Programming Mentor

2022-09-09 14:27:00 Продовжуємо про IT Generation, говоримо про відбір учасників.

Відбір не можна було просто спустити на рівень шкіл, бо вони не обмінюються інформацією одна з одною та й взагалі не мають експертизи проводити відбір людей, оскільки коли проводять платні курси, то питання відбору серйозно не стоїть - сам факт оплати вже є показником того, що людина підтверджує свою мотивацію до навчання, бо просто викинути на вітер свої кровні може далеко не кожен.

Однак якщо платити не треба, то виникає серйозне питання, кому тоді ж дати цей шанс? Чи мають його отримати ті хто постраждав від війни, чи ті, хто вже щось знає/вміє, але з іншого боку, якщо знає/вміє, то навіщо йому те навчання, він можливо займе місце того, кому це більш потрібно?

Я тут не дам готові відповіді, бо все залежить від конкретних цілей, які ми хочемо досягти, але те, що це мало бути пропрацьовано в деталях - це факт. Зараз вийшло так, що заявок купа, в окремих популярних школах в буквальному сенсі тисячі на одне місце. Чи зможуть їх опрацювати взагалі, якось прочитати кожну заявку? Це риторичне питання, просто прикиньте, що на одну заявку треба витратити хоча б 10 хвилин (це самий мінімум, бо насправді часу треба більше, бо треба і документи прочитати, зокрема лист, і з людино зв’язатися, позвонити чи листа написати), то щоб опрацювати тисячу заявок потрібно мінімум 167 годин часу - це місяць безперервної роботи по вісім годин на день, зрозуміло, що ніхто тим займатися в таких масштабах не буде. А якщо 10 тисяч, то це треба щоб з ними працювала одна людина майже рік, чи аж 10 людей має працювати місяць? А якщо робити по совісті, то на заявку треба значно більше ніж 10 хвилин, просто подумайте про це і зрозумієте масштаби факапу :)

Що тут можна було зробити? Та хоч звичайну лотерею, чому б ні? Лише гарантувати щоб заявку могла подати одна людина один раз. Варіант аналогічний тестуванню ЗНО теж прийнятний. Способи є, варто подумати було наперед. Відкрити / Коментувати

2022-09-09 14:25:14 IT Generation: чи млинець нанівець?

Коли вперше дізнався про програму IT Generation, то деякі речі мені не дуже сподобалися, але вирішив заздалегідь не критикувати, тим більше що ідея сприяти IT-освіті насправді гарна, бо в умовах війни IT - то чи не єдина галузь, яка може виживати і живити економіку.

Однак зараз пішла хвиля негативчику пишуть про “гру кальмара” і тому подібне, конкретні лінки давати не буду, кому цікаво, то нагуглите. Але вирішив написати, бо багато людей мене особисто питає про програму, і чому там немає найкращих курсів :)

Отже, про програму. Наприкінці червня з великою помпою Мінцифри анонсував (далі цитата з офсайту): “Проєкт Міністерства цифрової трансформації разом із партнерами, блокчейн-екосистемою Binance та Львівським ІТ Кластером. В рамках проєкту таланти з будь-якого куточку України зможуть безоплатно отримати професію у сфері IT.” (цитата з офсайту https://it-generation.gov.ua/)

Хто платить?

На перший погляд все класно, але нюанси в деталях. Програма виглядає безкоштовною, однак ми прекрасно знаємо, що безкоштовного нічого не існує - за все завжди хтось платить. Якщо програма державна, то вона оплачується платниками податків. Якщо оплачує якась компанія, то це її гроші. Багатьох в оману ввело саме залучення Мінцифри і склалося враження, що програма державна, однак насправді гроші дає криптобіржа з вельми підмоченою репутацією (https://www.reuters.com/investigates/special-report/fintech-crypto-binance-dirtymoney/). Особливо дико на мій погляд виглядає співпраця у розрізі того, що були серйозні звинувачення у зливі інфи користувачів платформи російському ФСБ (https://www.reuters.com/technology/how-crypto-giant-binance-built-ties-russian-fsb-linked-agency-2022-04-22/).

Вже цього було достатньо щоб ні про яку співпрацю не говорити взагалі. Але якщо в наших держструктурах вже якось і вирішили прийняти не зовсім чисті гроші в тяжкий час, то варто було зробити це без додаткових умов.

