UIF | Український інститут майбутнього

2021-02-18 20:01:00 ​​​​ Зеленського підтримує 25% українців, але переважно молодь, яка не ходить на вибори

За результатами соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 року до 05.02.2021 року, лідером президентських симпатій залишається чинний Президент Володимир Зеленський.

Так, якби вибори Президента відбулися найближчої неділі, 25,2% респондентів ПІДТРИМАЛИ Б В. ЗЕЛЕНСЬКОГО ЯК КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ, рейтинг В. Зеленського знизився, у червні 2020 року його кандидатуру у Президенти були готові підтримати 29,2% опитаних.

15,6% респондентів готові підтримати на посаду Президента П. Порошенко, 13,0% – Ю. Бойко (серед усіх респондентів).

В той же час, у Зеленського в структурі виборця, найбільший відсоток молоді – 33% у віці 18-24 та 26% у віці 26-34 роки відповідно.
Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, 21,7% респондентів серед усіх ПІДТРИМАЛИ Б ПАРТІЮ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – «ЗА ЖИТТЯ»», 18,0% –партію «Слуга народу», 16,1% – «Європейську солідарність», 11,8% – «Батьківщину».

Рейтинг партії «Слуга народу» суттєво знизився, у червні 2020 року цю партію були готові підтримати 27,1% опитаних.

При цьому, в структурі виборця «Слуги народу» 22,3% займає вікова група 18-24 роки та 18,9% – 25-34 роки.

Нагадаємо, що на всіх виборах вікові групи 18-24 та 25-34 роки найменш активні та переважно не ходять голосувати.

Дізнатися докладніше про результати дослідження та ознайомитися з іншими графіками можна у звіті «Політична ситуація в Україні: до Майдана ще далеко, а феодалізм вже наступив» Відкрити / Коментувати

2021-02-18 20:00:30 ​​​​ 54% українців хочуть перевиборів

Більше половини респондентів опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 року до 05.02.2021 року відзначають, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ у 2021році. Таку відповідь надали 54% респондентів.

З підвищенням віку респондентів зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів до Верховної Ради. Так, серед респондентів віком 18-24 роки таких 45%, віком 25-34 роки – 48%, віком 35-44 роки – 49%, віком 45-54 роки – 57%, віком 55 років та старше – 60%.

46% опитаних зазначили, що ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА у 2021 році.

З підвищенням віку респондентів, суттєво зростає кількість тих, хто вважає за потрібне проведення позачергових виборів Президента, так серед респондентів віком 18-24 роки таких 29%, віком 25-34 роки – 38%, віком 35-44 роки – 45%, віком 45-54 роки – 48%, віком 55 років та старше – 53%.

Респонденти зі Сходу частіше за інших відмічали, що потрібно провести позачергові вибори і до Верховної Ради і Президента; респонденти з м. Київ надавали подібні відповіді рідше за інших.

Таким чином, ми наблизилися до ситуації, коли суспільство єдиним виходом із ситуації бачить перезавантаження влади. Поки не можна говорити про те, що це процес незворотній, але для влади ситуацію можна вважати критичною.

Дізнатися докладніше про результати дослідження та ознайомитися з іншими графіками можна у звіті «Політична ситуація в Україні: до Майдана ще далеко, а феодалізм вже наступив» Відкрити / Коментувати

2021-02-18 18:30:01 ​​ Військова операція Туреччини на півночі Іраку

Пропонуємо короткий аналіз результатів військової операції від Ілії Куси, експерта UIF

Операція “Орлиний кіготь-2”, яку Туреччина розпочала на півночі Іраку тиждень тому, завершилася загибеллю турецьких військовослужбовців, вбивством 13 заручників та масштабною сваркою між Анкарою і Вашингтоном.

11 лютого Туреччина оголосила про початок вже другої на території північного Іраку військової операції “Орлиний кіготь-2”.

Попередня відбулася ще минулого року, а в цілому, Туреччина вже понад 20 років проводить різноманітні транскордонні військові операції у цьому регіоні, здебільшого націлені проти курдської сепаратистської організації Робітнича партія Курдистану (РПК), яку вважають терористичною.

