UIF | Український інститут майбутнього

2022-07-30 15:05:19 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (25.07.-29.07)

Головні висновки

РФ збирається піднімати ставки у газовому шантажі. ЄС демонструє готовність протистояти. У разі, якщо РФ прийме свій закон, що дозволятиме визнавати інші країни спонсорами тероризму, це потенційно означатиме повну заборону господарської діяльності з суб’єктами із цих країн. Єдина господарська операція,яка відбувається між компаніями в Україні та РФ – послуга транзиту газу, а тому РФ може готувати новий виток газового шантажу Європи.

Тим часом країни-учасниці ЄС погодили намір добровільного скорочення споживання газу країнами членами ЄС на 15 % до початку березня задля безпечного проходження осінньо-зимового періоду. Цей крок покликаний гарантувати безпечне проходження зими у разі, якщо російські поставки газу раптом будуть зупинені після двох місяців зниження поставок до ЄС.

Конфлікти Росії з Ізраїлем та африканське турне С. Лаврова демонструють спробу РФ перейти у контрнаступ на міжнародному рівні, спробу перетягнути на свій бік хоча б якісь країни Азії та Африки, граючи на їхніх антизахідних настроях і намагаючись продати себе як країну із глобальним впливом, яка здатна вирішувати складні задачі і займає більш “справедливу” позицію у протистоянні із Заходом. Ключовою битвою у цій логіці між РФ та Заходом є боротьба за позицію країн Азії у контексті війни в Україні.

У Кремлі триває політика посилення впливу на регіони. Досі домінує базовий алгоритм відправлення «парашутистів» (вихідців з інших областей) керувати більшістю регіонів через механізм ВО. Однак, враховуючи політичні виклики (зовнішня політика, санкції, загальна нестабільність), вони зокрема відпрацьовують алгоритми утримання контролю над «складними» регіонами. Отримавши там підконтрольного губернатора, Кремль поки не вирішує проблеми наявності потужних місцевих регіональних політичних кланів.

Детальніше ознайомитися з аналізом подій в рф - можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-07-27 16:46:49 ЄС готовий до нового витка газового шантажу кремля

Кремль почав шантажувати ЄС "газовим голодом". Чи готова до цього Європа та чи зможе вона протидіяти цьому?

Відповіді на ці та інші питання можна знайти у нашому новому відео від експерта UIF Андріана Прокіпа



Відкрити / Коментувати

2022-07-23 11:43:23 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (18.07.-22.07)

З головного

Путін погодився зняти блокаду українських портів і намагатиметься використати це на свою користь. По-перше, він потребує переговорів і зараз демонструє всьому світу, що з ним все ще можна домовлятися. По друге, гра в зернову кризу потрібна була Путіну, перш за все, для створення мігрантськоі кризи в Європі. Судячи з усього, поки він відклав цей проект, в тому числі і через страх втратити союзників: перш за все, Туреччину та країни Перської затоки. По-третє, станом на зараз, після крейсера Москва і Зміїного, він не може контролювати цю частину моря. Зокрема, Путін дає сигнал всьому світу: тисніть на Україну, щоб починати переговори про заморозку конфлікту.

Тристоронній турецько-ірансько-російський саміт у Тегерані не приніс суттєвих результатів для Росії. Однак він і не показав, що Росія перебуває у цілковитій ізоляції. Хоча три країни продемонстрували, що вони усі однаково роздратовані домінуванням Заходу в світовій системі, але між ними зберігаються суттєві розбіжності у питаннях регіональної безпеки та майбутнього розвитку. Росія активно грає на антизахідних настроях цих країн, щоб лишити їх у антизахідному таборі та змусити їх розірвати зв’язки із Заходом.

За повідомленнями компанії Енергоатом, російські окупаційні сили розмістили бойову техніку, вибухівку та зброю на території машинного залу одного із реакторів Запорізької АЕС. Грубе нехтування правил безпеки є ще одним доказом ядерного тероризму РФ, який може призвести до панконтинентальної ядерної катастрофи.

Незважаючи на напруження в умовах очікування повноцінного нафтового ембарго, російський нафтопром наразі цього не відчуває, а спекулятивно вищі ціни лише й надалі сприяють суттєво вищим доходам.