Однак в програмі IT Generation була прописана умова обов’язкової реєстрації кандидатів на самій біржі, тобто: хочеш подати заявку - реєструйся на біржі з подачею персональних документів ще й з відеоідетнифікацією особистості. Це взагалі капець-капець на мою думку - такого не можна допускати було взагалі, враховуючи інфу про злив даних ФСБ.

І якщо говорити про те що криптобіржа виділила аж мільйон доларів на навчання, то в результаті вийшо, що з піаром на рівні держави вона отримала десятки якщо не сотні тисяч нових користувачів. Швидке збільшення кількості користувачів в таких кількостях автоматично збільшує вартість проекту на десятки чи навіть сотні мільйонів доларів. Просто аплодую стоячи геніям маркетингу в тій криптобіржі - вклали мільйон, отримали набагато більше, ми навіть не можемо уявити наскільки, бо не знаємо, чи ті дані ще комусь передадуть, можливо за них дехто ще й заплатить не один мільйон :)

Відбір

Наступний нюанс з відбором. Оригінально очікувалося що той мільйон доларів розділять між школами з середньої вартістю курсів в районі 1 тис. дол, відповідно кількість таких людей - всього одна тисяча, але оскільки середня вартість курсів була менше 1 тис. дол, то кількість тих, кому зможуть надати послуги буде вищою, порядка 1800 осіб.

Насправді це мізерна величина в загальній кількості бажаючих стати айтішниками у нашій країні. Відповідно, по різним оцінкам на програму було подано до 300 тис. заявок, однак дехто реєструвався на кілька шкіл одночасно, кількість унікальних учасників оцінюється приблизно в 50 тис. осіб.
Власне серйозний факап в тому щоб допустити множинні реєстрації взагалі. Якщо хтось “особливо розумний” подав заявку умовно 10 разів, то його шанси зростають відповідно в 10 раз по відношенню до інших, що створює нерівні умови, є несправедливим і шкодить самій ідеї такого безоплатного навчання.

Оскільки багато людей поклали свої надії на цю програму, то питання відбору мало було б пропрацьоване в деталях. Тут важливий принцип - якщо щось робиш, то роби добре, або взагалі не роби ніяк. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 18:47:07 Ворог

Отже ми нарешті дійшли і до вашого головного ворога в навчанні, і це - ви самі, ваші упередження, лінощі, якісь відмазки і тому подібне. Якщо ти дійсно вирішив навчитися, то тебе ніщо не має зупинити. Айтішка не вимагає якихось надлюдських здібностей, мало того, є багато професій, які більш вимогливі стосовно навчання. Звичайно в IT є багато талановитих людей зі світлими головами, які зі сторони виглядають ніби створіння з іншого світу, але насправді їх меншість, у своїй більшості айтішники, розробники - це звичайні люди, яких ти в загальній масі не відрізниш за якимись особливими здібностями. Просто в якийсь момент вони серйозно взялися за навчання, не шукали відмазки чи виправдовування, не пробували, а взяли і зробили.

І саме зараз навчитися на айтішника стало легко як ніколи. Тобі треба просто комп’ютер, інтернет і достатньо мотивації. Іноді говорять, що в тебе має бути якесь особливе покликання, і ти його маєш відчути, а йти, наприклад, за грошима - то неправильно. То звісно добре, якщо в тебе є якийсь особливий талант і покликання, але насправді не важливо яка в тебе мотивація, головне, щоб вона була. Щоб це твоє бажання конвертувалося в конкретні дії, щоб ти розумів, що кожну хвилину свого часу ти можеш або присвятити навчанню, або ні, і відповідно від нього віддалитися, бо в цій галузі коли не вчишся чи не працюєш, то починаєш забувати, навіть той мінімуму, що знаєш, по-іншому не буває. І якщо ти не можеш себе примусити навчатися, якщо тобі воно дається через силу, якщо ти шукаєш якісь причини чому тобі щось заважає, то краще й не намагайся йти цим шляхом, бо на постійні страждання скеруєш себе.

