Безоплатна правова допомога

2021-09-13 10:00:39 ​​Бюро правової допомоги врятувало жінку від боргових тенет

Бувають у житті ситуації, коли терміново потрібні гроші, але немає в кого попросити фінансової підтримки. В таких випадках люди звертаються до банківських установ. І ось, здавалося б, фінансова проблема вирішена, борг банку повернуто. Але через 8 років вам надходить повістка до суду по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором. І банк вимагає сплатити суму у 30 разів більшу, ніж ви позичали.

Сама така історія сталася з пані Ольгою, яка звернулася до Дубровицького бюро правової допомоги (Сарненський місцевий центр з надання БВПД). Жінці потрібна була правова допомога для захисту її прав в суді як боржника перед банком.

Пані Ольга розповіла, що у 2011 році вона взяла кредит у розмірі 4800 грн. Жінка була впевнена, що повністю повернула гроші банку у 2012 році. Однак через 8 років на її адресу надійшла позовна заява від банку про стягнення заборгованості у розмірі 120 995,24 грн.

Як з’ясувалося, пані Ольга справді підписала з банком договір про надання банківських послуг. Однак в ньому не було інформації ні про розмір кредитного ліміту на картці, ні строку дії договору, не вказано розмір пені та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення коштів. Та ще й з'ясувалося, що пані Ольга насправді отримала не кредитну картку, а дебетову особисту, що виключає нарахування банком відсотків за користування коштами. За весь цей час умови та правила надання банківських послуг банком змінювались неодноразово.

Захищати права клієнтки взялася фахівчиня Дубровицького бюро правової допомоги Наталія Райлян. Вивчивши матеріали справи, юристка підготувала відзив на позовну заяву банку про стягнення боргу та відстояла у суді інтереси клієнтки. Завдяки зусиллям працівниці бюро права клієнтки були захищені – Дубровицький районний суд Рівненської області зобов’язав пані Ольгу замість 120 995,24 грн. сплатити банку лише 3 939,24 грн.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/38OBXhc

Детальніше читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/v-dubrovytskomu-byuro-pravovoyi-dopomogy-vryatuvaly-zhinku-vid-borgovyh-tenet-zamist-121-tysyachi-gryven-bank-styagnuv-z-kliyentky-menshe-4-tysyach/ Відкрити / Коментувати

2021-09-09 10:00:04 ​​Завдану стихійним лихом шкоду довелось доводити в судовому порядку

У червні минулого року у західних областях України сильні дощі спричинили повені. У результаті стихійного лиха майну Олега Івановича завдано матеріальної шкоди – пошкоджено житловий будинок, замулено господарські споруди та земельну ділянку. Чоловік звернувся до сільської ради, щоб скласти акт обстеження завданих збитків через повінь. Але його так і не включили у списки осіб, що отримають державну допомогу.

Після неодноразових звернень Олега Івановича у різні державні органи було прийнято рішення про повторне обстеження житлового будинку. На цей раз комісія встановила, що житловий будинок не був пошкоджений. З цим актом обстеження чоловік не згодний, оскільки повторний огляд був проведений більш як через місяць після стихійного лиха і не відображає реальну картину.

Тоді Олег Іванович звернувся до Коломийського місцевого центру з надання БВПД. Він розповів, що зазнав величезних втрат через стихію і самотужки не може вийти з даної ситуації.

Для складання процесуальних документів та представництва інтересів клієнта в суді було призначено адвоката Івана Проворова. Правозахисник підготував позовну заяву про визнання бездіяльності місцевим органом самоврядування щодо невнесення до відповідної категорії осіб, постраждалих від стихійного лиха, відмови у здійсненні відповідних виплат та зобовязання виплатити з державного бюджету матеріальну грошову допомогу у розмірі 20 тис. грн.

У судовому засіданні свідки вказали на те, що під час стихійного лиха житловий будинок позивача було пошкоджено. Рівень води всередині будинку був вище підлоги. В обох кімнатах після сходження води залишався намул, сирість та вологість. На підлозі та стінах був грибок і пліснява, а запах цього залишався надовго. Замуленими були і господарські будівлі та споруди.

