2022-02-22 22:48:39
Про стратегію, але не рекламну. Знайшла для нас статтю про стратегії тероризму, та як з ними боротися. Чому? Бо в МІТ ще в 2006 році непогано описали тактики, якими користується Росія сьогодні. Може, розуміння цих стратегій допоможе і вам трохи менше панікувати і відчути чому так важливо зараз зберігати спокій.
Тут теж не обійшлось без улюбленої
теорії сигналізування. Згідно з Kydd & Walter, тероризм — дорогий сигнал, який посилається для того щоб схилити певну категорію населення до бажаних дій.
Тобто, тероризм відбувається в умовах, коли популізм не спрацювує, а на реальні бойові дії недостатньо ресурсу/завеликі ризики.Згідно з тими ж Kydd & Walter у террористичної діяльності є 5 основних цілей: зміна режиму, терторіальна зміна, зміна політики, контроль над соціумом та збереження статусу кво. У випадку Росії ідеально вписується історія про територіальну зміну:
”відбирання території у держави або для створення нової держави, або для приєднання до іншої держави”.
Незалежно від цілей, терористами використовуються схожі терористичні стратегії, які можна узагальнити до п’яти:
1. Виснаження
2. Залякування
3. Провокація
4. Псування
5. Та перепродаж.
Росія, як бачте, збирає бінго.У
стратегії виснаження терористи прагнуть переконати ворога, що вони достатньо сильні, щоб спричинити значні витрати, якщо опонент продовжуватиме конкретну політику. Наприклад, як Росія всіма силами намагається показати, що в них є військова міць, проводячи “навчання” біля кордонів.
Терористи, використовуючи
залякування, намагаються переконати населення, що терористи достатньо сильні, щоб покарати непокору, а влада надто слабка, щоб зупинити їх, щоб люди поводилися так, як хочуть терористи. Прямо, як коли Путін каже, що України не існує і що ще влаштує докумунізацію.
Стратегія провокації – це спроба спонукати противника відповісти на тероризм невибірковим насильством, що радикалізує населення і спонукає його підтримати терористів. Наприклад, коли в ЛНР/ДНР обстрілюють мирне насленення, сподіваючись на рекацію ЗСУ.
Стратегія псування — спроба переконати населення, що модератор конфлікту слабкий і не заслуговує довіри, таким чином підриваючи спроби досягти мирного врегулювання. Наприклад, коли Росія не виконує Мінські угоди, а вину намагається перекласти на Україну.
Групи, які займаються
стратегією перепродажу(overbidding), використовують насильство, щоб переконати громадськість, що терористи мають більшу рішучість бити ворога, ніж групи-суперники, і тому заслуговують на підтримку. Наприклад, коли Росія бере і визнає ДНР/ЛНР, хоча це є порушенням міжнародного права. Тобто робить велику ставку заради своєї цілі.
Існує щонайменше п’ять контрстратегій, доступних державі, яка стала ціллю терористів і стикнулася зі стратегією виснаження.
По-перше, цільовий уряд може визнати несуттєві проблеми в обмін на мир, стратегію, яка, на нашу думку, часто виконується, хоча рідко визнається (
В нашому випадку — не допомогло).
По-друге, якщо спірне питання настільки важливе для цільової держави, що вона не хоче йти на поступки, уряд може застосувати цілеспрямовану помсту. Відплата може бути спрямована проти керівництва терористичної групи, її послідовників, їх активів та інших цінних об’єктів
(Тобто, санкції — що теж поки не помогло).
По-третє, держава може посилити ймовірні цілі, щоб мінімізувати витрати. Якщо цільові уряди можуть запобігти здійсненню більшості атак, стратегія війни на виснаження не зможе завдати витрати, необхідних для того, щоб переконати ціль поступитися
(Що зараз і відбувається з появою тероборони та засіданням щодо цивільної зброї у четвер).
Ще цільові уряди мають намагатися унеможливити поставку зброї терористам
(На жаль, поза нашим контролем).
І останнє, держави мають прагнути мінімізувати психологічні витрати та схильність людей надмірно реагувати. Бо паніка — це той самий бажаний результат цих стратегій.
Останній пункт в наших з вами руцях. В теорії, чим менше ми панікуємо, тим більше вірогідність того, що панікувати нам нічого. Таке от самоздійсненне пророцтво вам принесла.
Keep calm and support ЗСУ
814 viewsedited 19:48
Н
