Безоплатна правова допомога

2022-05-05 15:19:02 ​​ Стартував щорічний конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав» на тему «Моє майбутнє в мирній Україні». Організатор конкурсу — Координаційний центр з надання правової допомоги.

Хто може взяти участь
Діти віком до 18 років.

Коли потрібно подати роботу
до 26 травня

Які роботи приймаються на конкурс
Індивідуально створені роботи. Один учасник може подати на конкурс лише однин малюнок.

Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, в авторській техніці, в графічному редакторі тощо.

Формат робіт — А3 або А4.

Як і куди подати роботу
Готову роботу потрібно якісно сфотографувати або відсканувати (для цифрових малюнків — експортувати) та у форматі JPG, GIF або PNG завантажити (до 26 травня включно) на сайт конкурсу: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Як обиратимуться переможці
Голосувати за роботи можуть усі авторизовані відвідувачі сайту. Кожен авторизований відвідувач сайту може віддати свій голос лише за одну роботу.

13-17 червня 2022 року буде визначено переможців. Усього буде обрано 9 переможців — по три у кожній віковій номінації (перше, друге та третє місце відповідно до кількості вподобань до робіт на сайті конкурсу).

Результати буде оголошено на сайті конкурсу та на сайті системи безоплатної правової допомоги.

Чи отримають переможці подарунки
Так, переможці отримають дипломи Координаційного центру з надання правової допомоги та заохочувальні подарунки.

Детальні умови конкурсу: https://bit.ly/3sfjBA7 Відкрити / Коментувати

2022-05-04 12:34:17 ​​ Розширюється коло осіб, які мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу. 3 травня Верховна Рада України прийняла Закон № 7312 «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». (https://bit.ly/3KEs9Hg)

Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримають потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту. Відтепер ці особи зможуть звернутися до системи безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.

Також люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, матимуть право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.

Законопроєкт наразі направлено на підпис Голови Верховної Ради України.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid Відкрити / Коментувати

2022-05-03 15:21:20 ​​#консультаціяБПД

Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE Відкрити / Коментувати

2022-04-29 14:31:57 ​​ Правова допомога в умовах воєнного стану

Отримати консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги можна:

Телефоном
За єдиним номером системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки по Україні зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні)
Якщо телефонуєте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)

Прийти до бюро
За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги, незалежно від реєстрації місця проживання.

Скористатися онлайн-сервісами системи БПД. Відкрити / Коментувати

2022-02-09 12:27:05 ​​Підготували збірку успішних кейсів системи безоплатної правової допомоги. Тема – захист прав ветеранів війни та учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб.
З 2017 року набули чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які надали право УБД та ВПО отримати вторинну правову допомогу – захист та представництво інтересів у судах, складення документів процесуального характеру.
Якщо раніше більшість правових проблем цих категорій була пов’язана зі збройним конфліктом, то тепер перший план виходять питання цивільного та адміністративного права, вирішення спорів у сфері сімейного права, а також пенсійного права.
Про деякі із цих справ, які позитивно завершилися на користь клієнтів системи БПД, ви можете прочитати у збірці. Відкрити / Коментувати

2022-02-08 18:52:00 ​​#кейс_БПД
Пан Степан звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Його історія непоодинока. Він одружився і разом з дружиною став жити у будинку її батьків в одному із сіл Сокальщини. За документами, одноосібною власницею будинку є дружина пана Степана. Однак стосунки у подружжя не склалися, і дружина звернулася до суду з позовом, у якому вимагала виселення на той час ще її законного чоловіка з будинку. Жінка мотивувала це тим, що спільне проживання з чоловіком стало нестерпним, а рішення суду про розлучення ще не було – справа перебувала на розгляді.
Після зустрічі з адвокатом Олегом Гуменюком, який вступив у справу за дорученням Червоноградський місцевий центр з надання БВПД було вирішено звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання чоловіком права проживання та користування спірним будинком. Аргументами адвоката стало те, що пан Степан після одруження був прописаний у будинку і проживав до цього часу. Окрім того, був членом сім'ї власниці будинку, а факт розірвання шлюбу не позбавляє його права користування спірним будинком.
До того ж, за період перебування у шлюбі чоловік за власні кошти відремонтував будинок, добудував ґанок та господарські будівлі, огорожу. Як результат – домогосподарство зросло у вартості та набуло сучасного вигляду. На той час ще дружина пана Степана не надала доказів того, що він руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням. Іншого житла чоловік не має, будинок є його єдиним місцем проживання.
Проте суд позбавив чоловіка права користування будинком. Однак пан Степан, за підтримки адвоката, не погодився з таким рішенням. В апеляційній скарзі клієнт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення Сокальського районного суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову дружини.
Врешті-решт сторони подали до суду заяву про затвердження мирової угоди. Вони дійшли спільної думки про можливість закінчення розгляду багаторічного спору миром і укладенням мирової угоди на таких умовах:
- колишня дружина сплачує панові Степану 4 000 доларів США, що станом на день укладення мирової угоди становило згідно з курсом НБУ 106 680 гривень, як компенсацію його частки у спільному майні подружжя
- факт отримання коштів підтверджується виданою розпискою
- позивач у зв'язку з отриманням вищезазначеної суми коштів відмовляється від права проживання у будинку і права користування ним
- протягом двадцяти календарних днів з моменту затвердження судом мирової угоди останній знімається в установленому порядку з реєстрації у вказаному будинку та забирає усі свої особисті речі (одяг та предмети домашнього вжитку, які належать виключно йому)
- відмова від права проживання у вказаному будинку та користування цим житлом є остаточною та унеможливлює в майбутньому подачу заяви про поділ спільного майна подружжя
Тож суд постановив заяву про затвердження мирової угоди задовольнити.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3IY01hX
Більше кейсів системи БПД тут https://bit.ly/35YQ57A
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua Відкрити / Коментувати

