Після розпаду “Енея” частина учасників гурту перейшла до новос | ПЛАЙ

Після розпаду “Енея” частина учасників гурту перейшла до новоствореного ВІА “Візерунки шляхів” на чолі з Петриненком, а пізніше з його ж ініціативи влилася в дерусифікований склад “Чарівних гітар”.

А ось Кирилу Стеценку так не пощастило. Без суду та слідства хлопця вислали до рівненської філармонії. “Поїхав би на Кавказ, але скажи спасибі, що у тебе родичі зі статусом. Так шо пілікай собі тихенько і не вийобуйся!”, – поставила музиканта перед фактом підла гебня.

Сперечатися Кирило не насмілився. У Рівному він зосередився на сольній кар’єрі скрипаля-інструменталіста, до якої його з пелюшок готували “родичі зі статусом”. Виступав на республіканських конкурсах, навіть займав призові місця у москві, а ще підпрацьовував сесійним музикантом для інших артистів. Так одного разу Стеценко познайомився з маестро Володимиром Івасюком. “Після виступу Івасюк сам підійшов до мене за кулісами, подякував за гарну гру. А я ж його навіть не впізнав!”, – згадує Стеценко.

У 80-х Кирило Стеценко відкрив у собі ще одну іпостась – музичного журналіста. В авторських передачах на радіо “Промінь” та УТ-1 (aka Суспільне) він знайомив українську аудиторію з новонародженою музичною контркультурою у вигляді “ВВ”, “Братів Гадюкіних”, “Кому Вниз” та інших формацій.

На одному з ефірів Стеценко як ведучий обговорював з гостями перспективи української музики. Хтось із них висловив думку, що Україні не вистачає потужного фестивалю, який би вивів на світло нове покоління наших інді-музикантів. А назвати його можна на честь когось із видатних естрадних діячів – скажімо, покійного Івасюка.

Кирило Стеценко цю думку запам’ятав. Невдовзі він буде серед тих, хто втілить її в життя.