UIF | Український інститут майбутнього

2022-01-25 10:40:15 Що робити з реформою СБУ?

У сьогоднішньому відео експерт УІМ Ігор Попов проаналізує ситуацію із новим законом «Про Службу безпеки України», що так і не був прийнятим. Зокрема експерт розповість, які основні питання повинен вирішувати новий нормативний акт і як досягти консенсусу у його прийнятті парламентом.

Не пропустіть новий випуск WHITE HOUSE TALKS!



Відкрити / Коментувати

2022-01-21 15:42:23 ​​ #якмиіговорили: НБУ підвищив облікову ставку

«Як і прогнозував Український інститут майбутнього у доповіді «Прогноз 2022», НБУ підвищив облікову ставку до 10%. Ставка була підвищена для таргетування інфляції – для її скорочення.


Зокрема, ми очікуємо, що це не останнє підвищення облікової ставки цього року і вона може сягнути 12%. Таким чином, зросте вартість ресурсів для економіки, насамперед вартість позикового капіталу, і це скоротить і так невеликі обсяги інвестицій та уповільнить зростання економіки», – заявив директор економічних програм УІМ Анатолій Амелін.

Детальніше ознайомитися з Прогнозом на цей рік можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-01-21 10:30:00 ​​​​ Глобальна інфляція і високі ціни на енергоресурси: які виклики чекають на економіку у 2022 році?

Експерти Українського інституту майбутнього у доповіді «Прогноз 2022» розробили економічний прогноз для України на цей рік, у якому представлено три сценарії розвитку економіки: базовий, оптимістичний, песимістичний.

Базовий сценарій. Інфляційний
У 2022 році темпи зростання світової економіки сповільнюються, зокрема через високі ціни на енергоресурси, поступове згортання стимулюючих заходів, нові спалахи пандемії.

–> Умови на світових фінансових ринках стають жорсткішими.

–> Відбувається подальша зміна логістичних ланцюгів. Країни намагаються максимально локалізувати виробництва у своїй або сусідніх країнах.

–> Ціни на енергоресурси у світі залишаються високими, попри сповільнення ділової активності.

–> Ключовий ризик для України в цьому сценарії – виникнення ефекту «сировинних ножиць».

Очікуються такі показники:
Зміна реального ВВП - (+1,7%)
Номінальний ВВП - $219 млрд
Споживча інфляція – 9,5%
Частка інвестицій у ВВП - 12%
Сальдо поточного рахунку - $-4 млрд


Оптимістичний сценарій. Відновлення балансу
Глобальна економіка зростає в межах прогнозів МВФ на 4,5-5,0%. Хвилі пандемії спадають та стають контрольованими.

–> Посилення монетарної політики ключовими ЦБ та високі ціни на енергоресурси (паливо) знижують попит, який був розігрітий у попередні два роки безпрецедентними заходами державної підтримки.

–> Відновлюється логістика компаній.

–> Конструкція, яка активно використовується США у вигляді зростання витрат на охорону здоров’я, інфраструктуру, екологію, соц. підтримку, поширюється на весь світ.

–> Геополітична напруга між ключовими гравцями посилюється, зростає кількість провокацій, кібератак, поширення дипфейків, посилюються прямі заборони та обмеження.

–> Ціни на сировину продовжують висхідний рух, з короткостроковими корекціями вниз протягом року.

–> Інфляцію вдається взяти під контроль.

–>Зростання глобальної економіки гальмують торговельні війни та протекціонізм.

–> Зростає український IT-сектор.

Очікуються такі показники:
Зміна реального ВВП - (+3,6%)
Номінальний ВВП - $227 млрд
Споживча інфляція – 7,0%
Частка інвестицій у ВВП - 13%
Сальдо поточного рахунку - $-7 млрд


Песимістичний сценарій. Крах
Світова економіка знову занурюється в рецесію. Можливі два підсценарії:

1) Світова фінансова криза – скорочення глобального ВВП. За таких умов очікується падіння української економіки на 3-4% з невеликою девальвацією національної валюти. Інфляція очікується на рівні 5-6% (грудень 2022 до грудня 2021). Кризові процеси економіки допомагають стримати зростання цін.

2) Стагфляція – інфляція більшості країн виходить з-під контролю. Стрімке та стійке зростання цін на енергоресурси призводить до зростання цін на кінцеву продукцію. Ціни на продовольство також різко зростають.

