UIF | Український інститут майбутнього

2021-06-03 17:52:12 Шпигунський скандал між США та ЄС

Нещодавній скандал між США та ЄС, в якому американців звинувачують у шпигунстві, набирає обертів.

Європейці обурені і вимагають від Вашингтона пояснень. Але як взагалі все почалося? Хто від цього виграє і чого чекати Україні?

У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS Ілія Куса проаналізує ситуацію, що склалася у світі



Відкрити / Коментувати

2021-06-03 10:50:49 ​​ Кінець епохи Біньяміна Нетаньяху в Ізраїлі

Понад 12-річне прем’єрство Біньяміна Нетаньяху добігає кінця. В останній момент, його політичні опоненти об’єдналися проти нього, і сформували опозиційний коаліційний уряд на чолі зі “змінними прем’єрами” Нафталі Беннетом і Яїром Лапідом.

Новий Кабмін в Ізраїлі, мабуть, один з найбільш дивних і неочікуваних в їхній історії.

До нього увійшли і правоцентристи, і лівоцентристи, і ультраправі сіоністи, і ліві лейбористи, і навіть арабські ісламісти. Це означає, що новий ізраїльський “уряд змін” буде доволі хитким, нестійким та уразливим до найменших політичних конфліктів між партнерами. Наймовірніше, що він не протримається увесь свій термін, і в Ізраїлі знову будуть дострокові вибори.

Утім, сьогодні мотивація усіх опозиційних сил полягає у бажанні усунути від влади Нетаньяху та його партію “Лікуд”, а також хоча б на деякий час вирватися із замкненого кола постійних дострокових виборів, яких в Ізраїлі було вже чотири за останні 2,5 роки.

11-денна війна між Ізраїлем та ХАМАС не допомогла Нетаньяху втриматися на посаді. Хоча коаліційні переговори опозиції й були зірвані після початку ескалації, вони все ж таки знайшли у собі сили зібратися знову і довести формування уряду до кінця.

Через свою неоднорідність, новий ізраїльський уряд навряд чи зможе добитися суттєвих зрушень у ключових питаннях зовнішньої політики.

Для палестинців прем’єрство Нафталі Беннета — лідера право-сіоністської партії “Яміна” — нічим не краще за Нетаньяху, і в керівних структурах Палестинської автономії вже висловили скепсис з приводу нового уряду. Утім, вони сподіваються, що ліві та лівоцентристи, а також араби з партії РААМ, без яких коаліція була б неможливою, зможуть стримувати уряд від різких і провокаційних маневрів.

Для США новий уряд — це чудова новина. Із адміністрацією Нетаньяху у Байдена стосунки не складалися. У них були різні погляди на врегулювання палестинського питання, ядерні переговори з Іраном, війну в Сирії. Тому, для Байдена відхід Нетаньяху і прихід до влади нових політичних лідерів (а разом із новим урядом, в Ізраїлі обрали й нового президента, яким став Іцхак Герцог) дає можливість перезапустити відносини з чистого аркуша.

Для Ірану формування нового уряду також не несе значних змін.

Праві політичні лідери в Ізраїлі так само категорично проти ядерних переговорів США та Ірану, а також скасування проти нього санкцій. Є імовірність, що присутність в уряді лівих та більш поміркованих партій призведе до пом’якшення позиції Ізраїлю щодо іранського питання, або принаймні до зменшення рівня критики самої ідеї переговорів.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-02 19:48:43 ​​ Вибори президента Ірану

Цьогорічні президентські вибори в Ірані, що пройдуть 18 червня, можуть стати знаковими з кількох причин.

По-перше, явка виборців може виявитися найнижчою за всю історію.

Молоді іранці не цікавляться політикою, а чимало старших стомилися від неї. Політична апатія таких собі “горбачовських часів” на тлі вираженого бажання змін накладає тінь на легітимність цих виборів. Навіть кількість зареєстрованих кандидатів — 572 особи — утричі менша, аніж у 2017 році. З них до виборів допустили сімох.

Минулого року на парламентських виборах в Ірані явка стала найнижчою за всю історію Ісламської Республіки — 42,5%.

По-друге, вибори проходять у доволі напруженій атмосфері.

Уперше з кінця 1990-х років, немає якоїсь значної інтриги. Фаворитом виборів вже на старті став Ібрагім Раїсі — голова судової влади Ірану, представник консервативних політичних фракцій, людина, близька до верховного аятолли Алі Хаменеї. Від помірковано-реформаторських кіл такої ж сильної кандидатури просто немає.

Це значить, що перемогти може кандидат, якого не підтримує активна меншість іранців, які двічі голосували за поміркованого Хасана Роухані.

По-третє, на тлі передвиборчої кампанії Іран веде ядерні переговори зі США.

Вони розпочалися ще у квітні за посередництва ЄС, і попри оптимізм та очікування, досі не завершилися. Іранці та американці майже домовилися про повернення до угоди 2015 року, але є принципові протиріччя, пов’язані із тим, які саме санкції США готові зняти з Ірану перед тим, як він повернеться до виконання ядерної угоди, а також бажання Вашингтона включити в угоду й ракетну програму Тегерана та їхню регіональну політику.

