Історія та пам'ять

2022-09-01 15:56:49 ​​Міністерство закордонних справ закликає підписати петицію «Путіна — під трибунал»

Гірше не знищеного зла — тільки зло не засуджене. Після Другої світової війни нацизм та лідерів нацистської Німеччини судили на Нюрнберзькому процесі. Але злочини комунізму та більшовизму так і не були схожим чином публічно засуджені навіть після розпаду СРСР, тому ці ідеї дотепер багатьма сприймаються як прийнятні.

З огляду на воєнні злочини, які коїть російська армія в Україні, політичні та військові керманичі Росії, як от президент Володимир Путін, повинні постати перед Спеціальним міжнародним трибуналом.

«Віддавши наказ напасти на Україну, Путін вчинив злочин агресії, найтяжчий з усіх злочинів проти міжнародного миру. Він не може і не має залишитися безкарним. Саме тому ми закликаємо наших міжнародних партнерів підтримати створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. А людей по всьому світу підписати петицію «Путіна — під трибунал», – закликав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У березні цього року очільник українського МЗС вперше закликав міжнародну спільноту створити такий Спеціальний трибунал. Цю ідею підтримали юридична спільнота та громадянське суспільство, ПАРЄ, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО та Парламентська асамблеї ОБСЄ.

Петицію вже підписали понад 1,8 мільйона людей – з 2 мільйонів, необхідних для розгляду. Географія підписантів — весь світ, від Тайваню до Швеції. Російська влада намагається видалити петицію з сайту Avaaz — платформи міжнародної організації, яка займається збором підписів.

Громадський розглос та підтримка цього звернення до світових лідерів — важливий інструмент засудження антилюдяного режиму Путіна і, можливо, запорука від появи у майбутньому нового втілення фашизму, яким у наш час став рашизм.

«Поки налякані матері та діти тікають від бомб і куль, Путін на наших очах здійснює найбільший міжнародний злочин — агресію. Існує дієвий спосіб притягнути його до відповідальності: новий трибунал у стилі Нюрнберга. Цей міжнародний суд має ключове значення для захисту не лише України, але й усього світу. Без такої відповідальності ніколи не буде миру», — йдеться на сайті Avaaz.

Підписати петицію можна за посиланням.

Детальніше про те, хто розслідує воєнні злочини росіян в Україні, ми писали тут. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 13:25:58 ​​Росія планомірно руйнує Харків. Обстріли міста відбуваються практично щодоби – вони вбивають жителів та знищують архітектурні і культурні пам’ятки. У ніч на 27 серпня під час чергового удару російська ракета, яку випустили з території Бєлгородської області, влучила у Павлівський майдан і пошкодила Прибутковий будинок Піотровського.

Ця будівля була окрасою міста понад 100 років.

У 1911-му купець Адам Піотровський вирішив звести в місцині, де часто проводились ярмарки та міські масові заходи, будинок із житловими приміщеннями під оренду. Такий тип будівель називали прибутковими будинками.

Проєкт будівництва розробив харківський міський архітектор Борис Корнієнко. Його доволі швидко втілили, адже проєкт добре фінансувався. Вийшла 4-поверхова будівля у стилі українського бароко. Аркова ніша в центрі фасаду, що виходить на сучасний Павлівський майдан – одну з центральних площ Харкова, прикрашена бюстом Тараса Шевченка.
Будинок так і не послугував комерційним цілям Піотровського. Фактично одразу після спорудження, у 1917 році, його пристосували під Будинок колгоспника з готельними номерами, їдальнею і громадськими приміщеннями.

У Другу світову війну, на відміну від сучасної російської війни проти України, будівля не постраждала.

У повоєнні часи там розташували центральний поштамт, а згодом – поштове відділення. У радянський час було втрачено чимало елементів первинного зовнішнього декору. Внаслідок ремонтних робіт оригінальний фасад архітектора Бориса Корнієнка вкрили шаром штукатурки, а витончені балкончики – демонтували, бо радянська влада вважала, що вони не функціональні.

Статус пам’ятки будинку Піотровського надали в 1980-му. Ще через 12 років, вже в незалежній Україні, будівлю реконструювали та передали у розпорядження Харківського бюро технічної інвентаризації.

Два роки тому відбулася ще одна реставрація. За віднайденими історичними світлинами вдалося виготовити схожі скульптури на ті, які первинно прикрашали будівлю за задумом архітектора Корнієнка та які знищила радянська влада. Тепер історично цінна будівля знову пошкоджена внаслідок дій російського режиму.

#stopRussia #russiadestroys Відкрити / Коментувати

2022-08-30 20:26:00 ​​Юна волонтерка Іринка Васильєва з Рівного уже придбала для українського війська два тепловізори та два автомобілі й мріє купити «Джавелін».

