До команди фестивалю “Червона Рута” Кирило Стеценко долучився | ПЛАЙ

До команди фестивалю “Червона Рута” Кирило Стеценко долучився у травні 1989-го – менше, ніж за півроку до того, як він відбувся в Чернівцях. За допомогою до нього звернувся Тарас Мельник – колишній клавішник “Енея”, а відтоді – незмінний директор “ЧР” (помер на початку 2022-го від ковіду).

Стеценко до останнього не вірив у повністю проукраїнський музфест – думав, що з комуняками про це годі й домовлятися. Але пану Тарасу вдалося знайти серед впливових людей у компартії латентних українських патріотів, які вже відчували запаху змін у повітрі та зволіли, аби їхні імена потрапили до пантеону героїв прийдешньої Незалежності.

Кирило Стеценко розповідає, що в оргкомітеті “ЧР” займав посаду рекламного директора. Але за фактом це було чимось середнім між піаром, арт-дирекшном та копірайтингом. Саме він придумав логотип “ЧР”, в якому кожен колір відповідав одному з музичних напрямків фестивалю: червоний – популярні і танцювальні жанри, чорний – рок, білий – бардівська музика.

А ще Стеценко вигадав для фесту каламбуристі слогани, про які вже ніхто не пам'ятає. Топ-3 моїх улюблених: “Кроком руш – rock’ом crush”, “Червона Рута – проти рутини”, “Українці всіх країв, кохайтеся!” (пародія на “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”).

Такий бум концептуалізму на “Червоній Руті”-89 у Чернівцях відбувся вперше і востаннє. Наступні фести пройшли без участі Кирила Стеценка, а відтак вийшли на кілька голів слабшими в ідейному плані.