2021-05-29 21:33:17
В суботу, 6 серпня 1977 року місіс Айлін Ліліан Мейор, 51-го року, її донька Джилліан Джейніс Мейор, 23-х років, що працювала в бізнес-центрі у Солсбері та син, Дональд Бренін Мейор, 16-ти років, покинули свій будинок на Корк-роуд в районі Белгравія та вирушили у місцевий торговий центр "Вулворт", на куті Піонер-стріт та Банк-стріт. На годиннику було 11:30 ранку і вони поспішали зробити всі необхідні покупки для підготовки до сімейного уік-енду. Дональд Мейор помахав вслід їх автомобілю і попросив не затримуватись. Він ще не знав, що бачить свою сім'ю востаннє.
У цей день, бойовики ЗАНУ, над якими головував Роберт Мугабе, вирішили почати нову фазу терору в Родезії- міський тероризм. Об'єктом, в якому планувалося розпочати нову хвилю жорстокого і беззмістовного насилля було обрано місто Солсбері- столицю держави. 27 кілограмів тротилу, виготовленого в СРСР і надісланого терористам у якості допомоги, були спаковані, під'єднані до детонатора і розміщені в торгівельному відділі "Вулфорду". Таймер був встановлений так, аби вибух відбувся за годину до закриття, коли в магазині буде найбільша кількість покупців, що спішать зробити останні покупки. Пристрій спрацював о 12:15, за 45 хвилин до зачинення магазину.
Вибух був жахливим. Поранені люди намагалися врятуватися зі зруйнованої будівлі. Шматки скла розлетілися на 150 метрів. Люди стрибали з другого поверху будівлі. Цей вибух був найбільшим терактом у Солсбері з 1972 року. Серед жертв теракту були білі, кольорові, азіати та африканці.
Серед загиблих були дві вагітні африканські жінки та дві дитини. На місце подій прибуло 24 карети швидкої. Мер Солсбері, Рональд Коуан, прибув на місце подій разом з поліціянтами та пожежниками. Шокований голова муніципалітету тоді сказав: "Сподіваюсь що люди, які це вчинили, розуміють, що інакше як варварством це назвати не можна? Що ж це за людина, яке могла таке скоїти?" Він додав: "Сподіваюсь світ зверне увагу на цю трагедію, яка спричинена людьми із найжахливішими намірами." Мер також згадав нещодавню заяву британського міністра закордонних справ Девіда Оуена, що визначив терористів наступним чином: "Вони є людьми доброї волі, яких довели до крайнього ступня відчаю".
Дуже цікаво дізнатись, що сказав Оуен про цих людей доброї волі, коли почув про теракт у Солсбері...
Місце вибуху мало вигляд кривавої бойні. На другому поверсі, де і спрацював пекельний пристрій, не залишилося жодного цілого людського тіла: усюди лежали відірвані руки і ноги. Біля каси лежала кольорова дівчина, обпалена вибухом- її живіт був розірваний шрапнеллю. Жертви теракту отримали опіки. Один з поліціянтів, пізніше розказав: "Це була справжня річка з крові. Я ніколи не бачив нічого подібного." Його колега додав: "Я підіймався сходами та побачив пару чоловічих чобіт. Коли я підійшов ближче то побачив, що в них були відірвані ноги. Людині відірвало ноги та пара чобіт впала разом, ніби їх спеціально поклали поруч."
17-ти річна студентка медичного коледжу, на ім'я Карен Х'юз, була на першому поверсі "Вулворта", коли прогримів вибух. Попри те, що вона сама отримала поранення, вона встигла надати першу допомогу 15 людям, перш ніж лікарі відправили її до лікарні. Вона отримала опіки і осколкові поранення, крім того, вибухова хвиля пошкодила її барабанні перетинки- пізніше лікарі діагностували, що вона оглохла на одне вухо. Коли Карен допомагала нести одну з поранених до машини "швидкої", поранена жертва, стара африканка розгублено дивилася на наї і казала: "Мадам, я ж тільки пішла в магазин... я нічого не робила... за що?"
Ті, хто пережили теракт пізніше оповідали, як по сходах рікою текла кров. Співробітник магазину розповів, як підбіг до сходів: "Кров лилася сходами з таим потоком, що повністю вкрила мої черевики".
Ветеран поліції на наступний ранок після теракту розповідав: "До крові і смерті, до певної ступені, звикаєш, коли знаходишся на бойових завданнях в буші. Але коли бачиш подібне тут- це неможливо стерпіти. Яким же треба бути звіром, аби таке придумати?"
618 views18:33
Р
