Tkachenko.UA

2021-02-19 18:54:23 А чи знаєте ви, друзі, що щодня книжки читає лише 8% українців. Це реальна статистика Українського інституту книги.

Саме тому Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає громадське обговорення проекту Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія».

Ми маємо кардинально змінити підходи до промоції читання. Тому закликаю всіх взяти активну участь в обговоренні Стратегії міністерства та Українського інституту книги.

Зауваження і пропозиції до проекту Стратегії до 19 березня 2021 року можна надіслати на електронну адресу: lib-reading@mkip.gov.ua.

Пропозиції приймаються у формі порівняльної таблиці із змістом редакції, запропонованої МКІП, пропонованого формулювання чи зауваження та його обґрунтуванням.

З текстом документу можна ознайомитися за посиланням.

Давайте разом робити читання модним Відкрити / Коментувати

2021-02-19 12:38:51 Український центр протидії дезінформації має запрацювати вже в березні. Про це і не лише говорили вчора в програмі «Право на владу» на каналі 1+1.

Темою ефіру, зокрема, була так звана «П’ята колона», а саме ЗМІ, які працюють в Україні, але проти України, використовуючи російські наративи. Робота таких людей, що називають себе «журналістами», «блогерами», «лідерами громадської думки» насправді нічого спільного з журналістикою не має. Це лише інструмент для вкидання фейків та дезінформації, замаскований під ЗМІ.

Тому наше міністерство працює над запуском Центру протидії дезінформації (ЦПД), що дозволить ефективно відпрацьовувати маніпуляцій і фейки, які поширює країна-агресор. Добір команди вже триває.

Основні напрями роботи Центру протидії дезінформації: виявлення, реагування, протидія, просвіта, комунікаційні проекти. Він відслідковуватиме фейки, викривлену інформацію, ворожу пропаганду і інформуватиме про це українців. Ще одна важлива складова – підвищення медіаграмотності громадян України. Щоб люди самі вчилися перевіряти інформацію, фільтрувати її, та відрізняти фейки від справжніх новин.

Планується співпраця і з фактчекінговими організаціями в Україні для синхронізацій дій та об’єднання зусиль задля оперативної протидії російській пропаганді.

Також ми враховуватимемо досвід країн, де аналогічні центри вже діють: EUvsDisinfo (Європейський Союз), Центр провідного досвіду в сфері стратегічних комунікацій НАТО (Латвія) тощо.

У перспективі, ЦПД може стати міжнародним хабом, який дозволить зосередити зусилля у протидії дезинформації і пропаганді – наші і західних партнерів. Про необхідність цього, виступаючи в ООН, зазначав Президент України Володимир Зеленський.

Сподіваюсь на подальше продуктивне співробітництво в цьому питанні з іншими органами виконавчої влади: РНБО, Офісом Віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, МЗС, Мінцифри. Відкрити / Коментувати

2021-02-17 18:56:13 У «Податку на Google» йдеться не лише про Google.

Йдеться про великі іноземні міжнародні компанії, що працюють та заробляють кошти в Україні. Доходи отримують чималі, а от податки в нашій країні не сплачують.

Сьогодні Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект, щоб цю несправедливість виправити. Чому несправедливість? Тому що українські технологічні компанії, надаючи електронні послуги українцям, сплачують ПДВ. А от зарубіжні – ні. Що очевидно є перевагою на користь більш потужних іноземних корпорацій.

Зверніть увагу: оподатковується НЕ споживач, а компанія, яка надає послуги. І це принесе до держбюджету України близько 3 мільярдів гривень на рік. Звичайного користувача соціальних мереж чи пошукових сервісів закон не зачепить жодним чином.

Які послуги, зокрема, плануються до оподатковування:

- продаж зображень або текстів, електронних книжок;
- продаж аудіо, відео, ігор, азартних ігор, а також послуги з участі в таких іграх;
- надання платного доступу до електронних ресурсів;
- надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
- постачання програмного забезпечення та оновлень до нього;
- надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

ПДВ на цифрові послуги – ноу-хау для України. Хоча воно вже давно існує в багатьох розвинених країнах світу. Тому його запровадження у нас не стане новиною для зарубіжних компаній. І тим паче погоджуються з необхідністю платити податки. А для українських гравців – це буде додатковою перевагою, адже дозволить працювати на ринку в конкурентних умовах. Відкрити / Коментувати

2021-02-17 15:46:16 Наближається сьома річниця подій Революції Гідності. Ми, українці, шануємо наших героїв і пам’ятаємо про події, які вкотре показали наше прагнення бути вільними і незалежними. Саме Революція 2014-го стала зрушенням до творення тієї України, в якій мріють жити українці. Ключовим моментом державотворення. Про що на законодавчому рівні сьогодні закріплено постановою Верховної Ради.

З цією метою МКІП розробив план заходів, що спрямовані на увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності на 2021–2025 рік, який сьогодні був затверджений на Уряді.

Серед запланованого: відзначання Дня Героїв Небесної Сотні та Дня Гідності та Свободи, проведення тематичних заходів у закладах освіти та культури. Також планується проектування та будівництво Музею Революції Гідності, установлення меморіалів, перейменування скверів, бульварів, вулиць на честь загиблих Героїв Небесної Сотні, подій Революції Гідності.

Із повним списком подій можна ознайомитися на сайті МКІПу за посиланням.

