2023-02-07 22:42:19
Тебе відправляють на евакуацію з контузією та переохолодженням з іншими пораненими, коли ти доїзжаєш до стабілізаційного пункту, там де тепло, вивантажуєш поранених побратимів, заходиш в приміщення там де тепло ти розумієш, що тут можна погрітись. Потім приймаєш рішення повернутись на позиції пішки, враховуючи що ви вже в оточені….Повертаєшся і бачиш обличчя командира з написом на обличчі: «Ти реально ди….л?» Та не можу залишити своїх, тим паче мене вже не трусить, я відігрівся на ксп бата…Поїхали далі!
Через годину тебе знову починає трясти, адже мороз бере вверх над ресурсом твого тіла…
В цей момент ранить мого найкращого головного сержанта взводу, сильно….в обидві ноги….
Командир звертається до тебе і просить вивезти його прикриваючи, адже дорога в тил вже прострілюється….І як назвати хитрожо…..мудрого командира? Звісно ти сідаєш на броню, на якій лежить твій сержан з осколковими в ного, мороз…сильний мороз…він на броні адже характер поранення не дозволяє його засунути в середину….Броня рушила, твій підопічний в тебе між ніг….М-ка в перта в броню, адже дорога вже прострілюється….Водій вкючивши прилад нічного рушив….Дія морозу посилюється, тебе трясе все більше від холоду…Але ти пам‘ятаєш настанови бойового медика та кожну хвилину запитуєш:
- Трак, ти як?
У відповідь напівпритомним голосом:
- Я….я….нормально.
- Хух….
Ви їдете по темному, але слабке світло місяця дозволяє тобі зорієнтуватись і зрозуміти, що водій повертає не туди…..
Ти згадуєш, як ви разом з командиром роздовбали жигуль ворога сьогодні, в день, яка намагалась прорватись крізь вашу лінію оборони….
Дістаєш плашет з кропивою однією рукою, бо в іншій М-ка…яка прикриває тебе та пораненого побратима….
- Трак!!!Ти як?
- ……..Я…..я нормально…
-Хух….
- Рижий!!!! РИ ЖИ Й!!!! Ми Не туди їдемо!!!!!!
Водій не чує, бо він в капсульованій броні на ходу…
Ти розумієш, що до позицій вагнерівців +\- 600м, так показує кропива…
Негайно встаєш та нереальними гімнастичними прийомами дострибуєш до турелі, попередньо обклавши м‘якими речами пораненого….
Стучиш прикладом автомату в кришку….
- РИЖИЙ!!!!! РИЖИЙ!!!
- РРОЗВЕРТАЙСЯ!!!!!!
Нарешті водій почув тебе і натис на гальма…..
Він почув мене….. Він так вчасно почув мене…..
Броня розвертається та стає на правильний курс….
- Патріот, гукає поранений…..Патріот!
І в цей самий момент, ти розумієш….НЕ СЬОГОДНІ…..Не зараз….
Ми доїжджаємо до Бахмутської траси…
Вигружаємо мого пораненого сержанта….найкращого сержанта моєї роти….
І я усвідомлюю… що починаю втрачати свідомість…. Медик підхоплює і веде в теплю медичну машину…..
——-Це не сон….. В цьому тексті описана реальність пережита мною….—————
Сон мені сниться дуже часто…але у вісні я не встигаю зупинити свого водія….
НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙТЕСЬ!
2.7K views19:42