У перший день операції турецька авіація завдала масованих повітряних ударів по району міста Гаре на півночі Іракського Курдистану поблизу кордону з Туреччиною. Також висадили десант поблизу містечка Сіяне, де вони вступили в бій з бойовиками РПК. Турків одразу ж підтримала місцева курдська влада — політичний клан Барзані, який фактично керує Курдистаном, і перебуває у ворожих стосунках із РПК через боротьбу за вплив та контроль над деякими прикордонними районами та контрабандними потоками.

Основна ціль операції — зачистка району міста Гаре та гірських висот поблизу від бойовиків РПК та створення тут турецького укріпленого пункту для розширення своєї “зони безпеки” вглиб території північного Іраку. Друга ціль — звільнення 13 турецьких громадян, які потрапили у полон до курдів, серед яких були військовослужбовці та співробітники спецслужб.

Військова операція завершилася через п’ять днів 14 лютого. Міноборони Туреччини звітували про успіх та повідомили про ураження понад 50 цілей, знищення 53 бойовиків РПК та ліквідацію низки схованок та гірських укріплених баз противника. За офіційними даними, Туреччина втратила трьох військовослужбовців, ще троє поранені.

Утім, звільнити 13 заручників, яких курди тримали в гірських печерах, не змогли. Усіх їх знайшли мертвими у схованці курдських бойовиків. Туреччина одразу ж звинуватила у цьому курдів, а ті свою вину відкидають, стверджуючи, що насправді заручники загинули в результаті авіаударів турецьких ВПС.
Сполучені Штати висловили співчуття у зв’язку з загибеллю громадян Туреччини, але заявили, що для звинувачення РПК потрібні докази. Це і стало тригером для конфлікту з Анкарою.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у відповідь розкритикував США та звинуватив їх у тому, що вони підтримують тероризм і фактично стоять за бойовиками РПК. Турецька влада викликала посла США у МЗС. Щоб владнати ситуацію, в Анкару подзвонив держсекретар Ентоні Блінкен, і сторони домовилися про подальші переговори.

Конфлікт між США і Туреччиною відображає кризу їхніх стосунків, які не можуть врегулювати через курдську політику Вашингтона. У адміністрації Байдена в курдах бачать потенційних союзників для стримування турецького, іранського, сирійського та російського впливу. А у Туреччині курди, особливо РПК та сирійські курдські рухи, вважаються терористичними організаціями.

Тактично, для Анкари військова операція “Орлиний кіготь-2” завершилася політичною та військовою перемогою, хоча й локальною. Їм не вдалося повністю зачистити гірські райони від РПК, де вони діяли десятиліттями, та звільнити заручників. Але вони завдали удару по операціях курдів у прикордонних територіях, звужуючи їхні можливості та свободу маневру. Політично, від РПК відмовилися практично усі, і тому момент для удару був обраний вдалий. Їх фактично кинули США, федеральна влада в Багдаді, Іран та місцева влада у Іракському Курдистані, для яких вони стали перепоною для ведення бізнесу з Анкарою.

Утім, стратегічно це ще не кінець. США все ще зберігають сильний політичний вплив на Іракський Курдистан. РПК шукатиме союзників найближчим часом, щоб балансувати турецький вплив. Це може відкрити нові можливості для таких країн, як Росія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія. Відкрити / Коментувати

2021-02-18 16:52:41 ​​​​ Головною перешкодою розвитку країни є корупція і непрофесійність влади

Головною перешкодою розвитку країни українці вважають корупцію (49%) та непрофесійність влади (27%). Також 7% говорить про слабкі інститути влади, що напряму корелюється з непрофесійністю влади. Війна перестала бути ключовою перешкодою у масовій свідомості – 10%.

Саме такі результати показало соціологічне дослідження, проведене Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 року до 05.02.2021 року.

Зусилля команди Зеленського за принципом наративу «Припинити стріляти» дали свої плоди і ця тема перестала сприйматися суспільством як серйозна загроза (хоча зараз, після останніх подій і заяв про завершення перемир’я та збільшення кількості жертв на Сході, очевидно, ця ситуація може бумерангом вдарити по суспільним настроях в цілому і по владі зокрема).

