2021-02-18 18:30:01
Військова операція Туреччини на півночі Іраку
Пропонуємо короткий аналіз результатів військової операції від Ілії Куси, експерта UIF Операція “Орлиний кіготь-2”, яку Туреччина розпочала на півночі Іраку тиждень тому, завершилася загибеллю турецьких військовослужбовців, вбивством 13 заручників та масштабною сваркою між Анкарою і Вашингтоном.
11 лютого Туреччина оголосила про початок вже другої на території північного Іраку військової операції “Орлиний кіготь-2”.
Попередня відбулася ще минулого року, а в цілому, Туреччина вже понад 20 років проводить різноманітні транскордонні військові операції у цьому регіоні, здебільшого націлені проти курдської сепаратистської організації Робітнича партія Курдистану (РПК), яку вважають терористичною.
У перший день операції турецька авіація завдала масованих повітряних ударів
по району міста Гаре на півночі Іракського Курдистану поблизу кордону з Туреччиною. Також висадили десант поблизу містечка Сіяне, де вони вступили в бій з бойовиками РПК.
Турків одразу ж підтримала місцева курдська влада — політичний клан Барзані, який фактично керує Курдистаном, і перебуває у ворожих стосунках із РПК через боротьбу за вплив та контроль над деякими прикордонними районами та контрабандними потоками.
Основна ціль операції — зачистка району міста Гаре та гірських висот поблизу від бойовиків РПК та створення тут турецького укріпленого пункту для розширення своєї “зони безпеки” вглиб території північного Іраку. Друга ціль — звільнення 13 турецьких громадян, які потрапили у полон до курдів, серед яких були військовослужбовці та співробітники спецслужб.
Військова операція завершилася через п’ять днів 14 лютого. Міноборони Туреччини звітували про успіх та повідомили про ураження понад 50 цілей, знищення 53 бойовиків РПК та ліквідацію низки схованок та гірських укріплених баз противника. За офіційними даними, Туреччина втратила трьох військовослужбовців, ще троє поранені.
Утім, звільнити 13 заручників, яких курди тримали в гірських печерах, не змогли. Усіх їх знайшли мертвими у схованці курдських бойовиків. Туреччина одразу ж звинуватила у цьому курдів, а ті свою вину відкидають, стверджуючи, що насправді заручники загинули в результаті авіаударів турецьких ВПС.
Сполучені Штати висловили співчуття у зв’язку з загибеллю громадян Туреччини, але заявили, що для звинувачення РПК потрібні докази.
Це і стало тригером для конфлікту з Анкарою. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у відповідь розкритикував США та звинуватив їх у тому, що вони підтримують тероризм і фактично стоять за бойовиками РПК. Турецька влада викликала посла США у МЗС. Щоб владнати ситуацію, в Анкару подзвонив держсекретар Ентоні Блінкен, і сторони домовилися про подальші переговори.
Конфлікт між США і Туреччиною відображає кризу їхніх стосунків, які не можуть врегулювати через курдську політику Вашингтона. У адміністрації Байдена в курдах бачать потенційних союзників для стримування турецького, іранського, сирійського та російського впливу. А у Туреччині курди, особливо РПК та сирійські курдські рухи, вважаються терористичними організаціями.
Тактично, для Анкари військова операція “Орлиний кіготь-2” завершилася політичною та військовою перемогою, хоча й локальною. Їм не вдалося повністю зачистити гірські райони від РПК, де вони діяли десятиліттями, та звільнити заручників. Але вони завдали удару по операціях курдів у прикордонних територіях, звужуючи їхні можливості та свободу маневру. Політично, від РПК відмовилися практично усі, і тому момент для удару був обраний вдалий. Їх фактично кинули США, федеральна влада в Багдаді, Іран та місцева влада у Іракському Курдистані, для яких вони стали перепоною для ведення бізнесу з Анкарою.
Утім, стратегічно це ще не кінець. США все ще зберігають сильний політичний вплив на Іракський Курдистан. РПК шукатиме союзників найближчим часом, щоб балансувати турецький вплив. Це може відкрити нові можливості для таких країн, як Росія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія.
455 views15:30