Ефект IKEA — це когнітивне упередження, яке описує тенденцію л | Spartak Subbota

Ефект IKEA — це когнітивне упередження, яке описує тенденцію людей надавати більшу цінність продуктам або предметам, які вони частково створили або зібрали самостійно.

Коли люди інвестують свій час, зусилля та креативність у створення або налаштування чогось, вони схильні переоцінювати кінцевий продукт. Така переоцінка може призвести до сильнішої емоційної прихильності до предмета, а також до посиленого сприйняття його якості та цінності.

Дослідженням цього ефекту займався професор Гарварда Майкл Нортон. В одному з експериментів Нортон запропонував волонтерам та професійним збирачам збирати меблі IKEA, а потім запитував, як добровольці оцінюють результат своєї та чужої роботи у грошовому еквіваленті та за які меблі вони готові заплатити більше.
В результаті респонденти готові були віддати більше грошей за ті меблі, які вони повністю зібрали самі. За меблі, які учасники зібрали самі лише частково, були готові віддати менше грошей, а за вже повністю зібрані меблі — ще менше.

Ефект ІКЕА виникає через кілька психологічних факторів:

Виправдання зусиль. Коли люди вкладають зусилля в завдання, вони, як правило, виправдовують ці зусилля, приписуючи більшу цінність результату. У випадку складання меблів IKEA зусилля, докладені для складання предмета, змушують людей сприймати кінцевий продукт як більш цінний.
Упередження власності. Люди схильні більше цінувати речі, коли сприймають себе власниками, а не просто споживачами. Коли люди беруть участь у створенні або налагодженні продукту, вони розвивають сильніше почуття власності, що призводить до більшої прихильності та оцінки.
Зменшення когнітивного дисонансу. Ефект IKEA також можна пояснити теорією когнітивного дисонансу. Складання меблів або завершення проєкту самостійно вимагає зусиль, часу, а іноді й розчарування. Щоб зменшити дискомфорт, спричинений цим негативним досвідом, люди можуть переконати себе, що кінцевий результат вартий зусиль, що призводить до переоцінки продукту.
Почуття виконання. Виконання завдання самотужки може дати відчуття майстерності та завершеності дії. Це позитивне відчуття покращує сприйняття результату, завдяки чому люди з більшою ймовірністю припишуть більшу цінність продукту, який вони створили.

Загалом, ефект IKEA може мати різні наслідки в різних контекстах:

Підвищена оцінка продукту. Одним із найбезпосередніших наслідків ефекту IKEA є те, що люди схильні переоцінювати продукти, які вони зібрали або налаштували самостійно. Це може змусити їх сприймати продукт як більш якісний або цінніший.
Посилена емоційна прив’язаність. Люди, які вклали час і зусилля у створення або налаштування продукту, часто розвивають до нього сильнішу емоційну прив’язаність. Цей емоційний зв’язок може призвести до підвищення задоволеності та лояльності до бренду чи продукту.
Готовність платити більше. Коли людина особисто інвестувала у створення продукту, часто готова заплатити за нього більше, ніж заплатила б за подібний попередньо зібраний або попередньо виготовлений продукт.
Збільшення залученості клієнтів. Надаючи можливість клієнтам персоналізувати або налаштовувати свої покупки, компанії можуть підтримувати глибший зв’язок зі своєю аудиторією та заохочувати повторну співпрацю.
Продуктивність і мотивація. Надання працівникам можливості брати участь у створенні або налаштуванні робочого середовища чи інструментів може підвищити продуктивність і мотивацію. Почуття власності та досягнення, пов’язане з ефектом IKEA, може позитивно вплинути на моральний стан і задоволення співробітників.
Ризик переоцінки. Хоча ефект IKEA може призвести до позитивних результатів, таких як підвищення оцінки продукту та залучення клієнтів, існує ризик того, що люди можуть переоцінити якість або вартість продукту, який вони зібрали. Це може призвести до розчарування, якщо продукт не відповідає їхнім завищеним очікуванням.
Незворотні витрати. Ефект IKEA впливає на ефект незворотних втрат, зокрема, коли управлінці продовжують виділяти ресурси (грошові, людські тощо) невдалим проєктам, в які вони інвестувалися.