Semper tiro

2021-12-07 13:00:22 ​ В американському штаті Алабама офіційно зареєстрували найбільш недоношену дитину в історії. Кертіс Мінс народився минулого року на терміні 21 тиждень та один день із масою тіла 420 грамів.

Хлопчику вже рік і чотири місяці, але у Книзі рекордів Гіннеса запис про нього з'явився лише зараз.

Через три місяці після народження хлопчика відключили від апарату штучної вентиляції легень, а у квітні цього року його виписали з лікарні, де він провів 275 днів.

Кертісу все ще потрібна киснева підтримка та трубочка для харчування, але загалом лікарі високо оцінюють стан його здоров'я.

До слова, попередній рекорд немовляти, що передчасно народилося та вижило, поступається показникам Кертіса лише на 24 години. За місяць до Кертіса в штаті Вісконсин на світ з'явився Річард Гатчинсон на терміні 21 тиждень та два дні. Відкрити / Коментувати

2021-12-03 20:59:27 ​​Діабет першого типу є аутоімунним захворюванням, за якого імунні клітини організму руйнують власні бета-клітини підшлункової залози.

Такі пацієнти зазвичай отримують інсулін зовні у вигляді ін'єкцій. Хоча недосконалість підбору дози інсуліну може мати невтішні наслідки.

Ще одним ефективним рішенням для хворих є трансплантація острівців Лангерганса, але знайти підхожих донорів, як це часто буває, дуже важко.

Заміною донорам може бути вирощування стовбурових клітин із перетворенням їх у клітини підшлункової, які можна було б пересадити пацієнтам.

І зараз вчені Університету Британської Колумбії проводять дослідження, де випробовують стовбурові клітини.

Учасникам імплантували під шкіру ендодермальні стовбурові клітини підшлункової залози (у кількості 250-500 мільйонів, що приблизно відповідає об'єму одного острівця), отримані з людських ембріонів і заключені в імплантат-капсулу, розмірами 3х9х0,01сантиметрів.

Одним із показників, за яким вчені визначали успішність імплантації, був рівень С-пептиду у крові, який у нормі виробляється в острівцях підшлункової залози як побічний продукт синтезу інсуліну.

За 26 тижнів після проведення процедури в усіх учасників стовбурові клітини дозріли та стали подібними до бета-клітин підшлункової залози, набувши здатності виробляти інсулін.

Подальші дослідження зможуть допомогти у вивченні цукрового діабету та відкритті своєрідних ліків. Відкрити / Коментувати

2021-12-02 13:00:26 ​​ Гідрогель, що здатен відновлювати голосові зв'язки та інші "напружені" тканини

Сучасна регенеративна терапія має безліч інструментів у своєму розпорядженні. Одним з них є гідрогелі-пороутворювачі, які при введені формують придатне для проліферації клітин середовище. Однак, основним їх недоліком, як правило, є крихкість біоматеріалу, що зумовлює ряд проблем.

Група вчених з університету Макгілла розробили специфічний гідрогель на основі хітозану, котрий не тільки не відторгається організмом, а й здатен витримувати дуже значне напруження.

Завдяки наведеній властивості отриманий композит можна застосовувати для відновлення серцевих хорд, сухожилків м'язів та голосових зв'язок. Останній варіант автори перевірили експериментально - ефективність гідрогелю була доведена.

В подальшому планується поступове введення нового матеріалу в якості ординарного, проте надійного, методу регенерації тканин.

Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче. Відкрити / Коментувати

2021-11-30 13:30:00 ​ В американському місті Клівленд розпочали клінічні випробування вакцини проти раку грудей — найпоширенішого онкозахворювання серед жінок.

Препарат призначений для запобігання потрійно негативного раку молочної залози (ПНРМЗ). Раніше препарат показав позитивні результати під час досліджень на мишах.

Під час першого етапу випробування на людях вчені мають визначити правильне дозування для пацієнтів та дослідити її ефективність. На першому етапі залучать 18-24 жінки, у яких діагностували ПНРМЗ упродовж останніх трьох років і наразі вони вилікувалися від раку, але мають високий ризик рецидиву.