Окремо слід зупинитися на темі корупції, яка поступово, але дуже настирливо, повертається до суспільного обговорення. Вже зараз, попри всі зусилля влади продемонструвати боротьбу з корупцією, можна говорити, що суспільство припиняє вірити в те, що влада бореться з цим злом. І все це відбувається на фоні катастрофічної недовіри суспільства до антикорупційних органів.

Дізнатися докладніше про результати дослідження та ознайомитися з іншими графіками можна у звіті «Політична ситуація в Україні: до Майдана ще далеко, а феодалізм вже наступив» Відкрити / Коментувати

2021-02-18 16:48:02 ​​​​​​ Лише 14% українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку

Напрямок розвитку країни більшість українців оцінюють як НЕПРАВИЛЬНИЙ.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», у період з 27.01.2021 року до 05.02.2021 року.

Так, неправильним напрямок розвитку країни вважають 74% респондентів. І лише 14% опитаних відмітили, що події в країні розвиваються у ПРАВИЛЬНОМУ напрямку.

У порівнянні з опитуваннями у лютому та червні 2020 року, напрямок розвитку подій в Україні респонденти оцінюють більш негативно, так у лютому 2020 року відповідь, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку, надали 58% опитаних, у червні 2020 року – 67%.

Напрямок розвитку подій у області оцінюють більш позитивно – 23% респондентів зазначили, що події в області розвиваються у правильному напрямку, при цьому найбільш позитивно оцінюють напрямок розвитку подій у населеному пункті – 34% опитаних зазначили, що події у населеному пункті розвиваються у ПРАВИЛЬНОМУ напрямку, 51% - у НЕПРАВИЛЬНОМУ.

Зі зростанням віку респондентів, збільшується кількість тих, хто відмічає, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, так серед респондентів віком 18-24 роки таку відповідь надали 59% опитаних, віком 55 років та старше – 79%.

Тут слід окремо звернути увагу на те, що лише 14% респондентів вважають, що країна рухається в правильному напрямку і це переважно молоді та відносно молоді люди, які неохоче ходять на вибори. Забігаючи наперед, треба звернути увагу на те, що кількість прихильників Володимира Зеленського вища за цю цифру (14%), але для влади потрібно звернути увагу саме на цю цифру, адже саме від кількості тих, хто задоволений напрямками розвитку країни залежить рівень підтримки.

Дізнатися докладніше про результати дослідження та ознайомитися з іншими графіками можна у звіті «Політична ситуація в Україні: до Майдана ще далеко, а феодалізм вже наступив» Відкрити / Коментувати

2021-02-17 19:01:06 ​​ Росія готується розірвати відносини з ЄС?

Слова міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про готовність Москви розірвати відносини з ЄС спричинили чимало хайпу у медіапросторі. Багато в чому, завдяки Володимиру Соловйову, який вправно їх перекрутив. То чи дійсно це так? Дізнаємося у Ілії Куси, експерта UIF

Насправді Росія не буде розривати відносини з ЄС. Коментарі Лаврова розповідають нам про дещо інший бік європейсько-російських відносин.

По-перше, заяви Лаврова свідчать про підняття ставок з боку Росії у їхній політичній грі із Заходом. Російський міністр надсилає чіткий сигнал Заходу: посилення санкцій проти російської економіки матиме негативні наслідки та викличе реакцію РФ. 22 лютого відбудеться саміт ЄС, на якому якраз розглядатимуться нові санкції проти Росії. Скоріше за все, ідея про “розрив відносин” грає роль крайньої міри, радикального кроку, на який Росія готова, що й хоче довести Лавров, знаючи, що Євросоюзу розривати стосунки з Москвою не дуже хочеться, хоча сторони такий сценарій можуть пережити.

По-друге, Лавров озвучив ідею, яка формується у Росії з кінця 2019 року. У Москві не раз заявляли про можливість запровадження нових контрсанкцій проти Заходу та про розрив відносин у випадку ескалації політичного протистояння. Цього року для РФ такою ескалацією стала справа Олексія Навального та тиск на проєкт газопроводу “Північний потік-2”.