Якщо переговори не завершаться до виборів нового президента 18 червня, вони можуть розвалитися, оскільки новий президент — очевидно, представник консерваторів — буде налаштований до них скептично.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-02 18:30:00 ​​ “Шпигунський скандал” між Європою і США: політичні наслідки

Що сталося?

1 червня данські ЗМІ опублікували результати міжнародного журналістського розслідування, згідно з яким США багато років шпигували за топовими європейськими політиками: прослуховували їхні розмови та читали переписки.

При цьому, американцям допомагала військова розвідка Данії (FE), яка співпрацювала з Агентством національної безпеки (АНБ) США.

У чому проблема?

Головна проблема полягає у тому, що це дуже сильний удар по довірі між трансатлантичними союзниками. Адже виглядає все так, що США експлуатували свою співпрацю з європейськими партнерами та їхніми розвідувальними органами, щоб створити цілу шпигунську кібермережу, і збирати дані на лідерів ЄС.

До того ж, подібний скандал вже був у 2013 році, коли колишній співробітник американського АНБ Едвард Сноуден викрив факти шпигунства Вашингтона за європейцями.

Тоді Обама, хоча й публічно не визнав цього, але й не спростував, і запевнив німців та французів, що цього більше не буде. Нинішній скандал знову піднімає це питання.

Яка була реакція сторін?

У Данії внутрішнє розслідування, яке почалося у 2018 році, і власне стало основою для сьогоднішнього скандалу, призвело до звільнення кількох високопосадовців у військовій розвідці.

Міністр оборони Данії засудила факти шпигунства з боку США. У Німеччині це назвали “політичним скандалом”, і пообіцяли провести власне розслідування.

У Франції звинувачення на адресу Штатів назвали “вкрай серйозними”, а у Норвегії також висловили невдоволення. Кілька європейських країн повідомили, що будуть змушені переглянути свою співпрацю зі США в окремих сферах, зокрема щодо обміну розвідувальною інформацією.

Що тепер буде?

“Шпигунський скандал”, який є відлунням скандалів з Е. Сноуденом та Wikileaks, стане неприємним фоном для візиту президента США Джо Байдена до Європи в середині червня. Йому доведеться відповідати на незручні питання союзників.

Крім того, підрив довіри між партнерами на Заході ще більше сприятиме закріпленню у ЄС курсу на автономізацію своєї політики від Вашингтона, про що особливо активно говорять у Берліні та Парижі.

Нарешті, скандал поглибить внутрішній розкол у Європі між проамериканськи налаштованими країнами та тими, хто вважає, що надмірна залежність від Штатів не в інтересах Європи. А цим можуть скористатися конкуренти США на світовій арені, передусім Китай і Росія.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-02 17:30:02 ​​ Більшість населення (62%) не підтримує відкриття ринку землі

За даними соціологічного дослідження на тему: «Чи вдалося Зеленському стабілізувати ситуацію у країні», проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з New Image Marketing Group у період з 15 до 24 травня 2021 року, за рішення відкрити ринок землі сільгосппризначення з 1 липня цього року виступає чверть опитаних (26%). Водночас 62% не підтримує це рішення.

А кількість категоричних противників відкриття ринку землі майже у три рази перевищує кількість тих, хто однозначно за це рішення (49% до 14%).

Серед усіх електоральних груп основних політичних гравців немає підтримки відкриттю ринку землі. Особливо серед виборців Ю.Бойка (84% противників) та Ю.Тимошенко (73% противників).

Виключенням є виборці В.Зеленського, чиї уподобання розділилися майже навпіл: 45% не підтримують цей крок і 42% виступають за.

Це корелює з більшою схильністю молоді підтримувати відкриття ринку землі в Україні: 38% серед молоді до 24 років виступають за цей крок, тоді як серед старшого покоління його підтримують удвічі менше (19%).

Докладніше про результати соціологічного дослідження Відкрити / Коментувати

2021-06-02 16:48:29 ​​ Володимир Зеленський займає першу сходинку електоральних преференцій громадян

За чинного Президента готові проголосувати 25% серед усього населення або 33% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

Про це свідчать результати, отримані соціологічним дослідженням на тему: «Чи вдалося Зеленському стабілізувати ситуацію у країні», що було проведене Українським інститутом майбутнього спільно з New Image Marketing Group у період з 15 до 24 травня 2021 року.

З наведених графіків можна простежити, що з лютого рейтинг В.Зеленського поступово зростав на кілька відсотків щомісяця.

Натомість рейтинги його найближчих конкурентів залишалися незмінними або навіть дещо знижувалися. В результаті, нині рейтинг Зеленського майже втричі вищий, ніж у П. Порошенка та Ю. Бойка, які набирають по 12% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
Юлія Тимошенко, яка з лютого займала умовне четверте місце, в травні порівнялася з П.Порошенком та Ю.Бойком – на неї готові проголосувати 12% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Слід наголосити, що це сталося не через суттєве зростання її особистого рейтингу, а через деяке падіння готовності голосувати з П. Порошенка та Ю.Бойка.