Вічна пам‘ять нашим героям Відкрити / Коментувати

2021-02-17 14:30:27 З наступного тижня Україна повертається до моделі адаптивного карантину, а сам карантин продовжено до 30 квітня 2021 року.

Зокрема, з 24 лютого по всій території України почне діяти «жовта», спрощена зона карантинних обмежень.

Що це означає для сфери культури, креативних індустрій та релігійних установ? За дії «жовтої», пом'якшеної, зони дозволено:

1. Проведення масових (культурних, розважальних, релігійних, рекламних та інших) заходів (у тому числі із розміщення учасників стоячи) за участю:

- до 1 особи на 4 кв. м площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі);

- наповненістю залів до 50% місць у кожному залі.

2. Приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури, іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю залів до 50 % місць у кожному залі (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку, у т.ч. для груп із 2 осіб);

3. Діяльність готелів та санаторно-курортних закладів.

А отже, продовжуємо відвідувати заклади культури та користуватись культурно-креативними послугами. Але пам’ятаємо, що залежно від епідемічної ситуації, в областях можуть встановлюватись різні карантинні обмеження. Нагадую, що є чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення. Тому обов’язково дотримуйтесь карантинних вимог Відкрити / Коментувати

2021-02-17 14:30:18 Відкрити / Коментувати

2021-02-16 17:49:29 Україна приєдналася до «Розширеної часткової угоди про культурні маршрути». За – 336 депутатів. Що це означає для українців.

1. Популяризацію нашої національної культурної спадщини як невід’ємної складової спільної європейської історії;

2. Угода допоможе нам розробити та промотувати концепції культурних маршрутів у спільному з Європою культурному просторі;

3. Наразі територією України проходять лише 3 з 40-ка європейських культурних маршрутів. Приєднавшись до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути Україна отримає можливість не лише бути учасницею існуючих проектів, а й виступати з ініціативою номінацій, просуваючи власні історичні і культурні наративи;

4. Тепер, у складних умовах пандемії, у яких опинилася індустрія туризму і гостинності, нам може допомогти Європейській інститут культурних маршрутів. Він здійснює експертизу та поширює інформацію про кращі практики щодо розробки інноваційних проектів в сфері культурного туризму і сталого розвитку територій.

Приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути є практичною реалізацією положень статті 439 глави 24 «Культура» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Культурні маршрути» – ініціатива Ради Європи, що є одним з інструментів європейського культурного співробітництва, вони демонструють, як крізь час і простір культура і культурна спадщина різноманітних і віддалених регіонів Європи зробила внесок у спільну європейську історію і культуру. Відкрити / Коментувати

2021-02-13 20:30:15 Із Всесвітнім Днем Радіо!

Радіо у класичному вигляді сьогодні трансформувалось. Але від того стало не менш важливим елементом нашого інформаційно-розважального дозвілля. Тим паче, щоб привертати увагу слухача без «картинки» – треба мати неабияку харизму у поєднанні з якісним та цікавим матеріалом.

Бажаю усім, хто пов'язує своє життя із радіо, подкастами і тепер Clubhouse (думаю, він вже також сюди рахується) – цікавих тем та великої кількості слухачів. Світ змінюється, але ваша робота ніколи не втратить своєї актуальності Відкрити / Коментувати

2021-02-13 17:49:56 Велика Реставрація у дії

Перші об’єкти відреставровані в рамках Президентської програми «Велика реставрація» приймають відвідувачів. Йдеться про Костел Капуцинів та галерею Возницького у Львові.

Минулого року у Костелі Капуцинів впала частина даху. Як виявилося, він був перекритий ще у 1950-х роках. Ми у МКІП оперативно зреагували, і за підтримки Уряду та місцевої та обласної влади реалізували перший етап відновлення дахів: 2600 кв. м. конструкції були повністю замінені і забезпечені захистом від блискавок та пожежі, і додатково укріплені. Це дозволило врятувати понад 12 тисяч одиниць фонду. Також відреставрували сиґнатурку над основною частиною храму.

Дах – це лише перший етап у роботах. Далі – реставрація фасадів монастиря та костелу, а ще всієї огорожі, двох каплиць та будівель, що входять у комплекс монастиря. Також є амбітні плани відновити і паркову зону і сам Олеськівський замок, що чекає свого часу з 1970-х.

Стосовно галереї Возницького у Львові

Після реконструкції, що нещодавно завершилась, частково за кошти держави і за власні кошти – тут фактично була оновлена вся експозиція. Виглядає дуже затишно, атмосферно і цікаво.

У рамках співпраці тут відновили не тільки внутрішні екстер'єри та експозиції, а і зовнішні, включно із фасадами будівлі. 1/4 коштів на реставрацію надійшло від держави, а інші – галерея заробила сама. Інколи люди помилково вважають, що музей – інституція, яка не може гідно заробляти. Як виявляється, може, і навіть більше – спроможна підняти чималу суму, завдяки попиту.

Львівщина вже бачить перші реальні результати тісної співпраці громад і міністерства культури та інформаційної політики. Реставрація галереї та Костелу Капуцинів у Олеську – чудовий приклад того, що відновлення нашої спадщини і наповнення її новим змістом – працює.

Системність має охоплювати заклади культури і спадщину по всіх областях України. Тому запам’ятаймо цей момент початку «Великої реставрації». Попереду ще велика кількість інших об’єктів, які наразі в процесі відбору Експертною Радою. І ми – на правильному шляху. Відкрити / Коментувати

2021-02-13 17:49:53 Відкрити / Коментувати