Semper tiro

2022-02-21 17:30:06 ​​Що ми знаємо про мікропластик у продуктах харчування?

У всьому світі станом на 2016 рік було вироблено 322 млн. метричних тонн пластику. З них 60 % поставлялось на харчову промисловість та виробництво напоїв, для пакування харчових продуктів. Ці пластмаси містять цілий ряд хімічних речовин, включаючи стабілізатори, мастила, наповнювачі та пластифікатори.

Порушення гормонального фону.

Вчені вважають, шо принаймні 15 хімічних речовин, які виробники використовують для виготовлення пластикової упаковки порушують функціонування ендокринної системи.

Ендокринні порушники структурно схожі до деяких гормонів в організмі — таких як естроген , тестостерон та інсулін — імітують і порушують їх природні функції, що призводить до несприятливих наслідків для здоров’я та збільшує ризик хронічних захворювань.

Зокрема, дослідження показали, що вплив мікропластику відіграє певну роль у розвитку безпліддя, як у чоловіків, так і у жінок, а також у розвитку сидрому полікістозу яєчників.

Хоча виключити контакт з мікропластиком може бути неможливо, ви можете спробувати зменшити кількість мікропластику, з яким ви контактуєте та споживаєте. Відкрити / Коментувати

2022-02-18 13:30:00 ​​Канадські вчені змінили групу крові донорських легень із другої на першу, яка вважається універсальною, обробивши органи ферментами. Це дало змогу обійти бар’єр імунонесумісних трансплантацій за системою груп крові ABO.

Створення «універсальних» легень проходило у два етапи. Спочатку вченим довелося тестувати ферментативне відщеплення антигену А на п’яти зразках еритроцитів, тканинах трьох аорт, а також на вісьмох легенях, отриманих від донорів із другою групою крові.

Дослідження легень проводили за допомогою стандартного в трансплантології методу перфузії — підтримання органів живими поза організмом у спеціальній камері з розчином (EVLP).

На другому етапі дослідження вчені імітували трансплантацію легень поза організмом, де замість реципієнта з першою групою крові використали сурогатний розчин з доданою до нього плазмою першої групи крові.

На клітинному рівні після 30 хвилин інкубації еритроцитів із ферментами за фізіологічних умов було видаленню більш ніж 95 відсотків антигену А.

Подальше моделювання трансплантації органів показало, що попередньо оброблені в такий спосіб легені характеризуються ефективним пригніченням ранніх фаз запалення та мінімізацією процесу відторгнення. Відкрити / Коментувати

2022-02-17 13:30:00 ​​ Бактерії тривожності

Останнє десятиліття неабиякої популярності стали набирати роботи, основною темою яких є те, що наша мікрофлора, окрім звичних властивостей, має видимий вплив на когнітивно-емоційнций стан людини. Що ж нового стало відомо на сьогодні?

Вчені з Каліфорнійського технологічного інституту виявили, що один з продуктів життєдіяльності кишкової мікрофлори здатен негативно впливати на нервову систему, викликаючи стани пригнічення та тривожності.

Власне, цим метаболітом є 4-етилфенілсульфат. Його збільшення призводить до пригнічення олігодендроцитів і, як наслідок, стоншення мієлінових оболонок ЦНС, особливо ділянок, що асоційовані з занепокоєнням, аутизмом та шизофренією.

Наявність тривожності перевіряли на мишах, яким підселили бактерії, що виробляли дуже багато 4-етилфенілсульфату. В результаті при переміщенні на нову територію гризуни проводили незначну розвідку після чого осідали на одному місці на відміну від контрольної групи, які прагнули дослідити якомога більше.

Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче. Відкрити / Коментувати

2022-02-16 13:30:00 ​​ Вчені з Седарс-Сенайського медичного центру (Лос Анджелес) дослідили механізм мітохондріальної дисфункції печінки при алкоголізмі.

Раніше було відомо,що порушення в роботі печінки, у пацієнтів залежних від алкоголю, виникають через ушкодження мітохондрій. Проте що саме змінюється в їх діяльності?

Дане дослідження виявило, що рівень ферменту MATa1, який відповідає за живлення клітин печінки, значно зменшується.

Такий ефект виникає через білок казеїнкіназу 2(CK2).

СК2 запускає фосфорилювання MATa1. Потім інший білок — PIN1 зв'язується з MATa1 і запобігає його потраплянню в мітохондрії. Це призводить до деградації гепатоцитів.

Отримані дані дозволяють розробити стратегію для майбутнього лікування і відновлення функцій печінки. Відкрити / Коментувати

2022-02-15 13:30:01 ​ 61-річна Діана Оделл із американського міста Джексон, штат Теннессі, померла в металевому апараті штучного дихання. У ньому жінка пролежала майже 60 років.

Оделл вимушена була лягти в капсулу в 3 роки. Тоді вона захворіла на поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, яке викликає спинномозковий параліч.

У герметичному апараті довжиною трохи більше 2 м тиск то зменшується, то збільшується. Таким чином повітря накопичується в легенях і виходить із них. Апарат винайшли 1928 року.

У 1950-х створили вакцину від поліомієліту та нову модель апарату, який пацієнт може носити з собою. Однак Діана не могла користуватися ним — за роки в залізній капсулі в неї деформувався хребет.

Над апаратом, що стояв у Діани вдома, повісили дзеркало. Жінка могла бачити себе та інших людей. Поруч висів телевізор. Діані допомагали вчитися. Вона закінчила школу та інститут. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 15:30:40 ​​Британські науковці взялися випробовувати технологію, яку називають мінімально інвазивною абляцією, контрольованою за зображенням (Minimally INvasive IMage-guided Ablation, MINIMA).