Суд вважає, що представником відповідача не наведено достатніх підстав, чому під час вирішення питання про виплату компенсації позивачу до уваги взято повторний акт, який складено через півтора місяці після надзвичайної ситуації, на перевагу акту складеному в наступні дні після підтоплення.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області позов задоволено у повному обсязі. Виконавчий комітет сільської ради зобов’язаний прийняти рішення про включення Олега Івановича до реєстру виплат з державного бюджету матеріальної грошової допомоги у розмірі 20 тис. гривень.

Детальніше читайте за лінком https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zavdanu-shkodu-vid-styhijnogo-lyha-dovelos-dovodyty-v-sudovomu-poryadku/ Відкрити / Коментувати

2021-09-08 11:00:02 ​​Спадок з перешкодами: як довести родинні зв’язки з сестрою

Встановлення спорідненості через суд є досить поширеним явищем. Родинні відносини встановлюються при наявності таких документів: паспорта, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу. Але, коли відсутні документи, з тих чи інших підстав, встановлення факту спорідненості здійснюється в судовому порядку.

До Олександрійського місцевого центру з надання БВПД звернулась пані Олександра. Після смерті сестри жінка не змогла прийняти спадщину, оскільки в неї не було документів, які підтверджують родинні відносини.

Правову допомогу пані Олександрі надавала адвокатка Олена Горобець, яка співпрацює з системою БПД. Жінка розповіла, що її рідна сестра залишила їй у спадщину квартиру . Коли вона звернулась до приватного нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, отримала відмову . З’ясувалось, що у пані Олександри були відсутні документи, за допомогою яких можна підтвердити факт родинних відносин. Жінка звернулась до архіву для отримання копії актового запису про народження її сестри з книги реєстрації актів цивільного стану про народження в Олександрії, але у архіві такі відомості були відсутні.

Адвокатка Олена Горобець підготувала та подала заяву про встановлення факту родинних відносин до Олександрійського міськрайонного суду. Олександрійський міськрайонний суд заяву пані Олександри щодо встановлення факту родинних відносин задовільнив.

Коментує адвокатка Олена Горобець:

Які докази підтверджують факт родинних відносин між особами:

автобіографії, листи особистого та ділового характеру, особові справи, анкети та акти, рішення судів, господарські та домові книги тощо;

листи уповноважених органів реєстрації актів цивільного стану, які свідчать про неможливість поновлення втрачених документів, внесення змін, виправлень та доповнень до них;

покази свідків, які можуть підтвердити взаємовідносини та спорідненість померлого із заявником.

Хто може бути заявником у справі:

особи, що мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, які підтверджують спорідненість;

спадкоємці померлої особи, що мають право на спадщину та особи, для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні правові наслідки;

інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення правових наслідків для них.

Більше успішних справ читайте на сайті за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/ Відкрити / Коментувати

2021-09-07 10:20:24 ​​А Ваш сусід дотримується правил добросусідства?

Власник земельної ділянки вільно обирає, як її використовувати. Але трапляється, що його спосіб використання землі має негативний вплив на сусідні (суміжні) земельні ділянки. Тому у Земельному кодексі України чітко визначено обов’язок дотримання добросусідських відносин. Детальніше розповідає фахівчиня Рокитнівського бюро правової допомоги Руслана Стрілець.

В чому ж полягає зміст добросусідства?

Зміст добросусідства розкривається у статті 103 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) і полягає у тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Сусіди зобов’язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі. До прикладу, сусіди, використовуючи у своїй діяльності прогресивні технології вирощування сільськогосподарських культур, зобов’язані неухильно дотримуватись законодавства про охорону земель. Власникам ділянок, що межують між собою, слід співпрацювати у питаннях раціональної організації територій, дотримання сівозмін, встановлення та зберігання межових знаків.

Які найтиповіші випадки негативного впливу на сусідню земельну ділянку?

Зведення занадто високої споруди чи такої, що дуже близько розташована до межі із сусідньою земельною ділянкою, і перешкоджає доступу сонячного світла, внаслідок чого пригнічується ріст овочів, фруктів, ягід, що ростуть у сусідів; неприємні запахи, які поширюються на сусідні земельні ділянки в зв’язку з утриманням худоби чи птиці; спалювання листя, сміття, яке призводить до забруднення повітря на сусідній ділянці; використання технічних засобів (магнітофонів, пилорам, верстатів тощо), які через високу гучність спричиняють шумове забруднення – це типові приклади порушення правил добросусідства. Проте, варіантів таких порушень – безліч.

