Безоплатна правова допомога

2021-05-18 16:08:40 ​​Як перевести дитину на індивідуальне навчання

Тепер батьки школярів мають можливість самостійно обирати спосіб та форму навчання дитини, зважаючи на її навички, здібності та стан здоров’я. Вони можуть брати активну участь у розробці навчального плану або програми розвитку.

Які існують види індивідуального навчання?
Екстернатна форма (екстернат)
Сімейна (домашня) форма освіти
Педагогічний патронаж

Індивідуальне навчання в Україні є безоплатним, основною вимогою до учасників процесу є здобуття знань на рівні, що не нижчий встановлених освітніх стандартів . Для цього законодавство гарантує учням, що перебувають на індивідуальному навчанні, допомогу педагогів та право користуватися інфраструктурою закладу освіти і забезпечення підручниками

За умови успішного засвоєння навчальної програми здобувач освіти має право на отримання документа про освіту встановленого зразка, у тому числі з відзнакою, та нагородження золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні». Оцінювання навчальних здобутків учня здійснюється у школі, а у який саме спосіб це відбуватиметься, обирає заклад освіти, про що зазначається в індивідуальному навчальному плані.

Як змінити форму навчання на індивідуальну?

Для зарахування чи переведення на індивідуальну форму навчання здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки звертаються до навчального закладу з відповідною заявою . Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

За необхідності та залежно від особистих обставин і обраної форми індивідуального навчання документально підтверджуються підстави для навчання на відповідній формі (екстернаті або педагогічного патронажу). Це можуть бути довідки про стан здоров’я, перебування під вартою або засудження, про статус біженця тощо. Іноземці та особи без громадянства повинні додатково надати копію документа, що підтверджує законність перебування в Україні.

Детальніше читайте за лінком https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-perevesty-dytynu-na-indyvidualne-navchannya/ Відкрити / Коментувати

2021-05-17 15:04:01 ​​Як взяти кредит в банку і не пошкодувати про це

У багатьох з нас виникають ситуації, коли вкрай потрібні гроші на лікування або оплату навчання ; раптово зламалася пральна машина або треба купити нові меблі у квартиру. Як оформити споживчий кредит у банку і не пошкодувати про це – розповідає фахівчиня Кременецього місцевого центру з надання БВПД Ірина Бурченюк.

Укладаючи кредитний договір позичальник має детально вивчити його умови на відсутність несправедливих умов, до яких можна віднести:
сплату штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);
умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом);
вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов’язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).

Умови кредитного договору не підлягають зміні в односторонньому порядку (частина сьома статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Для того, щоб внести зміни за ініціативою кредитодавця, йому необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору. Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово – окремою угодою між сторонами.

У разі виявлення порушення умов договору кредитодавцем позичальник вправі звернутися до Національного банку України, оскільки саме він здійснює державне регулювання та нагляд у сфері споживчого кредитування, чи суду. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Чи можливо розірвати кредитний договір?

Так, частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, або рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Детальніше читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-vzyaty-kredyt-v-banku-i-ne-poshkoduvaty-pro-tse/ Відкрити / Коментувати

2021-05-13 11:00:04 ​​Відновне правосуддя: через мопед ледь не потратив за грати

Десятикласник Микола має значні досягнення у спорті — професійно займається бойовим самбо та дзюдо, чемпіон області та посідає призові місця в Україні. Батьки ним пишаються. Усе було чудово, поки одним необачним вчинком хлопець ледь не перекреслив свої перемоги.

Якось товариш Миколи похизувався перед ним новеньким мопедом, який отримав у подарунок від батька. Мопед був — просто мрія, та Микола знав, що найближчим часом йому такий не отримати.

Він попросив товариша дати покататись. Той погодився, але Микола сів на транспорт і втік , чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України — незаконно заволодів транспортним засобом.

Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Під час досудового розслідування прокурор запропонував Миколі взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги.

Що може передбачати участь у програмі та чим завершилася ця історія — читайте за посиланням: https://cutt.ly/qbTfh5l Відкрити / Коментувати

2021-05-12 11:00:14 ​​Як збільшити розмір аліментів на дитину

Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним . Стаття 192 Сімейного кодексу України прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Як збільшити розмір аліментів на дитину – розповідає фахівчиня Харківського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Макеєва.

Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду , в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.

Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

Якщо погіршився стан здоров’я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані ( ) брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.
Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Детальніше читайте за лінком https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-zbilshyty-rozmir-alimentiv-na-dytynu/ Відкрити / Коментувати

2021-05-11 15:08:52 ​​Як захистити права осіб, постраждалих у ДТП?

Доволі часто, особливо у великих містах, можна побачити, а можливо й стати очевидцем дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю різних учасників дорожнього руху. Як же захистити права осіб, постраждалих у ДТП, та забезпечити їм відшкодування завданих збитків Розповідає фахівець Буського місцевого центру з надання БВПД Володимир Романко.

Факт ДТП оформлюється працівниками поліції, яких можуть викликати учасники автопригоди або ж очевидці. Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.

Інший варіант для водіїв-учасників ДТП – скласти так званий "європротокол" , повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. Зробити це можна за наступних умов:
експлуатація таких транспортних засобів здійснюється особами, відповідальність яких застрахована;
відсутні травмовані (загиблі) люди;
у водіїв є взаємна згода щодо обставин скоєння ДТП;
у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить максимум 50 000 гривень.

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у його виплаті, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді. Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення.

Водночас, правові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами, застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування. Тому, звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії справ.

Детальніше читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zahyst-prav-osib-postrazhdalyh-u-dtp-ta-vidshkoduvannya-zavdanyh-zbytkiv/ Відкрити / Коментувати

2021-05-02 11:00:03 ​​Вітаємо вас із світлим і радісним святом – Великоднем. Бажаємо щастя й радості, віри й добробуту!
Нехай великодній передзвін принесе
любов і затишок у родину, щирість та добро у взаємини.
Христос Воскрес!

З найкращими побажаннями,
команда системи безоплатної правової допомоги
в Україні Відкрити / Коментувати

2021-04-30 10:25:32 ​​Особливості роботи у нічний час

Нерідко виникає потреба в залученні працівників до роботи вночі. Це може бути обумовлено розпорядком роботи самого підприємства або мати епізодичний характер. Про те, які існують особливості виконання роботи у нічний час, роз’яснює фахівчиня Золотоніського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Жалобна.

Який час, згідно із законодавством, вважається нічним?

Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України). Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Стаття 54 КЗпП України передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме: для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час.

Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:
• коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;
• на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.

Як оплачується робота у нічний час?

Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗпП України).

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (стаття 31 Закону України «Про оплату праці»).

Детальніше читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-roboty-u-nichnyj-chas/ Відкрити / Коментувати

2021-04-28 13:30:00 ​​Розірвати договір оренди землі через самовільне зменшення орендної плати

Одними з найпоширеніших видів земельних спорів є спори щодо розірвання договорів оренди землі. Система БПД отримує чимало звернень з проханням допомогти вирішити конфлікти орендодавців з часто недобросовісними орендарями земельних ділянок.

У 2021 році до Золотоніський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Вадим, який просив допомогти розірвати договір оренди земельної ділянки. Чоловік пояснив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку у 2017 році передав в оренду ТОВ «Зірочка» строком на 7 років.

«У договорі оренди було передбачено, що ТОВ «Зірочка» має щороку сплачувати мені орендну плату за землю в розмірі 7 660 гривень, однак, у 2019 та 2020 роках я отримував значно меншу орендну плату, а саме: 4 757 гривень за кожен рік. Я вважаю, що зменшення розміру орендної плати за землю є неправомірним, а тому бажаю розірвати договір оренди з товариством», – зауважив пан Вадим.

Призначений центром адвокат Юрій Побиванець, досліджуючи обставини справи, встановив, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, сторони узгодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановили строк дії договору, визначили фіксований розмір орендної плати та обумовили питання щодо зміни умов договору. Проте орендодавець пан Вадим протягом 2019-2020 років отримував орендну плату меншу, ніж визначено умовами договору.

Під час спілкування з клієнтом Юрій Побиванець дізнався, що пан Вадим звертався до орендаря з проханням пояснити причини зменшення розміру орендної плати. Товариство надало відповідь, що підставою для цього стало зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі.

Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. ТОВ «Зірочка», самостійно зменшивши розмір орендної плати, нібито з підстав зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі, фактично в односторонньому порядку змінило умови договору в частині визначення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм законодавства та умов договору.