Тим часом Кремль намагається використати інші важелі шантажу, зокрема й газовий. РФ відновила прокачку Північним потоком, водночас натякаючи на можливі подальші скорочення експорту.

Паралельно Росія починає розвивати схеми оплати за поставки енергоресурсів не лише у рублях, але й валютах третіх країн – турецька ліра, китайський юань, емігрантський дирхам та інші. Це може робитись як частина спроб обходження SWIFT.

Путін підписав закон про відміну ПДФО під час продажу золота, в той час як країни G7 обговорюють заборону імпорту золота з Росії. Також, країни ЄС вже затвердили 7 пакет санкцій проти РФ, у який входить заборона на імпорт золота: російським банкам більше не дозволяється продавати золото на найважливішій біржі дорогоцінних металів LME у Лондоні та на COMEX у Нью-Йорку. Крім того, Швейцарія, найбільший у світі переробник і перевалочний центр золота, відмовляється приймати російський дорогоцінний метал.

Проте Росія зможе переорієнтуватися на інші ринки збуту, оскільки заборону введе невелика кількість країн, однак це сильно вплине на об’єми експортної виручки, яку РФ отримувала від золота. Міжнародні високопосадовці вважають, що заборона завдасть прямого удару по російським олігархам і ця заборона є ще одним способом блокувати шляхи між російською економікою та глобальною фінансовою системою.

​​
Голова правління Російського історичного товариства Костянтин Могилевський заявив про розробку “єдиної концепції викладання історії у вишах”. В університетських курсах планується викладати псевдоісторію про походження давньої держави та приєднання України до Росії. 20 липня Володимир Путін оголосив, що погоджується очолити Наглядову раду нового всеросійського руху дітей та молоді: фактично йдеться про створення «піонерії 2.0». Зокрема, починаючи з першого класу, учні по всій Росії будуть відвідувати щотижневі заняття з фільмами про війну та віртуальними турами Кримом. Їм регулярно проводитимуть класні години на такі теми, як «геополітична ситуація» та «традиційні цінності». Таким чином, з осені цього року слід очікувати посилення тиску Кремля на школи та університети.

Детальніше ознайомитися з аналізом подій в рф - можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-07-22 15:30:52 ​​ Що робити з Білоруссю?

На це провокативне питання дали відповідь сьогодні, у стінах Українського інституту майбутнього, під час презентації доповіді "Що робити з Білоруссю: логіка впливу на країну".

Так, виконавчий директор UIF Вадим Денисенко разом з Ігорем Тышкевичем, експертом UIF та автором доповіді, порушили тривалу проблему українських еліт, які не ставили важливого питання: "В якості кого ми хочемо бачити Білорусь?". Саме від цього залежить політика, яка буде проводитись Україною щодо сусідньої країни. До того ж, активізація війни у лютому 2022 року загострила питання білорусько-українських відносин, які роками вважались другорядними. Тож станом на сьогодні існує запит на розуміння, що відбувається у Білорусі, що це взагалі за країна та як з нею працювати. Тому спікери підкреслили, що ця доповідь – перша спроба зреагувати на ці питання.

Зокрема, подальший пошук відповідей на запитання призводить до розуміння необхідності формулювання основ української політики на білоруському напрямку, або щонайменше до артикуляції українських інтересів. Саме тому у доповіді проаналізовані головні тактичні та стратегічні інтереси України щодо Білорусі та механізми впливу, які їй потрібно застосувати, аби посилити свій вплив на сусідів.

Зокрема, у доповіді ви дізнаєтеся про головні результати президентських виборів у Білорусі у 2020 році, про те, чи підтримують білоруси єдину Союзну державу з Росією, а також, як білоруси ставляться до війни в Україні.

