Танці з дикобразами

2022-07-08 10:50:43 Замість цитат класиків, сьогодні результати моїх нічних роздумів. За однією із теорій (а їх багато) у нас є 5 базових емоцій, ніби 5 базових кольорів, з яких народжується ціла палітра більш складних почуттів. Кожна з цих п’яти нам потрібна і доречна в той момент, коли виникає. Я спробувала коротко пояснити чому. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 09:26:11 Сьогодні середа, а раз на два тижні по середах, на Патреон-каналі "Танці з дикобразами" я публікуватиму відео із вправами, які допомагають розвивати емоційний інтелект та комунікаційні навички. Сьогодні вправа №0, доступна для всіх, тож ви можете завітати і подивитись її абсолютно безкоштовно :) Відкрити / Коментувати

2022-07-04 08:38:00 Страшні запитання

Чому ми уникаємо питати, навіть близьких?

По-перше, можна отримати неприємну відповідь, або не ту, на яку розраховуємо - тому здається ніби краще її взагалі не знати і припускати що все не так, як є (насправді ні, бо це знижує шанс отримати те, що хочеться).

По-друге, нас тривожить те, що людина може образитись (ти що сама не здогадалась?) і навіть гостро відреагувати (як ти додумалась таке спитати?) (але також вона вона може образитись, якщо ви не зробите щось важливе для неї, бо не запитали)

По-третє, часом здається що ми знаємо як людина відповість (бо давно з нею знайомі або ж “всі люди схожі, я би так відповіла”), то для чого зайвий раз напрягати? (але люди і правда всі різні, більше того, в різних обставинах одна й та сама людина може відповідати по-різному)

З різних причин ми уникаємо питань, але вони - наші друзі, особливо ті питання, які важко задавати. Чому? Бо тільки питаючи ми:

показуємо іншим, що вони нам не байдужі;
демонструємо бажання порозумітись;
почувши відповідь, можемо змінити поведінку і отримати більше ніж розраховували;
беремо під контроль ситуацію, спрямовуючи її в потрібне нам русло.

Питання й правда потрібно вміти задавати - щоби не поранити когось чи самим не поранитись від відповіді. Ми з вами ще розберемо які бувають запитання та які різні у них функції. Поговоримо і про те що робити, якщо відповідь не та, на яку очікували або людина не бажає відповідати. Однак загалом люди схильні відповідати, бо увага нам, людям, завжди приємна.

Пропоную почати з уточнюючих запитань. Вони потрібні для того, щоби продемонструвати співбесіднику, що ви уважно слухаєте та що для вас важливо правильно зрозуміти почуте і загалом порозуміння між вами. На додачу до цього, ці питання допомагають прояснити ситуацію.

Як вам ідея протягом тижня спробувати запитувати уточнюючі запитання в ті моменти, коли виникає сумнів чи ви правильно зрозуміли своїх співбесідників (чи доповідачів, якщо йдеться про групу)? Якщо погоджуєтесь - ставте значок “вогонь”, будемо запалювати

Ось декілька порад:

починайте із слів “чи правильно я почула/зрозуміла…” або “коли ти сказала…, ти мала на увазі…?”
далі перераховуєте те, що зрозуміли із розповіді (або поведінки);
уникайте узагальнень (завжди/ніколи/всі/постійно тощо), стереотипізованих оцінок (“ти надто молода щоби зрозуміти”) та звинувачень (“якби не ти…”)

Приклади:

“Чи правильно я зрозуміла, ти не проти піти в кіно зі мною, але тобі більше хочеться залишитись вдома і поспати?”

“Коли ви сказали, що зробите це на завтра, то мали на увазі завтра вечір чи ранок?”

“Я думаю ти розсердилась, коли я не передзвонила - я правильно зрозуміла?”

Що скажете? Спробуємо? Відкрити / Коментувати

2022-07-01 11:25:35 Вітаю, сьогодні не понеділок, але 1 число місяця Тож своєрідна лінія, переступаючи через яку хочеться щось змінити.

Проглядаючи написана та опубліковане на каналі за ці 2 роки, я зрозуміла, що виросла за цю кількість опублікованих знаків, годин рефлексії та розмов. Мої інтереси розширились, теми, про які хочеться писати давно вийшли за рамки медіації, а тим більше сімейної.