Є безліч можливостей навчатися безкоштовно, хоча звісно під керівництвом гарного вчителя це буде значно ефективніше. Бо питання зовсім не в контенті - його можна знайти повно і без жодних витрат, основне питання в тому, що гарний вчитель, це не просто лектор, чи репетитор, щоб видати інформацію, це ментор, наставник, що має створити такі умови, в яких ти мав би напружуватися в своєму навчанні, в ідеалі зануритися настільки сильно, що думати постійно про завдання, засинати з ними в голові, прокидатися з ними в голові, а вночі вони мають ще снитися. Знання тобі не мають запихувати силою в твою голову, ти повинен вигризати їх сам, знати “де вони лежать” - конкретно документація, якісь стандарти, куди будеш заглядати навіть тоді, як пройде час і щось оновиться/зміниться. І звісно боротися з тарганами у своїй голові, і пам’яти, що темна сторона - вона не десь зовні, вона в самому тобі. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 18:46:48 Про питання теж є нюанс - часто люди задають питання, які гугляться за 10 секунд. От просто вставив питання в гугл, і перше посилання вже має відповідь. Але чому ж так не зробити? Насправді тут є теж демонстрація власних лінощів - просто задав питання, перекинув відповідальність з себе, і вже ніби не ти винен в тому ще можеш просуватися в навчанні.

Однак звісно питання задавати потрібно, просто треба спочатку хоч трохи подумати самому, погуглити, ну а коли вже зрозумів, що сам ніяк - тоді задаєш. Бо є інша крайність - це коли взагалі нуль питань, а завдання при цьому не зроблено. Коли починаєш розбиратися чому - виявляється, що людина боїться запитати, бо хтось може подумати, що вона якась недостатньо розумна, чи щось в подібне. Звісно, що це повна маячня, і навіть коли ти вже ніби все вивчив і пішов працювати, ніхто не розраховує, що ти будеш робити все сам без жодних питань - спілкуватися з людьми, задавати питання, просити допомогу - це нормально, ніхто тебе за осуджувати не буде, якщо ти звичайно не будеш зловживати як у ситуації з попереднього абзацу.

Окремий випадок небажання напружуватися, це коли хтось починає говорити, що “ви неправильно навчаєте”. З цим взагалі тяжко щось робити. Людина має якесь власне уявлення про те як має виглядати навчання, і зазвичай це так, щоб дійсно нічим “зайвим” не напружувати - типу дайте теорію, але “не забагато і не замало”, далі дайте практичне завдання виключно по цій теорії, так, щоб не треба було ходити в гугл, просто повторив те що було в теорії, але вже з іншими даними і все. Власне в чому тут проблема? Проблема в тому, що такий “лайтовий” варіант навчання, коли ти ніби йдеш протореною доріжкою і просто повторюєш те що було в теорії без достатніх зусиль на самостійне опрацювання - це не є справжнє, навчання, це його імітація.

Цим особливо сильно страждають виші, коли ніби і теми закриті, і оцінки на “відмінно”, а на роботу чомусь не беруть. Бо тут ти не здобуваєш навички, оскільки навички - це саме здатність вирішувати практичне завдання, яке може охоплювати багато теоретичних складових, не лише, те, що “щойно пройшли”. Крім того, вміння шукати інформацію, працювати з документацією, дебажити код, намагаючись розібратися у незрозумілому - це і є ключові навички розробника, які не здобуваються у лайтовому режимі, їх треба постійно відточувати саме напружуючи свої мізки.

Також ще є люди, з категорії “я хочу спробувати, чи мені піде”. Це такі, що постійно вагаються, в пошуках якогось магічного “найкращого курсу”, “найкращої книжки” чи “найкращого вчителя”. Вони вважають, що є якийсь секрет, якийсь десь хтось приховує, але якщо на нього натрапиш, то тоді “піде”. Реальність така, що ніякого секрету немає, крім інтенсивної праці, і постійна робота над собою та страждання від того, що не все виходить - то нормальна складова навчання. Причому якась конкретна книжка, конкретний курс чи вчитель - не настільки принципово, як твоє власне до цього відношення. Якщо вагатися, постійно думати, що десь там позаду відкриті двері, і якщо щось не піде, то я відразу в них втечу - то це дуже сильно перешкоджає, власне стає основною причиною, чому нічого не вдається. Часто такі люди реєструються на купу різних безкоштовних курсів, пробують, кидають, нічого не завершуючи до кінця. А коли йдуть на платні, то їх постійно бентежить питання, а чи не кинути їх щоб повернути гроші, бо ніби воно якось не йде. Звичайно, що так нічого й не вийде, коли ти замість того щоб віддатися навчанню тільки й думаєш про те чи не наступив той момент, щоб його кинути. Треба вміти психологічно закривати за собою двері і доводити до кінця те що почав. І немає ніякої проблеми в тому що ти відстав - завжди можна наздогнати, головне дійсно йти цим шляхом, а не повертатися назад. Власне, ти або навчаєшся, а бо ні, ти не “пробуєш”. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 18:46:19 “Do… or do not. There is no try” - Про вік, мотивацію та вашого найбільшого ворога в навчанні.