З усіх інших кандидатів лише Ігор Смешко, як і в попередніх хвилях, отримав би 5% підтримки (7% серед тих, хто визначився і піде на вибори). Усі інші можливі кандидати на найвищу посаду на виборах отримали б менше 5% підтримки.

Щодо вікового розподілу, то молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В.Зеленського – 34%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 20%. Натомість старші люди вдвічі частіше підтримують Ю.Бойко (13% проти 6% серед молоді).

У розрізі регіонального розподілу видно, що Володимир Зеленський утримує електоральне лідерство у Центрі з 25% проти 10% П. Порошенка та Півдні з 30% проти 13% у Ю. Бойка.

На Заході Зеленський вперше за чотири хвилі опитування має навіть трохи більше, ніж його основний суперник там – П.Порошенко – 22% до 17%.

На Сході Зеленський також вперше за чотири дослідження має вищу підтримку ніж Ю. Бойко – 24% до 19%.

Тим не менш, Донбас залишається відверто проблемни регіоном для В.Зеленського – там він беззаперечно програє Ю.Бойку – 13% до 29%.

Невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.

Докладніше про результати соціологічного дослідження Відкрити / Коментувати

2021-06-01 10:55:55 ​​ За створення військ територіальної оборони виступає 41% опитаних українців.

Такі результати були отримані соціологічним дослідженням, проведеним Українським інститутом майбутнього спільно з New Image Marketing Group у період з 15 до 24 травня 2021 року. Опитування проводилось серед 2400 респондентів.

Результати соціології також свідчать, що третина (33%) опитаних виступає проти створення військ територіальної оборони, а кожен четвертий (26%) не може визначитися.

Важливою також є різниця у відповідях серед чоловіків та жінок: половина чоловіків (50%) підтримують цей крок і ще третина проти. Натомість серед жінок відповіді розділилися майже порівну: 34% виступають за створення військ територіальної оборони і 33% — проти.

Більше результатів соціологічного опитування щодо тероборони Відкрити / Коментувати

2021-05-31 15:01:46 ​​ За перший квартал 2021 року зросли податкові надходження до бюджету

Причин кілька, основна – зростання цін на експортовані Україною активи, відновлення економіки після 2020 року, зростання реальних зарплат і споживання.

Фактори зростання показників української економіки в 1 кварталі 2021 року:

Відновлення економіки після ковіду і великий відкладений попит з 2020 року;
Ефект низької бази порівняно з 2020 роком;
Зростання реальної зарплати + 20% і зростання споживання внаслідок зростання реальної зарплати і відкладеного попиту;
Зростання промисловості: найшвидше зростання спостерігається в хімічній промисловості, а також у виробництві меблів. Машинобудування за 4 місяці зросло на 6,5%. Знову ж таки, це також наслідок відкладеного попиту 2020 року;
Зростання цін на сировинні активи, що експортуються Україною. Зокрема, залізорудна сировина (ЗРС) через конфлікт Австралії і Китаю зросла до 200 дол. за тону (1,5 роки тому ціни були близько 120 дол.). Як наслідок, ми маємо зростання експорту української продукції за перші 4 місяці цього року на майже 20%. Також додається рекордна ціна кукурудзи: через конфлікт Китаю з США, Україні вдається продавати кукурудзу за 340 дол. за тону.

За перший квартал 2021 року Україна реалізувала товарів майже на 14 млрд дол.

Частка збиткових підприємств скоротилася до 27,8% – ефект від роботи Податкової, боротьби зі скрутками, оптимізацією податків і тінню.

При цьому, за даними статистики, у першому кварталі ВВП України впало на 2%, порівняно з підсумками першого кварталу 2020 року, що так само є наслідком подій 2020 року. Даний показник – нормальний, після річного падіння на 4% (порівнюються результати періоду до періоду).

Загалом, Україні, схоже, щастить зі світовими цінами і дуже важливо не упустити цю хвилю для проведення корисних реформ з метою прискорення економічного зростання.

Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF Відкрити / Коментувати

2021-05-31 11:04:07 UIF | Український інститут майбутнього pinned «​​​​ Президентські рейтинги: травень 2021 UIF спільно з New Image Marketing Group у період з 15 до 24 травня 2021 року провели нове соціологічне дослідження серед 2400 респондентів щодо політичних рейтингів у країні. 1. Ми можемо чітко говорити, що рейтинг…» Відкрити / Коментувати

2021-05-31 11:03:37 Зміни в міністерстві економіки. Чого інвестори чекають від нового міністра?

З липня в Україні запуститься ринок землі, що, на думку експертів, повинно призвести до зростання притоку інвестицій у нашу державу.

Але чи дійсно прийняте законодавство дозволяє економіці отримати «нове дихання»? А тут ще й напередодні таких подій сталися перестановки у Кабміні і ми отримали нового міністра економіки. Проте чи зможе він забезпечити економічне зростання?

У сьогоднішньому випуску ТИЖДЕНЬ З UIF розпитаємо у Анатолія Амеліна про перспективи та проблеми ринку землі, а також про те, які завдання ставить суспільство перед новим міністром економіки




Відкрити / Коментувати