Загарбницька війна Росії забрала у семирічної дівчинки дядька, а потім – і батька. Її тато, старший лейтенант 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Олександр Васильєв, загинув наприкінці березня у боях на Миколаївщині.

За словами мами Іринки Вікторії, після загибелі тата дівчинка місяць не виходила з квартири, аж поки одного ранку не розбудила маму зі словами: «Мамо, тепер ми мусимо допомогти хлопцям захищати країну!».

Іринка власноруч робить декоративні віночки та продає їх на ярмарках і через соцмережі. Гроші на першу значну покупку — тепловізор за 1400 євро збирала близько місяця. Куплене обладнання дівчинка передає в роту, де служив її тато. Всього вона передала допомоги на сім тисяч євро. І продовжує волонтерити.

На початку серпня Президент України Володимир Зеленський відзначив Іринку Васильєву під час акції «Діти-рятувальники — герої війни».

#FightForUkraine Відкрити / Коментувати

2022-08-30 15:35:36 Відкрити / Коментувати

2022-08-29 11:48:14 ​​Сьогодні, 29 серпня, – День пам’яті загиблих захисників України

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. Детальніше про найбільш звитяжні військові операції з 2014 року можна прочитати в інформаційних матеріалах.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Днями головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу «у війні проти російських загарбників загинули майже 9 тисяч українських героїв».

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Наприкінці травня цього року Верховна Рада ухвалила, що в Україні створять Національне військове меморіальне кладовище, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.

Цього року через воєнний стан і постійні загрози ми не можемо 29 серпня, як зазвичай, зібратися на велелюдних мітингах пам’яті на площах своїх міст, але можемо поодинці прийти на місця поховання героїв у своїх містах і селах, щоб віддати їм шану. Ми можемо підтримати їхні родини увагою, добрим словом. Можемо розповісти про тих, кого знали особисто, – публічно чи у вузькому колі.

Ми переконані, що після перемоги ми віднайдемо та вкорінимо й інші, свої і щирі, традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо. Пам’ятаємо і будемо пам’ятати. Відкрити / Коментувати

2022-08-26 12:08:15 Як полегшити вивчення історії України?

Скористайтеся секретами голови Українського інституту національної пам'яті та бійця ЗСУ Антона Дробовича, якими він поділився у новому відео #dovidka_info:

- Вивчіть основні епохи та розглядайте історію України всередині них.

- Запам’ятайте часові проміжки основних періодів та 10-20 значущих дат. Далі ви зможете орієнтуватися за принципом «це було до чи після».

- Вчіть історію через персоналії. Наприклад, прочитайте біографію Мазепи – так ви і не помітите, як знатимете про козацтво загалом.

Ще більше порад — у новому відео на нашому YouTube-каналі.

Не скупіться на вподобання та поширення – так ми зможемо робити ще більше корисних відео.

Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | Viber Відкрити / Коментувати

2022-08-24 12:47:50 «24 лютого нам казали: «У вас немає шансів». 24 серпня ми кажемо: «З Днем Незалежності, Україно!»

Головне зі звернення Президента:

За ці шість місяців ми змінили історію, змінили світ і змінилися самі.

Ми зрозуміли, що попри будь-яку допомогу і підтримку ніхто, крім нас, не вигризатиме нашу незалежність. Ми ще не мали «Хаймарсів», але мали людей, які готові зупиняти танки голими руками. Нам не були готові закрити небо, але ми мали людей, які були готові закрити собою рідну землю.

Український народ та його мужність надихнули увесь світ. Дали людству нову надію, що справедливість не покинула наш цинічний світ остаточно. Й у ньому все ще перемагає не сила, а правда. Не гроші, а цінності.

Ми – нація, яка не плакала, не кричала, не злякалась, не втекла і не забула.

Ми тримаємось шість місяців. Нам важко, але ми стиснули кулаки і вигризаємо свою долю.

Пройшовши стільки всього, ми не маємо права не дійти до кінця. Що для нас кінець? Раніше ми говорили: «Мир». Зараз ми кажемо: «Перемога».

 Для нас Україна – це вся Україна. Всі 25 регіонів. Відкрити / Коментувати

2022-08-24 12:18:44 З Днем Незалежності, Україно!

Ми зустрічаємо цей день в умовах війни. Сьогодні також пів року повномасштабній військовій агресії Росії проти нашої держави. Тому, що вільна, незалежна Україна з сильним громадянським суспільством – це загроза для «хворої на імперію» сусідньої країни. Це – приклад для інших спільнот на пострадянському просторі, що й після семи десятиліть у тоталітарній системі суспільство може відновитися.

Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього неможливо жити. Сповна глибину цінності нашої незалежності ми відчули, коли виникла загроза її втратити. Коли держава-окупант повернула у тимчасово захоплені міста й села жахливі переслідування і практики, які, здавалось, назавжди залишились у минулому.

Україна платить високу ціну свободи. Тому, що знає цінність незалежності і волі, цінність права йти своїм шляхом і бути рівним. Тому сьогодні Україна бореться. Незламно. До перемоги!

Дякуємо всім, хто з нами на цьому шляху! Відкрити / Коментувати

2022-08-23 18:57:07 ​​Сьогодні, 23 серпня, крім Дня Прапора, маємо ще одну важливу дату – Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

Вона покликана поставити знак рівності у свідомості європейців між нацизмом і тоталітарним режимом у Радянському Союзі.

Цієї рівності немає досі, що заважає багатьом у Європі зрозуміти як історію Східної Європи у 20 столітті, так і природу нинішньої російської держави. Незасуджене зло повертається – часто повторювана фраза. На жаль, війна в Україні довела її правдивість. Тож 23 серпня – ще одна нагода нагадати Європі і світові про цю кричущу необхідність.

Чому 23 серпня?
Не випадково. Саме цього дня у 1939 році нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова – Ріббентропа. Цей документ зафіксував змову між двома тоталітарними режимами та відкрив шлях до початку Другої світової війни. У таємному протоколі до цього договору тоталітарні режими поділили сфери впливу в Європі. Їхні домовленості передбачали ліквідацію низки країн – Польщі, Литви, Латвії, Естонії. За тиждень після укладення Пакту, 1 вересня 1939 року, нацистська Німеччина вторглася у Польщу, розпочавши Другу світову війну.

Як засудили нацизм?
Найбільш знаним є Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі, Німеччина. Його організували держави Антигітлерівської коаліції – США, Великобританія, Франція та СРСР, який після нападу свого нещодавнього союзника, нацистської Німеччини, в 1941 році опинився в колі держав, що воювали з Гітлером. Трибунали в Нюрнберзі над політичною, військовою, економічною елітою Третього Райху тривали з 1945 по 1949 рік. Але найбільш відомим став процес над 22 нацистськими злочинцями з листопада 1945 по жовтень 1946 року.

Проте судові процеси над нацистськими чиновниками відбувалися й поза Нюрнбергом. Наприклад, з 1949 року і до падіння Берлінської стіни в 1990-му у Федеративній Республіці Німеччина відбулося понад 900 таких процесів, хоча їх і критикували за м’які вироки. Ще одним гучним процесом був судовий процес в Ізраїлі у 1961 році над Адольфом Ейхманом, головним організатором депортації європейських євреїв.

Навіть буквально 2 місяці тому земельний суд у німецькому містечку Нойруппін виніс обвинувальний вирок 101-річному наглядачу концентраційного табору «Заксенгаузен» Йозефу Шюцу та засудив воєнного злочинця до п’яти років ув’язнення. Ми писали про це тут.

Суди, публічний розголос, дослідження, розвиток меморіальних практик та інституцій – усе це сприяло світоглядному засудженню нацизму.

Але цього на загальноєвропейському рівні не відбулося щодо радянського тоталітарного режиму.

На початку серпня очільники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Румунії знову звернулися до ЄС із закликом ширшого засудження злочинів комунізму та вшанування його жертв.

Засудити радянський режим на рівні з нацизмом важливо для його жертв. Без цього не можна говорити про справжнє встановлення справедливості. Це важливо для всіх у Європі. Бо без цього неможливе адекватне розуміння минулого. І це особливо важливо зараз, коли йдеться про справедливе покарання для всіх поплічників російського режиму, які чинять воєнні злочини в Україні сьогодні. Рашизм, як світоглядний покруч фашизму і совка, мусить бути засуджений разом із міжнародним засудженням комуністичного режиму. У світі не повинно залишатись місця жодній тоталітарній ідеології, якими б політтехнологічними прийомами вона не намагалась себе розмити. Відкрити / Коментувати

2022-08-23 15:43:21 На Контрактовій площі у Києві відкрилась виставка «Кожен із нас — воїн»

Це спільний проєкт Сил територіальної оборони ЗСУ та Українського інституту національної пам'яті до Дня Незалежності.

24 лютого 2022 року українці почали масово ставати до лав Сил територіальної оборони — лише за перший місяць приєдналось понад 110 тисяч осіб.

На виставці можна подивитися світлини бійців Сил територіальної оборони ЗСУ та дізнатися історії людей, які боронять Україну. Частина банерів розповідають про історію національного спротиву українців.

Де саме можна побачити виставку – Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам’ятником Григорію Сковороді.

Детальніше Відкрити / Коментувати