Наприклад, за даними щонайменше 2 опитувань, які проводились незалежними один від одного групами в Білорусі, кількість прихильників участі у війні не перевищує 10-11%, а кількість противників більше 80%. Є суттєва підтримка російських наративів (на рівні від 27% до 35% населення), але є й 50% співчуття Україні. І це в умовах відкритого для російської пропаганди інформаційного простору. Також у Білорусі, за версією українських ЗМІ, не було масових антивоєнних протестів. Водночас білоруські правозахисники говорять про понад 1200 заарештованих саме за антивоєнні виступи. А білоруські добровольці — одна із наймасовіших груп іноземців, що воюють на боці України!

Детальніше читайте у доповіді, натиснувши тут. Відкрити / Коментувати

2022-07-15 19:08:05 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (11.07.-15.07)

Друзі, аналітичний огляд головних подій та трендів у рф за минулий тиждень від експертів Українського інституту майбутнього – вже доступний на нашому сайті.

Ключові висновки тижня:

Донька Путіна, Катерина Тихонова, стала співголовою координаційної ради по імпортозаміщенню при РСПП. Таким чином, Путін поступово долучає доньку до політики. Зокрема, продовжується спільне посилення групи технократів (Силуанов-Грефф-Кірієнко) та групи Чемезова-Патрушева в оточенні Володимира Путіна. Кадрова політика свідчить, що ці «клани» мають намір поставити під свій контроль програми РФ з пошуку нових точок технологічного співробітництва та посилитися у ключових суб’єктах Федерації.

Питання вивезення зерна з України лишається пріоритетним для усіх сторін, і Стамбульські домовленості дозволили зробити перший крок до реалізації ідеї про “зерновий коридор” Туреччини. Однак поки що дуже важко оцінити реалістичність цих угод, а також темпи їхньої реалізації, враховуючи, що Росія грає у довгострокову гру на шантаж продовольчою кризою, а Україна не може отримати ніяких гарантій ненападу на портову інфраструктуру після розмінування. Крім того, йдучи на домовленості по зерну, РФ продовжує грати на цьому питанні, демонструючи підхід “дроблення” великого питання на менші.

Російсько-іранські відносини на тлі війни в Україні балансують між ситуативною співпрацею проти США та загостренням суперництва на нафтовому ринку та у регіоні Близького Сходу. Але чим більшим буде тиск Заходу на Іран, тим більше Іран буде схилятися до продовження співпраці з Москвою.

Детальніше ознайомитися з дайджестом подій в росії можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 18:11:54 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (04.07.-08.07)

Традиційно у п‘ятницю пропонуємо ознайомитися з аналітичним оглядом головних подій та трендів у країні-агресорі на політичну, економічну, військову та соціальну теми від експертів Українського інституту майбутнього.

Ключові висновки цього тижня:

Міністерство фінансів РФ планує спрямувати на індексацію заробітних плат бюджетників 1 трильйон рублів протягом трьох років. Кремль збирається витратити серйозні додаткові кошти на підвищення заробітних плат перш за все військовослужбовцям, що повинно підтримати їх мотивацію брати участь у загарбницьких війнах. Страх перед можливим політичним переворотом чи внутрішньоелітними протестами планують також перекрити додатковими коштами для працівників федеральних установ.

Уряд Росії планує відмовитися від 1,6 трлн руб. витрат за держпрограмами в 2023-2025 роках.“Оптимізація” стосуватиметься 59 держпрограм та непрограмних напрямків із 62. Очікується, що в 2023 витрати можуть бути зменшені на 557 млрд руб., в 2024 – на 539 млрд руб., а в 2025 – 534 млрд руб.Справжня причина секвестру бюджету – розв’язання війна та її наслідки. Очікується, що в РФ і надалі буде доволі значна втрата доходів. Отже, ми вважаємо, що цей секвестр є далеко не останнім.

Як ми й пророкували місяць тому, Путін проводить зачистку системи влади від представників «родини» Єльцина. На цей раз під удар наноситься по бізнесу. На черзі черговий етап зачистки губернаторів.

Конфлікт між РФ і Норвегією навколо Шпіцбергену відображає руйнування старих домовленостей у Європі та пост-радянському просторі, що були прискорені війною в Україні. Це може потягнути за собою загострення суперечок з Росією до моменту формування нового балансу сил.