Часто трапляються ситуації, коли власники чи землекористувачі самовільно знищують зелені насадження (відрізають корені дерев, кущів), які проникають на їхню земельну ділянку із сусідньої, не думаючи про правомірність та законність таких дій. Тут варто зважати, що так чинити можна лише тоді, якщо таке «проникнення до Вас рослинності» заважає використовувати Вам свою земельну ділянку за цільовим призначенням. В усіх інших випадках – це незаконно! Порушнику доведеться понести цивільну та адміністративну відповідальність: відшкодувати в повному обсязі шкоду, завдану майну іншої особи, та ще й сплатити штраф.

Що робити, якщо правила добросусідства не дотримуються?

ЗК України встановлено, що спори щодо дотримання правил добросусідства вважаються земельними спорами. Так, відповідно до статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори, що стосуються додержання громадянами правил добросусідства.

Тому, якщо Ваші сусіди в добровільному порядку не дотримуються правил добросусідства, Ви маєте право подати заяву до сільської, селищної або міської ради аби примусити їх виконувати зазначені вимоги. Така заява розглядається у тижневий строк з дня її подання за участю зацікавлених сторін. За наслідками розгляду заяви приймається рішення, де і зазначається порядок його виконання.

Детальніше за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/a-vash-susid-dotrymuyetsya-pravyl-dobrosusidstva/ Відкрити / Коментувати

2021-08-26 12:02:09 ​​Поділ спільного майна подружжя: спірні питання та шляхи вирішення

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Та як же розділити спільне майно, якщо подружжя вирішило розлучитися Про це розповідає юристка Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Анастасія Мироненко.

Якщо подружжя не дійшло згоди щодо розміру належних їм часток або способу поділу спільного майна, то спір вирішується у судовому порядку. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об’єктів:

. речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
. кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
. боргові зобов’язання подружжя (зобов’язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов’язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов’язань.
Увага Майно осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, набуте підчас спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Досить поширеними є випадки, коли подружжям спільно купує нерухоме майно , однак право власності на нього реєструється лише на одного з подружжя. Так, у цьому є деякі переваги – менший податковий тягар, але вад значно більше, а саме:
у разі розірвання шлюбу, якщо подружжя не визначає долю такого майна шляхом укладення договору поділу спільного майна або іншого цивільно-правового договору, то вказаний в документах власник може помилково вважати, що він є єдиним власником. Однак, через декілька років може виникнути ситуація, коли під час продажу такого нерухомого майна нотаріус вимагатиме згоду іншого із колишнього подружжя;
у разі смерті нетитульного власника (не записаного в договорі щодо набуття нерухомого майна). Наразі законодавчо не закріплено єдиного підходу щодо способу оформлення такої частки. Багато хто вважає, що у зв’язку зі смертю нетитульний власник втрачає своє право на майно. Однак, відповідно до норм Сімейного кодексу України майно є спільним сумісним з моменту купівлі і не перестає ним бути у разі смерті. Тому можуть виникати непорозуміння між власником, записаним у договорі щодо набуття нерухомого майна, та іншими спадкоємцями;
у разі розірвання шлюбу та смерті одного зі співвласників одночасно можуть виникати проблеми як у наведених вище ситуаціях.

Детальніше читайте за лінком https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/podil-spilnogo-majna-podruzhzhya-spirni-pytannya-ta-shlyahy-vyrishennya/ Відкрити / Коментувати

2021-08-20 14:30:12 ​​Дев’ять із десяти клієнтів системи БПД позитивно оцінюють надану правову допомогу

Такі дані соціологічного опитування «Готовність землевласників та землекористувачів до впровадження земельної реформи» , проведеного з 19 червня по 21 липня 2021 року Координаційним центром з надання правової допомоги за сприяння проєкту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що впроваджується Світовим банком та фінансується Євросоюзом.

із респондентів зазначили, що отримали необхідну інформацію або підтримку від юристів системи БПД. Причому молодші чоловіки та жінки вище оцінили отриману допомогу, ніж старші люди

% жителів сільської місцевості залишились цілком задоволеними правовою допомогою, серед містян таких менше – %.
Трохи нижчий рівень задоволеності отриманими послугами висловили мешканці західних регіонів – хоча й серед них більшість ( %) позитивно відгукується про досвід звернення до юристів БПД.