Учасниці отримають три дози вакцини — по одній кожні два тижні. Вони здаватимуть аналізи крові та робитимуть фізичні обстеження, щоб відстежити побічні ефекти.

Якщо перший етап виявиться ефективним, надалі до випробування залучать людей із групи ризику розвитку раку молочної залози.

До слова, у 2020 році рак грудей діагностували у 2,3 мільйона жінок, 685 тисяч жінок померли.

Більше читай за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-11-26 16:06:14 Американські вчені розробили живе чорнило з мікробами, які можна генетично програмувати.

Придатний для 3D-друку гель складається з бактерій, запрограмованих на вироблення білків, що самостійно збираються в мережу нановолокон.

Отриманий матеріал може вивільняти ліки, виводити токсини з середовища та регулювати кількість клітин у своєму складі.

Вчені з Гарвардського університету, Гарвардської медичної школи та Північно-Східного університету взяли позаклітинний матрикс бактеріальної плівки E. coli, щоб вона сама слугувала чорнилом.

Для забезпечення потрібної в’язкості та пружності, вчені запрограмували бактерії на утворення білкових полімерних молекул у вигляді завитих нановолокон, які зв'язуються одне з одним.

Потім бактеріальні культури профільтрували, щоб сконцентрувати вироблені ними нановолокна, та отримали еластичний гідрогель.

Як довели вчені, один з таких матеріалів може виробляти протипухлинний препарат азурин — єдиний відомий білок бактеріального походження, який спричиняє загибель ракових клітин.

Крім того, винайдене живе чорнило можна запрограмувати так, щоб керувати їхньою кількістю. Бактерії всередині будуть розмножуватись або помирати залежно від потреб учених. Відкрити / Коментувати

2021-11-25 13:00:16 ​​ Ультракороткий лазер здатен вбивати резистентні бактерії

З момента винайдення пеніциліну пройшло немало часу, і хоча за цей час було знайдено багато альтернативних антибіотиків, скоріше за все в майбутньому хвороботворні бактерії набудуть властивості протидіяти і їм також. Проте невже треба буде знову і знову розробляти нові препарати, до яких патогени ще не звикли?

На щастя, ситуація не настільки погана: вчені зі Школи медицини Вашингтонського університету винайшли лазер, котрий за допомогою спеціальних ультракоротких імпульсів здатен руйнувати плазматичну мембрану мікроорганізмів.

Розробку протестували на декількох колоніях Staphylococcus aureus та Escherichia coli. Результат був більш ніж вдалий, оскільки виживали максимум поодинокі бактерії.

Крім того, лазером подіяли і на спори Bacillus cereus: успіх був досягнутий повторно.

В перспективі такий емітер може використовуватися для стерилізації не тільки інструментів, а й ран, оскільки він є безпечним для людських клітини.

Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче. Відкрити / Коментувати

2021-11-23 13:30:00 ​ Вчені з Інституту інтелектуальних систем Товариства Макса Планка створили новий комплекс для точкової доставки речовин.

Науковці поєднали бактерію кишкової палички та еритроцит, який містив магнітні наночастинки та лікарську речовину — доксорубіцин. Цей лікарський засіб застосовують у хіміотерапії онкологічних захворювань.

В утвореній конструкції бактерія відповідала за рух вперед, а еритроцит коригував напрямок під впливом зовнішнього магнітного поля. 

Крім механізму вивільнення ліків, вчені передбачили знищення еритроцитів і бактерій після завершення роботи. Для цього вони ввели в еритроцити речовину, яка сильно нагрівається від інфрачервоного випромінювання та викликає смерть бактерії та еритроцита від перегрівання.