Події у Каракалпакії демонструють поступовий перехід до пост-російського простору на території Центральної Азії і колишнього СРСР, у якому Росія намагатиметься або втримати вплив, або придумати новий формат взаємовідносин з колишніми радянськими республіками, заснований на нових принципах.

Детальніше ознайомитися з черговим аналізом подій в РФ можна тут Відкрити / Коментувати

2022-07-01 19:58:31 ​​ Путінський нацизм: погляд крізь психоаналітичну призму

Український інститут майбутнього презентував першу в Україні ґрунтовну доповідь про путінський нацизм або так званий "рашизм".

Нагадуємо, що ми цілеспрямовано вивчаємо країну-агресора, і дослідження явища нацизму та його прибічників, а також розуміння «руского міра» надасть нам інструменти для впливу на ворога.

Тож психоаналітик та кандидат історичних наук Наталя Давидова дослідила пропагандистські висловлювання, зроблені чиновниками та неофіційними особами у рф, звертаючи увагу на їхні обмовки, помилки, незбіги, нелогічності, емоційне наповнення тощо, за допомогою психоаналізу лаканівського напряму.

Зокрема, у доповіді ви дізнаєтесь про такі аспекти путінського нацизму:
психологічний портрет прихильника;
причини / умови появи і становлення;
суть «руского міра» та його «свобода»;
роль путінської пропаганди в сучасній РФ, механізм і методи її впливу;
взаємодія пропаганди та репресивної системи.

Переглянути доповідь та презентацію українською та російською

Переглянути доповідь англійською Відкрити / Коментувати

2022-07-01 17:49:25 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (27.06-01.07)

Друзі, продовжуємо щотижневу аналітику головних подій та трендів у країні-агресорі на політичну, економічну, військову та соціальну теми від експертів Українського інституту майбутнього.

Ключові висновки тижня:

1. Захист Донбасу та створення умов, які гарантують безпеку Росії Путін назвав «кінцевою метою спецоперації». Ані «демілітаризація», ані «денацифікація» всієї України не були згадані – навпаки, останнім часом спостерігається випадіння цих термінів з офіційного російського дискурсу. Тож, найвірогідніше, першочерговим завданням Росії буде вихід на адміністративні рубежі Донецької та Луганської областей. Після цього, ймовірно, відбудеться спроба анексії Донбасу та частин окупованих Херсонщини і Запоріжжя шляхом проведення там псевдореферендумів.

2. На тлі негативних демографічних процесів у Росії, Кремль зацікавлений у переселенні (і асиміляції) мігрантів з європейської частини колишнього СРСР. Але з огляду на те, що через свої розміри ні Білорусь, ні Молдова не можуть бути донорами міграції в потрібних обсягах, Росія концентрується на переселенні українців. Організуючи примусову депортацію українців на російську територію і подальший їх розподіл по країні, Кремль намагається зменшити таким чином негативний вплив демографічної кризи, що починається в РФ.

3. Українська тема була не єдиною на зустрічі Путіна та Лукашенка. Більше того, чим ширше поле для обговорення і чим більше тем, за якими позиції Мінська — пропонувати (а не просити), тим менше аргументів у Москви з українського питання. Це опосередковано підтверджує хід проведення «Форуму регіонів РФ та Білорусі» у Гродно 30 червня – 1 липня 2022 року. Путін та Лукашенко обмежилися відео-виступами із загальним словами. З іншого боку, агресивна риторика білоруської влади щодо сусідів, наявність військ біля кордону з Україною та російські обстріли українських міст, змушують Київ тримати досить великі угруповання військ для прикриття білоруського напрямку. Тобто обмежувати себе у можливостях перекидання підкріплень на лінію фронту. А це вже вигідно Кремлю.

4. Російські окупанти на Запорізькій АЕС вдаються до нових безпрецедентних дій, що загрожують ядерній безпеці та можуть зумовити ядерну катастрофу. При цьому окупанти не відмовились від планів приєднати ЗАЕС до енергосистеми РФ, щоправда, вкрай складно, якщо взагалі реально в умовах воєнного часу. На фоні складнощів приєднання окупанти намагатимуться звинуватити Україну в тому чим займаються самі – порушенні правил експлуатації АЕС та використанні їх у воєнних цілях.