Її суть — у керуванні переміщенням сферичного металічного «термозерна» у тілі пацієнта за допомогою та під контролем магнітно-резонансної томографії (МРТ).

При доставленні до місця пухлини, його можна піддати впливу змінного магнітного поля, завдяки чому термозерно нагріється та передаватиме згубне тепло раковим клітинам.

Нагрівання сфери при її доставленні до злоякісного новоутворення призвело до суттєвого скорочення об'єму підшкірних пухлин у мишей.

Ці досліди вказують, що ефективну протиракову технологію варто надалі вивчати та розвивати.

MINIMA дає змогу одночасно обстежувати та проводити лікування навіть важкодоступних пухлин, при цьому без потреби відкритої хірургії. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 13:30:00 ​​Американські та китайські дослідники представили пластир для заміни хірургічного зшивання поранень кишківника та шлунку.

Розробка науковців являє собою радше не клейку стрічку, а тонкий прозорий пластир, поверхні якого мають різні властивості.

Його верхня сторона суха і не липка, тоді як нижня є біоадгезивним шаром, який може залатати собою дефекти трубчастих органів.

Це забезпечується різним хімічним складом: верхній шар складається із гідрофільного поліуретану, а нижній — із N-гідроксисукцинімідного естеру поліакрилової кислоти (PAA-NHS) для біоадгезивності у вологому середовищі та полівінілового спирту для механічного посилення.

Пластирові знадобилося усього п'ять-десять секунд, щоб щільно приклеїтися до вологих тканин шлунка та кишечника свині.

Протягом чотирьох тижнів він не спричиняв явного запалення, у порівнянні з деякими випробуваними адгезивами. За цей самий час рани на органах успішно загоювалися без ознак їх підтікання, та з мінімальним рубцюванням, у порівнянні з зашитими. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 13:30:00 ​​ Бактеріальні гени-будівники іонних каналів

Генна терапія вже давно не новина, а такі методи як вірусні вектори майже не викликають здивування. Однак, це не означає, що вказана тема повністю вичерпана та позбавлена проблем такі як завеликий розмір переносимого гена. Чи можуть науковці запропонувати щось у відповідь?

Ще й як можуть: дослідники з Дюкського університету представили модифікований прокаріотичний набір генів, котрий здатен регенерувати натрієві канали у разі їх недостатності.

Використання саме бактеріальної, а не тваринної ДНК якраз обумовлене тим, що остання є завеликою для лентивірусного вектора. На щастя, обрану молекулу потрібно було лише трохи "доробити", аби перетворити на сумісну з піддослідними мишами.

Перевірка експериментом була більш ніж успішною: розробка не тільки відновила кількість іонних каналів як передсердь, так і шлуночків, а й не мала значного впливу на атипові кардіоміоцити, оскільки це могло б створити нові проблеми "в корені".

На жаль, авторам доведеться провести дуже багато додаткових маніпуляцій, щоб їх вектор запрацював у правильному напрямку по відношенню до людини, проте можна з упевненістю сказати, що перспективний початок вже наявний.

Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче. Відкрити / Коментувати

2022-02-09 13:30:05 ​​ Вчені з інституту регенеративної біології Sagol Center при Тель-Авівському університеті розробили та імплантували тривимірні тканини спинного мозку лабораторним мишам.

Виділені з жирової тканини клітини перепрограмували, уподібнивши їх до стовбурових. Потім інкапсулювали ці клітини у гідрогель і шляхом, що імітує ембріональний розвиток перетворили їх на тривимірні.

Отриманий імплант спинного мозку вживили тваринам.

Результати були приголомшливі, адже 100% піддослідних мишей з гострим паралічем та 80% з хронічним - відновили можливість ходити.

Ця технологія дозволить ефективно лікувати пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку шляхом відновлення травмованих тканин.

Більше про дане дослідження читай за посиланням нижче. Відкрити / Коментувати

2022-02-08 13:30:00 ​ Науковці успішно протестували на мишах препарат, який запобігає втраті м’язів та кісткової маси в умовах невагомості. 

Автор дослідження Сі Джин Лі з лабораторії Джексона ще в 90-х роках вилучив з ДНК піддослідних мишей ген міостатин, який відповідає за припинення росту м’язів. Без цього гену та, відповідного однойменного білка, піддослідні миші стали мати вдвічі більше м’язової тканини у порівнянні зі звичайними тваринами.

5-го грудня 2019 року 40 мишей було відправлено на МКС на борту корабля компанії «SpaceX». Після 33 днів у невагомості у звичайних мишей почали атрофуватися м’язи, у той час як у модифікованих мишей така тенденція була відсутня.

Звісно повне усунення гену з ДНК людини не є практичним, а тому Лі та його колеги також випробували способи збереження гену для досягнення схожого ефекту. Міостатин зупиняє ріст м’язів шляхом приєднання до рецепторів, розташованих на поверхні м’язової клітини. Науковці відправили на МКС фрагменти цих рецепторів, які астронавти ввели в організми піддослідних мишей. Міостатин, який природнім шляхом виробляється організмом почав з’єднуватися з цими штучними рецепторами, таким чином ріст м’язової такиними не було сповільнено.

У такого підходу виявився ще один цікавий побічний ефект, окрім блокування міостатину, рецептори-приманки також можуть блокувати інший білок відомий як активін А, який відповідає за ріст не лише м’язів, але й кісток.

Більше інформації за посиланням Відкрити / Коментувати