Схоже настав час мінятись:

1) це місце, де ми провели з вами два роки, від тепер називається “Танці з дикобразами”, співзвучно метафорі Шопенгауера, яку він використав для пояснення стосунків між людьми. Я люблю танцювати та належу до “дикобразів”, що часом колючі, а часом вразливі і люблю спілкуватись із такими же колючими й вразливими. А отже мені є чим поділитись. (А ще так називається моя перша книга

2) ви зможете підписатись на мене на Патреоні, щоби отримати деякі бонусні фішки і, можливо, піти глибше, якщо готові;

3) також на цьому каналі ви зможете знайомитись із напрямками та техніками, які допомагають полегшити взаємодію з людьми. (про емоційно-фокусовану терапію, імунітет до змін, теорію прив’язаності, управління полярностями, роботу із запитаннями, я-повідомлення, обмежуючі переконання, усвідомлення та багато чого іншого);

4) з’явиться більше інтерактиву - точно будуть онлайн-зустрічі та вебінари, які згодом переростуть, я вірю, у живі зустрічі;

5) запрошуйте друзів та знайомих - тут, на каналі, я публікуватиму тексти-роздуми, описи кейсів, деякі уривки із творів, а також анонси всього того, до чого можна долучитись на Патреоні.

До зустрічі в ефірах, який би канал ви не вибрали! Відкрити / Коментувати

2022-07-01 11:18:02 Channel name was changed to «Танці з дикобразами» Відкрити / Коментувати

2022-07-01 11:17:50 Channel photo updated Відкрити / Коментувати

2022-06-27 10:50:32 ​“Чим більше ми прив’язані одне до одного, тим більш незалежними ми можемо бути” - Парадоксально? А от і ні. Кожен та кожна із нас шукає опору в близьких людях і, не знаходячи її, часом втрачаємо ефективність, радість від життя чи навіть деструктивно поводимось. Так вважають засновниця Емоційно-фокусованої терапії (ЕФТ) Сью Джонсон та її колеги-дослідники_ці, Адже, на їхню думку, ми потребуємо прив’язаності не лише в дитинстві, коли ще залежні від дорослих, а й протягом всього життя. Нам боляче коли нас ігнорують, відкидають, або, навпаки, порушують наші кордони переслідуючи та гіперопікаючи.

Цієї весни я занурилась з головою в базовий курс Сью Джосон. Правда поки онлайн, але чекаю не дочекаюсь можливості продовжити навчання у її колег вживу. ЕФТ смакує мені тим, що розглядає нашу поведінку через призму позитивної природи емоцій. Самі по собі емоції не заважають і не потребують корекції, адже у них завжди є вагома причина проявлятись. Терапевти ЕФТ власне і допомагають отримати новий адекватний емоційний досвід взаємодії із собою та іншими через дослідження та транформацію власних емоцій. Допомагають знайти опору в собі, попри вивчені механізми захисту, навчитись екологічно просити про опору та бути опорою іншим.

Я поки не можу практикувати як ЕФТ-терапевтка, очевидно ще треба вчитись і вчитись, що я буду робити як тільки випаде можливість. Однак відчуваю, що він підсилює техніки, з якими я уже працюю в медіації та конфлікт-коучингу.

Зараз мені цікаво взяти двох-трьох клієнтів попрацювати індивідуально з конфліктами:

сімейним - що триває між подружжям, батьками-дітьми, братами-сестрами;

внутрішнім - складні особистісні вибори чи екзистенційні дилеми;

гарячим - що триває в ці дні і ніяк не вирішується;

давніми - що тривають роками і, можливо через втрату зв’язку з іншою стороною, не можуть бути вирішеними напряму (померлі батьки, колишній чоловік, колишній партнер по бізнесу, подруга/друг з якими розійшлись тощо)

Якщо у вас є потреба і бажання попрацювати соло, тобто без залучення другої сторони, то запрошую. Напевне, однією зустріччю не обійдеться, розраховуйте на 3-5 (залежно від глибини конфлікту). Зустрічі онлайн або офлайн (Київ, Поділ). По ціні готова домовлятись, бо часи такі, що інакше не виходить.

Про себе - сімейна медіаторка, сертифікована для роботи з дітьми, прихильниця трансформаційного підходу в медіації, супервізорка медіаторів, практикую метод ненасильницького спілкування, емоційно-фокусований підхід, розуміння полярностей та імунітету до змін. Багато вчусь, та найбільше мене приваблюють методи та інструменти, що дарують свободу бути собою і пропонують самопізнання, як основну цінність.

Якщо є питання - пишіть, з радістю відповім - t.me/tetysana

#пропозиція #анонс Відкрити / Коментувати

2022-06-24 09:07:00 ​Склянка і озеро

Сьогодні не буде цитати, але буде притча. Ця допомагає мені згадати про те, що не важливо як багато ти досягла чи навчилась, набагато важливіше, що зростаєш, збільшуючи свою місткість:

Юнак прийшов до мудреця за порадою. Каже - життя моє гірке, нічого хорошого не відбувається і приносить лише біль. Як мені змінити це?

