Get Mystery Box with random crypto!

Історія та пам'ять

Логотип телеграм -каналу uinp_gov — Історія та пам'ять І
Логотип телеграм -каналу uinp_gov — Історія та пам'ять
Адреса каналу: @uinp_gov
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 1.91K
Опис з каналу

Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті

Ratings & Reviews

1.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 32

2021-10-04 17:44:02 ​​ жовтня у "Довженко-Центрі" відбудеться ексклюзивний допрем'єрний показ фільму Віллена Новака "Чому я живий" за партнерства Українського інституту національної пам'яті.

У фільмі йдеться про довоєнне життя в Маріуполі. 17-річні Фрося і Льончик перебувають у вирі першого пристрасного кохання і мріють одружитися. Але Фрося українка, а Льончик - єврей. Дуже важко батькові дівчини поступитися своїми переконаннями та пустити в сім'ю іновірця. Картина зачіпає теми побуту довоєнного Маріуполя і складних відносин співжиття різних національностей, подій Другої світової війни на території України, колабораціонізму і Голокосту.

Стрічку знято за автобіографічним оповіданням письменника та драматурга Євгена Митька "Тепер я турок, не козак...".

У ролях: Роланд Мішко, Анастасія Марків, Віктор Жданов, Ірина Мельник, Ольга Радчук, Олексій Горбунов, Георгій Делієв, Максим Горай та інші. Оператор-постановник фільму – Данил Дєдков, художник-постановник – Віктор Фомін, композитор – Володимир Гронський.

Вхід вільний, однак через обмеженість місць просимо вас акредитуватись, заповниши форму за посиланням.
1.2K views14:44
Відкрити / Коментувати
2021-10-01 12:42:22 ​​Сьогодні відзначається Міжнародний день музики. За цікавим збігом, в цей день народився видатний український піаніст єврейського походження Володимир Горовиць, чия музична віртуозність підкорила слухачів на обох півкулях Землі.

Володимир Горовиць народився у київській єврейській родині у 1903 році. Родина Горовиців проживала в місті, починаючи з середини ХІХ століття. Перші уроки музики юному піаністу дала мати. А з 10 років Горовиця навчав директор Київського музичного училища Володимир Пухальський. Згодом був тернистий шлях опановування музики в консерваторії під наставництвом відомого музичного педагога Фелікса Блюменфельда.

У 1920 році, після закінчення консерваторії, молодий Горовиць починає концертну діяльність. Музикант пізніше зазначав, що хотів стати композитором, однак через ті злидні, яких зазнала його родина після приходу до влади більшовиків (реквізували навіть музичні інструменти), вимушений був обрати більш "хлібний" фах піаніста.

Музична кар'єра Горовиця в СРСР розвивалась дуже стрімко. Якщо на перших концертах він грав буквально за їжу, то вже за кілька років давав повноцінні концерти у великих залах Москви та Ленінграда. Протягом жовтня 1924 – січня 1925 року піаніст зіграв 155 музичних творів на близько 20 концертах.

У 1925 році Горовицю вдалось виїхати з СРСР в Європу. У міжвоєнний період концерти піаніста з успіхом відбуваються в Німеччині, Швейцарії, Франції, а згодом і США. У вересні 1939 року Горовиць остаточно перебирається в Сполучених Штатів. У 1943 році маестро дає благодійний концерт на підтримку Збройних сил США, який зібрав рекордну на той час суму – 10 млн 991 тисячу доларів.

Віртуозна музична гра Горовиця принесла йому небачену славу. Піаніст отримав 25 "грамофонів" найпрестижнішої музичної премії "Ґреммі" та був нагороджений Президентською медаллю Свободи – найвищою нагородою за цивільні заслуги в США.

Музикант зазначав, що «фортепіанна гра складається зі здорового глузду, серця і технічних засобів. Все повинно бути розвинене рівною мірою: без здорового глузду – зазнаєте фіаско, без техніки – дилетант, а без серця – машина. Так що професія таїть в собі і небезпеку »

Однак, шалений успіх у музичній кар'єрі межувався з приступами глибокої депресії, через які музикант періодично припиняв концертну діяльність на кілька років та проходив курси глибокої психотерапії. Однією з причин депресій у музиканта були постійні звістки з СРСР про те, як радянська влада розправлялась з його родиною. Батько Горовиця арештовувався радянською владою тричі та врешті-решт загинув в ув'язненні. Брата арештовували двічі, він помер за кілька місяць після другого звільнення. Сестра музиканта постійно перебувала під санкціями радянського керівництва.

Через 61 рік життя в еміграції, Горовиць прибув в СРСР у 1986 році та дав концерти в Москві та Ленінграді. Свій останній концерт музикант виконав у 1987 році у Гамбурзі. Останній запис для платівки зробив 4 листопада 1989 року, а вже наступного дня геніальний піаніст помер від серцевого нападу.

В Україні, починаючи з 1995 року, відбувається Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.
735 views09:42
Відкрити / Коментувати