«Результати соціологічного опитування свідчать про те, що нам треба приділяти ще більше уваги цим категоріям клієнтів – людям старшого віку, мешканцям західних регіонів України, які мають дещо специфічні правові проблеми, пов’язані з земельними правовідносинами», – зазначив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

% клієнтів, які задоволені отриманими послугами, зазначили, що порадили б сусіду звернутися до системи БПД, якби у нього виникла проблема у сфері земельних відносин.

«Проведення соціологічних досліджень вкрай важливе для системи безоплатної правової допомоги. Їх результати допоможуть узагальнити досвід та спрогнозувати потребу у правовій інформації, механізмах захисту порушених прав громадян, визначити оптимальні шляхи та засоби вдосконалення правової допомоги», – підкреслив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Детальніше читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/novyny/dev-yat-iz-desyaty-kliyentiv-systemy-bpd-pozytyvno-otsinyuyut-nadanu-pravovu-dopomogu-opytuvannya/ Відкрити / Коментувати

2021-08-18 11:00:08 ​​Відповідальність за лісові пожежі: від штрафу до позбавлення волі

Нещодавно сталися масштабні лісові пожежі в курортних країнах. Від вогню потерпали Туреччина, Греція, Італія, Албанія. Подекуди подібні надзвичайні ситуації трапляються й в Україні. Як убезпечитися від руйнівної дії вогню Яка відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісі Розповідає фахівчиня Ковельського місцевого центру з надання БВПД Оксана Романюк.

За порушення вимог пожежної безпеки передбачена адміністративна відповідальність

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах – штраф для громадян від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 до 4590 грн.); для посадових осіб – від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 до 15300 грн.).

За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, до громадян може застосовуватися адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 до 15300 грн.) на посадових осіб – від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10710 до 30600 грн.).

За самовільне випалювання рослинності або її залишків, а саме: стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України), − передбачено накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 до 6120 грн.) і на посадових осіб − від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 до 21420 грн.).

За ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, до винних осіб може застосовуватися адміністративне стягнення у вигляді штрафу: на громадян – від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 до 12240 грн.) на посадових осіб − від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 21420 до 30600 грн.).

Окрім того, передбачена й кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків вогнем чи іншим загально-небезпечним способом караються штрафом від 5400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 грн.) до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153000 грн.) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Такі ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Отже, не порушуйте закон та дотримуйтесь правил пожежної безпеки.
Не кидайте непогашені сірники або цигарки.
Перш ніж розпалити багаття, розчистіть місце під нього від сухої трави у радіусі 1- го метра.
Не залишайте непогашеного вогнища. Залийте його водою. Не відходьте від нього доти, доки йде дим або пара.
Якщо ви помітили пожежу, що починається, намагайтеся загасити її самі підручними засобами. Іноді досить просто затоптати полум’я.
Якщо пожежа набрала сили і ви не можете погасити її самотужки, терміново зателефонуйте в оперативно-рятувальну службу за номером «101».

Детальніше читайте https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/za-porushennya-vymog-pozhezhnoyi-bezpeky-v-lisi-administratyvna-ta-kryminalna-vidpovidalnist/ Відкрити / Коментувати

2021-08-17 11:23:54 ​​Всеукраїнська правова Інстаграм-вікторина "Право України-30"

30 років тому Україна здобула незалежність. З нагоди цієї річниці ми проводимо всеукраїнську правову Інстаграм-вікторину «Право України — 30»

Беріть участь та перевірте, чи знаєте ви усе про повагу до державних символів, державної мови та державних кордонів нашої країни, правовий статус її громадян.

Десять учасників, обрані випадковим чином, отримають сувенірні подарунки!

Участь у розіграші не залежить від кількості правильно наданих відповідей.

Вікторина проводиться з 16 до 24 серпня на нашій сторінці https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk у сторіз (питання будуть дублюватися щодня, відповідь на них слід надати тільки один раз).

Результати розіграшу будуть оприлюднені у сторіз 27 серпня. Відкрити / Коментувати

2021-08-13 11:00:07 ​​Клієнтка системи БПД виграла суд на 240 тисяч гривень

Звільнення з роботи морально важко пережити, і особливо, якщо ще доводиться "вибивати" розрахунок та вихідну допомогу... Саме таке сталося з Оленою, клієнткою системи БПД.