Точна доставка активної речовини до хворого органу потрібна, оскільки препарати, що потрапили в інші зони організму, зазвичай викликають побічні ефекти. Це може зменшувати ефективність ліків через необхідність зменшення їх концентрації, або приводити до надзвичайно негативних наслідків для організму. Відкрити / Коментувати

2021-11-19 13:30:00 ​​Сучасна медицина наближається до того часу, коли сліпота, навіть наразі невиліковна, вже не означатиме вирок на все життя.

Потенційним лікуванням може стати доповнення організму імплантованими нейропротезами, які вчиняють електричну стимуляцію візуальної кори мозку без залучення в роботу сітківки ока та зорового нерва.

Вчені з Нідерландського інституту нейронаук та Університету Мігеля Ернандеса в Іспанії після вдалого експерименту на мавпах взялись спробувати технологію вже на людині.

Піддослідною стала 57-річна жінка, яка протягом останніх шістнадцяти років мала повну сліпоту внаслідок неможливості її зорового аналізатора сприймати світло.

До її зорової кори мозку вживили невеликий квадратний імплантат зі сторонами близько чотирьох міліметрів. На ньому містилося 96 електродів, довжиною усього в 1,5 міліметра.

Задум у тому, що активуючи електроди в різній комбінації, вчені можуть виводити на поле зору піддослідного фігури, утворені з фосфенів — об'єктів, що їх можна побачити без впливу світла на сітківку очей.

Завдяки цьому жінка змогла відрізнити представлені перед нею чорні та білі фігури, а також успішно вказала на розташування білого квадрата на моніторі комп'ютера, із кожним разом роблячи це швидше і легше. Відкрити / Коментувати

2021-11-18 13:00:26 "Танцюючі молекули" успішно відновили пошкоджений спинний мозок

Параліч - дуже серйозний негативний стан, котрий майже не піддається лікуванню. На жаль, зараз з більш-менш ефективних методів його усунення є лише введення стовбурових клітин та фізіотерапія. Однак, чи дійсно наука не може запропонувати щось аналогічне і при цьому дієве?

Ще й як може: група вчених з Північно-Західного університету розробили спеціальний рідкий біополімер, що, потрапляючи в організм, перетворюється на нанофібрили, які імутіють позаклітинний матрикс.

В результаті утворюється сітка, що контролює пересування молекул-активаторів регенерації, які починають робити коливальні та кругові рухи: це призводить до наближення їх до відповідних рецепторів з подальшим виникненням збудження.

Експеримент був проведений на мишах. Вже через місяць тварини відновили свої моторні функції. Спершу біополімер стимулював регенерацію аксонів, а потім - прилеглих судин та глії.

Автори також дослідили реакцію людських клітин in vitro: спостерігалися схожі проліферативні процеси, тому в перспективі розроблена ін'єкція може стати повноцінним методом боротьби з паралічем.

Більше про новий гель-біополімер можна дізнатися з цього відео. Відкрити / Коментувати

2021-11-16 13:30:00 ​ Вчені з Медичного центру Дитячого госпіталю Цинциннаті і Йокогамского міського університету змогли вилікувати цукровий діабет 1-го типу в пацюків.

В ході експерименту з людськими клітинами, клітинами мишей і стовбуровими клітинами науковці змогли створити панкреатичні острівці Лангерганса. Саме вони відповідають за вироблення інсуліну клітинами підшлункової залози.

Спочатку in vitro (тобто в пробірці) вчені спостерігали за тим, як працюють і запускають процеси вироблення гормонів «справжні» острівці Лангерганса.

Після цього з вищеописаного складу клітин експерти сформували подібні за будовою структури та пересадили їх мишам, із захворюванням на цукровий діабет 1-го типу. Штучні панкреатичні острівці вже in vivo (всередині організму) стали виробляти інсулін і контролювати рівень цукру в крові так само, як це робили б звичайні клітини.

Дослідники сподіваюся, що в майбутньому люди зможуть подолати цукровий діабет лише завдяки їхнім власним тканинам, вирощеним спеціально для них в лабораторії. Адже такі тканини, крім вироблення інсуліну, не відторгаються організмом. Відкрити / Коментувати