Очікуються такі показники:
Зміна реального ВВП - (-0,4%)
Номінальний ВВП - $188 млрд
Споживча інфляція – 15%
Частка інвестицій у ВВП - 4%
Сальдо поточного рахунку - $ 0,3 млрд

Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-01-19 10:30:00 ​​ Російська пастка: що робитиме РФ у 2022 році для дестабілізації ситуації в Україні

2021 рік став періодом декларації про необхідність пошуків нових підходів у співпраці з Кремлем з боку країн ЄС та США. Також відбулася чергова корекція російської політики в українському напрямі. Тому експерти Українського інституту майбутнього у доповіді «Прогноз 2022» дослідили вплив російського фактору в українській політиці на цей рік.

Ключове завдання Росії у 2022 році – дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в Україні. Тож РФ всіляко стимулюватиме зростання невдоволення в українському суспільстві, масові акції протесту та громадянської непокори. Основні тези, які використовуються російськими політиками: «про близькість народів України та Росії», «про слабкість української влади», «про нездатність українських еліт самостійно вирішити свої проблеми».

В економіці Росія буде створювати пастки, пов’язані із зовнішньою торгівлею. Зокрема, з енергетичною ситуацією в Україні. І тут ключовим завданням для РФ є вихід на прямий контракт «Газпрому» зі схваленою державою Україна трейдером (для росіян неважливо, хто це буде – державний «Нафтогаз» або «РосУкрЕнерго-2»).

Крім того, важливим елементом політики Кремля буде спроба дискредитації офіційного Києва в партнерських очах. Більшість протестних акцій, проблеми в економіці, претензії Москви до Києва просуватимуться на європейському та американському інформаційних полях. Ініціативи України в гуманітарній, культурній сфері протиставлятимуться тезам Кремля про «єдність народів» та штучне обмеження частини українців у правах їхнього ж уряду.

Росія починає просування тези про прагнення миру і наявність таких самих настроїв в Україні. Як підтвердження подає темпи паспортизації, відкриття торгівлі з ОРДЛО. До того ж, говорячи про відкриття ринків, варто звернути увагу на ще одну пастку. Сьогодні в новому режимі РФ може офіційно купувати вугілля на окупованих територіях. І на тлі паливної кризи його ж пропонуватиме українським компаніям.

На Донбасі мета Росії — створити картину кількох протиставлень політики країн. Наприклад, «блокада ОРДЛО з боку України — торгівля з РФ», «закриття КПВВ — відкриття кордонів із РФ», «енергетичні проблеми звільнених частин Донбасу — відсутність таких в ОРДЛО (або наявність, спричинена діями української сторони)» тощо. Також можлива обмежена ескалація на лінії зіткнення, як база для активізації консультацій за тим самим принципом «Київ+сепаратисти+ОБСЄ», але без Росії як безпосереднього учасника.

Ще одна мета РФ на 2022 рік — змусити Україну до прямих контактів та прямих домовленостей з ОРДЛО. Не обов’язково у всьому спектрі питань — важливим є підписання документів, навіть за другорядними напрямками: постачання вугілля, контроль режиму перетину лінії фронту цивільними особами тощо. Наявність прямих, без участі Росії, форматів буде використовуватися на наступному етапі, вже у 2023 році.

Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-01-18 09:31:00 ​​ Наслідки і ризики

Нинішня ситуація призведе до певного росту рейтингу Порошенка та ЄС (поки складно спрогнозувати, але можна допустити зростання в районі 2-3% по місяцю. На рейтинги Зеленського, ця історія особливо не вплине.

Порошенко та ЄС будуть пробувати качати історію «Ми єдина опозиція», але в нинішній ситуаціі навряд чи їм вдасться це здійснити в середньостроковій перспективі (занадто великий антирейтинг). Проте не уміння переступити через самих себе всіх лідерів опозиції може ще зіграти з ними злий жарт: поки Порошенко випереджає їх на крок.

В країні буде збільшуватися поляризація суспільства. Зараз ми почали виходити з суспільно-політичної апатії, яка тривала весь минулий рік.

І можна з великою долею імовірності говорити про зростання настроїв «Все задобало», при чому незалежно від політичних поглядів (ці настрої будуть і в прихилтників Зеленського, тільки вони будуть каналізувати свій негатив на противників Президента).

У нас домінуватимуть три різновекторні тенденції: бажання захищатися і посилювати державу, бажання пересидіти проблемний період десь так, щоб ніхто не знайшов і бажання піти на всі поступки РФ. Власне від домінування однієї з цих трьох тенденцій буде залежати майбутнє України.

І останнє. На жаль, ми не можемо не пам‘ятати: хід історії змінюють не лише герої. Але й зрадники. В усій цій історії переможе той, у кого буде менше продажних людей в команді.
____

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF Відкрити / Коментувати

2022-01-18 09:30:01 ​​​​ Одна доба без запобіжного заходу. Що далі?