У 2014 році вона влаштувалася працювати бухгалтером-економістом у Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Як вважала жінка, робота на підприємстві, яке фінансується з державного бюджету, матиме переваги: офіційне працевлаштування, повний соціальний пакет. Проте у 2017 році на підприємстві почалися масові звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Пані Олену, яка працювала тут лише 3 роки, не оминуло скорочення.

Відігнати думки про тимчасове безробіття і відсутність коштів допомагало лише те, що підприємство мало здійснити розрахунок при звільненні – трохи більше 10 тисяч гривень. На якийсь час у пошуку роботи цього б вистачило. Жінка написала заяву із проханням виплатити вихідну допомогу при звільненні. Але гроші так і не надійшли.

Біда не приходить одна: незабаром після цього пані Олена потрапила до лікарні з інсультом… Без грошей і можливості найближчим часом повернутися на роботу було дуже важко морально. У 2020 році жінка набралася сил, щоб знову спробувати добитися правди: у 2020 році вона ще раз звернулася до підприємства із заявою про виплату заборгованих грошей. Марно: ані відповіді від керівництва, ані грошей вона не дочекалася.

Тоді пані Олена вирішила з допомогою фахівців системи безоплатної правової допомогли захистити свої законні права й повернути заборогвані кошти. Вона звернулася до Вінницький місцевий центр з надання БВПД. Адвокат Олександр Івасик, який співпрацює з системою БПД, отримав доручення для захисту інтересів пані Олени в суді. І рівно через рік плідної роботи захисника, у липні 2021 року, клієнтка отримала довгоочікуване рішення суду.

Подільське управління капітального будівництва міністерства оборони України має сплатити на користь пані Олени:
10 тисяч 580 гривень – вихідна допомога при звільненні;
230 тисяч 600 гривень – середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 2017 року по 2021, оскільки роботодавець здійснив триваюче правопорушення;
5 тисяч 000 гривень – моральна шкода.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3xB8Ecc

Більше успішних кейсів читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/ Відкрити / Коментувати

2021-08-12 10:00:29 ​​Як чужа мобілка ледь не зіпсувала підлітку життя

Крадіжка, грабіж, розбійний напад… Один необачний крок – і можна опинитися на лаві підсудних, а якщо це ще й юнацька помилка, то взагалі можна зіпсувати собі подальше життя. На жаль, найчастіше підлітки це починають розуміти лише тоді, коли за справу береться поліція і їм загрожує суд.

Неповнолітній чернівчанин Михайло, завітавши якось увечері до тренажерного залу, побачив у коридорі на дивані мобільний телефон. Хлопець, не довго думаючи, забрав його собі. Власниця мобілки звернулася до поліції, а оскільки був відеозапис, то знайти підозрюваного виявилось не складно. Далі на підлітка чекала кримінальна відповідальність, бо за частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України це – крадіжка. Максимальне покарання передбачає арешт до шести місяців або обмеженням волі до п’яти років.

Раніше Михайло не притягався до кримінальної відповідальності, а тому у нього з’явився шанс виправити помилку завдяки «Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». Взяти участь у цьому всеукраїнському проєкті хлопцеві запропонував прокурор під час досудового розслідування справи. Юнак погодився. Тож у Регіональному центрі з надання БВПД у Чернівецькій області ухвалили рішення застосувати програму та видали доручення для проведення медіації (посередництва) адвокату-медіатору Вікторії Роскрут.

«Це була моя перша участь як адвоката-посередника у програмі відновлення для неповнолітніх. Отримавши доручення Регіонального центру, я хвилювалася не менше, ніж неповнолітній на першій зустрічі. Під час розмови з’ясувалося, що кримінальне правопорушення підліток вчинив через вплив його оточення. Михайло дуже непокоївся, що створив незручності жінці, в якої вкрав телефон, а також своїй мамі. Наступного дня відбулася зустріч із потерпілою, яка теж хотіла знати, чому хлопець вчинив такий проступок. Вже на спільній зустрічі учасники обговорили та з’ясували важливі деталі цього кримінального правопорушення. Врешті, вони примирилися та досягли згоди на відшкодування завданої шкоди», – розповідає адвокат Вікторія Роскрут.

Суд постановив звільнити Михайла від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження – закрити. Зауважимо, що це друга завершена успішна справа у Чернівецькій області в межах реалізації проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».

Більше успішних кейсів системи БПД читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/ Відкрити / Коментувати