Сьогодні День Знань, з чим я вас і вітаю. Маю щось дуже корисне для вас розказати про навчання.

Власне одна зі складових моєї роботи полягає в тому щоб виконувати роль свого роду персонального психолога тих людей, хто намагаються навчитися. Це дуже непросто, навіть значно складніше, ніж пояснювати якісь технічні питання. Іноді це вдається зробити, іноді ні, але загалом накопичилося достатньо досвіду щоб робити якісь узагальнення і дати поради. Можливо хтось впізнає себе, призадумається, і мої поради допоможуть.

Вік

Почнемо з питання віку. Дуже часто трапляється, щось типу такого “Мені вже X, чи мені не пізно в програмісти?”. Замість X може бути що завгодно, і 30, і 40, і 50, і навіть 20+ буває нерідко. :)

Чому таке питання виникає взагалі? Зазвичай це просто власна невпевненість і спроба знайти виправдання чому ні. Але моя відповідь не всім подобається, бо вона - “завжди не пізно”.

Дійсно, що це взагалі за така проблема виправдовуватися віком? Для інтелектуальної роботи вік не має значення, науково доведено, що мізки - це той орган, який з часом деградує найбільш повільно, а тому багато інших занять можуть стати недоступними з віком, але не розробка і програмування.

Є безліч прикладів, коли люди передпенсійного чи навіть пенсійного віку приходили в цю галузь і цілком успішно досягали висот. І для цього не треба бути професором математики, достатньо вивчити якісь достатній мінімум технічних знань, щоб бути здатним закривати практичні таски. І цей “мінімум технічних знань” реально опанувати за лічені місяці, не треба думати, що “боги коди пишуть” - по великому рахунку ця професія нічим особливим не відрізняється з точки зору складності навчання, якщо говорити саме про мінімальний достатній для роботи рівень знань і навичок.

Інше питання, що з працевлаштуванням може бути складніше, бо дійсно, команді з двадцятип’ятирічних сіньйорів не дуже зрозуміло як поводитися з п’ятидесятилітнім джуном, але тут просто треба найти команду, якій це буде ок, і далеко не всі з них складаються з двадцятип’ятирічних сіньйорів.

Мало того, саме зараз, коли багато хто працює в онлайні, вік учасників дуже сильно втрачає значення навіть у порівнянні з тим, що було лише два роки тому. До відома: зазвичай в резюме взагалі заборонено зазначати дату народження/вік, за цим особливо слідкують в розвинених країнах.

Ну і нарешті можна спокійно піти собі фрілансити, просто робиш проекти, навіть сам, без команди - клієнту без різниці який твій вік.

Власне у людей що трохи старші за “молодь” основна проблема буває не в тому, що вони на щось не здатні чи їм пізно, а просто знаходяться в таких обставинах, що навчатися складно (сім’я, діти, робота, яку не можна кинути і тому подібне), але тут вже треба якось визначатися з тим, чого ти хочеш по-справжньому, можливо тебе все влаштовує, просто не готовий це визнати.

Мотивація

Наступна проблема - це коли людина просто не хоче напружуватися в навчанні. Часто трапляється думка, що твоя справа обмежується тим, щоб заплатити за курс, а далі то вже їх проблеми, хай вчать, як не навчили, то значить курс поганий. :) Але тут є нюанс, його важливо усвідомити: насправді, навчити примусово не можна, можна лише добровільно навчитися. І якщо ти не будеш працювати, виконувати завдання, і взагалі по-справжньому напружуватися інвестувати в це час, а не так, для вигляду, під відосик з ютубу - то це все даремно.

Часто цей випадок відразу видно по такій фразі “мені нічого незрозуміло”. Справа в тому, що “нічого незрозуміло” не буває, завжди незрозуміло щось конкретне. І коли ти можеш виокремити це щось конкретне, тоді ти можеш поставити про нього питання, а коли ти ставиш питання, ти вже можеш задати його комусь, хоча б гуглу для початку. І так від питання до питання ти можеш просуватися вперед. А якщо ситуація виглядає наче “нічого незрозуміло”, то тут і питання поставити ніяк, і просуватися ніяк також. Але зазвичай це просто тому, що людина лінується хоч елементарно напрягти свої мізки, от і все. Відкрити / Коментувати

2022-08-24 21:34:36 Сьогодні святкуємо День Незалежності. Як і очікувалося весь день лунає повітряна тривога. Ворог хоче залякати терором, але дійсно геть погано нас розуміє, якщо вважає що такий сценарій пройде. Віримо в ЗСУ і підтримуємо всім чим можемо.