По-третє, заяви Лаврова та жорстка позиція, яку у Росії займають відносно ситуації на Донбасі, скоріше за все, пов’язані з приходом до влади нової адміністрації у США. Кремль одразу намагається підняти ставки у протистоянні з Байденом, щоб посилити свою переговорну позицію, визначити “червоні лінії” та надіслати сигнал у європейські столиці напередодні ймовірних переговорів між РФ і США щодо стратегічної безпеки та регіональних криз в Україні, Білорусі, Нагірному Карабаху та в інших країнах.

Таким чином, заяви Лаврова про розрив відносин з ЄС не означають, що Росія взяла курс на припинення стосунків. Скоріше, це політична та медійна гра, розрахована на піднімання політичної планки переговорів. Навряд чи Захід та Росія підуть на повний розрив стосунків. А навіть якщо це станеться, сторони до цього готові. Зрештою, існує чимало можливостей радикального зменшення рівня європейсько-російських відносин, які зберігають торгово-економічну співпрацю між ними на такому ж рівні. Відкрити / Коментувати

2021-02-17 17:20:28 ​​ Візит президента України до ОАЕ: гарна ініціатива, туманні результати

Пропонуємо короткі висновки щодо поїздки Президента до ОАЕ від Ілії Куси, експерта з питань міжнародної політики UIF

Президент України Володимир Зеленський 14-15 лютого побував у Об’єднаних Арабських Еміратах. Це його перший візит до країн Перської затоки у межах близькосхідної політики.

Сама ідея візиту — дуже непогана і правильна. Україні бракує політичної комунікації з Близьким Сходом, і активної персональної політики, яку дуже добре сприймають у регіоні.

Утім, якщо говорити про конкретні результати візиту, вони неоднозначні. В основному, через брак інформації про підписані документи, якими встигли похвалитися в Офісі Президента.

У ході візиту українська делегація підписала десятки меморандумів на загальну суму понад $ 3 млрд. Це дуже непоганий результат, враховуючи, що між Україною і ОАЕ не такі вже й активні двосторонні стосунки.

Однак з іншого боку, меморандуми — це не договори або контракти, а лише позиційні документи про наміри. Відтак, виникають питання щодо реальної ваги підписаних декларацій. Незрозумілими лишаються й озвучені цифри. $ 3 млрд — це що? Інвестиції в Україну, прибуток з реалізації якогось контракту, взаємний дохід двох сторін від реалізації спільного проекту чи гроші, які нам дадуть в кредит? І яким чином ці цифри стануть реальністю з огляду на те, що підписані були лише меморандуми?

Інша проблема візиту — вкрай низька медійна увага. В Україні мало хто звернув увагу на цю поїздку. А на Близькому Сході про неї практично ніхто не говорив. Регіональна преса, особливо найбільші телеканали Al-Jazeera, Al-Mayadeen, Al-Arabiya – переважною мірою проігнорували приїзд Зеленського до Абу-Дабі. Місцева еміратська преса написала про це загальними фразами, їх більше цікавила тема національної вакцинації та загострення бойових дій у Ємені.

Візит Зеленського залишає чимало питань без відповідей. Оцінити результати поїздки важко через брак інформації. Більшість заяв про візит скидаються на спробу штучно підвищити увагу суспільства до дипломатичного хисту президента та його команди, аніж підняти тему нової зовнішньополітичної концепції на близькосхідному напрямку.

Дуже добре, що президент України поїхав до Еміратів — це ключова на сьогодні країна регіону, але дуже погано, що візит фактично був пустим і не надто обгрунтованим. Відкрити / Коментувати

2021-02-17 14:59:57 ​​ Імпічмент Д. Трампа 2.0: знову провал

Сенат США провалив другий імпічмент проти експрезидента Дональда Трампа і знову виправдав його. За імпічмент (який би заборонив Трампу займати виборні посади) проголосували 57 сенаторів. Необхідно було набрати дві третини голосів — 67.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF запевняє, що провал імпічменту ще більше поглиблює різноманітні розколи, які існують в американському суспільстві

Республіканці продовжують звинувачувати демократів у спробах «маніпулювати законодавством». Демократи звинувачують республіканців у зневазі до законів і покриванні злочинів.