2022-02-02 17:00:29 ​​#кейс_БПД
Ольга прожила з чоловіком три з половиною роки. Офіційно не розписувалися, жили у неї – в будинку, де мешкала вона з маленьким сином від першого шлюбу та її старенькі батьки. Але спільне життя не склалося, тож жінка вирішила припинити стосунки. І тут почалося пекло.

Чоловік почав систематично влаштовувати сварки та скандали, в тому числі в присутності дитини. Ольга не раз зверталася до поліції – за минулий рік зареєстровано сім скарг! Чоловіка притягали до адміністративної відповідальності, проте він не вгамовувався: підстерігав біля будинку, зустрічав на вулиці та залякував, обіцяв помститися за те, що так з ним обійшлася. Дійшло до того, що Ольга не могла спокійно вийти на вулицю без супроводу інших людей. Та й удома кривдник не давав жінці спокою – вона регулярно отримувала дзвінки та смс з погрозами та образами.

Щоб захистися від колишнього співмешканця, Ольга звернулася до Ковельський місцевий центр з надання БВПД та розповіла свою історію. Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, жінці було призначено адвоката Романа Горблюка, який співпрацює з системою БПД.

«Зважаючи на вид насильства, яке вчиняв кривдник, ця справа є специфічною і дещо відрізняється від інших аналогічних справ про домашнє насильство. Адже після припинення відносин між особами, які спільно проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою, кривдник не полишав у спокої свою колишню співмешканку – переслідував її, ображав, погрожував. І це відбувалось постійно. Фактично, кривдник не давав жінці спокійно жити», – розповідає адвокат Роман Горблюк.

Адвокат підготував та подав до суду позовну заяву про видачу обмежувального припису. Суд розглянув надані докази – судові постанови про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за хуліганські дії щодо Ольги, в тому числі в стані алкогольного сп'яніння та роздруківки смс-повідомлень з погрозами – і дійшов висновку, що факт систематичного психологічного насильства є доведеним.

Заява про видачу обмежувального припису була задоволена повністю – кривднику тепер заборонено наближатися до будинку Ольги ближче ніж 100 метрів, а також особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею чи її сином. Обмежувальний припис виданий строком на 4 місяці.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3tIgJNH

Більше кейсів системи БПД тут https://bit.ly/35YQ57A

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги за цим посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid Відкрити / Коментувати

2022-01-28 17:25:48 ​​Щоб захистити свої права, часом не обійтися без звернення до суду. Але для багатьох це занадто складна річ, і часто людина не знає, з чого почати, і чи взагалі доцільно це робити.

Пам'ятайте про про позовну давність.
За загальним правилом позовна давність у цивільному процесі встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо Ви пропустили строки позовної давності, то разом із позовною заявою необхідно подати заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказуються вагомі причини пропуску вказаного строку.

До якого суду треба звертатися?
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим місцем проживання або перебування, а позови до юридичних осіб − за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, процесуальний закон встановлює виключну підсудність. Тобто такі позови пред’являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.

Судовий збір. Його розмір та порядок сплати визначається Законом України «Про судовий збір». Квитанцію про сплату судового збору слід обов’язково додати до позовної заяви. Від його сплати звільняються особи, визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Провадження в цивільний справі порушується виключно на підставі заяви юридичної або фізичної особи. Однією з важливих умов здійснення права на пред’явлення позову є додержання належної форми позовної заяви. Позовна заява до суду подається виключно в письмовій формі та повинна містити таку інформацію:
Найменування суду, до якого направляється позовна заява
Повне найменування або ім’я позивача та відповідача, їх місце проживання, або місце знаходження. Якщо позовна заява подається представником позивача, необхідно зазначити дані представника
Ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці
Зміст позовних вимог
Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
Зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи
Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Позивач повинен подати позовну заяву разом із завіреними власноручно копіями додатків відповідно до кількості відповідачів у справі та один екземпляр для суду. Таким чином, відповідач має змогу ознайомитися з позовними вимогами та підготувати відповідні правові способи захисту від заявлених вимог, а також за наявності підстав порушувати питання про зупинення провадження у справі та вчинення судом інших процесуальних дій, передбачених ЦПК України.