5. Кремль проводить цілеспрямовану політику на повне знищення антисистемної ліберальної опозиції. Арешт Іллі Яшина та нова редакція закону «про іноагентів» стали продовженням низки подій – арешту Навального, претензій до «Єльцин-Центру», закриття ліберальних ЗМІ. Причиною цього можна вважати острах перед можливими протестними акціями внаслідок ганебної війни проти України, чисельних людських втрат та падіння життєвого рівня рядових росіян. Найближчим часом на території Росії може взагалі не залишитися публічних опозиційних політиків чи блогерів.

6. Перший за час війни закордонний візит Путіна до країн Центральної Азії виявився скромним, поверхневим і безрезультативним. Але поїздка Путіна була радше превентивною та захисною, аніж про-активною, і пов’язана з регіональними трансформаціями і поступовим розмиттям впливу РФ у регіоні через піднесення інших гравців, місцеву інтеграцію та послаблення Москви на тлі війни в Україні.
Комюніке, підписане сторонами, за результати Каспійського саміту свідчить про те, що наразі обговорити серйозні проекти країни не готові. З одного боку через присутність підсанкційної Росії, а з іншого боку, через чутливість питання використання Каспію як потенційного джерела енергоносіїв для європейського ринку.

Детальніше ознайомитися з черговим аналізом подій в РФ можна тут Відкрити / Коментувати

2022-06-24 16:08:10 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (20.06-24.06)

Експерти Українського інституту майбутнього підготували чергову аналітику головних подій та трендів у Росії за період з 20 червня по 24 червня.

Ключові висновки за цей тиждень

1. Саміт БРІКС показав, що східний та південний напрямки для РФ можуть дати їм певні вигоди та “люфт” у боротьбі із Заходом, особливо якщо Кремлю вдасться втриматися у середньостроковій перспективі. З іншого боку, саміт продемонстрував обмеженість Росії у впливі на формування глобального порядку денного та показав другорядність РФ у деяких питаннях регіонального та міжнародного партнерства.

2. Офіційні особи РФ почали висловлювати наміри про застосування «жорсткіших» дій відносно Литви, яка начебто обмежує транзит товарів до Калінінграда. Незважаючи на ці погрози, Росія не застосує відносно Литви армії, а можливості енергетичного шантажу – як відповідь на обмеження транзиту до Калінінграда – теж суттєво обмежені.

3. Росія готується до анексії окупованих територій. Для цього вже зараз на цих територіях будуються аналоги російських органів державного управління. Керівниками таких квазіадміністрацій призначають чиновників із Росії, іде набір навіть російських шкільних вчителів для роботи на захоплених територіях.

4. Росія перебуває в стані технічного дефолту, оскільки закінчуються 30 днів пільгового періоду — до 27 червня — протягом яких ще можна все налагодити. Проте наслідки можливого дефолту Росії із зовнішнього боргу через санкції можуть бути «значною мірою символічними». Тож, Росії не уникнути реального дефолту з усіма суттєвими наслідками, лише якщо буде введено або повне ембарго, або загороджувальне мито на весь прибуток від продажу нафти і газу.

5. Санкції, згортання інвестицій, закриття офісів західних компаній показало технологічну відсталість російської економіки та тренд на посилення залежності. Відсутність доступу до сучасних технологій та розробок, до багатих європейських ринків залишає Росії невелике місце для маневру та зміщує фокус економічної активності у бік менш розвинених країн. Основою російської економіки досі є експорт сировини, а не технології, що в довгостроковій перспективі посилить перетворення росії на прообраз африканських країн, які не зуміли побудувати власну високотехнологічну промисловість.

6. В Росії, всупереч Конституції, продовжується стрімка політизація школи з метою підготовки чергових когорт лояльного населення. Змістовно це робитиметься завдяки змінам до навчальних програм, формально – за допомогою нової «піонерії» та «політпросвіти».

Детальніше ознайомитися з аналізом подій в РФ можна тут Відкрити / Коментувати

2022-06-17 20:16:08 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (13.06-17.06)

Друзі, презентуємо нову аналітику головних подій та трендів у Росії за період з 13 червня по 17 червня від експертів Українського інституту майбутнього.

