Склянка і озеро Сьогодні не буде цитати, але буде притча. Ця | Танці з дикобразами
Склянка і озеро
Сьогодні не буде цитати, але буде притча. Ця допомагає мені згадати про те, що не важливо як багато ти досягла чи навчилась, набагато важливіше, що зростаєш, збільшуючи свою місткість:
Юнак прийшов до мудреця за порадою. Каже - життя моє гірке, нічого хорошого не відбувається і приносить лише біль. Як мені змінити це?
Мудрець простягає йому склянку води та жменю солі:
- Поклади сіль у воду й розмішай. Тепер випий,
Юнак випиває і кривиться:
- Гидота!
- Тепер кинь жменю у озеро і спробуй знову. Ти відчуваєш сіль?
- Ні, це ж озеро, сіль розчинилась без сліду!
- Так і є, бо біль життя - це чиста сіль. Кількість болю, що його приносить нам життя, залишається та сама, але те, скільки болю ми в ньому відчуваємо, залежить від величини ємності, в якій ми його “розчиняємо”. Тож коли тобі боляче, все що ти можеш зробити - це зростати: не будь склянкою, стань озером…
Красива метафора… та що означає стати озером? Для мене це - відкритись до іншого, незвичного, збільшити свою ємність: здатність вмістити різні ідеї, почуття, концепції, різних людей та навіть різних істот. Це і про те, щоби читати різні книги (не лише ті, до яких звичні), бачитись і говорити з різними людьми (не лише з тими, які погоджуються з вашими життєвими цінностями), шукати незвичний досвід за рамками буденного життя. Чим глибшими ми стаємо, тим легше розчинити в собі біль, якого направду цими днями нам вистачає.
#роздуми #усвідомленість #притча