Мудрець простягає йому склянку води та жменю солі:
- Поклади сіль у воду й розмішай. Тепер випий,
Юнак випиває і кривиться:
- Гидота!
- Тепер кинь жменю у озеро і спробуй знову. Ти відчуваєш сіль?
- Ні, це ж озеро, сіль розчинилась без сліду!
- Так і є, бо біль життя - це чиста сіль. Кількість болю, що його приносить нам життя, залишається та сама, але те, скільки болю ми в ньому відчуваємо, залежить від величини ємності, в якій ми його “розчиняємо”. Тож коли тобі боляче, все що ти можеш зробити - це зростати: не будь склянкою, стань озером…

Красива метафора… та що означає стати озером? Для мене це - відкритись до іншого, незвичного, збільшити свою ємність: здатність вмістити різні ідеї, почуття, концепції, різних людей та навіть різних істот. Це і про те, щоби читати різні книги (не лише ті, до яких звичні), бачитись і говорити з різними людьми (не лише з тими, які погоджуються з вашими життєвими цінностями), шукати незвичний досвід за рамками буденного життя. Чим глибшими ми стаємо, тим легше розчинити в собі біль, якого направду цими днями нам вистачає.

#роздуми #усвідомленість #притча Відкрити / Коментувати

2022-06-20 12:44:13 ​Бути фаховою чи живою?

Існує думка, що люди, котрі працюють із емоціями - психологи, медіатори, фасилітатори, з друзями та рідними такі ж врівноважені і експертні, як і на роботі. Мої сусіди, що часом слухають наші сімейні суперчки, з цим би не погодились…

Коли я поводжусь із сім’єю фахово, вони демонструють, кожен/на по-різному, та приблизно те саме - “ти говориш з нами як із чужими”. Вони чують “робочі” конструкції - те, як я формулюю, який голос використовую, чи я надто зважена, чи надто нейтральна, або навіть відсторонена. Це не лякає їх, але дратує. Вони ж бо знають яка я насправді: іронічна, запальна, схильна до дискусій, буваю агресивною і голосною, активно жестикулюю, часто торкаюсь співбесідника… Все це я навчилась приборкувати для роботи з людьми і використовувати дозовано та свідомо. Іноді з клієнтами потрібно зіронізувати чи навіть докинути саркастичного слівця. Іноді піти за емоціям. В більшості же - я поводжусь виважено. Та якщо у сім’ї є запит на маму - фахова поведінка дратує ще більше. На щастя діти можуть розпізнати, коли їм потрібна фахова порада, а коли - мама для запальної дискусії про (не)важливість прибирання. Тут уже мені важливо вчасно зрозуміти, на яку територію мене запрошено і чи дійсно тут потрібна нейтральність та виваженість…

Часом мені вдається знайти баланс - між фаховим і істинним. Як той поплавок коливаюсь між станами - виринула трохи вище, поміркували над причинами такої реакції на мої слова, занурилась, торкнулась справжніх почуттів, виринула, щоби переосмислити і так далі, і так не спиняючись. Часом не вдається - занурююсь у правдиве “Я”, з усіма болями, страхами і тривогами. Вихлюпую на рідних те, що ніколи не вихлюпну на клієнтів. Та з рештою - це і є життя, балансування між досвідами: міцно вкоріненим і щойнонабутим, щохвили обираючи, котрий із інструментів, з тих що є у руці, нині більш доречний. Чим більш розмаїтим є арсенал, тим складніше обирати, але тим і делікатнішим може бути втручання.

Що я можу фахово сказати, так це те, що найважливіше у спілкуванні - не вміння вести діалог, не активне слухання, не вміння відчувати та називати емоції чи підбирати слова для прохання… Найважливіше - здатність співчувати співбесіднику та підтримувати зв’язок. А у випадку із близькими та друзями - навіть серед найгарячішого конфлікту пам’ятати чому ми все ще говоримо з нею, що такого цінного для нас у цій людині. Коли це знання зринає в пам’яті, бачення ситуації докорінно міняється, як і поведінка. А на думку спадають саме ті слова, котрі відновлюють діалог і повертають нас до близькості.

#усвідомленість #емоції #роздуми #як_це_працює Відкрити / Коментувати

2022-06-17 13:45:08 ​Автор сьогоднішньої цитати Деніел Стерн - психолог та психіатр, дослідник психології розвитку, особливу увагу приділяв вивченню зв'язку матері і дитини. Прийшов до висновку, що стосунки із значущим дорослим_ою надзвичайно важливі для розвитку дитини. Підтримка та взаємодія із людьми важлива не лише для дітей, оскільки люди- створіння соціальні і не потребуть відгуку від собі подібних. Але саме діти гостро потребують нашої підтримки, бо все ще форуються - вони самі та їхнє ставлення до світу загалом.

#цитата #усвідомленість Відкрити / Коментувати