На сторони та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, покладено обов’язок доказувати фактичні обставини, які мають значення для справи. При перегляді рішень в апеляційному та касаційному порядку нові докази дослідженню й оцінці не підлягають.

Відповідно до ст14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» громадяни, які є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть отримати правову допомогу у складенні процесуальних документів, або представлення їх інтересів в суді, звернувшись до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відкрити / Коментувати

2022-01-26 13:10:48 Останнім часом Україну сколихнули масові повідомлення про замінування закладів освіти, торгових центрів та метрополітену. Від початку 2022 року правоохоронці зафіксували вже майже 200 таких повідомлень. Подібна інформація становить небезпеку не лише створюючи паніку у суспільстві, а й відволікаючи фахівців спеціалізованих служб від виконання важливої роботи, змушуючи кидати значні матеріальні та людські ресурси для перевірки такого повідомлення.

Саме тому ми вирішили нагадати, яка відповідальність настає за розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Так, у березні 2021 року були внесені зміни до ст. 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за розповсюдження такої інформації. Детальніше розповідає директор Регіонального центру з надання БВПД у місті Києві Михайло Харін.

Отож, статтею 259 визначено, що завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років.

У разі, коли об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від до років.

Варто зазначити, що під час надходження повідомлень про можливі замінювання у правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення. Перш за все, це проведення огляду місця події із залученням фахівців вибухо-технічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання інформації від них, а саме, деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг, тощо.

Зауважимо, що всі повідомлення такого характеру сприймаються працівниками органів правопорядку як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно.

Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки. Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Але якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність.

Варто пам’ятати, що телефонний дзвінок з погрозою, навіть якщо він вам здається просто жартом, може стати причиною кримінального провадження, а в подальшому – реального покарання.

Довідково. Відповідно до Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», до критично важливих об’єктів інфраструктури відносяться підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов’язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я людей. Відкрити / Коментувати

2022-01-24 13:07:33 ​​Відправили поштою посилку, а вона загубилася? Розповідаємо, що робити.

Звернутися до поштового відділення, де ви направляли посилку із заявою про втрату чи пошкодження відправлення. У заяві обов’язково зазначити вид, категорію та номер поштового відправлення або категорію та номер поштового переказу, місце та дату прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштову адресу відправника та адресата, а у відповідних випадках – суму поштового переказу, суму оголошеної цінності поштового відправлення, суму післяплати, дані пред’явленого документа, що посвідчує особу заявника.

Відповідно до законодавства України оператори поштового зв’язку несуть відповідальність за часткову чи повну втрату поштових відправлень, за невиплату грошей за поштовими переказами, а також порушення строків пересилання поштових переказів та за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень.
Під час подання заяви відправник повинен пред’явити документ, що посвідчує особу, а також розрахунковий документ. Тому завжди зберігайте касові чеки та квитанції про сплату відповідної послуги.
У разі виявлення факту втрати чи пошкодження поштового відправлення, ви маєте право вимагати від працівників відділення поштового зв’язку складання акту, який підписується особою, яка склала акт, керівником (адміністратором) поштового відділення та вами. Далі необхідно звернутись із претензією до підприємства поштового зв’язку та додати всі необхідні копії, що свідчать про порушене ваше право. В свою чергу оператор поштовою зв’язку у місячний строк повинен письмово надати вам відповідь на претензію. У зазначеній відповіді оператор поштового зав’язку або погодиться з виплатою вам компенсації, або зазначить з яких причин здійснити виплату неможливо. Якщо ви не згодні з відповіддю, ви маєте право оскаржити її в суді.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 18 Закону України «Про поштовий зв’язок» оператор поштового зав’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень несе матеріальну відповідальність перед користувачами:
за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної вартості – відшкодовується вартість послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг;
за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності – відшкодовується його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв’язку;
за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю – відшкодовується в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг;
за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень – штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв’язку.

Також слід пам’ятати, що оператор поштового зв’язку не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо:
поштове відправлення на підставі закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством України правил щодо обмежень у пересиланні предметів та речей;
поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після шести місяців з дня приймання;
поштове відправлення з оголошеною цінністю, прямий контейнер були прийняті від відправника закритими, оболонка поштового відправлення або сам контейнер, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення або прямого контейнера відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання. Відкрити / Коментувати