Адвокат подав до суду позовну заяву про розірвання договору оренди землі. Як результат – Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди землі задовольнив.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://bit.ly/32RaPv7
Детальніше про цей кейс читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/advokat-systemy-bpd-cherkashhyny-dopomig-rozirvaty-dogovir-orendy-zemli/ Відкрити / Коментувати

2021-04-27 16:07:07 ​​Чим відрізняється прописка від реєстрації в Україні?

Деколи ми за давньою звичкою називаємо реєстрацію місця проживання пропискою, але чи є ці поняття тотожними? Відповідає директорка Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Кулішова.

Термін «прописка» був вперше введений ще 1925 року. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.
На території України цей механізм діяв аж до 2001 року, допоки Конституційний Суд України не визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку.
У 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким введено правило добровільної реєстрації за місцем проживання або перебування.
При цьому в початковій редакції Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України не існує, натомість існує реєстрація.

Тож, які відмінності прописки від реєстрації?
Головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації.
Прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян.
Крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею шляхом видання адміністративними органами на місцях дозволу на проживання. Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень.
Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.
Не можна оминути увагою й той факт, що для того, аби здійснити реєстрацію місця проживання необхідно зібрати істотно менший, в порівнянні з пропискою, пакет документів.

Чи є реєстрація обов’язковою?
Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом днів. Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом місяців з дня державної реєстрації її народження.
За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.

Де необхідно зареєструватися, якщо вам належить кілька помешкань?
Куди звертатися, яка ціна та які документи потрібно надати для реєстрації місця проживання?

Про це читайте на нашому сайті за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/chym-vidriznyayetsya-propyska-vid-reyestratsiyi-v-ukrayini/ Відкрити / Коментувати

2021-04-26 10:32:41 ​​Був незаконно виселений, але допоміг адвокат системи БПД

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України). Проте в наш час не поодинокими є випадки примусового виселення громадян без законних на те підстав.

До Одеський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Олександр, якого в примусовому порядку виселили з займаної кімнати. Чоловік пояснив, що його батько був військовослужбовцем та проходив службу в Одеському гарнізоні. У зв’язку з відсутністю власного житла йому надали кімнату в гуртожитку, яка знаходилась на балансі Військової академії, куди він і заселився з сім’єю. Родина проживала там більше 30 років, належним чином зареєструвавши своє місце проживання за даною адресою.

Згодом його батьки розлучились, батько з’їхав, оскільки отримав від Міністерства оборони України однокімнатну квартиру. В приміщенні як члени сім’ї військовослужбовця залишились проживати його син, пан Олександр, з матір’ю.

Адміністрація Військової академії намагалась виселити і позбавити їх права на житло, тривалий час чинивши різні перешкоди в користуванні житловим приміщенням. Крім того, після їх примусового виселення виконавчою службою, адміністрація військової академії, не віддавши їм особисті речі, вселила туди іншого військовослужбовця. Останній поміняв замки і почав там проживати і користуватися їх майном.

Суд заочно прийняв рішення про виселення пана Олександра, який тим часом перебував за кордоном на заробітках. Після повернення додому чоловік звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. За результатами розгляду його заяву було задоволено, заочне рішення – скасовано та призначено підготовче судове засідання.

Права клієнта захищав адвокат Дмитро Биков, який співпрацює з системою БПД. Він надав суду докази, які підтверджували законність вселення та проживання в займаній кімнаті пана Олександра, а саме: документи про надання кімнати його батькові та його сім’ї для проживання у зв’язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі, документи на вселення в приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання, витяг із домової книги військової академії, витяги із протоколів засідань житлових комісій про постановку на квартирний облік і перебування на обліку.

Враховуючи доводи адвоката та на підставі аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що виселення особи без надання іншого приміщення суперечить не лише Конституції України, але й Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А сам факт не проживання батька клієнта центру у цьому приміщенні не є безумовною підставою для виселення членів його сім’ї, у тому числі і колишніх.

Суд зобов’язав військову академію не перешкоджати чоловікові в користуванні житловим приміщенням. Він отримав право знов вселитися до житлового приміщення . Наказ начальника військової академії про надання кімнати іншому військовослужбовцю та його сім’ї було скасовано.

Довідково. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно зі статтею 109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3dHTpHt

Більше кейсів системи БПД тут https://bit.ly/35YQ57A Відкрити / Коментувати