Сьогодні поговоримо про дуже важливу, болючу та відносно табуй | Spartak Subbota

Сьогодні поговоримо про дуже важливу, болючу та відносно табуйовану тему в суспільстві — насилля. За звітом ООН від 2013 року, близько 45 % населення України зазнає насильства: фізичного, сексуального чи психологічного.

Тож, почнемо з визначення:
Насилля — навмисне застосування прямої фізичної сили чи влади, або застосування їх проти себе, іншої особи, груп осіб чи громад.

Отже, насильство — не лише про завдані побої. Насправді це явище не однотипне та має безліч категорій, форм і видів:

Фізичне насилля.
Психологічне насильство, повʼязане з комунікаціями.
Сексуальне насилля.
Економічне насилля.
Насильство, повʼязане з виховним процесом.

Насилля обовʼязково має спрямованість, тобто обʼєкт, щодо якого застосовують силу або владу:

Насильство до самого себе. Замах на власне життя чи здоровʼя, в тому числі самопошкоджуюча поведінка. З часом, модель поведінки може змінитись та насилля може поширюватись на інших.
Між іншим, до самопошкоджуючої поведінки схильно чимало людей. При цьому, така поведінка не завжди є суїцидальної.

Міжособистісне насилля. Ця категорія повʼязана з комунікацією та спрямована від іншої людини чи групи людей. Такий тип насильства є поширенішим, адже спілкування з іншими людьми неминуча в наш час.
Не буде перебільшенням твердження, що в епоху соціальних контактів з ним стикався кожен з нас.

Колективне насильство. Насилля зі сторони держави, політичної групи, терористичної організації. Наприклад, агресія з боку держави щодо громадян і навпаки, токсичні процеси всередині робочого колективу чи спрямування певної форми агресії одного колективу на інший.

Насильство руйнує людину, до якої було застосоване і, якщо не одразу, то згодом цей вплив проявиться у багатьох аспектах життя.

Насилля — не завжди очевидне явище.