Перший раунд політичної гри «арешт Порошенка» виграв Порошенко.

Проте далі «карнавал» буде замінений рутиною, яка буде помножена на високий рівень тривожності в суспільстві та поступовий вихід цього самого суспільства з політичної апатії. Звичайно, про жодні «майдани» мова наразі не йде, і це прекрасно розуміють всі сторони конфлікту. Але вихід з апатії — це не обов’язково Майдан.

Тож, давайте спробуємо розібратися, що буде відбуватися в найближчі тижні у справі Порошенка.

Передумови і стартові позиції.

Влада, після невдалої спроби вручити повістку Порошенку наприкінці 2021 року, зосередила весь свій інформаційний удар на двох темах: Порошенко злякався і втік; Порошенко «подєльнік» Медведчука.

Перша тема була знищена, і в цьому питанні Порошенко обіграв всіх. Щодо теми Медведчука, то вона, в принципі, не знизила рівень підтримки Порошенка. Тема настільки недотягнута в інформпросторі (про правдивість чи брехливість, на жаль, взагалі не доводиться говорити), що вона просто поки не працює.

Є ситуація, яку можна описати терміном «слово на слово» без будь-якої доказової бази і інформпідтримки цієі самої доказової бази.

Влада виходить з позиції, що новорічне турне Порошенка по країнам Заходу провалене, і його ніхто активно підтримувати не буде. В цьому, очевидно, є велика доля правди, але ключовими тут будуть не стільки фактори підтримки/непідтримки Порошенка, скільки те, з якими ініціативами по деескалації конфлікту з РФ буде виходити Зеленський. Поки про ці ініціативи ми не знаємо нічого. А тому, заява ЄС про скликання позачергової сесії Ради саме з безпекових питань - це, очевидно, спроба зіграти на випередження і завдати контрудар.

Гра, з однієї сторони, дуже ризикована, але, з іншої, довгоочікувана великою частиною суспільства, яка хоче отримати хоч якісь орієнтири. Зараз склалася така ситуація, що велика частина суспільства чекає на когось, хто візьме нас за ручку і переведе через дорогу, як малих дітей. Власне, традиційно, ми чекаємо чуда. Але є й достатньо велика частина суспільства, яка хоче почути: ми будемо захищатися не лише на словах. І власне цю частину буде акумулювати Порошенко. Щодо першої частини, то ці люди все ще з надією дивляться на Зеленського.

Щодо ресурсів, то єдиний можливий варіант для політичної нейтралізації Порошенка - арешт. Інші варіанти, в тому числі і домашній арешт, взагалі не вирішують жодного із питань влади: бізнес працює, канали працюють, арешт майна не стосується задекларованої готівки. Іншими словами, для вирішення поставлених задач, владі, як мінімум, потрібно закривати телеканали, що в цей момент виглядає малоімовірно.

Домашній арешт, за цих умов, не зменшує інформаційної присутності Порошенка в інформаційному просторі взагалі. Тому будь-які варіанти, крім арешту, не вирішують задачу політичної нейтралізації Порошенка.

«В час, коли ворог стоїть біля воріт, не можна воювати всередині» – саме цю тему проґавив Офіс Президента. Спроба влади у відповідь сказати, що немає ніяких політичних переслідувань, а є виключно кримінальне провадження – є доволі слабкою.

Продовження Відкрити / Коментувати

2022-01-17 13:13:36 ​​ Російська паспортизація та знищення економіки: кризові тенденції, що визначатимуть долю ОРДЛО у 2022 році

У доповіді «Прогноз 2022» експерти Українського інституту майбутнього виділили п’ять кризових тенденцій, які особливо загостряться і визначатимуть ситуацію в ОРДЛО протягом цього року.

Тенденція 1 – Російська паспортизація. Слід готуватися до того, що Кремль інспірує нову хвилю нав’язування жителям ОРДЛО громадянства РФ і видасть від 300 до 600 тисяч російських паспортів. А повна «паспортизація» відбудеться до 2024 року, коли щонайменше 70-80% жителів окупованих територій матимуть російські паспорти. Крім того, існує ймовірність, що Кремль знову вирішить скористатися жителями ОРДЛО для фальсифікацій на президентських виборах у РФ, які очікуються 17 березня 2024 року.

Тенденція 2 – Знищення економіки. Триватиме закриття доведених до банкрутства вугільних та інших підприємств, перехід найбільших металургійних і коксохімічних підприємств під оперативний контроль російського «інвестора». Виробничі потужності цих підприємств можуть бути фізично знищені шляхом диверсії або навмисного порушення виробничої технології.

