутнього. З огляду на мою прихильність до гуманітарних наук вони вважали, що надійнішим для сина був би педагогічний інститут чи навіть військово-медична академія. А вже тільки потім прийняття рішення про професію.

З батьківським вибором я формально погодився та паралельно і тихенько таки подав документи на факультет журналістики Київського держуніверситету (тоді ще в жовтому корпусі). Тато дізнався про моє рішення вже після того, як я склав перший іспит.

Чи було лячно? – так. Чи колись я шкодував? – ніколи. Навпаки воно дозволило втілити мрії та ідеї, які я мав з 14-15 років. Не озираючись на вподобання інших, довіра до внутрішнього вибору допомогла і далі рухатись в улюбленій професії.

До чого це все?

Якщо цей пост читає молодь – звичайно, дослухайтесь до порад, але рішення завжди залишайте лише за собою. Зважуйте всі «за» і проти» суттєво раніше до вступу у ВНЗ. Не йдіть туди, куди вас тягнуть інші. І головне – вірте своїм відчуттям. Ваше життя на та і ваше, щоб саме ви були відповідальним за нього. І якщо вам зараз 15 – вже час дослухатись до себе і вірити собі, бо і потім хтось вирішуватиме за вас.

Далі вибір покаже, наскільки правильним він був. Але почути себе – в будь-якому випадку вже особиста перемога.

А якщо цей текст читають батьки – підтримуйте будь-який вибір своїх дітей. Це зміцнить їхню впевність в своїх силах та зробить надзвичайно щасливими. Відкрити / Коментувати

2021-01-30 12:47:34 Відкрити / Коментувати

2021-01-29 19:11:36 Відкрити / Коментувати

2021-01-29 19:05:39 Сьогодні культовому кінотеатру «Жовтень», про який знає кожен киянин, 90 років. Саме 29 січня 1931-го у «Жовтні» пройшов перший кіносеанс.

За роки існування будівля кінотеатру була спочатку зруйнована війною, а у наш час – спалена. Ці випадки показали, що жителі міста не можуть уявити Києва без «Жовтня». Як колись, так і зараз.

Унікальність кінотеатру не тільки в його історії, але й в афіші. Він став осередком артхаусного та фестивального кіно й фільмів для справжніх кіноманів. «Жовтень» не боявся показувати «непопулярне» кіно і приймав виклики, підтримуючі авторські проекти. Цю традицію «Жовтень» продовжує і сьогодні.

Влучним подарунком до дня народження «Жовтня» буде придбання квитків на фільм До того ж, нещодавно вийшло дві нових українських стрічки: «Пік страху» та «Все буде Ок». А для сімейного перегляду «Фабрика снів», або ж класика від Хаяо Міядзакі.

Вихідні попереду, тож сходіть на сеанс) Хто б що не казав, але перегляд фільму у кінотеатрі має особливу атмосферу. Відкрити / Коментувати

2021-01-29 14:58:02 Звістка про те, що у Будинку профспілок на Майдані збираються відкрити покерний клуб, шокувала. У першу чергу як громадянина.

У будівлі, де під час Революції Гідності був штаб Майдану. Там, де під час пожежі загинули люди. Пам’ять про трагічні події тих днів має бути збережено, а меморіальний спадок вшановано достойно.

Стурбований такими діями і рішеннями. Очевидно, що для «спортивного покеру» там не місце. Міністерство культури та інформаційної політики вже направило запит до керівництва Федерації профспілок України, щоб ретельно розібратися у ситуації. У випадку, якщо факт буде доведено – МКІП робитиме усе залежне, аби не допустити розміщення у Будинку профспілок будь-яких розважальних закладів. Відкрити / Коментувати