Проте на думку спадає, що вже за тиждень перше вересня, а Україна вперто готується до того, щоб відправляти дітей та підлітків на навчання офлайн, незважаючи на купу руйнувань шкіл та університетів.

Як би це не цинічно звучало, але ніщо так не сприяло переходу до життя в онлайн, як коронавірус та карантин. Але навіть після його відміни багато компаній продовжують працювати повністю дистанційно або запропонували якісь змішані формати, коли відвідування офісів стає чимось опційним, а не обов’язковим.

Особисто я був активним прихильником віддаленої роботи ще до того як воно “стало трендом”. Дійсно, якщо тобі треба попрацювати за комп’ютером, то ти можеш це зробити з дому, десь з острова в Середземному морі (як на постері з мого каналу в ютубі), чи взагалі звідки завгодно ще. Мало того, робота з дому для мене особливо продуктивна, бо дає змогу максимально зосередитися, не втрачати час і енергію на дорогу та й значно більш передбачувано розпоряджатися власним часом взагалі.

Проблема хіба була в тому, що віддалений режим роботи погано розуміли колеги - не дуже вміли вирішувати питання дистанційно, ще багато хто хворів стереотипом, що якщо тебе немає на робочому місці, то значить що ти й не працюєш. Але подякуємо коронавірусу, що таке мислення він для більшості “полікував”.

Похвально, що українські IT компанії зрозуміли, що ніякого “повернення в офіс” не буде, особливо в умовах війни, і дуже швидко адаптувалися, надаючи можливість людям працювати не лише з гнучкого робочого місця, а ще й за гнучким графіком, перетворивши офіси на щось типу коворкінгу, куди можеш прийти за бажанням, а можеш і не показуватися взагалі, просто виконуй свою роботу і будь на зв’язку.

Однак виглядає так, що “полікував” не всіх. І навіть Ілон Маск намагається загнати своїх співробітників назад в офіс, хоча й виходить не дуже добре. Люди просто почали масово йти з Тесли. Наприклад, нещодавно навіть пішов один з ключових співробітників Андрей Карпати, який займався автопілотом. Хоч він причину й не озвучив, але бажання звільнитися співпало з примусовим поверненням в офіс. Тут важливо зрозуміти, що він далеко не один, хто вирішив покинути компанію саме в цей час - можна говорити що співпадіння перетворюються на закономірність.

Але в штатах війни немає, і я дивуюся від того, що наше міносвіти не спромоглося налаштувати дистанційну освіту, наче війна не така страшна як коронавірус, та й ніякого досвіду онлайн-навчання не було зовсім.

Не складно передбачити, що крім повітряних тривог нас з вересня будуть чекати масові замінування, ще й не факт, що завжди будуть фейковими. Як тут можна говорити про якийсь навчальний процес, коли постійно треба буде відміняти заняття та бігати в укриття? А що робити в гуртожитках університетів, чи дійсно вдастся серед ночі всіх евакуювати в безпечне місце? Якось погано собі це уявляю взагалі. То питання жертв серед наших дітей тут буде стояти в ракурсі не “якщо”, а “коли”.

Крім того зараз за кордоном багато не лише дітей з батьками, а й вчителів. Одні готові навчатися онлайн, а інші - навчати. Якщо намагатися повертати їх примусово, не пропонуючи альтернативи дистанційного навчання, то нічого з того не вийде - ми просто втратимо і одних, і інших.

То власне про що тут говорити - робота вже перейшла в онлайн і “як було” вже не буде. І навчання вже треба було б перевести в онлайн, тим паче в умовах війни. Не бачу жодних аргументів щоб зараз в офлайн всіх заганяти, на думку приходить хіба те що в онлайні на фіранки збирати проблематично. Відкрити / Коментувати

2022-08-03 15:18:55 До речі, щойно на ДОУ вийшла моя свіженька стаття про те чи ходити в універ https://dou.ua/forums/topic/39342/ Відкрити / Коментувати

2022-08-03 14:46:59 Просто звичайна робоча переписка (друзі скинули, не моє :) Відкрити / Коментувати

2022-06-29 15:31:17 Відкрити / Коментувати

2022-06-29 15:31:17 Відкрити / Коментувати