Дезадаптивна мрійливість  — термін із психіатрії, не визнаний | Spartak Subbota

Дезадаптивна мрійливість  — термін із психіатрії, не визнаний як офіційний діагноз, але відомий та дискусійний. Це психологічна концепція, яка описує постійну інтенсивну розумову активність, головним чином спрямовану на фантазування та продумування різноманітних сюжетів і світів. При навʼязливій мрійливості, люди надмірно мріють до такої міри, що це заважає їхнім повсякденним функціям і обов’язкам.

Ці мрії часто яскраві, захоплюючі та можуть бути викликані реальними подіями чи емоціями. Як правило, мрії у людей із цим розладом з'являються під впливом «тригерів», якими можуть бути фрази з розмови, вражаючі речі, гучні звуки або фізичні відчуття, що нагадують про пережиті негативні емоції.

Деякі загальні риси дезадаптивної мрійливості включають:

Епізоди інтенсивної мрійливості. Люди з навʼязливою мрійливістю можуть витрачати години на фантазії, часто на шкоду іншим видам діяльності чи обов’язкам.
Труднощі із зосередженням на реальності. Людям може бути важко залишатися присутніми в даному моменті або зосередитися на завданнях, тому що їхній розум часто блукає в мріях.
Емоційна привʼязаність до мрій. Мрії можуть служити механізмом подолання стресу, тривоги чи інших негативних емоцій, забезпечуючи втечу від реальності.
Вплив на повсякденне життя. Дезадаптивні мрії можуть заважати стосункам, успішності на роботі чи навчанні та загальній якості життя. Деякі люди можуть відчувати себе ізольованими або соромитися своєї мрійницької поведінки.
Труднощі з припиненням або контролем мрій. Незважаючи на спроби скоротити час витрачений на мрії, людям із дезадаптивною мрійливістю може бути складно контролювати або припинити своє надмірне фантазування.

Люди з дезадаптивною мрійливістю можуть годинами просто мріяти. Їхні фантазії надзвичайно продумані, аж до найдрібніших деталей. Тому, дуже часто можна порівняти з повноцінним романом або фільмом. У багатьох людей з дезадаптивною мрійливістю, в голові може бути більше однієї фантазії, і кожна з яких має свій сюжет, персонажей, обставини, тощо. Люди з цим розладом можуть відчувати емоційну прихильність до своїх персонажів, нехай і знаючи, що вони нереальні.
Дезадаптивну мрійливість часто помилково діагностують як шизофренію чи психоз, хоча це не так.

Тож, потенційні причини виникнення дезадаптивних мрій включають:

Травма або стрес. Дезадаптивні мрії можуть розвинутися як механізм подолання у відповідь на травму, стрес чи інші складні життєві обставини. Фантазування дає змогу втекти від реальності та може допомогти людям тимчасово полегшити тривожні емоції чи ситуації.
Уява та креативність. Деякі люди з дезадаптивною мрією мають надзвичайно яскраву уяву та творчі здібності. Вони можуть бути природно схильні до інтенсивних мрій, які можуть стати надмірними та неконтрольованими в певних контекстах.
Нейробіологічні фактори. Зміни в структурі чи функції мозку, такі як аномалії в областях, пов’язаних з уявою та мріями, можуть відігравати певну роль у розвитку навʼязливих мрій.
Характерологічні особливості. Певні риси особистості, такі як високий рівень відкритості до досвіду або надмірна вразливість, можуть зробити людей більш схильними до інтенсивних мрій.
Соціальне середовище. Нудьга, соціальна ізоляція або відсутність достатньої емоційної стимуляції, можуть викликати або посилити дезадаптивну мрійливість. Люди можуть звертатися до мрій як спосіб розважитися або впоратися з почуттям самотності чи незадоволеності.
Стан психічного здоров’я. Дезадаптивні мрії часто пов’язані з іншими розладами, такими як тривога, депресія, обсесивно-компульсивний розлад або РДУГ. Ці стани можуть виникати одночасно з навʼязливими мріями і сприяти їх стійкості.
Нав'язливі мрії у двох різних людей можуть мати різні симптоми з різною вираженістю, тому важко дати однозначну оцінку цього розладу. Напевно, найпоширенішим проявом є усунення уваги від важливих справ у реальному світі на світ, побудований у своїй голові. За звичайної мрійливості людина може спокійно переключитися від своїх думок на повсякденні справи.