2021-06-04 15:06:56
Як таких, спеціалізованих снайперів в родезійській армії не було. Були лише солдати, які виконували роль снайперів в разі жорсткої необхідності. Так само, як і не було поставлених на озброєння снайперських гвинтівок.
Було це пов'язано з тим, що всі без виключення військовослужбовці проходили інтенсивну стрілецьку підготовку. Солдатів вчили стріляти максимально влучно- при чому дуже і дуже багато. Будь-який посередній резервіст показував стрілецькі результати досить високого рівня- чого повністю вистачало для виконання покладеного на нього завдань. У сімдесяті роки оптичні приціли були не так розповсюджені, як зараз- але найбільш влучні стрільці спеціальних підрозділів часто-густо отримували в своє розпорядження чотирьохкратні приціли для своїх FN FAL. В той час гвинтівка в такій конфігурації вже могла вважатись снайперською- потужний калібр стандартної піхотної гвинтівки дійсно дозволяв використовувати її в марксманських цілях. До прикладу, в той самий час в СРСР основною і чи не єдиною снайперською гвинтівкою була відома СВД- яка, по суті, за своїм концептом мало відрізнялася від FAL. З точки зору сучасного стрільця таку зброю важко назвати придатною для високоточної стрільби, але військові доктрини середини двадцятого століття накладали свої відбитки.
Втім, велика кількість родезійців так чи інакше була дотичною до практики високоточної стрільби- в першу чергу через популярність полювання. У зв'язку з цим, у великої кількості цивільних були власні мисливські гвинтівки з продовжньо-ковзаючим затвором. Власники так сильно полюбляли свої гвинтівки, що час від часу брали їх з собою на операції в буш: особливо в тих випадках, коли місцевість дозволяла вести високоточний вогонь з великої відстані. Були мисливські болтовики популярними і на спостережних постах у гірській місцевості- набагато більш потужні цивільні оптичні приціли не тільки дозволяли відсікати терористів на великій відстані, але і використовувалися як прибори спостереження.
Керівництво армії на таку практику, як відомо, не зважало. "Якщо бійцям в полі так зручніше- значить най так і лишається"- приблизно таке ставлення було до всіх ноу-хау, які придумували в бойових підрозділах. Крім того, практика успішного застосування цивільних мисливських гвинтівок настільки подобалася командуванню підрозділів спеціального призначення, що час від часу найбільш влучних цивільних стрільців зі складу армійського резерву долучали навіть до виконання таємних операцій. Наприклад в складі групи САС, яка виконувала рейд в Мозамбік і знищила декількох радянських військових радників , був цивільний резервіст на ім'я Майк (прізвища його в літературі не називають, адже після поразки Родезії він залишився жити у Зімбабве). Майк був озброєний власною гвинтівкою і чудово себе показав під час того завдання, особисто підстреливши з десяток бойовиків.
Під час підготовки резервістів та на КМБ бійці час від часу тренувались з старими британськими гвинтівками Lee-Enfield. Деяка частина з цих гвинтівок теж використовувалась в боях у якості таких собі ерзац-снайперок.
689 views12:06
Р