Ключові висновки за цей тиждень:

1. Сьогоднішня промова Путіна на Пітерському форумі говорить про те, що він має намір підвищувати ставки у діалозі із Заходом, виходячи зі старою ідеєю поділу світу на сфери впливу. Але в той самий час, загальний тон Путіна свідчить про його бажання домовлятися із Заходом. Звичайно, на своїх умовах. Поступки в розумінні Путіна дорівнюватимуть поразці. Саме тому, говорячи про Україну, він заявляє, що «завдання спецоперації будуть виконані».

Загальний характер промови Путіна мало в’яжеться з анонсом Пєскова про «сенсаційні тези». Або сенсації і не планувалося, або виступ було переверстано в останній момент. Принаймні поки що не прозвучали фрази про можливу анексію нових територій (окупованої частини України). Хоча побічно така теза можливо зашивалася і проявилася в анонсі виходу наступного року на ринок зерна з обсягами 50 млн тон. Це неможливо в межах РФ на тлі санкцій.

2. В надії зупинити нові чи послабити існуючі санкції, Росія починаєте вдаватись до відвертого шантажу та блефу – обмежує поставки ресурсів до Європи тим самим впливаючи на ціну. Ріст цін допомагає компенсувати втрати виручки, але що важливіше – він є чинником через який Європа може піддатися на шантаж та стати менш жорсткою у позиції до РФ та її військової агресії.

3. Росія найближчими місяцями зіткнеться з нестачею елементної бази (за даними інституту ВЕБ залежність галузі від імпорту 88%). Компенсація у вигляді «паралельного імпорту» не зможе вирішити проблему в комплексі. Найімовірніше, російська влада сконцентрує зусилля на закритті дефіциту критичних галузей (ВПК, Роскосмос, зв’язок). Важливим є фактор Китаю, який не пішов на розміщення російських замовлень з виробництва мікросхем. Пекін вкотре продемонстрував гру на «зниження» впливу Росії.Мінський напрямок компенсації дефіциту мікросхем у масштабах РФ буде мало перспективним. Причина – в обмежених виробничих потужностях білоруських підприємств та згаданому вище факторі Китаю.
 
4. Продовольча криза лишається темою №1 для країн Європи у найближчий час, а отже ставатиме все більш серйозним фактором, який впливатиме на зміну настроїв у ЄС щодо необхідності мирних переговорів між РФ і Україною. Загострення ситуації із гуманітарними поставками у Сирію у найближчий місяць стане першою “репетицією” того, як питання “глобального голоду” впливатиме на розклад сил навколо України.

5. Росія взяла курс на імпортозаміщення ще у 2014 році коли проти неї були введені перші санкції через анексію Криму та окупацію частини Донецької та Луганської областей. У квітні цього ж року була запущена державна програма імпортозаміщення – «Розвиток промисловості та підвищення її конкурентоспроможності». На реалізацію проектів щорічно виділяються мільярди рублів. Але імпортозаміщення Росії це міф. Вони так і не навчилися самі робити електроніку, чіпи та все те, від чого залежить військово-промисловий комплекс та виробництво сучасної техніки для бізнесу та побуту. Технологічне відставання Росії та залежність від імпорту критичних матеріалів, яких немає в РФ, лише посилюється.

6. Упродовж останніх двох тижнів президент Росії знову вдався до використання минулого в якості виправдання теперішньої політики, але обрав новий взірець для наслідування. Відзначення цього року 350-ліття Петра І, вочевидь, знаменуватиме і перебудову історичної політики в Росії. Найвірогідніше, приклади реформ царя в державному управлінні, освіті чи медицині так і залишаться незатребуваними президентом. Натомість на щит будуть підняті воєнні успіхи. Саме за Петра І виникла російська масова регулярна армія, але на надзвичайно жорстокому фундаменті фактично вічного рекрутства. Таким чином, повернення Петра І до офіційного кремлівського пантеону означає спробу налаштування свідомості росіян на масштабну і складну, але в перспективі переможну війну. Відкрити / Коментувати