Тенденція 3 – Екологічна катастрофа. Після окупації території практично припинилося фінансування заходів, спрямованих на розв’язання екологічних проблем. Не робиться майже нічого для переробки породних відвалів вугільних шахт, рекультивації земель, очищення річок і водойм. До того ж відбувається систематичне затоплення шахтних виробок — це умисний акт окупантів, який фактично є екологічним злочином.

Тенденція 4 – Трудова еміграція. Кремль заохочує працездатне населення ОРДЛО переселятися на далекий схід Росії: від Якутії і Чукотки до Бурятії і Приморського краю. Там особливо потрібні характерні для Донбасу професії: шахтар, металург, токар тощо. Це дозволяє РФ забезпечити свої регіони трудовими ресурсами, поглиблюючи демографічну кризу в ОРДЛО.

Тенденція 5 – Вимирання від COVID-19. Окупаційна влада заборонила в ОРДЛО будь-які вакцини, окрім російських. Але при цьому РФ не поспішає завозити свої вакцини – штучно створюється дефіцит. Станом на 7 листопада 2021 року сумарно в ОРДЛО 9 613 померлих від COVID-19. Це дає підстави прогнозувати, що у 2022 році ОРДЛО залишаться одними з найгірших місць на планеті за ситуацією з COVID-19. І це теж буде одним з «дарунків» Україні від Путіна.

Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна тут Відкрити / Коментувати

2022-01-15 17:34:21 ​​ Сценарії розвитку ситуації на Донбасі у 2022 році

Розвиток ситуації в ОРДЛО залежатиме передусім від планів Володимира Путіна. Проте у доповіді «Прогноз 2022» експерти Українського інституту майбутнього виокремили чотири сценарії, які Кремль може реалізувати на Донбасі протягом найближчих двох-трьох років.

Перший сценарій — новий наступ та анексія всієї території Донецької та Луганської областей за аналогією захоплення і приєднання Криму до РФ у 2014 році. Наразі українські війська здатні дати гідну відсіч. Однак небезпека підвищується через те, що Москва може розглядати наступ на Донбасі, як частину масштабнішої воєнної операції проти України. Тож Кремль продовжуватиме шантажувати Київ цим сценарієм, намагаючись домогтися згоди України на мир на російських умовах.

Вірогідність цього варіанту наразі невисока і складає 10-15%.

Другий сценарій — анексія без нового наступу. Приєднання маріонеткових «народних республік» до складу РФ у їхніх нинішніх фактичних межах. Варіантом цього сценарію є офіційне визнання Росією «народних республік», як незалежних держав без їхнього приєднання до складу РФ. Аналогічним чином Росія у 2008 році визнала як незалежні держави Абхазію та Північну Осетію. Але ця незалежність фіктивна. Тобто це все одно анексія, просто без надання окупованим територіям статусу суб’єкта РФ і відповідних формальних прав.

Вірогідність такого сценарію значно нижча, ніж першого і не перевищує 5%.

Третій сценарій — збереження нинішнього статус-кво. Москва і Київ, як і попередні сім років, звинувачуватимуть одне одного у невиконанні та порушенні Мінських домовленостей. Кремль продовжить спроби посварити Україну з західними партнерами, сподіваючись, що Захід зрештою відмовиться від антиросійських санкцій. Цей сценарій фактично реалізується протягом усього часу після підписання «Мінська-2» з 12 лютого 2015 року.

Вірогідність такого сценарію складає 50%.

Четвертий сценарій — реалізація Мінських домовленостей на умовах Кремля. Путін прагнутиме кардинально змінити електоральну ситуацію в Україні, щоб проросійські сили отримали більшість місць у Верховній Раді та сформували свій уряд. Саме для цього Путін може формально повернути Україні ОРДЛО або погратися в інші дрібні поступки в питаннях алгоритму реалізації Мінських домовленостей.

Вірогідність такого сценарію складає 35%.

Отже, з огляду на ці перспективи, нинішня ситуація в ОРДЛО набагато гірша від тієї, яка була на час підписання «Мінська-2». І можна спрогнозувати, що протягом 2022 року вона ще серйозно погіршиться.

Прочитати доповідь «Прогноз 2022» можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 10:30:00 ​​ Росія може визнати «ЛНР» та «ДНР» незалежними державами. До чого це призведе?

Під час пресконференції на тему «Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією» виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко заявив, що у Держдумі РФ зареєстровано законопроєкт про визнання «ЛНР» та «ДНР» незалежними державами, на що українська сторона має обов’язково звернути увагу.