На відміну від першого імпічменту, цього разу проти Дональда Трампа виступили аж семеро сенаторів-республіканців, переважно представників поміркованого крила партії. Цього було недостатньо, щоб набрати дві третини голосів, але голосування засвідчило, що Республіканська партія все більше заглиблюється у внутрішню кризу політичного лідерства та ідеологічної самоідентифікації.

Дональд Трамп лишається найпопулярнішим республіканцем серед виборців, але й найбільш токсичним політиком. Це поглиблює розкол між поміркованим крилом, які бажають віддалитися від екс-президента та його поглядів, і “трампістами”, які вважають, що альтернативи немає. Провал імпічменту також відкриває новий етап політичної боротьби серед самих республіканців.

Дональд Трамп після провалу голосування лишається фактичним «сірим кардиналом» партії. І хоча він може не претендувати більше на президентство, його слово може стати одним з вирішальних для обрання свого наступника. Після штурму Капітолія та імпічменту, він намагатиметься ще більше консолідувати свій політичний вплив у партії і витіснити нелояльних республіканців — представників поміркованого істеблішменту. У середньостроковій перспективі це може призвести до ще більшої фрагментації партії і навіть до створення нової політичної сили.

Це означає, що другий імпічмент ще більше прискорить політичну та ідеологічну кризу в США, яка зрештою може призвести до ускладнення політичної системи у США та їхньої трансформації з держави-гегемона, взірцем для усього світу на лише одну з кількох великих країн, що мають значний вплив на глобальний порядок денний. Відкрити / Коментувати

2021-02-16 18:59:22 Як не втратити на новому етапі кризи?

Чимало компаній на ринку є «переоціненими», що робить їх акції ризиковими активами, інвестори, в свою чергу, шукають «тиху гавань» і вкладають фінресурси в золото.

Загалом ситуація у світовій економіці не є стабільною і очікування нового етапу кризи нікуди не зникло.

На що сподіватися українцям та як зберегти заощадження? Поговоримо про це у WHITE HOUSE TALKS з директором економічних програм UIF — Анатолієм Амеліним



Відкрити / Коментувати

2021-02-15 16:24:30 ​​ Протягом року світ здатен опинитись на порозі другої «холодної війни»

Про це розповів експерт з питань окупованої частини Донбасу UIF Станіслав Асєєв

Протягом останнього місяця відбувається швидке змінення риторики щодо Росії з боку США і низки західних країн, зокрема — Великої Британії.

Так, остання буквально днями озвучила намір виключити РФ і Китай з усіх постачаннь у сфері оборони. Сама ж Росія не тільки звинувачує Францію і Німеччину у «недостатньому впливі» на Україну у питанні Донбасу, але й в обличчі Сергія Лаврова заявила про те, що «Росія готова до розірвання відносин з Євросоюзом» у випадку введення нових санкцій. І це – після візиту керівника дипломатії ЄС Жозепа Борреля до РФ та його заяви про те, що «Європа та Росія віддаляються.

Все це супроводжується як значним загостренням на донбаському фронті, де майже щотижня зазнають втрат українські війська, так і зміною риторики щодо Донбасу з боку Офісу Президента та голови ТКГ Леоніда Кравчука. Якщо ще нещодавно Банкова шукала «мир в глазах Путина», то зараз голова ОП Андрій Єрмак заявляє, що Мінські домовленості у їхньому буквальному вигляді виконати неможливо, а Кравчук прямо закликає відповідати обстрілами на обстріли.

З іншої ж сторони розмежування відбувається посилення російського впливу, де в окупації починають розмову про об'єднання так званих «ЛДНР» із наступним включенням їх до складу РФ. І хоча сама Росія таке «включення» офіційно поки що відкидає, але зростання воєнної та ідеологічної напруги на окупованих територіях, постійна мілітаризація Криму (з інформацією про можливе розміщення там російської ядерної зброї) та відверте протистояння у західно-російській дипломатії можуть вказувати на те, що протягом року світ здатен опинитись на порозі другої «холодної війни».

У цьому випадку «Карибська криза» однозначно пройде межею по Донбасу і Криму, а отже — сподіватись на послаблення Росії у цих питаннях найближчим часом не доводиться. Відкрити / Коментувати