Поговоримо про стрес. Термін ' стрес' вперше ввів в фізіологі | Популярна психологія

Поговоримо про стрес.

Термін " стрес" вперше ввів в фізіологію та психологію Вольтер Бредфорд Кеннон у  1932 році.
Основна функція стресу -- це адаптація, стан що забезпечує захист організму від руйнівних фізичних або психологічних впливів.
Стрес -- це нормальна фізіологічна реакція здорової людини, захисний механізм біологічної системи.
Але у випадку, коли інтенсивність та довготривалість стресу перевищують функціональні можливості організму еустрес ( гострий стрес) може перетворитися у дистрес ( хронічний стрес)

Вчені встановили, що в процесі еволюції людини сформувалися основні типи реакції на стрес :

активний -- це боротьба або реакція " бий";
пасивний -- це втеча, реакція " тікай";
компромісний -- терпіння або реакція " заціпеніння".
  Тип реакції на стрес є автоматичним, підсвідомим.

  Стрес буває типів:
  фізіологічний стрес, який викликається об'єктивними змінами умов життєдіяльності людини ( природні катаклізми, побутові проблеми, шум, кліматичні зміни, вібрація, біль, втома, тощо.)
  психоемоційний стрес -- виникає з особистої позиції людини. Тут мова йде про особисту інтерпретацію події, в залежності від індивідуальних характеристик: соціального статусу, статі, віку, сімейного стану, життєвого досвіду, виховання, системи цінностей, тощо.
  Наприклад, одна людина, в якої зламався автомобіль, просто звернеться на автосервіс, а інша відчує себе невдахою, почне переживати, задаватися питаннями " Чому це сталося саме зі мною?", " Чому мені так не щастить?"і впадати у відчай.

  Існує основні стадії розвитку стресу;
   стадія тривожності -- активація гормонів кортикостироїдів, що характеризується зменшенням розміру вилочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів;
  стадія резистентності -- розвивається стійке  підвищення виділення адреналіну та кортизолу та гіпертрофія кори наднирників.
Відповідно збільшується кількість циркулюючої крові, підвищується пульс, артеріальний тиск, підсилюється утворення глікогену печінкою.
   В цій стадії підвищується стійкість та протидія до стресових подразників, активізується м'язова та розумова діяльність, мобілізується воля та бажання подолати надзвичайну ситуацію.
   Якщо на цій стадії дії чинників, що викликали стрес припиняються або слабшають, стан людини поступово нормалізується.
   стадія виснаження: якщо вплив стресового фактора не припиняється та є надто сильним та тривалим, тоді розвивається стійке виснаження наднирників. І це знову призводить до реакції тривожності. Такі процеси можуть бути необоротними та призвести до загибелі організму.

  Хронічний стрес може призвести до ряду соматичних та психічних хвороб.
   Про це ми розкажемо пізніше.