«Цей проєкт зареєстрували представники Комуністичної партії РФ, а зазвичай в російській політиці те, що говорить Зюганов – це те, що в голові у Путіна, в тому числі. Ми повинні пам’ятати, що Путін говорить прямим текстом: «Я можу піти далі, я можу визнати ЛНР, ДНР як окремі держави типу Абхазії й Осетії». А маючи зараз в кишені Білорусь і, можливо, Казахстан – це змінює дуже багато речей. Не треба забувати, що згідно з так званою конституцією «ЛНР» і «ДНР», межі цих квазіреспублік – це межі колишніх областей. Тобто це не просто лінія розмежування, а це Луганська та Донецька області. Тоді виникає зовсім інша ситуація, коли росіяни говорять, що ми повинні відвойовувати території цих квазіреспублік.

Окремо варто відзначити, що з 1 січня у нас повинна була запрацювати територіальна оборона. Максимум, що ми побачили – це те, що був призначений керівник територіальної оборони та відбулася пікіровка між міністром оборони та мером Кличко з приводу того, кому і як повинна підпорядковуватися тероборона», – зазначив він.

Також Денисенко додав, що нещодавно УІМ презентував соціологічне дослідження «Обізнаність та готовність громадян до участі у територіальній обороні». Згідно з його результатами, 49% чоловіків готові до вступу до тероборони.

«На жаль, це той ресурс, який українська влада сьогодні взагалі не використовує, який просто «відфутболюється» всіма головними гравцями, перш за все, владою – очевидно через те, що не хочеться загострювати ситуацію зайвий раз», – вважає він.

Текстова версія пресконференції щодо наслідків подій в Казахстані для України Відкрити / Коментувати

2022-01-10 18:19:49 ​​ Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією

Сьогодні експерти Українського інституту майбутнього обговорили нагальні події у Казахстані та розповіли, як вони вплинули на українське питання у контексті американсько-російських переговорів.

«На ситуацію в Казахстані більше впливали внутрішньополітичні фактори, аніж зовнішньополітичні. Це соціально-політичні проблеми, які існують в Казахстані протягом багатьох років і загострилися після пандемії. Друге – це внутрішньоелітний розкол, зокрема конфлікт між командою президента Токаєва і оточенням експрезидента Назарбаєва, який був головним сюжетом під час масових протестів. І третій – це напружені стосунки між різними політичними кланами, що формують політичну владу в Казахстані», – пояснив аналітик з міжнародних питань УІМ Ілія Куса.

Зокрема експерти приділили увагу переговорам США та Росії та українському питанню у цьому контексті.

«Ці переговори не лише про Україну. Американсько-російський порядок денний доволі широкий, і включає в себе питання як глобального характеру (нерозповсюдження ядерної зброї і питання роззброєння, зокрема скорочення наступальних стратегічних озброєнь), так і питання регіональної стабілізації, тобто проблеми, які пов’язані з декількома регіональними кризовими майданчиками – на Близькому Сході, у Північній Африці, Південній Азії та в Східній Європі, що цікаві як для США, так і для РФ. Україна – це звісно вагоме, але не головне питання.

Другий момент пов'язаний з тим, що Захід готовий до прагматичного діалогу з Росією. Це не означає, що найближчим часом нас «здадуть», але можуть бути домовленості в окремих напрямках, що може послаблювати наші позиції на міжнародній арені.

І третє – ці переговори можуть бути початком серйозного процесу з перегляду відносин між Вашингтоном і Москвою, які знову ж таки, будуть впливати на нас – і американці і росіяни будуть намагатися розділити питання, які їх цікавлять. РФ буде намагатися вивести питання України окремим треком, американці ж намагатимуться вивести його в «пакет» з іншими», – додав Ілія Куса.

Своєю чергою Олексій Кафтан, редактор міжнародного відділу видання «Ділова столиця» вказав на один з міфів, що панують у інформаційному просторі України.

«Один з найрозповсюдженіших міфів, який курсує в інтернеті – це міф про те, що Росія після подій в Казахстані вже точно потрапила в пастку. Насправді вона точно нічого не виграла з цієї ситуації. І зараз справи розгортаються таким чином, що РФ отримає з цього досить великі дивіденди.

Що стосується останніх заяв, то напередодні переговорів щодо стратегічної стабільності між США та РФ, Росія зробила максимум, щоб тема Казахстану до порядку денного не була включена. Тут варто згадати про сьогоднішні заяви Путіна, Лукашенка чи Токаєва щодо того, що у Казахстані вже все гаразд, і російська сторона не дозволить переможної ходи «кольорових революцій», – заявив він.

Дивіться запис заходу тут.

Лінк на текстову версію круглого столу додамо незабаром. Відкрити / Коментувати